Постанова

від 16.01.2024 по справі 352/2399/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/2399/23

Провадження № 2-а/352/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Радишевська З.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Новосільської О.Б.,

представника відповідача Бичай Н.Р.,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

06.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області поліцейський СРПП капрал поліції Григораш Роман Юрійович, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.09.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 24.09.2023 інспектором поліції було складено оскаржувану постанову, якою накладено на позивача штраф в розмірі 20 400 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Вказав, що оскаржену постанову прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування всіх обставин та невірного застосування норм чинного законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню. Акцентує увагу на тому, що ним не порушувалися Правила дорожнього руху, оскільки йому було невідомо про існування судового рішення, яким він був позбавлений права керування транспортним засобом, а тому в його діях відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення. З урахуванням викладеного вважає постанову протиправною та такою, що підлягає до скасування.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. Позивач пояснив, що йому не було відомо про винесення постанови про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, якою його було позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Вказав, що 16.03.2023 року транспортний засіб, який перебував в його користуванні, з`їхав з дороги у зв`язку з чим на місце події прибули працівники поліції. Оскільки останні стверджували, що він керував транспортним засобом, то між ними виник конфлікт. В подальшому його доставили до відділу поліції, де склали протокол, однак він його не підписував, його зміст йому не відомий. Вказав, що повідомлення про виклик в судове засідання не отримував, так як в той момент знаходився за межами Івано-Франківської області, про що надав відповідні довідки при апеляційному перегляді постанови суду у справі за №352/579/23.

Представник позивача пояснила, що позовні вимоги доведені доказами, які є в матеріалах справи. Звернула увагу суду, що оскільки постанова у справі за №352/579/23 скасована, а провадження закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, то в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч.4 ст. 126 КУпАП.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що на момент винесення оскарженої постанови судове рішення, яким позивача позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік, було чинним. Таким чином вважає, що працівник поліції діяв правомірно і в межах повноважень. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Причини неявки суду не повідомив.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 09.10.2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 01.11.2023 відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 23.11.2023 у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою суду від 10.01.2024 замінено первісного відповідача - відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області поліцейський СРПП капрал поліції Григораш Роман Юрійович належним відповідачем - відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2024 року в Тисменицького районного суду витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення за №352/579/23.

IV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08.05.2023 за №352/579/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

24.09.2023року поліцейськимСРПП капраломполіції Відділенняполіції №1(м.Тисмениця)Івано-ФранківськогоРУП ГУНПв Івано-Франківськійобласті ГречаникомРоманом Юрійовичемвідносно позивачавинесено постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення серіїБАД №878810про притягненняостаннього доадміністративної відповідальностіза ч.4 ст.126 КУпАПз накладенням стягнення в розмірі 20400 грн. штрафу, оскільки ОСОБА_1 здійснював рух транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.

Судом було переглянутий відеозапис, наданий відповідачем, з якого вбачається, що 24.09.2023 року позивача було зупинено працівником поліції у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху. При встановленні особи було виявлено, що позивач керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування строком на 1 рік згідно постанови Тисменицького районного суду від 08.05.2023 року.

Відповідно до постанови судді Івано-Франківського апеляційного суду Васильєва О.П. від 20.10.2023 у справі за №352/579/23 ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу повернено.

В подальшому ОСОБА_1 повторно звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі за №352/579/23. Постановою судді Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецького Б.М. від 05.01.2024 постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі за №352/579/23 від 08.05.2023 року скасована, а провадження закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, КУпАП, Правилами дорожнього руху України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини 4 статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно зі ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloranand Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Щодо отримання повістки про виклик в судове засідання 08.05.2023 року у справі №352/579/23.

Відповідно до ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що належним доказом отримання адресатом поштового відправлення є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як зазначено у пунктах 112, 114 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» користувач має право на подання звернень (скарг) щодо надання послуг поштового зв`язку оператору поштового зв`язку, національному регулятору, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства.

Подання, розгляд звернень (скарг) користувачів та усунення порушень їх прав здійснюється відповідно доЗаконів УкраїниПро поштовий зв`язок,Про захист прав споживачів,Про звернення громадян, цих Правил та інших нормативно-правових актів.

Національний регулятор розглядає відповідно до законодавства звернення (скарги) користувачів щодо надання послуг поштового зв`язку, отримує з цією метою від операторів поштового зв`язку необхідну інформацію, що стосується предмета отриманого звернення (скарги), вживає у межах повноважень заходів для захисту прав користувачів.

Оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом.

Щодо преюдиційногозначення обставин,встановлених Постановою судді Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецького Б.М. від 05.01.2024.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

VІ.Висновки суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі №352/579/23, якою ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами, була винесена 08.05.2023 року.

В даній постанові було роз`яснено порядок та строк її оскарження, зокрема, що на постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Станом на 24 вересня 2023 року (день винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП) була чинною та не оскарженою в апеляційному порядку Постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі №352/579/23 від 08.05.2023, якою ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами; строк на апеляційне оскарження даної постанови станом на цей день сплив.

При цьому суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що оскільки ОСОБА_1 участі у розгляді справи не брав, підтвердження про надсилання йому копії постанови немає, а судом в короткі строки розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, то в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП.

Так, судом досліджено повідомлення про вручення поштового відправлення, адресованого ОСОБА_1 у справі за №352/579/23 на якому міститься відмітка про особисте вручення поштового відправлення 21.04.2023.

Будь-яких доказів, про те, що відправлення не вручене одержувачу суду не надано.

В той же час на запитання суду позивач повідомив, що із скаргами на дії працівників поштового зв`язку не звертався, а відтак факту невиконання чи неналежного виконання послуг поштового зв`язку його працівниками, за що останні несуть відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом, не встановлено.

З урахуванням вимог ст.277-2 КУпАП суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання, що було проведене в 09:05 год 08.05.2023.

Щодо довідок ГО «Янгол миру» за №3/2023 від 05.05.2023 та за №4/2023 від 29.05.2023, згідно із якими ОСОБА_1 з 20.04.2023 по 01.05.2023, з 07.05.2023 по 19.05.2023 перебував на території Дніпропетровської та Запорізької області, то в суду виникли обґрунтовані сумніви в достовірності інформації, викладеній у них, з огляду на те, що останні адресовані голові Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ще 05.05.2023 року та 29.05.2023 року, тобто станом на час, коли зі слів позивача, йому не було відомо про перебування справи за №352/579/23 у суді. Крім того, як зазначив сам позивач необхідність у виготовленні таких довідок виникла значно пізніше, а саме: при вирішенні судом апеляційної інстанції питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Не може залишитись поза увагою суду і наявність кількох довідок за одним і тим же номером - №3/2023, в яких містяться відомості про перебування ОСОБА_1 в різні періоди за межами Івано-Франківської області.

Стосовно твердження ОСОБА_1 про його необізнаність із складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, то суд зазначає, що п. 12 р.ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за N 1496/27941, передбачено право особи відмовитись від підпису протоколу.

В судовому засіданні позивач підтвердив суду, що він скористався даним правом та відмовився від підпису протоколу. В той же час, дана обставина на переконання суду, не свідчить про необізнаність з самим фактом складення протоколу, оскільки ОСОБА_1 у зв`язку із конфліктом щодо встановлення водія, який керував транспортним засобом, будучи в стані алкогольного сп`яніння, про що сам зазначив, був затриманий працівниками поліції та доставлений до відділення поліції для встановлення особи та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, на переконання суду, ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього 16.03.2023 року протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням надіслання повістки про виклик до суду за місцем проживання позивача та їх отримання був поінформований про те, що розгляд справи відбувається в Тисменицькому районному суді, а тому, як правосвідомий громадянин, повинен був цікавитися подальшого долею даного протоколу про адміністративне правопорушення, міг отримувати інформацію з веб-сторінки суду або безпосередньо у суді.

Обставин, які перешкоджали позивачу отримати інформацію щодо складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП позивач не навів, а суд таких обставин не встановив.

Щодо посилання представника позивача на преюдиційне значення обставин, встановлених Постановою судді Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецького Б.М. від 05.01.2024, то суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України преюдиційне значення можуть мати обставини, які встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, якою постанова у справі про адміністративне правопорушення не є. В той же час, дана постанова є обов`язковою лише в питанні чи визнана особа винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд звертає особливу увагу, що в рамках даної адміністративної справи правомірність рішення суб`єкта владних повноважень (Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 878810 від 24.09.2023) судом перевіряється з огляду на ті обставини, які існували виключно станом на день винесення оскаржуваної постанови - 24 вересня 2023 року, а не ті, які виникли пізніше в часі.

А тому висновок інспектора про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.4ст. 126 КУпАПє вірним та відповідає фактичним обставинам станом на 24.09.2023 року.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку про те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв у спосіб, що визначений законами таКонституцією Українита згідност.77КАС України виконав обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.

VІІ .Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.139КАС України оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати залишаються за позивачем та стягненню з відповідачів не підлягають.

На підставі наведеного, ст. 126,245,247,251,252,258,280,283,286,289,292,293 КУпАП, керуючись ст.ст.2,5-13,72,73,77,132,139,162,241-247,255,257,262,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову позову ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП

відповідачі: відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, вул. Левицького,4, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77401;

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, вул. Української Перемоги, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 40108798.

Рішення складене в повному обсязі 16.01.2024 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.