Рішення від 26.12.2023 по справі 615/604/23

Справа № 615/604/23

Провадження № 2/615/174/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання Клименко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави-агресора Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування майнової і моральної шкоди, спричиненої в результаті військового вторгнення,

встановив:

23.05.2023 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 53273,14 грн., моральну шкоду 1000000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 24.02.2022 почалося масове вторгнення збройний сил РФ на територію України, ракетні обстріли її території, зокрема, м. Харків, де він проживав.

05.04.2022 мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств РФ, що полягало у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру по будівлі ТЦ «Караван», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого пошкоджено будівлю торгівельного центру, а позивач тяжко поранений, що призвело до серйозних ушкоджень здоров`я. Щоб полегшити стан здоров`я проходив довгий та досить дорогий курс лікування і реабілітації в різних медичних установах, на що витратив значні кошти, чим йому спричинено майнову шкоду в розмірі 53 273,14 грн.

Окрім того, внаслідок військової агресії і незаконних дій РФ позивачу завдана моральна шкода, яка полягає в погіршенні його морально-психологічного благополуччя, фізичному болю через значне ушкодження здоров`я, відчаю через втрату органу (нирки) та вимушеності пристосовуватися до такого способу життя і харчування, що передбачає відсутність однієї нирки (неможливість перенесення значних фізичних навантажень, необхідність дотримання дієти з повним виключенням деяких продуктів), відчуття недолугості, постійне відчуття страху, паніки, відчаю, наявність численних різноманітних неприємних відчуттів, які спричиняють неспокій, головні болі, відсутність апетиту, наявність неприємних відчуттів зі сторони серця різке серцебиття, відчуття стискання в області серця, поколювання, різке загострення чутливості, відволікання, фіксація на сторонніх подразниках, відчуття невпевненості в собі, очікування невдачі, провалу, знижений настрій, відчуття пригніченості, неспокійний з частими пробудженнями сон, часте безсоння, значне зниження перешкодостійкості, нездатність працювати через численні травми, відчуття втоми, байдужості, розгубленості, незібраності, апатії, зниження психічного тонусу, погіршення пам`яті, уваги, нездатність зосередитися та інше. Завдану моральну шкоду оцінює в 1000000 грн.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 02.06.2023 відкрито провадження у цивільній справі. Судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його та представника участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечує проти заочного рішення суду.

У відповідності до ч.10 ст.187 ЦПК України виклик Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, як відповідача у справі, неодноразово здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, однак будь-яких заяв чи клопотань не надходило.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст.279,280 ЦПК України.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Із наданої позивачем фотокопії витягу з ЄРДР станом на 15.08.2022, відповідно до матеріалів, які зареєстровані в жео № 486,487,488 з ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області, 05.04.2022 мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств РФ, що полягало у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру по будівлі ТЦ «Караван» за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого пошкоджено будівлю торгівельного центру, а також по території біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Поранений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За даним фактом розпочато кримінальне провадження №22022220000001317 від 16.05.2022, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.438 КК України. Орган досудового розслідування: ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області.

Згідно фотокопії висновку експерта №09-1076/2022 від 13.10.2022, у зв`язку зі здійсненням обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру військовослужбовцями підрозділів збройних сил РФ 05.04.2022 по будівлі ТЦ «Караван» в м. Харків ОСОБА_1 отримав поранення: забита рана поперекової ділянки з права з пораненням правої нирки, що призвело до необхідності оперативного втручання з видаленням правої нирки. Ці поранення утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удару стиснення. За ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що викликали стійку втрату загальної працездатності не менш ніж на одну третину.

Крім того, у ОСОБА_1 мав місце перелом лівого стегна в н/3, який утворився від травматичної дії тупого твердого предмету за механізмом удару стиснення, який за ступенем тяжкості відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня).

Забита рана правого передпліччя утворилася від травматичної дії тупого твердого предмету за механізмом удару стиснення, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів.

Зі змісту дослідної частини висновку експерта, згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №2467 ВКМЦ ПнР ОСОБА_1 госпіталізований 05.04.2022. Травми отримав при обстрілі. При огляді: стан хворого середньої тяжкості, тони серця ритмічні, в легенях дихання везикулярне, хрипів немає, з боку органів травлення, зору, нервової системи, лор-органів без особливостей. Локально: в правій поперековій ділянці полопатковій лінії визначається отвір 4см; в нижній третині лівої гомілки отвір 1х1см; в нижній третині лівого стегна вогнепальний отвір розміром 1х1см.

05.04.2022 проведено ПХО ран поперековій ділянці виконано хірургічну обробку вогнепальної рани м`яких тканин на рівні 10-12 хребців по паровертибральній лінії з права. В об`ємі розширення раньового каналу. Накладена асептична пов`язка. Виконано хірургічну обробку вогнепальної рани м`яких тканин середньої третини правого передпліччя по медіальній поверхні розміром 5х2см. При пальцевій ревізії ознак кісткової деформації не виявлено.

Того ж дня, 05.04.2022 проведена операція лапоротомія нефректомія з права. При проведенні операції виявлена паранефральна гематома 600мл крові. При огляді правої нирки виявлено її ушкодження в середньому сегменті, перев`язані сосуди та нерви. Права нирка видалена. Проведена санація та дренаж черевної порожнини та заочеревинного простору з права.

06.04.2022 проведена рентгенографія лівого стегна. Відмічається в нижній треті лівого стегна багатоуламковий перелом нижньої треті лівого стегна зі зміщенням та металевими осколками в н/3 гомілки розмірами 1х1см. Перелом фіксований АЗФ. На рентгенограмі правого передпліччя без кісткової патології.

Для подальшого лікування хворий переведений до ОКЛ 06.04.2022. Діагноз: вогнепальні осколкові поранення поперекової ділянки з права з пораненням правої нирки. Заочеревинна правобічна гематома. Вогнепальне сліпе осколкове поранення правого передпліччя. Вогнепальне сліпе осколкове поранення н/3 лівого стегна з вогнепальним переломом н/3 стегнової кістки. Вогнепальне наскрізне осколкове поранення м`яких тканин лівої гомілки.

Згідно даних фотокопії медичної карти стаціонарного хворого №9-3813/647, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в ОКЛ з 06.04.2022 по 13.04.2022. В стаціонарі проводилась консервативна терапія, перев`язки. Після проведеного лікування хворий виписаний зі стаціонару для подальшого лікування. Повний діагноз: мінно-вибухова травма. Вогнепальні осколкові поранення поперекової ділянки з пораненням правої нирки. Заочеревинна правобічна гематома. Вогнепальне сліпе осколкове поранення правого передпліччя. Вогнепальне сліпе осколкове поранення н/3 лівого стегна з вогнепальним переломом н/3 стегнової кістки. Вогнепальне наскрізне осколкове поранення м`яких тканин лівої гомілки. Стан після операції, ПХО ран передпліччя, правої поперекової ділянки, лівого стегна, гомілки. Лапаротомія, правобічна нефректомія, санація, дренування черевної порожнини, заочеревного простору з права. Фіксація стрижневим АЗФ стегно-гомілки з ліва, фасціотомія лівого стегна.

Із фотокопії медичної карти стаціонарного хворого №1623, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в Інституті загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України з 22.04.2022 по 27.04.2022. В стаціонарі проведено клініко-лабораторне обстеження та консервативна терапія. На фоні терапії визначена позитивна динаміка, больовий синдром купований. Виписаний для подальшого лікування у травма

Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум (п.1, 2), Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі 01.08.1975, договори укладені між Україною та Росією, в т.ч. про українсько-російський державний кордон, РФ вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статті 2 Статуту ООН.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який наступними указами Президента України неодноразово продовжувався та триває станом на момент ухвалення судового рішення у справі.

Ст.1 ЗУ «Про оборону України» визначено, що збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п`ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п`ятому - восьмому цієї статті; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №490/9551/19, з огляду на те, що починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що РФ чинить збройну агресію проти України, у категорії справ про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, її майну, здоров`ю, життю, завданої внаслідок збройної агресії РФ на території України, іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ. Дії іноземної держави вийшли за межі своїх суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права втручатися шляхом збройної агресії в іншу країну.

За приписами ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. (ст.1166 ЦК України).

Таким чином, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

За змістом ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До позовної заяви позивачем долучено лише фотокопії витягу з ЄРДР, в якому пораненим значиться ОСОБА_1 , медичної документації, яка підтверджує, що позивач проходив лікування в різних медичних установах, а також фотографії частин тіла, рентген знімків та квитанцій, належність яких суду встановити не вдалося.

Разом з тим, суду не надано жодних доказів того, що позивач в момент обстрілу дійсно перебував в приміщенні або на території ТЦ «Караван», що саме внаслідок цього обстрілу він отримав тілесні ушкодження, описані в медичній документації.

В доданих до позовної заяви відсутні докази, що позивача визнано потерпілим у кримінальному провадженні №22022220000001317 від 16.05.2022, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.438 КК України. Зокрема, не надано протокол допиту в якості потерпілого, де повинно бути зафіксовано дату, час, місце та хронологію події; відомостей щодо стадії кримінального провадження, повідомлення буд-якій особі про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Позивачем не надано будь-яких довідок ШМД, ДСНС щодо виявлення ОСОБА_1 на території ТЦ «Караван» безпосередньо після обстрілу, надання йому першої медичної допомоги, госпіталізації, тощо. Окрім того, не надано доказів, коли саме був здійснений обстріл торгівельного центру (повідомлення ЗМІ, публікації в мережі інтернет).

В судове засідання позивач жодного разу не з`явився, клопотання про допит свідків з метою підтвердження зазначених у позові обставин та про витребування доказів не заявляв, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини і оцінити докази.

Окрім того, суд вважає необґрунтованим розрахунок матеріальної шкоди, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на лікування саме через військову агресію, хоча саме на позивача покладається обов`язок доказування факту завдання шкоди та її розміру.

Ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Разом з тим, позивачем не надано доказів порушення свого права, а тому відсутні фактичні підстави для задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; в інших випадках, встановлених законом.

Згідно п.3,5 ПП ВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на які б посилався позивач, як на підставу відшкодування моральної шкоди, суд доходить висновку про відсутність підстав для її відшкодування, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до держави-агресора Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення майнової шкоди в розмірі 53273,14 грн. та моральної шкоди 1000000 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова