ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
15.01.2024Справа № 910/19999/23Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія України» про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 59 282,80 грн,
УСТАНОВИВ:
Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія України» (надалі- відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсними додаткові угоди до договору постачання електричної енергії від 26.01.2021 №7, що укладені між позивачем та відповідачем, а саме:
1) №1 від 10.08.2021,
2) №2 від 27.08.2021,
3)№3 від 04.10.2021,
4)№4 від 23.10.2021,
5) №5 від 22.11.2021;
- стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно надмірно сплачені грошові кошти в сумі 59 282,80 грн.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 за № 01.3-16/75/24 призначено повторний автоматичний розподіл заяви, в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Івченка А.М., в результаті якого позовну заяву 10.01.2024 передано на розгляд судді Карабань Я.А.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статтей ГПК України.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.
Згідно з ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
У разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, судом застосовуються процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.4, 5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Судом встановлено, що Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що суперечить вказаним вище вимогам законодавства та є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків Гуманітарному відділу виконавчого комітету Узинської міської ради необхідно зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та надати суду відомості про наявність Електронного кабінету до суду.
Також пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 684,00 грн.
Згідно із п.п.1 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви юридичною особою немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожиткового мінімуму та майнового характеру в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурором заявлено одну майнову вимогу в розмірі 59 282,80 грн та 5 вимог немайнового характеру, отже, за подання позову позивач мав сплатити судовий збір у загальній сумі 16 104,00 грн.
До позовної заяви прокурором додано платіжні інструкції №3976 та №3977 від 15.12.2023 про сплату судового збору в загальному розмірі 5 368,00 грн, що на 10 736,00 грн менше, чим установлено законом.
Відтак, суд приходить до висновку, що при зверненні з позовом до суду прокурором не подано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
Отже, на підтвердження факту сплати судового збору в повному розмірі позивач за зустрічним позовом повинен надати оригінал платіжного доручення (квитанцію, тощо) із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів на суму 10 736,00 грн.
Враховуючи викладене, позовна заява заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу прокурора на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради залишити без руху.
2. Встановити заступнику керівника Білоцерківської окружної прокуратури строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я.А.Карабань
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 18.01.2024 |
Номер документу | 116318808 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Укладення договорів (правочинів) інші договори |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Карабань Я.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні