Постанова

від 24.06.2024 по справі 910/19999/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р. Справа № 910/19999/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу керівника Білоцерківської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 (суддя Карабань Я.А.)

у справі № 910/19999/23 Господарського суду міста Києва

за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 59 282,80 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (далі - ТОВ "Енергія України", відповідач), в якому просив суд:

- визнати недійсними додаткові угоди до договору постачання електричної енергії від 26.01.2021 № 7, що укладені між позивачем та відповідачем, а саме: № 1 від 10.08.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 04.10.2021, № 4 від 23.10.2021, № 5 від 22.11.2021;

- стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 59 282,80 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/19999/23 позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради до ТОВ "Енергія України" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 59 282,80 грн повернуто заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що що прокурор не виконав вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 15.01.2024 та не усунув недоліки, наведені в ній, у строк встановлений судом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

4. Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/19999/23, керівник Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/19999/23 щодо повернення позовної заяви та направити вказану справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

5. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- ухвала Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 910/1999/23 до Білоцерківської окружної прокуратури не надходила, в тому числі ні до електронного кабінету Білоцерківської окружної прокуратури, ні на електронну пошту;

- про виконання ухвали суду від 15.01.2024 окружною прокуратурою 24.01.2024 на адресу Господарського суду міста Києва направлено листа за № 50- 977 вих.-24 з відповідними підтверджуючими документами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Білоцерківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/19999/23; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 10.04.2024.

7. Зважаючи на воєнний стан в Україні, апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Позиції учасників справи

8. Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваної ухали суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

9. Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Енергія України" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно надмірно сплачених коштів у сумі 59 282,80 грн.

10. Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 за № 01.3-16/75/24 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Івченка А.М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/19999/23, в результаті якого 10.01.2024 позовну заяву передано судді Карабань Я.А.

11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2023 позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради залишено без руху; встановлено заступнику керівника Білоцерківської окружної прокуратури строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

12. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду від 15.01.2024 була доставлена до електронного кабінету заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури - 16.01.2024 о 23:46. Датою отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС є 17.01.2024 17:16.

13. 25.01.2024 на електронну пошту суду від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків від 24.01.2024 за вих. № 50-977-вих.-24, яка підписана електронним підписом 24.01.2024.

14. З урахуванням положень абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновків, що датою вручення ухвали є 17.01.2024, відтак Прокурор повинен був усунути недоліки до 22.01.2024 включно.

15. Зважаючи на викладене вище, за висновком суду першої інстанції, прокурором пропущено встановлений ухвалою суду від 15.01.2024 строк для усунення недоліків, при цьому суд зауважив, що клопотання про продовження такого строку до його закінчення до суду не надходило.

16. Водночас, місцевий господарський суд зазначив, що посилання Прокурора на те, що ухвала суду від 15.01.2024 не надходила до електронного кабінету прокуратури, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, що надійшло до суду 17.01.2024.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

17. Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

18. Згідно з матеріалами справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 910/19999/23 позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради залишено без руху, встановлено Прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

19. Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала від 15.01.2024 про залишення позовної заяви без руху була доставлена до електронного кабінету заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури 16.01.2024 о 23:46.

20. Згідно з приписами ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

21. Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

22. Отже, як правильно вказав місцевий господарський суд, датою вручення ухвали суду від 15.01.2024 є 17.01.2024, відповідно, Прокурор повинен був усунути недоліки позовної заяви до 22.01.2024 включно.

23. Аналогічний підхід у визначенні часу надсилання (як часу доставки) судового рішення до електронного кабінету одержувача у розумінні приписів частини шостої статті 242 ГПК України є сталим та послідовним і застосований Верховним Судом у низці ухвал, зокрема, в ухвалах від 18.12.2023 у справі № 926/244/23, від 12.01.2024 у справі № 907/773/21, від 25.01.20214 у справі № 38/5005/6636/2012, від 26.01.2024 у справі № 904/3823/19, від 01.02.2024 у справі № 910/10792/22, від 05.02.2024 у справі № 917/282/23 та ін.

24. Як зазначено в постанові Верховного Суду від 29.04.2024 у справі № 904/4199/20, скаржник має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, і судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено саме до такого електронного кабінету, відповідно, порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення, при такому направленні не відбулося.

25. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

26. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/19999/23 позовну заяву повернуто заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України у зв`язку з тим, що він не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, при цьому клопотання про продовження такого строку до його закінчення до суду не надходило.

27. При цьому, судом апеляційної інстанції визнається обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що посилання Прокурора на те, що ухвала суду від 15.01.2024 не надходила до електронного кабінету прокуратури, спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, що надійшло до суду 17.01.2024 (арк. справи 112).

28. 25.01.2024 на електронну пошту суду від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків від 24.01.2024 за вих. № 50-977-вих.-24, яка підписана електронним підписом 24.01.2024.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

30. Враховуючи викладене вище, Прокурором пропущено встановлений ухвалою суду від 15.01.2024 строк для усунення недоліків, при цьому, як вже зазначалося, клопотання про продовження такого строку до його закінчення до суду не надходило.

31. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує правові висновки Верховного Суду про таке.

Доставка документа, в цьому випадку ухвали суду від 15.01.2024, в електронний кабінет учасника справи в системі "Електронний суд" хоч і не є тотожним отриманню цієї ухвали учасником справи, проте презюмує таке вручення/отримання відповідному учаснику. Інше розуміння вручення електронного документа, ніж по факту його доставки до електронного кабінету учасника справи, створило б потенційні можливості/ризики для маніпуляцій щодо дати вручення останнього, оскільки знаходилося б у залежності від волі користувача електронного кабінету вчинити дії саме щодо отримання/ознайомлення з документом. Втім причини саме неможливості ознайомлення з електронним документом, на які посилається скаржник, в усіх випадках мають оцінюватися на предмет їх доведеності та поважності.

Повідомлення (сповіщення) про надходження до електронного кабінету відомостей та документів по суті є додатковим та допоміжним функціоналом системи "Електронний суд" щодо інформування користувача про надходження документа до електронного кабінету, проте відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ "Повідомлення", а з дати надходження самих процесуальних документів до електронного кабінету у розділ "Мої справи". Час надходження повідомлень у розділ "Повідомлення" може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі "Мої справи" та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем.

Така правова позиція сформована в постанові Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 910/3604/21.

32. Колегія суддів апеляційної інстанції звертається також до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, де зазначено, зокрема, таке:

" 80. ГПК встановлює строки та порядок подання сторонами у справі доказів.

81. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 2, 3 ст. 80 ГПК).

82. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК).

83. З відповідних положень ст. 80 ГПК вбачається, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

84. Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

85. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 19.10.2021 у справі № 903/533/21".

33. Суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції, та на підставі доказів і матеріалів, які були у суду першої інстанції.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц.

34. З урахуванням викладеного, докази, додані скаржником до апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги, оскільки скаржник не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з об`єктивних причин.

35. Крім того, скаржник не надав доказів неможливості користуватись Єдиним державним реєстром судових рішень (далі - ЄДРСР) та підсистемою "Електронний кабінет" ЄСІТС.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі № 904/272/22.

При цьому, колегія суддів зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 вказано, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Враховуючи, що позов було подано - ініційовано Прокурором, останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї позовної заяви.

Отже, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної апеляційної скарги.

36. Крім того, відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

37. Суд апеляційної інстанції не може переймати на себе ініціативу суду першої інстанції щодо прийняття/неприйняття процесуальних рішень в межах своєї дискреції, а лише перевіряє обґрунтованість та законність таких рішень в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

38. Водночас причини пропуску учасником процесуального строку для обов`язковості оцінки їх поважності судом мають бути наведені учасником справи саме у відповідній заяві, поданій до закінчення цього строку та бути підтвердженими відповідними доказами.

39. Прокурором не було подано заяви про продовження строку на усунення недоліків, попри те, що даний строк був пропущений.

40. Частина четверта статті 13 ГПК України визначає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

41. Дії суду в силу приписів п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України мають сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, але не підміняти їх, оскільки це суперечитиме принципу рівності і змагальності сторін.

42. Інститут строків у господарському процесі направлений на реалізацію юридичної визначеності всіх учасників процесу. Зміст статті 119 ГПК України щодо правил продовження строку встановленого судом є чітким і зрозумілим, при цьому обставин, які б перешкоджали учаснику справи реалізувати своє право на розгляд судом обставин поважності пропуску строку у спосіб, передбачений ГПК України, судом апеляційної інстанції не встановлено.

43. Верховний Суд констатує, що право позивача подати позов не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, установлених процесуальним законодавством.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у cправі № 910/389/24.

44. Водночас відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

45. Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не підтвердилися під час розгляду даної справи, що свідчить про повне з`ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, та правильне застосування норм процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду.

46. Згідно із ч. 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

47. Доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду, викладеними вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

48. У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

49. Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

50. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

51. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в ній, а тому відсутні підстави для її зміни чи скасування.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

52. Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

53. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

54. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/19999/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

56. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги керівника Білоцерківської окружної прокуратури відсутні.

Судові витрати

57. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Білоцерківської окружної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/19999/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська