Рішення

від 15.01.2024 по справі 910/12007/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024Справа № 910/12007/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауспальм"

про стягнення 118 170,19 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - ТОВ "Інфокс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауспальм" (далі - ТОВ "Сауспальм", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 118 170,19 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 32584 від 05.07.2018 в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого у ТОВ "Сауспальм" утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Інфокс" просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 118 170,19 грн. за період з 01.04.2020 по 01.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам наданий строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач у строк, визначений законом, надав відзив, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив, вказав, що позов має бути залишений без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки провадження у справі було відкрите за позовом, поданим без додержання вимог, викладених у ст. 162 ГПК України, а саме - без надання доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. Також вказав, що неналежне виконання зобов`язань ТОВ "Сауспальм" сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин, які виникли у зв`язку із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022. Окрім цього зазначив, що об`єкт, якому здійснюється надання позивачем послуг водопостачання та водовідведення за договором, з 20.07.2022 не належить ТОВ "Сауспальм", тому підстав для оплати останнім цих послуг немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

10.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти доводів відповідача заперечив, вважав їх необґрунтованими.

Суд розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Суд зазначає, що даний спір не передбачає обов`язкового досудового урегулювання спору, тим більше, що як вказав Конституційний Суд України у рішенні по справі № 15-рп/2002 від 09.07.2002 право на судовий захист не може бути поставлене законом та іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Обрання певного засобу правового захисту, зокрема і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи із власних інтересів, його використовує.

Також у своєму відзиві відповідач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Розглянувши вказане клопотання суд відмовив у його задоволенні як необґрунтованому, враховуючи наступне.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 05.11.2023 суд врахував що справа не є складною, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, тому призначив розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За змістом ч. 5 ст. 12, ч. 2 ст. 247 ГПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України малозначні справи про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із матеріалів позову, у даному випадку ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму, справа не є складною та віднесена до переліку справ, які можуть бути розглянуті тільки у спрощеному позовному провадженні. Будь-яких доводів про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування (або будь-які інші обставини) вимагають виклику сторін у судове засідання, відповідач не навів, з чого суд робить висновок, що заявлене ТОВ "Сауспальм" клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи не позбавлені права надавати пояснення, докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом указаних приписів закону сторони мають право (і суд надає їм таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив та інші заяви по суті справи, а також додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2018 між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (водоканал) та ТОВ "Сауспальм" (споживач) був укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 32584 (далі - договір), відповідно до умов якого водоканал зобов`язується надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов`язується оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених цим договором та діючим законодавством (п. 1.1).

Місцем надання послуг водоканалом споживачу є точка розподілу, визначена сторонами в акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж - Одеська обл., с. Нерубайське, 15 км а/д Одеса - Київ (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору кількість холодної води, що передається водоканалом на об`єкти споживача, визначається за показниками засобів обліку, встановлених на мережі споживача, опломбованих і прийнятих в експлуатацію водоканалом.

Споживач зобов`язаний здійснювати оплату наданих водоканалом послуг та інших витрат, передбачених умовами цього договору вчасно та в повному обсязі, у строки та порядку згідно цього договору (п. 2.3.2 договору).

Споживач сплачує суму цього договору за надані йому водоканалом послуги в розмірі, встановленому згідно із показаннями лічильників або згідно із рахунком, виставленим водоканалом. Оплата проводиться щомісячно до 30-го числа поточного місяця. Оплата спожитих послуг здійснюється споживачем на поточний рахунок водоканалу (п. 4.3 договору).

Договір набуває чинності з дати прийняття в експлуатацію засобу обліку води та підписання обома сторонами відповідного акту технічного обстеження водомірного вузлу та діє з 26.06.2018 по 30.06.2019, але в будь-якому випадку, в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення - до повного погашення заборгованості, з подальшою пролонгацією (п. 8.1).

Згідно зі ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" цього Закону централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 291) до тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не включаються витрати, які включаються до складу плати за абонентське обслуговування.

Плата за абонентське обслуговування не є комунальною послугою, тому, згідно з пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" та постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальним договором або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем» від 21.08.2019 № 808 (далі - Постанова № 808), держава регулює її граничний рівень.

Згідно з Постановою № 808 від 21.08.2019 плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.

Відповідно до пункту 2 вказаної Постанови № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" (далі - Постанова):

1) граничний розмір плати за абонентське обслуговування, визначений відповідно до цієї постанови, застосовується окремо за кожною комунальною послугою (постачання теплової енергії; постачання гарячої води; централізоване водопостачання; централізоване водовідведення; поводження з побутовими відходами) виконавцями послуг, що нараховують плату за абонентське обслуговування згідно з відповідними договорами;

2) плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.

Також згідно з п. 10 ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обслуговуванням вузлів обліку є огляд, опломбування/ розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб`єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови: укладення колективних договорів про надання комунальних послуг; укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем; прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

Таким чином, плата за обслуговування та заміну вузла комерційного обліку є законодавчо визначеною платою, та є обов`язковою для виконання зазначених норм закону для філії "Інфоксводоканал".

З січня 2022 року філією "Інфоксводоканал" своїм наказом затверджено для споживачів щомісячну плату за обслуговування та заміну вузла комерційного обліку холодної води в залежності від діаметра вузла обліку, у розмірі 186,64 грн.

До складу щомісячної плати за обслуговування та заміну вузла комерційного обліку холодної води включено витрати на проведення періодичної повірки вузла комерційного обліку з врахуванням міжповірочного інтервалу та його заміні фахівцями філії "Інфоксводоканал".

Також судом встановлено, що 03.06.2020 між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (водоканал) та ТОВ "Сауспальм" (споживач) був укладений договір погашення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення № 169, відповідно до якого водоканал надає боржнику розстрочку на погашення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, яка утворилась за період з 01.08.2019 по 01.05.2020, а боржник зобов`язується погасити заборгованість в строки та на умовах, що передбачені даним договором, при цьому погашення заборгованості буде впливати на оплату поточних зобов`язань за наданими водоканалом послугами (п. 1.1).

Сума заборгованості боржника за послуги водопостачання та водовідведення на дату укладання договору складає 97 697,53 грн. (п. 1.2 договору).

Поточні платежі боржник зобов`язується сплачувати у встановлені строки у відповідності до вимог договору № 32584 від 05.07.2018 (п. 1.4 договору).

У пункті 2.1 договору сторони погодили графік погашення заборгованості - у сумі 16 282,92 грн. (кожного місяця), протягом 6-ти місяців.

Матеріали справи свідчать, що у період з квітня 2020 по червень 2023 позивач надав відповідачу послуги з водопостачання, водовідведення, абонентського обслуговування та обслуговування та заміни комерційного вузла на загальну суму 137 014,08 грн., що підтверджується копіями актів обстеження та контрольної зйомки прибору обліку, нарядами-замовлення, довідкою розрахунку наданих послуг з абонентом за вказаний період.

Водночас судом встановлено, що у строк, визначений договором, відповідач взяті на себе зобов`язання зі сплати наданих послуг виконав неналежним чином, сплатив їх вартість частково - на суму 18 843,89 грн., про що свідчать платіжні інструкції № 321 від 22.02.2021, № 317 від 01.02.2021, № 303 від 28.12.2020.

Отже за договором про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 32584 від 05.07.2018 у відповідача виникла заборгованість у сумі 118 170,19 грн.

Доводи відповідача, що позивач невірно виконав за квітень 2020 розрахунок наданих послуг водопостачання та водовідведення, суд неприймає, оскільки сума боргу за квітень 2020 була узгоджена обома сторонами, у тому числі і відповідачем, про що свідчить договір про погашення заборгованості № 169 від 03.06.2020, відповідно до якого ТОВ "Сауспальм" зобов`язувалось здійснити погашення заборгованості, що утворилась у період з 01.08.2019 по 01.05.2020. Будь-яких заперечень про невірність розрахунку наданих послуг у квітні 2020 відповідачем на момент укладення договору погашення боргу № 169 від 03.06.2020 висловлено не було.

Так само суд критично відноситься до тверджень відповідача стосовно неналежності йому з 20.07.2022 об`єкту за адресою: Одеська обл., с. Нерубайське, 15 км а/д Одеса - Київ, оскільки належних доказів цим обставинам відповідач суду не надав, договір № 32584 від 05.07.2018 між сторонами не розірваний, а як вказує позивач, про іншого власника зазначеного об`єкту ТОВ "Інфокс" відповідач не повідомляв, та на даний час послуги водопостачання та водовідведення надаються за договором № 32584 від 05.07.2018 саме відповідачу.

Крім того, суд розглянув доводи відповідача про відсутність обов`язку споживача здійснювати оплату наданих послуг за відсутності його вини.

Так, відповідач вказував, що порушення зобов`язання відбулось не з його вини, а у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, внаслідок чого 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, що триває на даний час. Вказані обставини є форс-мажорними (обставинами непереборної сили), що підтверджується листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання ТОВ "Сауспальм" договору № 32584 від 05.07.2018.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором № 32584 від 05.07.2018, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (сплати вартості послуг). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ТОВ "Сауспальм" договору № 32584 від 05.07.2018.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення ТОВ "Сауспальм" від належного виконання зобов`язання за вказаним договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторонами договору встановлений строк (термін) виконання зобов`язання, а саме п. 4.3 договору встановлено, що Споживач сплачує суму цього договору за надані йому водоканалом послуги в розмірі, встановленому згідно із показаннями лічильників або згідно із рахунком, виставленим водоканалом. Оплата проводиться щомісячно до 30-го числа поточного місяця. Оплата спожитих послуг здійснюється споживачем на поточний рахунок водоканалу.

Доказів оплати наданих позивачем послуг матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Строк оплати, є таким, що настав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 118 170,19 грн. боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауспальм" про стягнення 118 170,19 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауспальм" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45: код ЄДРПОУ 41962384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04116, місто Київ, вулиця Шулявська, будинок 5; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, місто Одеса, вулиця Басейна, будинок 5; код ЄДРПОУ 26472133) основний борг у сумі 118 170 (сто вісімнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 19 коп., судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 15 січня 2024 року.

Суддя Борисенко І. І.