Рішення
від 08.01.2024 по справі 911/3154/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3154/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі»

про стягнення 29 289,49 грн

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі» про стягнення 29 289,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору розподілу природного газу в частині оплати розподіленого газу. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 24 360,19 грн основного боргу, 1 056,67 грн пені, 853,78 грн 3% відсотків річних, 3 018,85 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2023 було відкрито провадження у справі № 911/3154/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

20.11.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2023 у справі № 911/3154/23 відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі» повернуто без розгляду з огляду на те, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

28.11.2023 після усунення зазначених вище недоліків, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить поновити пропущений строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2023 у справі № 911/3154/23 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі» про поновлення процесуального строку для подання відзиву задоволено. Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі» поновлено строк для подання відзиву та прийнято відзив до розгляду. Запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали, надати суду відповідь на відзив, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

20.12.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

З огляду на те, що позивачем подано до суду відповідь на відзив у строк, встановлений судом в ухвалі Господарського суду Київської області від 19.12.2023 у справі № 911/3154/23, суд приймає вказану відповідь на відзив до розгляду та долучає її до матеріалів справи.

08.01.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення по справі. У запереченнях відповідача аргументи зводяться до таких, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., в період з 20.12.2023 до 28.12.2023 включно перебувала у відпустці, тому рішення ухвалено судом після виходу судді на роботу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством «Київоблгаз», яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі оператор ГРМ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі» (далі споживач, відповідач) було укладено типовий договір розподілу природного газу № 09420XDFK5BP016, шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016.

Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб`єктами ринку природного газу, регулюються положеннями Закону України «Про ринок природного газу», а також Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року.

30.09.2015 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено Постанову № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу», відповідно до п. 1 якої затверджено типовий договір розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 типового договору розподілу природного газу (в редакції, чинній станом на дату підписання Заяви-приєднання), типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з п. 1.2 типового договору, умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494.

Відповідно до п. 1.3 типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 1.4 типового договору визначено, що: заява-приєднання це письмова заява-приєднання споживача до умов цього договору, складена відповідно до вимог Кодексу ГРМ, що містить персоніфіковані дані щодо споживача та його об`єкта та є невід`ємною частиною цього договору; послуга з розподілу природного газу послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вже встановлено судом, 01.01.2016 відповідач підписав Заяву-приєднання № 09420XDFK5BP016 до умов типового договору з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Зазначена заява відповідає додатку 2 до договору та підписана споживачем без будь-яких зауважень та заперечень. Отже, підписавши Заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, відповідач приєднався і взяв на себе зобов`язання виконувати умови, викладені у вищевказаному типовому договорі, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, та розміщений на офіційному сайті відповідного органу.

Вказана заява містить персоніфіковані дані споживача за договором, а саме: персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу 56ХО0000XDFK5008; назву та опис об`єкта згідно додатків; адресу об`єкта згідно додатків; величину приєднаної потужності об`єкта «прочерк»; параметри вузла обліку згідно додатків; іншу інформацію, передбачену вимогами чинного законодавства згідно додатків. Крім того, додатками до договору, які додаються до Заяви-приєднання є: Додаток № 3 «Інформаційний лист» та Додаток № 4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача».

Так в матеріалах справи наявний Додаток № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до Заяви-приєднання № 09420XDFK5BP016 від 01.01.2016, що має назву «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача», відповідно до якого назва споживча: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі»; адреса об`єкта (точки комерційного обліку): с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 26. У Таблиці № 1 Додатку № 4 наведено інформацію про перелік точок комерційного обліку об`єкта споживача. Таблиця № 2 Додатку № 4 містить інформацію про встановлення газоспоживчого обладнання в точках комерційного обліку суб`єкту. Відповідно до змісту Таблиці № 3 Додатку № 4, остання містить вихідні дані: газове обладнання між вузлом обліку газу та точкою балансового розмежування. Вказаний додаток підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток без зауважень та заперечень.

Пунктами 2.1 та 2.2 типового договору визначено, що за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.

Відповідно до п. 2.3 типового договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно із п. 3.2 типового договору, споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з пп. 5.1, 5.2 типового договору, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається позивачем та споживається відповідачем на межі балансової належності об`єкта відповідача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.

Відповідно до п. 6.1 типового договору, оплата вартості послуги позивача з розподілу природного газу здійснюється відповідачем за тарифом, встановленим регулятором для позивача, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.2 типового договору встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта відповідача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для позивача, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з п. 6.4 типового договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.6 типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється відповідачем, який не є побутовим споживачем, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка позивача. Якщо згідно із законодавством відповідач має сплачувати позивачу за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідача на поточний рахунок позивача кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться відповідачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до пп. 1, 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Абзацом 7 п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ передбачено, що оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Позивач у позовній заяві зазначив, що на виконання вимог п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, проінформував відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу по його об`єкту за попередній газовий рік (з 1 жовтня 2020 року до 30 вересня 2021 року), який склав 13 414,98 куб. м, величина річної замовленої потужності на 2021 рік становить 11 532,65 куб. м, величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2021 році складає 961,06 куб. м.

Одночасно позивач повідомив відповідача, що величина річної замовленої потужності на 2022 рік становить 13 414,98 куб. м та не може бути менше обсягів, визначених абзацом сьомим пункту 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ; величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 1 117,91 куб. м без урахування точок обліку, по яким споживач зобов`язаний згідно абзацу другого п. 5 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ надати заявку самостійно. Крім того зазначено, що не пізніше ніж до 20 жовтня поточного року споживач має право подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту на розрахунковий календарний рік.

За наслідками повідомлення відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу по його об`єкту за попередній газовий рік та про величину річної замовленої потужності на 2022 рік між сторонами було складено Акт приймання-передачі природного газу № ОГ00077623 від 30.09.2021, копія кого наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що вказаний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Отже, відповідно до пояснень позивача, оператор ГРМ розрахував величину річної замовленої потужності ТОВ «Агро-Союз «Бортничі» на 2022 рік та, відповідно до вимог абз. 9 п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, належним чином повідомив відповідача про величину річної замовленої потужності на 2022 рік та про величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати у 2022 році.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2752 для АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» встановлено тариф на послуги з розподілу природного газу у розмірі 1,49 грн за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ), що з врахуванням ПДВ становить 1,788 грн за 1 куб. м на місяць.

Отже, оскільки замовлена споживачем потужність на 2022 рік складає 13 414,98 куб. м, а згідно постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752 тариф з 01.01.2022 становить 1,788 грн з ПДВ за 1 куб. м, то місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначалась позивачем наступним чином: 13 414,98 куб. м/12*1,788 грн за куб. м = 1,998,83 грн щомісячний платіж.

Пунктом 6.8 типового договору встановлено, що надання позивачем послуги з розподілу природного газу відповідачу, що не є побутовим споживачем, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператора ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Як зазначає позивач, відповідно до вказаної величини річної замовленої потужності споживачу було сформовано за період з січня 2022 до грудня 2022 року акти наданих послуг розподілу природного газу № ОГЯ82003847 від 31.01.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82006684 від 28.02.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82011330 від 31.03.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82014735 від 30.04.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82018685 від 31.05.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82022586 від 30.06.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82026556 від 31.07.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82030440 від 31.08.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82034560 від 30.09.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82038559 від 31.10.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82042768 від 30.11.2022 на суму 1 998,84 грн та № ОГЯ82046271 від 31.12.2022 на суму 1 998,83 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, як стверджує позивач, за період з січня 2022 до грудня 2022 позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, а відповідач, у свою чергу, прийняв такі послуги на загальну суму 23 985,90 грн.

Судом встановлено, що вищенаведені акти наданих послуг підписані та скріплені відтиском печатки позивача, з боку відповідача вказані акти не підписані.

Позивач твердить, у зв`язку із тим, що відповідач відмовився отримувати вищезазначені акти надання послуг, позивач направив дані акти приймання-передачі поштою.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2022 позивач направив разом з супровідним листом № 810-Сл-18514-1022 від 17.10.2022 на адресу-місцезнаходження відповідача рахунки на оплату за період грудень 2021 вересень 2022 та акти наданих послуг за період з січня 2022 до вересня 2022 та акт приймання-передачі природного газу № ОГ00106210 від 30.09.2022.

Також позивач направляв на адресу відповідача акти наданих послуг за період з жовтня 2022 до грудня 2022.

Проте, вищенаведені акти відповідач не повернув та не підписав, вмотивованої відмови від підписання вказаних актів не направив, зауважень щодо якості наданих послуг згідно актів наданих послуг на адресу позивача також не направив.

Позивач у позовній заяві також зазначив, що на виконання вимог п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, проінформував відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу по його об`єкту за попередній газовий рік (з 1 жовтня 2021 року до 30 вересня 2022 року) та про величину річної замовленої потужності на 2023 рік, про що складено Акт приймання-передачі природного газу № ОГ00106210 від 30.09.2022.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акта приймання-передачі природного газу № ОГ00106210 від 30.09.2022, оператор ГРМ, на виконання вимог ГРМ, проінформував споживача, що фактичний обсяг споживання природного газу по об`єктам відповідача за попередній газовий рік (з 01 жовтня 2021 по 30 вересня 2022 року) склав 0,00 куб. м. Величина річної замовленої потужності на 2022 рік становить 13 414,98 куб. м, величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 1 117,92 куб. м. Величина річної замовленої потужності на 2023 рік становить 314,00 куб. м та не може бути менше обсягів, визначених абзацом сьомим пункту 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ; величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2023 році складає 26,17 куб. м без урахування точок обліку, по яким споживач зобов`язаний згідно абзацу другого п. 5 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ надати заявку самостійно. Крім того зазначено, що не пізніше ніж до 20 жовтня поточного року споживач має право подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту на розрахунковий календарний рік.

Судом встановлено, що вказаний акт підписаний та скріплений печаткою позивача, з боку відповідача акт не підписаний.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2022 позивач направив відповідачу супровідний лист вих. № 810-Сл-18514-1022 від 17.10.2022 разом із Актом приймання-передачі природного газу № ОГ00106210 від 30.09.2022, яким повідомив відповідача про величину річної замовленої потужності на 2023 рік, що склала 314,00 куб. м та величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у 2023 році, що складає 26,17 куб. м в місяць.

Проте, відповідач вказаний акт не підписав та позивачу не повернув, вмотивованої відмови від підписання такого акта відповідач не направив.

За ствердженням позивача, оператор ГРМ розрахував величину річної замовленої потужності ТОВ «Агро-Союз «Бортничі» на 2023 рік та, відповідно до вимог абз. 9 п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, належним чином повідомив споживача про величину річної замовленої потужності на 2023 рік та про величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати у 2023 році.

Оскільки замовлена споживачем потужність на 2023 рік складає 314,00 куб. м, а згідно постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752 тариф з 01.01.2022 становить 1,788 грн за 1 куб. м, то місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначалась позивачем наступним чином: 314,00 куб. м/12*1,788 грн за куб. м = 46,79 грн щомісячний платіж.

Як зазначає позивач, відповідно до вказаної величини річної замовленої потужності споживачу було сформовано за період з січня 2023 до серпня 2023 року акти наданих послуг розподілу природного газу № ОГЯ83004316 від 31.01.2023 на суму 46,79 грн, № ОГЯ83008220 від 28.02.2023 на суму 46,78 грн, № ОГЯ83012383 від 31.03.2023 на суму 46,79 грн, № ОГЯ83016114 від 30.04.2023 на суму 46,79 грн, № ОГЯ83020003 від 31.05.2023 на суму 46,78 грн, № ОГЯ83024120 від 30.06.2023 на суму 46,79 грн, № ОГЯ83028125 від 31.07.2023 на суму 46,79 грн та № ОГЯ83031818 від 31.08.2023 на суму 46,78 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, як стверджує позивач, за період з січня 2023 до серпня 2023 позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, а відповідач, у свою чергу, прийняв такі послуги на загальну суму 374,29 грн.

Позивач твердить, у зв`язку із тим, що відповідач відмовився отримувати вищезазначені акти надання послуг за період з січня 2023 до липня 2023 року, позивач направив дані акти приймання-передачі поштою, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист та поштову накладну за № 0830107378246.

Судом встановлено, що 28.09.2023 позивач направив на адресу відповідача супровідний лист № 810-Сл-25073-0923 від 28.09.2023 разом із актом надання послуг за серпень 2023 року та акт звіряння від 12.09.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та поштовою накладною за № 0830107376200.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що відповідачем зобов`язання за договором розподілу природного газу виконуються неналежним чином та за період з січня 2022 року до серпня 2023 року ним не було здійснено жодної оплати за надані послуги з розподілу природного газу.

Також, як зазначив позивач, ним враховано переплату відповідача станом на 01.01.2022 в розмірі 0,12 грн.

З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованість за надані послуги розподілу природного газу за період з січня 2022 року до серпня 2023 року в загальній сумі 24 360,19 грн, а також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 056,67 грн пені, 853,78 грн 3% річних та 3 018,85 грн інфляційних втрат.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, є надуманим, не ґрунтується на доказах та нормах права, єдиною метою якого є безпідставне збагачення позивача.

За ствердженням відповідача, позивач не виконав вимоги п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та не проінформував відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та про те, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний 2022 календарний рік. На думку відповідача, Акт приймання-передачі природного газу № ОГ00077623 від 30.09.2021 не замінює обов`язку позивача щодо виконання вимог п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, оскільки вказаний акт не містить відомості про покази лічильника або інші дані, які були підставою формування даних про те, що відповідач спожив у 2021 році 13 414,98 куб. м природного газу.

Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про фактичний обсяг спожитого природного газу відповідачем у 2020-2021 роках, як і відсутні будь-які відомості, на підставі якої саме річної замовленої потужності об`єктів відповідача на розрахунковий календарний рік було здійснено розрахунок послуг з розподілу природного газу на 2022 рік. Також, як зазначив відповідач, в матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості, що підтверджували б фактичні обсяги споживання відповідачем природного газу за попередні розрахункові роки, що є підставою для визначення річної замовленої потужності відповідача та, відповідно, подальшого розрахунку послуг з розподілу природного газу.

За ствердженням відповідача, ТОВ «Агро-Союз «Бортничі» з 30.08.2021 по теперішній час відключено від газопостачання та користується іншим видом опалення. Також відповідач не користувався газопостачанням до 01.11.2019, на підтвердження чого відповідачем долучено акт про зняття пломб та відновлення газопостачання від 01.11.2019 та акт про відключення об`єкту (газових приладів) від 30.08.2021.

Відповідно до пояснень відповідача, в акті про зняття пломб та відновлення газопостачання від 01.11.2019 року зафіксовано показники лічильника 30 364 куб. м (та аналогічний показник коректору) та в акті про відключення об`єкту (газових приладів) ТОВ «Агро-Союз «Бортничі» від 30.08.2021 року зафіксовано показники лічильника 37 459,34 куб. м. Отже, за ствердженням відповідача, дані акти підтверджують, що відповідач з 01.11.2019 року не користувався природним газом та не користується ним на даний час, у зв`язку із чим за період з 01.11.2019 до 30.08.2021 року відповідач спожив 7 075,34 куб. м, що унеможливлює використання відповідачем за 2021 рік 13 414,98 куб. м природного газу.

Крім того, за ствердженням відповідача, позивач всупереч тому, що газопостачання відповідачу припинено 30.08.2021, посилаючись на абз. 9 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, просить стягнути з відповідача кошти за спожитий відповідачем у 2022 році об`єм природного газу 314,0 куб. м. Проте, як зазначає відповідач, позивач не направляв відповідачу повідомлення про спожиті та заплановані для споживання об`єми природного газу, які б ґрунтувались на даних лічильника та свідомо перебільшує об`єм, який може поставити споживачу за рік, газопостачання якого припинено та який становить 39 куб. м.

Відповідач, з посиланням на п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, стверджує, що для цілей визначення мінімального розміру річної замовленої потужності побутових споживачів відповідно до цього пункту оператор ГРМ не враховує опломбоване газове обладнання. При цьому, на думку відповідача, якщо газопостачання на весь об`єкт побутового споживача припинено, мінімальний розмір річної замовленої потужності об`єкта побутового споживача визначається на рівні 39 куб. м. Таким чином, на переконання відповідача, у разі, якщо газопостачання припинено, позивач для визначення річної замовленої потужності повинен використовувати об`єм природного газу 39 куб. м, а не 314,0 куб. м, як заявлено позивачем.

З урахуванням вищенаведеного та того, що обставини, викладені у позовній заяві, не підтверджені належними та допустими доказами, а позовні вимоги не ґрунтуються на нормах законодавства України, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, у зв`язку із чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У відповідь на вищезазначені заперечення відповідача позивач зазначив, що покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік стосуються побутових споживачів. Як зазначив позивач, акт приймання-передачі природного газу № ОГ00077623 від 30.09.2021, яким оператор ГРМ повідомив споживача про величину річної замовленої потужності на 2022 рік, містить інформацію про величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік, величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році, та величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році. Крім того, позивач звернув увагу, що акт приймання-передачі природного газу № ОГ00077623 від 30.09.2021 підписаний з боку відповідача без зауважень та заперечень. Отже, на думку позивача, вимоги п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ дотримані позивач в повному обсязі.

Також позивач зазначив, що відповідач помилково стверджує, що якщо газопостачання припинено, позивач для визначення річної замовленої потужності повинен використовувати обсяг природного газу 39 куб. м, а не 314,0 куб. м. Однак, як зазначив позивач, відповідачем проігноровано той факт, що для цілей визначення мінімального розміру річної замовленої потужності побутових споживачів відповідно до п. 2 глави 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ оператор ГРМ не враховує опломбоване газове обладнання, при цьому, якщо газопостачання на весь об`єкт побутового споживача припинено, мінімальний розмір річної замовленої потужності об`єкта визначається на рівні 39 куб. м для побутового споживача.

Крім того позивач зазначив, що оскільки відповідач має діючий договір на розподіл природного газу, об`єкт споживача підключений до газорозподільної мережі, а припинення газопостачання не здійснювалось шляхом механічного від`єднання від газорозподільної мережі, в силу вимог абз. 1 п. 9 глави 6 VI Кодексу ГРМ, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату вартості послуг з розподілу природного газу.

Згідно з п. 12.1, 12.2 типового договору, цей договір укладається на невизначений строк.

Доказів розірвання або припинення вказаного договору матеріали справи не містять, отже вказаний договір є чинним та обов`язковим для його сторін.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір розподілу природного газу № 09420XDFK5BP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг у сфері постачання газу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб`єктами ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Відповідно до п. 6 глави 3 розділу I Кодексу газорозподільних систем на підставі укладеного договору розподілу природного газу оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.

Згідно п. 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою типового договору розподілу природного газу. оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача оператор ГРМ зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу (п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Судом було встановлено, що 01.01.2016 між позивачем та відповідачем укладено типовий договір розподілу природного газу № 09420XDFK5BP016 шляхом підписання ТОВ «Агро-Союз «Бортничі» Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016, копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 12.2 типового договору розподілу природного газу передбачено, якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін. У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.

Судом було встановлено та не спростовано сторонами, що укладений між сторонами договір розподілу природного газу не розірваний та не припинений, отже є чинним та обов`язковим для його сторін.

Як було зазначено судом раніше та передбачено з пп. 5.1, 5.2 типового договору, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається позивачем та споживається відповідачем на межі балансової належності об`єкта відповідача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.

За змістом п. 6.3 типового договору, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

В абзаці 4 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем зазначено, що з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 39 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів) (абзац 10 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, на виконання вимог п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, проінформував відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу по його об`єкту за попередній газовий рік (з 1 жовтня 2020 року до 30 вересня 2021 року) та про величину річної замовленої потужності на 2022 рік, за наслідками чого між сторонами складено Акт приймання-передачі природного газу №ОГ00077623 від 30.09.2021.

Відповідно до змісту Акта приймання-передачі природного газу №ОГ00077623 від 30.09.2021, фактичний обсяг споживання природного газу по його об`єкту за попередній газовий рік (з 1 жовтня 2020 року до 30 вересня 2021 року) склав 13 414,98 куб. м. Величина річної замовленої потужності на 2022 рік становить 13 414,98 куб. м та не може бути менше обсягів, визначених абзацом сьомим пункту 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ; величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 1 117,91 куб. м без урахування точок обліку, по яким споживач зобов`язаний згідно абзацу другого п. 5 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ надати заявку самостійно. Крім того зазначено, що не пізніше ніж до 20 жовтня поточного року споживач має право подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту на розрахунковий календарний рік.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Отже, оператор ГРМ розрахував величину річної замовленої потужності ТОВ «Агро-Союз «Бортничі» на 2022 рік та, відповідно до вимог абз. 9 п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, належним чином повідомив відповідача про величину річної замовленої потужності на 2022 рік та про величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати у 2022 році.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання вимог п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, проінформував відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу по його об`єкту за попередній газовий рік (з 1 жовтня 2021 року до 30 вересня 2022 року) та про величину річної замовленої потужності на 2023 рік, про що складено Акт приймання-передачі природного газу № ОГ00106210 від 30.09.2022.

Судом було встановлено, що вказаний акт з боку відповідача не підписаний.

Проте, відповідач вказаний акт не підписав та позивачу не повернув, вмотивованої відмови від підписання такого акта не направив.

Отже оператор ГРМ розрахував величину річної замовленої потужності ТОВ «Агро-Союз «Бортничі» на 2023 рік та, відповідно до вимог абз. 9 п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ, належним чином повідомив споживача про величину річної замовленої потужності на 2023 рік та про величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати у 2023 році.

Крім того, оскільки замовлена споживачем потужність на 2023 рік складає 314,00 куб. м, а згідно постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752 тариф з 01.01.2022 становить 1,788 грн за 1 куб. м, то місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначалась позивачем наступним чином: 314,00 куб. м/12*1,788 грн за куб. м = 46,79 грн щомісячний платіж.

Судом було встановлено, що позивачем, відповідно до величини річної замовленої потужності на 2022 рік, було сформовано відповідачу за період з січня 2022 до грудня 2022 року акти наданих послуг розподілу природного газу № ОГЯ82003847 від 31.01.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82006684 від 28.02.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82011330 від 31.03.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82014735 від 30.04.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82018685 від 31.05.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82022586 від 30.06.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82026556 від 31.07.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82030440 від 31.08.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82034560 від 30.09.2022 на суму 1 998,84 грн, № ОГЯ82038559 від 31.10.2022 на суму 1 998,83 грн, № ОГЯ82042768 від 30.11.2022 на суму 1 998,84 грн та № ОГЯ82046271 від 31.12.2022 на суму 1 998,83 грн.

Крім того, позивачем, відповідно до вказаної величини річної замовленої потужності споживачу на 2023 рік, було сформовано відповідачу за період з січня 2023 до серпня 2023 року акти наданих послуг розподілу природного газу № ОГЯ83004316 від 31.01.2023 на суму 46,79 грн, № ОГЯ83008220 від 28.02.2023 на суму 46,78 грн, № ОГЯ83012383 від 31.03.2023 на суму 46,79 грн, № ОГЯ83016114 від 30.04.2023 на суму 46,79 грн, № ОГЯ83020003 від 31.05.2023 на суму 46,78 грн, № ОГЯ83024120 від 30.06.2023 на суму 46,79 грн, № ОГЯ83028125 від 31.07.2023 на суму 46,79 грн та № ОГЯ83031818 від 31.08.2023 на суму 46,78 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно наявних в матеріалах справи актів надання послуг позивач надав відповідачу за період з січня 2022 року до серпня 2023 року послуги з розподілу природного газу на загальну суму 24 360,31 грн.

Судом встановлено, що вищенаведені акти наданих послуг з боку відповідача не підписані.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача акти наданих послуг для підписання, однак відповідач вищенаведені акти наданих послуг не повернув та не підписав, вмотивованої відмови від підписання вказаних актів не направив, зауважень щодо якості наданих послуг згідно вказаних актів на адресу позивача також не направив.

Таким чином, враховуючи, що відповідач акти наданих послуг в порядку та строки, передбачені п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем не повернув та не підписав, вмотивованої відмови від підписання вказаних актів в письмовій формі на адресу позивача не направив, зауважень щодо якості наданих послуг згідно вказаних актів на адресу позивача також не направив, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем належним чином, а відповідачем, у свою чергу, прийняті послуги без зауважень та заперечень, у зв`язку із чим підлягають оплаті відповідно до укладеного між сторонами договору.

При цьому судом досліджені заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з приводу яких суд зазначає наступне.

Як було зазначено судом раніше, відповідно до п. 1 глави 6 розділу IV Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу (абз 1, 2 п. 2 глави 6 розділу IV Кодексу газорозподільних систем).

Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи наявний Акт приймання-передачі природного газу № ОГ00077623 від 30.09.2021, який містить відомості про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктами ТОВ «Агро-Союз «Бортничі», відомості про величину річної замовленої потужності на 2021 рік та повідомлення відповідача про величину річної замовленої потужності на 2022 рік, що не може бути менше обсягів, визначених абзацом сьомим пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, та відомості про величину потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році.

Як було встановлено судом, Акт приймання-передачі природного газу № ОГ00077623 від 30.09.2021 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Отже, у вказаному акті сторонами погоджено, що фактичний обсяг споживання природного газу по його об`єкту за попередній газовий рік (з 1 жовтня 2020 року до 30 вересня 2021 року) склав 13 414,98 куб. м. Величина річної замовленої потужності на 2022 рік становить 13 414,98 куб. м та не може бути менше обсягів, визначених абзацом сьомим пункту 2 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ; величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 1 117,91 куб. м без урахування точок обліку, по яким споживач зобов`язаний згідно абзацу другого п. 5 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ заявку самостійно.

Абзацом 12 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Крім того в Акті приймання-передачі природного газу № ОГ00077623 від 30.09.2021 зазначено, що не пізніше ніж до 20 жовтня поточного року споживач має право подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту на розрахунковий календарний рік.

Проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач на виконання вимог абзацу 12 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем та відповідно до підписаного сторонами без зауважень та заперечень Акта приймання-передачі природного газу № ОГ00077623 від 30.09.2021, звертався до оператора ГРМ в порядку та строки, визначені Кодексом газорозподільних систем, із уточненою заявкою на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. Протилежного суду не доведено.

Крім того, абзацами 1-3 пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу дванадцятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на поточний календарний рік. У такому випадку оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік. Заявки на коригування, подані раніше/пізніше встановленого терміну, Оператором ГРМ не розглядаються та вважаються не поданими споживачем.

Проте, в матеріалах справи також відсутні докази звернення споживача до оператора ГРМ в порядку та строки, визначені Кодексом газорозподільних систем, із заявками на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на поточний календарний рік. Протилежного суду не доведено.

При цьому пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Аналогічні умови передбачені в пунктах 6.1-6.3 укладеного між сторонами договору розподілу природного газу.

Вищенаведеним спростовуються заперечення відповідача щодо невиконання позивачем вимог п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та не інформування відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік 2021 та, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний 2022 календарний рік.

Стосовно заперечень відповідача, що позивач всупереч тому, що газопостачання відповідачу припинено 30.08.2021, посилаючись на абз. 9 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, просить стягнути з відповідача кошти за спожитий відповідачем у 2022 році об`єм природного газу 314,0 куб. м.

Так з матеріалів справи вбачається, що 25.10.2022 позивач направив відповідачу супровідний лист вих. № 810-Сл-18514-1022 від 17.10.2022 разом із Актом приймання-передачі природного газу № ОГ00106210 від 30.09.2022, яким повідомив відповідача про величину річної замовленої потужності на 2023 рік, що склала 314,00 куб. м та величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у 2023 році, що складає 26,17 куб. м в місяць.

Водночас, відповідно до абзацу 4 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 39 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Побутовий споживач споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Проте, як було зазначено судом раніше, 01.01.2016 відповідач підписав Заяву-приєднання № 09420XDFK5BP016 до умов Типового договору з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) і споживачем за такою заявою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі».

З вищенаведеного вбачається, що відповідач не є побутовим споживачем в розумінні Кодексу газорозподільних систем, оскільки споживачем є юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Таким чином, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік (2023 рік) визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік (2022 рік), що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за 314 куб. м.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 30.08.2021 відповідачу було припинено газопостачання, що підтверджується долученою до відзиву на позовну заяву копією Акта про відключення об`єкта (газових приладів) від 30.08.2021, в якому зазначено, що газопостачання споживача припинено шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки на відключаючому пристрою на газопроводі-вводі. В розділі вид відключення: механічне від`єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу відмітки відсутні.

Відповідно до п. 5 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. При несанкціонованому відновленні газоспоживання (розподілу природного газу), відмові представникам оператора ГРМ в доступі до об`єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу), у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації, а також після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що припинення газопостачання споживачу здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування, і лише у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

Проте, як встановлено судом та підтверджується Актом про відключення об`єкта (газових приладів) від 30.08.2021, припинення газопостачання на об`єкті відповідача відбулось шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки на відключаючому пристрою на газопроводі-вводі.

З огляду на наведене, судом не встановлено та відповідачем суду не доведено факту припинення газопостачання шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

Судом було встановлено раніше, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ «Агро-Союз «Бортничі» до позивача з пропозицією розірвати типовий договір розподілу природного газу, у зв`язку із чим типовий договір розподілу природного газу № 09420XDFK5BP016 від 01.01.2016 є чинним та обов`язковим для його сторін.

Судом також враховано, що об`єкт споживача підключений до газорозподільної мережі, оскільки газопостачання споживача припинено шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки на відключаючому пристрою на газопроводі-вводі, а не шляхом механічного від`єднання від газорозподільної мережі.

Відповідно до п. 1.4 договору, послуга з розподілу природного газу послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Згідно з абзацом шостим пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, газовий рік період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до положень глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, починаючи з 01.01.2020 розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача, яка визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Враховуючи, що у справі встановлено наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов`язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019.

При цьому, як було зазначено судом раніше та передбачено в абзаці 4 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 39 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Таким чином, враховуючи, що типовий договір розподілу природного газу не розірваний, оскільки об`єкт споживача підключений до газорозподільної мережі, газопостачання споживача припинено шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки на відключаючому пристрою на газопроводі-вводі, а не шляхом механічного від`єднання від газорозподільної мережі, а позивач, у свою чергу, у спірний період забезпечував працездатність газорозподільної системи та можливість відповідачу отримувати природний газ, враховуючи, що відповідач відноситься до споживача, що не є побутовим та з урахуванням абзацу 4 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно визначено величину річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий 2023 календарний рік в обсязі 314,00 куб. м та величину потужності, що розрахована для місячної плати у 2023 році в обсязі 26,17 куб. м.

Крім того, відповідно до абзацу 1 п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

З урахуванням усього зазначеного вище та враховуючи пункт 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, суд дійшов до висновку, що позивачем послуги з розподілу природного газу за період з січня 2022 року до серпня 2023 надані відповідачу належним чином відповідно до умов укладеного між сторонами типового договору розподілу природного газу та Кодексу газорозподільних систем, а відповідачем, у свою чергу, вказані послуги прийнято без зауважень та заперечень, у зв`язку із чим підлягають оплаті відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п. 6.4 типового договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.6 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється відповідачем, який не є побутовим споживачем, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка позивача. Якщо згідно із законодавством відповідач має сплачувати позивачу за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідача на поточний рахунок позивача кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться відповідачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, умов типового договору розподілу природного газу та обставин справи, суд дійшов висновку, що строк здійснення оплати відповідачем за надані послуги є таким, що настав.

Однак станом на день звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не виконано зобов`язання за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги з розподілу природного газу належним чином та не оплачено надані позивачем послуги за період з січня 2022 року до серпня 2023 року на загальну суму 24 360,31 грн. Протилежного суду не доведено, доказів здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги до суду не надано. Вказані відомості відповідачем не спростовані.

Також, як зазначив позивач, ним враховано переплату відповідача станом на 01.01.2022 в розмірі 0,12 грн.

З урахуванням зазначеного, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за надані послуги з розподілу природного газу за період з січня 2022 року до серпня 2023 року в сумі 24 360,19 грн (24 360,31 грн 0,12 грн).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 24 360,19 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором в частині здійснення оплати за надані послуги з розподілу природного газу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 056,67 грн пені за період з листопада 2022 до серпня 2023 року, а також 853,78 грн 3% річних та 3 018,85 грн інфляційних втрат за період з 11.02.2022 до 31.08.2023 року.

Наразі суд зазначає, що позивачем не враховано ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За приписами ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, з урахуванням п. 6.6 договору з розподілу природного газу, прострочення з оплати наданих послуг за березень 2022 почалось 12.04.2022 (останній день сплати (10-й день) припадає на неділю, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день 11.04.2022); прострочення з оплати наданих послуг за червень 2022 почалось 12.07.2022 (останній день сплати (10-й день) припадає на неділю, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день 11.07.2022); прострочення з оплати наданих послуг за серпень 2022 почалось 13.09.2022 (останній день сплати (10-й день) припадає на суботу, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день 12.09.2022); прострочення з оплати наданих послуг за листопад 2022 почалось 13.12.2022 (останній день сплати (10-й день) припадає на суботу, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день 12.12.2022); прострочення з оплати наданих послуг за травень 2023 почалось 13.06.2023 (останній день сплати (10-й день) припадає на суботу, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день 12.06.2023); прострочення з оплати наданих послуг за серпень 2023 почалось 12.09.2023 (останній день сплати (10-й день) припадає на неділю, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день 11.09.2023).

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Позивач, керуючись умовами п. 8.2 договору, за несвоєчасну оплату послуг з розподілу природного газу, отриманих в січні 2022 серпні 2023 року нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з листопада 2022 року по серпень 2023 року у розмірі 1 056,67 грн.

Розрахунок пені здійснено позивачем за періоди від дати виникнення заборгованості за відповідним грошовим зобов`язанням, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, до 30.09.2023.

Суд, здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, з урахуванням встановлених судом дат прострочення грошового зобов`язання, в межах розрахунку позивача, дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1 051,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 853,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 018,85 грн за несвоєчасну оплату послуги з розподілу природного газу за період з 11.02.2022 до 31.08.2023.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат здійснено позивачем за періоди від дати виникнення заборгованості за відповідним грошовим зобов`язанням до 30.09.2023.

Суд, здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, а також встановлених судом дат прострочення по сплаті грошового зобов`язання, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 852,77 грн, а інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю в сумі 3 018,85 грн.

Суд також наголошує на тому, що відповідач розрахунок не оспорив, заявлені суми до стягнення не спростував, контррозрахунку до суду не подав.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновку суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 683,39 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз «Бортничі» (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, буд. 26, с. Щасливе, Бориспільський район, Київська обл., 08325; код ЄДРПОУ 33483725) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (місцезнаходження: вул. Шевченка Т., буд. 178, м. Боярка, Фастівський район, Київська обл., 08150; код ЄДРПОУ 20578072) 24 360,19 грн основного боргу, 1 051,00 грн пені, 852,77 грн 3 % річних, 3 018,85 грн інфляційних втрат та 2 683,39 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	08.01.2024
Оприлюднено	18.01.2024
Номер документу	116319882
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв