ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2024 рокуСправа № 404/8080/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №404/8080/19
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
та ОСОБА_2 , АДРЕСА_1
до відповідачів
1. Акціонерного товариства "Правекс Банк", вул. Кловський Узвіз, 9/2, м. Київ, 01021
2. Приватного підприємства "Дельта-Сервіс", вул. Волкова, 2, м. Кропивницький, 25031
3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової (Коваленко) Олени Миколаївни,
АДРЕСА_2 . Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Центр", вул. Героїв України, 6/13, м. Кропивницький, 25028,
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой", вул. Січових Стрільців, 21А, м. Дніпро, 49000,
6. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3
про визнання договорів недійсними, визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та витребування майна
Представники
від позивачів - участі не брав;
від відповідача 1 - Мазур В.О. адвокат, довіреність № 78-ВС від 14.12.2022 (в режимі відеоконференції),
від відповідача 4 - Ремез К.І., адвокат, ордер серії АЕ №1171795 від 16.11.2023, свідоцтво № 2303 від 23.05.2011(в режимі відеоконференції),
від відповідачів 2, 3, 4, 5, 6 - участі не брали,
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Кіровського районного суду м. Кіровограда 08.11.2019 надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Правекс Банк", Приватного підприємства "Дельта-Сервіс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової (Коваленко) Олени Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Центр", Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой", ОСОБА_3 з вимогами про:
визнання недійсним договору іпотеки 531-003/09 від 11.12.2009 та договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки 531-003/09 від 02.12.2010 укладеного між Приватним підприємством "Дельта - Сервіс" та Акціонерним товариством "Правекс Банк";
визнання недійсним п.3.2 договору іпотеки 531-003/09 від 11.12.2009 укладеного між Приватним підприємством "Дельта-Сервіс" та Акціонерним товариством "Правекс Банк" в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя;
визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію прав №29717778 від 23.05.2016;
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2018 зареєстрованого в реєстрі за №76953 укладеного між Акціонерним товариством "Правекс Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Центр" (Ласка-Інвест);
визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/4 частини групи нежитлових приміщень №1 (р/н нерухомого майна 1807345835101) від 18.04.2019 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Центр" та громадянином ОСОБА_3 ;
визнання недійсним договору купівлі-продажу групи нежитлових приміщень №2 (р/н нерухомого майна 18073922735101) від 18.04.2019 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Центр" та громадянином ОСОБА_3 ;
визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (р/н нерухомого майна 1807345835101) від 23.04.2019 укладеного між громадянином ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой";
визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (р/н нерухомого майна 18073922735101) від 23.04.2019 укладеного між громадянином ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой";
витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Центр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" на користь власників Приватного підприємства "Дельта - Сервіс" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (р/н нерухомого майна 81286435101) загальною площею 8706,3 кв.м, що складається з: І поверх: тамбур 55,7 кв.м; коридори 39,3 кв.м; 4,5 кв.м; 4,1 кв.м; санвузли 4,8 кв.м; 4,4 кв.м; 3,2 кв.м; серверна 5,4 кв.м; підсобні 8,3 кв.м; 3,4 кв.м; 2,4 кв.м; 5,2 кв.м.; холодильні камери 11,5 кв.м.; 6,6 кв.м.; 22,3 кв.м.; 20,7 кв.м., 13,1 кв.м.; 7,7 кв.м.; 14,2 кв.м; 9,5 кв.м; фасовочна овочів 17,3 кв.м; підсобне 3,9 кв.м; коридори - 28,8 кв.м; 19,8 кв.м; комп`ютерна 19,2 кв.м; кімната кладовщиків 12,1 кв.м; коридори 14,1 кв.м; 3,4 кв.м; кімната охорони 3,7 кв.м; санвузол 1,1 кв.м; загрузочна 108,5 кв.м; коридор 59,4 кв.м; електрощитові 7,3 кв.м: склад 102,7 кв.м; холодильне відділення 22,8 кв.м; відділення м`ясних полу фабрикатів 31,8 кв.м; мийка 4,7 кв.м; підсобне 1,6 кв.м; м`ясо - рибне відділення 13,1 кв.м; упаковочні приміщення 5,5 кв.м; 4,0 кв.м; гаряче відділення 21,2 кв.м; кладова сировини 6,1 кв.м; коридор 8,6 кв.м; овочеве відділення 8,1 кв.м; холодильне відділення 9,1 кв.м; кладова сировини 9,5 кв.м; відділення провіювання муки 8,8 кв.м; приміщення упаковки хлібних виробів 6,9 кв.м; відділення виробництва хлібних виробів 59,3 кв.м; торгівельна зала 3312,9 кв.м; сходи 48,0 кв.м; підсобні приміщення 4,1 кв.м; 5,0 кв.м; 1,8 кв.м; 2,4кв.м; 1,0 кв.м; 1,0 кв.м; 1,3 кв.м; сходи 57,0 кв.м; тамбур 55,7 кв.м; ІІ поверх: кабінети 16,9 кв.м; 17,7 кв.м; 34,2 кв.м; 34,3 кв.м; 34,1 кв.м; 17,5 кв.м; 12,1 кв.м; коридор 5,3 кв.м; кабінети 17,6 кв.м; 16,8 кв.м; 14,9 кв.м; 16,5 кв.м; 16,0 кв.м; приймальна 17,4 кв.м; роздягальня 21,3 кв.м; сходи 12,2 кв.м; підсобні 3,3 кв.м; 7,8 кв.м; санвузол 3,3 кв.м; венткамера 48,6 кв.м; підсобне 7,7 кв.м; коридор 32,1 кв.м; роздягальні 27,4 кв.м.; 11,8 кв.м.; підсобні приміщення 1,6 кв.м.; 1,7 кв.м. санвузли 4,7 кв.м.; 4,8 кв.м.; підсобні приміщення 3,8 кв.м.; роздягальня 35,4 кв.м.; коридор 49,5 кв.м.; склад 87,6 кв.м.; зала 334,9 кв.м.; торгівельний зал 3221,7 кв.м.; сходи 48,0 кв.м.; підсобні приміщення 0,9 кв.м.; 0,9 кв.м.; 4,5 кв.м.; 2,1 кв.м.; 2,3 кв.м.; 5,9 кв.м.; сходи 57,0 кв.м.; тамбур 6,5 кв.м.; сходи 22,8 кв.м.; ескалатор 9,9 кв.м.
Рішенням від 18.05.2023 Кіровський районний суд міста Кіровограда відмовив у задоволенні позову.
Постановою від 09.08.2023 Кропивницький апеляційний суд скасував рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.05.2023. Постановив провадження у цивільній справі закрити. Передати справу №404/8080/19 до Господарського суду Кіровоградської області, до юрисдикції якого віднесено розгляд цієї справи.
24.08.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №404/8080/19 призначено судді Кабаковій В.Г.
Ухвалою від 29.08.2023 суд прийняв справу №404/8080/19 до свого провадження. Залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та встановив строк для усунення її недоліків.
04.09.2023 до суду надійшли від позивачів за супровідним листом від 31.08.2023 докази на виконання ухвали суду від 29.08.2023.
Ухвалою від 06.09.2023 суд продовжив розгляд справи №404/8080/19, підготовче засідання призначив на 20.09.2023 о 11:30 год.
19.09.2023 до суду надійшло клопотання представника позивачів про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 20.09.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 26.09.2023 о 14:00 год.
25.09.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) АТ "Правекс Банк" подав суду клопотання про закриття провадження у справі.
26.09.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) представник позивача ОСОБА_2 адвокат Назаренко Ю.В. подав суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - ПрАТ "Фуршет" (і.к. 32161511).
Також 26.09.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) представник позивача ОСОБА_1 адвокат Назаренко Ю.В. подав суду письмові пояснення.
В підготовчому засіданні 26.09.2023 суд оголосив перерву до 13.10.2023 о 09:00 год.
02.10.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) представник позивача ОСОБА_1 адвокат Назаренко Ю.В. подав суду заперечення на заяву про закриття провадження у справі.
03.10.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) АТ "Правекс Банк" подав суду заперечення проти клопотання про залучення третьої особи.
11.10.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) представник ТОВ "Сіті Інвест Центр" адвокат Ремез К.І. подала суду відзив на клопотання про закриття провадження у справі та про залучення третьої особи.
Ухвалою від 13.10.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні на 31.10.2023 о 16:00 год, відмовив в задоволенні клопотання АТ "Правекс Банк" від 22.09.2023 про закриття провадження у справі, відмовив в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Назаренка Ю.В. від 26.09.2023 про залучення третьої особи, задовольнив частково клопотання позивачів про витребування доказів.
23.10.2023 виконавчий комітет Кропивницької міської ради подав суду документи на виконання вимог ухвали суду.
31.10.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) представник позивачів подав суду клопотання про підтримання позовних вимог та можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 31.10.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження у справі №404/8080/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.11.2023 об 11:00 год.
16.11.2023 в системі "Електронний суд" сформовано клопотання ТОВ "Сіті Інвест Центр" про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
Протокольними ухвалами від 16.11.2023 та від 20.11.2023 в судових засіданнях оголошувалась перерва до 20.11.2023 о 15:00 год та до 07.12.2023 о 14:00 год, відповідно.
04.12.2023 через систему "Електронний суд" ТОВ "Сіті Інвест Центр" подано додаткові пояснення у справі щодо юрисдикції спору, заявлених позовних вимог, щодо належності спірного майна та щодо опосередкованої належності спірного майна власнику ПП "Дельта-Сервіс".
04.12.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) представник позивача ОСОБА_1 адвокат Назаренко Ю.В. подав суду письмові пояснення щодо предмета та підстав позову та преюдиції.
07.12.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.12.2023 об 11:00 год.
18.12.2023 представником позивачів подано текст виступу у дебатах.
18.12.2023 представником ПП "Дельта-Сервіс" подано клопотання про визнання поважними причин невчасного подання доказів та про долучення їх до матеріалів справи; також подано текст виступу у дебатах.
Ухвалою від 22.12.2023 оголошено перерву в засіданні до 27.12.2023 о 14:30.
Представником позивачів подано клопотання 27.12.2023 про розгляд справи за відсутності представника позивачів, зазначено про те, що позов є негаторним та заявлено суму судових витрат.
Ухвалою від 27.12.2023 відмовлено в продовженні ПП "Дельта-Сервіс" строку на подання доказів, відмовлено в задоволенні клопотання ПП "Дельта-Сервіс" від 18.12.2023 про долучення до справи доказів та залишено такі докази без розгляду, також відмовлено в задоволенні раніше оголошеного усного клопотання представника позивачів про огляд в судовому засіданні матеріалів п`ятого тому судової справи № 912/1327/19. Оголошено перерву до 03.01.2024 о 15:00.
02.01.2024 представником позивачів подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі з метою розгляду клопотань сторін з приводу надання додаткових доказів. Клопотання просив представник розглянути без участі позивачів та їх представника.
В засіданні приймали участь представники АТ "Правекс Банк" та ТОВ "Сіті Інвест Центр", які підтримали свої позиції щодо заявленого позову та зазначили про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачів про повернення до стадії підготовчого провадження.
Вказане клопотання обґрунтоване позивачами тим, що вони вважають за необхідне додатково довести факт недобросовісності дій банку при укладенні договору іпотеки. Представником зазначено, що ПП "Дельта-Сервіс" та банк замовчували той факт, що у справі 912/1327/19 наявні письмові докази, які безумовно свідчать про те, що банк достеменно знав про належність нерухомого майна фізичній особі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . За таких обставин, вважає позивач клопотання ПП "Дельта-Сервіс" має бути задоволено.
Суд розглянув клопотання у нарадчій кімнаті.
Суд з приводу клопотання ПП "Дельта-Сервіс" про долучення доказів висловив позицію в ухвалі від 27.12.2023
Щодо повернення до стадії підготовчого провадження судом враховано, що Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що:
"відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті".
Враховуючи зазначене, максимальні строки проведення підготовчого провадження, позицію присутніх представників відповідачів, суд прийшов до висновку про відсутність підстав та відмовив в задоволенні клопотання позивачів.
Інші учасники участі в засіданні не приймали, повідомлялись належним чином.
Суд врахував висновки Кропивницького апеляційного суду, викладені у постанові від 09.08.2023 у цій справі щодо юрисдикції спору, а також те, що вказана постанова учасниками не оскаржена, томи вирішує спір за правилами господарського судочинства.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Обставини справи.
19.03.1993 укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ).
Як зазначають позивачі, діючи в інтересах сім`ї, порадившись з дружиною, ОСОБА_4 у 2000 році вирішив одержати в кредит певну суму грошових коштів та створити власну справу.
18.03.2002 ОСОБА_4 створено юридичну особу - Приватне підприємство "Дельта Сервіс" (код 31919933).
26.06.2002 ОСОБА_4 отримано позику у сумі 150 000,00 Євро зі строком повернення до 31.07.2018.
За рахунок отриманої позики та сімейних заощаджень 03.10.2002 створеним ОСОБА_4 підприємством придбано у власність, 1/50 частину цілого комплексу нежитлових будівель по АДРЕСА_5 частина складалась з адміністративного корпусу №1 загальною площею 17557,9 кв.м (Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 03.10.2002).
За рахунок прибутку сім`ї в подальшому з 2002 по 2015 рік сформовано статутний фонд підприємства та придбано нерухоме майно, яке склало основу майнового комплексу підприємства.
В червні 2004 року засновником та власником ПП "Дельта-Сервіс", за погодженням із дружиною, прийнято рішення щодо подальшого розпорядження сімейним бюджетом та витрату коштів на реконструкцію вказаного нерухомого майна (1/50 частини цілого комплексу нежитлових будівель по АДРЕСА_6 адміністративного корпусу №1 загальною площею 17557,9 кв.м).
Як зазначають позивачі, за рішенням власників та засновника, після реконструкції, нерухоме майно мало використовуватись під розміщення виробничих приміщень та торгово-виставкового центру. Реконструкції підлягали всі чотири поверхи 1/50 частини цілого комплексу нежитлових будівель. Реконструкція проводилась почергово а саме:
а) перша черга включала в себе реконструкцію першого та другого поверхів з площею 88649 кв.м під розміщення торговельно-виставкового комплексу з оптово - роздрібним магазином "Фуршет" і виробничими приміщеннями. Роботи з реконструкції проводились за рахунок прибутку отриманого ОСОБА_4 та кредитних коштів. Вартість будівельних робіт першої черги склала 590 881,0 грн. Перша черга з реконструкції 1/50 частини цілого комплексу завершена в грудні 2006 (Акт приймальної комісії №41 від 4.07.2007).
б) друга черга включала в себе встановлення системи противодимного захисту пожежогасіння пожежної сигналізації торговельно-виставкового комплексу з оптово - роздрібним магазином "Фуршет" і виробничими приміщеннями розташованими на першому та другому поверсі 1/50 частини цілого комплексу. Роботи з реконструкції проводились за рахунок прибутку отриманого ОСОБА_4 . Вартість будівельних робіт другої черги склала 1 140 534 грн. Друга черга з реконструкції 1/50 частини цілого комплексу завершена в грудні 2010 (Акт готовності №612 від 30.12.2010).
в) третя черга включала в себе реконструкцію третього та четвертого поверхів 1/50 частини цілого комплексу нежитлових будівель. Реконструкцію 3,4 поверхів закінчено в 2011 році і в тому ж році власником прийнято рішення про виділення в натурі та в окрему одиницю з 1/50 частини цілого комплексу вбудоване в нежитлову будівлю ціле нежитлове приміщення площею 9475,6 кв.м розташованих на першому, другому, третьому та четвертому поверхах 1/50 частини цілого комплексу. Відповідно до висновків складених ОКП "ООБТІ" від 27.01.2011 та від 04.02.2011 Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 03.10.2002 погашено.
За результатом виділення в натурі та в окрему одиницю - цілісний майновий комплекс ПП "Дельта-Сервіс" з 2011 року складається, в тому числі, із нерухомого майна площею 9475,8 кв.м на підставі Свідоцтва на право власності від 05.04.2011 та нерухомого майна площею 8706,3 кв.м на підставі Рішення реєстратора прав на нерухоме майно №3085991 від 12.06.2013.
Отже, зазначають позивачі, в результаті проведеної реконструкції 1/50 частини цілого комплексу нежитлових будівель створено три нових об`єкта нерухомого майна, що є частиною цілісного майнового комплексу приватного підприємства. На реконструкцію витрачено 1 731 415,0 грн із власних прибутків сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та кредитних коштів.
Окремо позивачі звертають увагу на те, що створення нових об`єктів відбулось лише в 2011 році. До 2011 року до цілісного майнового комплексу входив об`єкт нерухомого майна 1/50 частини цілого комплексу загальною площею 17557,9 кв.м не виділеного в окремі частки.
Нежитлові приміщення (частина внутрішнього об`єму будівлі) площею 8706,3 кв.м не були самостійним об`єктом нерухомого майна до 2011 року.
Позивачі наголошують, що виділені в 2011 році частки і на сьогодні неможливо використовувати як два об`єкта нерухомого майна з огляду на спільність земельної ділянки, комунікацій, пожежної та охоронної сигналізації тощо.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 17.06.2016.
27.01.2017 на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво на право власності на одну другу частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу яке складається з частки у статутному фонді П.П. "Дельта - Сервіс".
Ще одну четверту частку статутного фонду цього підприємства ОСОБА_1 отримує як спадкоємець майна її чоловіка на рівні із дочкою.
За вказаними документами та рішенням засновників №1 від 03.02.2017 затверджується статут ПП "Дельта-Сервіс" в новій редакції.
ОСОБА_1 вказує на те, що в лютому 2017 року дізналась про існування договору іпотеки, нібито укладеного її чоловіком в 2009 році, за яким ПП "Дельта - Сервіс" надає в іпотеку частину майнового комплексу підприємства в якості забезпечення за зобов`язаннями третіх осіб перед банком за взяті цими третіми особами кредити.
Вказаний факт існування такого договору, ОСОБА_1 було залишено поза увагою так як їй необхідно було погасити суму позики взяту в 2002 році для розвитку сімейного бізнесу. Позика одержана сім`єю в 2002 році на покупку та ремонт майнового комплексу була погашена ОСОБА_1 повністю лише в 2018 році. Існували також інші виробничі проблеми які заважали в повній мірі зрозуміти небезпечність наявного договору іпотеки. Не надавала значення ОСОБА_1 існуючому іпотечному зобов`язанню ще і тому, що чітко пам`ятала що ОСОБА_4 в грудні 2009 року весь час знаходився у м. Олександрія і не виїздив за межі міста.
По факту рейдерського захоплення нерухомого майна та за заявами ОСОБА_1 та ПП "Дельта-Сервіс", зазначає позивач, відкрите кримінальне провадження. За призначеними експертизами встановлено, що договір іпотеки та застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі ОСОБА_4 не підписувались, а підпис на договорі підробний.
Отже, ОСОБА_1 вважає, що завдяки неправомірним діям відповідачів у справі її позбавлено права власності на частину майнового комплексу підприємства який належить їй на праві спільної сумісної власності.
З метою захисту своїх порушених прав позивачами у позові ставиться вимога про визнання недійсним договору іпотеки, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію прав №29717778 від 23.05.2016 та витребування майна.
Свої вимоги позивачі обґрунтовують таким.
Виходячи з обставин пов`язаних із набуттям у власність нерухомого майна, норм Зкону, які діяли на час створення ПП "Дельта-Сервіс", формування статутного капіталу та майнового комплексу підприємства як нерухомого майна, та відповідної судової практики, позивачі констатують той факт, що:
- ПП "Дельта-Сервіс" є об`єктом цивільних прав (майном);
- ПП "Дельта-Сервіс", статутний фонд та майновий комплекс цього підприємства створено за кошти сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Рішення та договори (позики, купівлі-продажу тощо), щодо створення вказаного майна, укладались ОСОБА_4 в інтересах сім`ї;
- ПП "Дельта-Сервіс", статутний фонд та майновий комплекс цього підприємства належало ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності;
- нежитлові приміщення, які були предметом за договором іпотеки, є частиною майнового комплексу підприємства і спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ;
- в додаткових поясненнях під час судового розгляду представник позивачів також зазначає, що створене ПП "Дельта-Сервіс" є унітарним підприємством і володіє нерухомим майном на праві повного господарського відання. ПП "Дельта-Сервіс" без згоди власників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 передало частину нерухомого майна в іпотеку, чим порушено норми ст. 5, 6 ЗУ "Про іпотеку". За таких обставин частина нерухомого майна вибула з власності не за волею його власника.
Визначальним у справі, вважає позивач, є встановлення власника нерухомого майна та вид речового права на підставі якого ПП "Дельта-Сервіс" володіло спірним майном.
Відсутність самого нерухомого майна в момент підписання договору іпотеки, відсутність договору страхування іпотечного майна як обов`язкової умови видачі кредитних коштів, відсутність будь-яких актів приймання-передачі майна від іпотекодавця до іпотекодержателя, актів перевірки стану майна з боку банку, здійснення будівництва та реконструкції майна підприємством без будь-яких погоджень з банком, незалучення ПП "Дельта Сервіс" до участі у судових справах з боржниками, відсутність претензій починаючи з дати виникнення боргу (з 2013 року) і по день смерті ОСОБА_4 тощо свідчить про те, що договір іпотеки укладався з метою формального виконання умов щодо надання кредитів ДП "Регіон Маркет", ДП "Гарантія Маркет", ДП "Маркет Плазо", тобто є фіктивним.
Позивачі також зазначають, що ТОВ "Сіті Інвест Центр" та ТОВ "АТБ-Торгстрой" не є добросовісними набувачами майна так як достеменно знали що вони купують.
ТОВ "Сіті Інвест Центр" та АТ "Правекс Банк" в повному обсязі заперечили позовні вимоги.
При вирішенні спору суд враховує таке.
У постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі 912/1327/19 за позовом ПП "Дельта-Сервіс" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М., АТ "Правекс Банк" та ТОВ "Сіті Інвест Центр" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Акціонерного товариства "Правекс Банк") - Дочірнє підприємство "Степсон Трейд", Дочірнє підприємство "Маркет-Плазо", Дочірнє підприємство "Продстор" та Дочірнє підприємство "Ф.Формула", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР") - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення та договорів зазначено, що:
"Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, 11.12.2009 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Правекс Банк" і Дочірнім підприємством "Регіон-Маркет", наразі - Дочірнє підприємство "Продстор") (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 531-002/09, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у виді кредитної лінії на загальну суму 10 000 000,00 грн у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язався своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також виконати інші зобов`язання за цим договором.
11.12.2009 між ПАТ "КБ "Правекс Банк" і Дочірнім підприємством "Гарантія-Маркет" (наразі - Дочірнє підприємство "Степсон-Трейд") (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 531-003/09, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у виді кредитної лінії на загальну суму 8 000 000,00 грн у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язався своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також виконати інші зобов`язання за цим договором.
11.12.2009 між ПАТ "КБ "Правекс Банк" і Дочірнім підприємством "Маркет-Плазо" (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 531-004/09, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у виді кредитної лінії на загальну суму 10 000 000,00 грн у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язався своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також виконати інші зобов`язання за цим договором.
За умовами цих трьох договорів кредитна лінія відкривалася з 11.12.2009 до 11.12.2011.
На забезпечення виконання позичальниками вказаних кредитних договорів 11.12.2009 між ПАТ "КБ "Правекс Банк" (іпотекодержатель) та ПП "Дельта Сервіс" (іпотекодавець, майновий поручитель ДП "Регіон-Маркет" - позичальник № 1, ДП "Гарантія-Маркет" - позичальник № 2, ДП "Маркет-Плазо" - позичальник № 3) було укладено договір іпотеки № 531-003/09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. та зареєстрований в реєстрі за № 4422.
За умовами цього договору іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань позичальника № 1 перед іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії від 11.12.2009 № 531-002/09 та можливих змін і доповнень до нього (кредитний договір № 1) щодо сплати відсотків, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору № 1, відшкодування збитків, іншої заборгованості (надалі - основне зобов`язання № 1), для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань позичальника № 2 перед іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії від 11.12.2009 № 531-003/09 та можливих змін та доповнень до нього (кредитний договір № 2) щодо сплати відсотків, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору № 2, відшкодування збитків, іншої заборгованості (надалі - основне зобов`язання № 2), та для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань позичальника № 3 перед іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії від 11.12.2009 № 531-004/09 та можливих змін та доповнень до нього (кредитний договір № 3) щодо сплати відсотків, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору № 3, відшкодування збитків, іншої заборгованості (надалі - основне зобов`язання № 3), передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 8712,2 м2, що складається з: I поверх - тамбура 55,7 м2; коридорів 39,3 м2, 4,5 м2, 4,1 м2; санвузлів 4,8 м2, 4,4 м2, 3,2 м2; серверної 5,4 м2; підсобних 8,3 м2, 3,4 м2, 2,4 м2, 5,2 м2; холодильних камер 11,5 м2, 6,6 м2, 22,3 м2, 20,7 м2, 13,1 м2, 7,7 м2, 14,2 м2, 9,5 м2; фасовочної овочів 17,3 м2; підсобного 3,9 м2; коридорів 28,8 м2, 19,8 м2; комп`ютерної 19,2 м2; кімнати кладовщиків 12,1 м2; коридорів 14,1 м2, 3,4 м2; кімнати охорони 3,7 м2; санвузла 1,1 м2; загрузочної 108,5 м2; коридора 59,4 м2; електрощитової 7,3 м2; складу 102,7 м2; холодильного відділення 22,8 м2; відділення м`ясних полуфабрикатів 31,8 м2; мийки 4,7 м2; підсобного 1,6 м2; м`ясо-рибного відділення 13,1 м2; упаковочних приміщень 5,5 м2, 4,0 м2; гарячого відділення 21,2 м2; кладової сировини 6,1 м2; коридора 8,6 м2; овочевого відділення 8,1 м2; холодильного відділення 9,1 м2; кладової сировини 9,5 м2; відділення провіювання муки 8,8 м2; приміщення упаковки хлібних виробів 6,9 м2; відділення виробництва хлібних виробів 59,3 м2; торгівельної зали 3312,9 м2; сходів 48,0 м2; підсобних приміщень 4,1 м2, 5,0 м2, 1,8 м2, 2,4 м2, 1,0 м2, 1,0 м2, 1,3 м2; сходів 57,0 м2; тамбура 55,7 м2; II поверх - кабінетів 16,9 м2, 17,7 м2, 34,2 м2, 34,3 м2, 34,1 м2, 17,5 м2, 12,1 м2; коридора 5,3 м2; кабінетів 17,6 м2, 16,8 м2, 14,9 м2, 16,5 м2, 16,0 м2; приймальної 17,4 м2; роздягальні 21,3 м2; сходів 12,2 м2; підсобних 3,3 м2, 7,8 м2; санвузла 3,3 м2; венткамери 48,6 м2; підсобного 7,7 м2; коридора 32,1 м2; роздягалень 27,4 м2, 11,8 м2; підсобних приміщень 1,6 м2, 1,7 м2; санвузлів 4,7 м2, 4,8 м2; підсобного приміщення 3,8 м2; роздягальні 35,4 м2; коридора 49,5 м2; складу 87,6 м2; зали 334,9 м2; торгівельної зали 3221,7 м2; сходів 48,0 м2; підсобних приміщень 0,9 м2, 0,9 м2, 4,5 м2, 2,1 м2, 2,3 м2, 5,9 м2; сходів 57,0 м2; тамбура 6,5 м2; сходів 22,8 м2; ескалатора 9,9 м2.
У пункті 3.1 договору іпотеки визначені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а в пункті 3.1.3 - способи звернення стягнення на предмет іпотеки (звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя (пункт 3.2) шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду). Водночас у пункті 3.2 договору сторонами передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом пунктів 3.2.2.1, 3.2.2.2 договору іпотеки право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя на наступний день після закінчення тридцятиденного строку відповіді на вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання позичальником № 1 та/або позичальником № 2 та/або позичальником № 3 або умов цього договору, яка (вимога) направляється іпотекодавцю та/або вказаним позичальникам.
У пункті 5.3 договору сторони домовилися, що він діє до повного розрахунку позичальників з іпотекодержателем за основними зобов`язаннями № 1, № 2, № 3.
02.12.2010 було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки та зареєстровано його в реєстрі за № 5972.
У зв`язку з невиконанням позичальниками умов кредитних договорів щодо повернення коштів, сплати процентів, пені банк 25.03.2016 направив ДП "Продстор" та ліквідатору підприємства Бачуріну С. М. вимогу про усунення порушень № 102, якою вимагав у тридцятиденний строк із часу отримання вимоги погасити заборгованість в сумі 32 190 539,96 грн і повідомляв, що у разі невиконання даної вимоги стягнення буде звернуто на предмет іпотеки. До вимоги додавався детальний розрахунок заборгованості. Дана вимога отримана ліквідатором 31.03.2016.
25.03.2016 вимога про усунення порушень № 104 із детальним розрахунком заборгованості на суму 30 147 165,41 грн була направлена і ДП "Маркет-Плазо", яку воно отримало 28.03.2016.
28.03.2016 банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Барамії Н.Г. в порядку статті 84 Закону України "Про нотаріат" з проханням передати ПП "Дельта-Сервіс" заяву з вимогою (повідомленням) про усунення порушень № 101, яка містила попередження про те, що у разі невиконання позичальниками вимог про погашення заборгованості за кредитними договорами банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування механізму позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 11.12.2009 у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитними договорами.
Вказана заява (вимога) була отримана ПП "Дельта-Сервіс" 18.04.2016, про що нотаріус видав банку свідоцтво від 26.04.2016, зареєстроване в реєстрі за № 699.
23.05.2016 державний реєстратор прийняв рішення № 29717778 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 81286435101, що розташоване за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, буд. 6/13, за ПАТ "КБ "Правекс Банк".
Суди попередніх інстанцій зазначили, що факт надання кредитів 14.12.2009 згідно з умовами спірних кредитних договорів та порушення позичальниками їх умов встановлено також судовими рішеннями у справах № 910/7477/17, № 910/7505/14, № 910/7488/14" .
У подальшому 03.10.2018 ПАТ "КБ "Правекс-Банк" за договором купівлі-продажу продав зазначене нерухоме майно ТОВ "Ласка-Інвест", правонаступником якого є ТОВ "Сіті Інвест Центр".
Далі ТОВ "Сіті Інвест Центр" згідно договорів купівлі-продажу від 18.04.2019 продало ОСОБА_3 : 1/4 об`єкту нерухомого майна площею 189,2 кв.м; групу нежитлових приміщень № 2 площею 1262,6 кв.м.
Згідно договорів купівлі-продажу від 23.04.2019 ОСОБА_3 продав ТОВ "АТБ "Торгстрой": 1/4 частку у праві власності на групу нежитлових приміщень № 1 загальною площею 189,2 кв.м. та групу нежитлових приміщень № 2 загальною площею 1262,6 кв.м.
У постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі 912/1327/19 також зазначено, що:
"Водночас під час вирішення спору у цій справі попередні судові інстанції установили і те, що 03.10.2002 ПП "Дельта-Сервіс" придбало у власність з прилюдних торгів 1/50 частину цілого комплексу нежитлових будівель на вул. Волкова, 2 у м. Кіровограді. Зазначена частина складалася з адміністративного корпусу № 1 загальною площею 17 557,9 м2, що підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 03.10.2002.
17.08.2006 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видала ПП "Дельта-Сервіс" дозвіл № 77 на виконання будівельних робіт із реконструкції корпусу № 1 на вул. Героїв Сталінграда, 6/13 під розміщення торговельно-виставочного комплексу з оптово-роздрібним магазином "Фуршет" і виробничих підприємств; строк дії дозволу до 01.09.2007.
Перша черга передбачала проведення реконструкції першого та другого поверхів з площею 8864,9 м2 під розміщення торговельно-виставкового комплексу з оптово-роздрібним магазином "Фуршет" і виробничими приміщеннями, яка завершена в грудні 2006 року, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 04.07.2007 № 41, який затверджено рішенням Кіровоградської міської ради від 02.07.2007 № 704.
20.11.2007 виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 24.10.2007 № 1364 "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення на вул. Героїв Сталінграда, 6/13" видано ПП "Дельта-Сервіс" свідоцтво про право власності на нежиле приміщення розташоване за адресою: Кіровоградська обл. м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 6/13, форма власності - приватна, частка 1/1, загальною площею, яка охоплює перший та другий поверх будівлі, - 8713,0 м2.
Зазначеному об`єкту нерухомості було присвоєно реєстраційний номер 21085084, що підтверджуються витягом із реєстру прав власності станом на 13.03.2008 та 22.10.2008.
Згідно з витягом із Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 21.12.2011 площа приміщення за реєстраційним номером 21085084 стала 8712,2 м2; в графі "Примітки" зазначено, що загальна площа змінилась відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 17.08.2006 № 77.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 12.06.2013 № 3085991, прийнятого за заявою уповноваженої особи ПП "Дельта-Сервіс" Чеховського П. Ю., внесено зміни до площі нерухомого майна (8706,3 м2) на підставі дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного у Кіровоградській області від 13.12.2010 № 164/2010-Кр та присвоєно інший реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 81286435101, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 30.12.2010 № 612 ПП "Дельта-Сервіс" здійснена друга черга будівництва - реконструкція будівлі під розміщення торгівельно-виставкового комплексу з оптово-роздрібним магазином продовольчих та непродовольчих товарів та виробничих приміщень. Друга черга передбачала встановлення системи автоматичної системи водяного пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації, системи протидимного захисту, здійснення електромонтажних робіт на загальній площі 9329,0 м2.
Відповідність реконструйованого нежилого приміщення проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам та його готовність до експлуатації підтверджується сертифікатом відповідності КД 000612 від 30.12.2010.
Відповідно до висновків, складених ОКП "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 27.01.2011, від 04.02.2011 відбулось виділення в окрему одиницю з 1/50 частини нежитлового приміщення вбудоване в нежитлову будівлю літ. "В" ціле нежитлове приміщення загальною площею 9475,6 м2.
На підставі рішення Кіровоградської міської ради від 15.03.2011 № 282 "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення на вул. Героїв Сталінграда, 6/13" ПП "Дельта-Сервіс" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.04.2011, розташоване за адресою: Кіровоградська обл. м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, буд. 6/13, форма власності - приватна, частка 1/1, загальною площею, яка охоплює станцію пожежогасіння, службове приміщення та сходи на першому поверсі, сходи другого поверху, третій, четвертий поверхи та надбудову, загальною площею 9475,8 м2.
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав станом на 14.04.2011 вказаному нежилому приміщенню присвоєно реєстраційний номер 33338388.
Крім того господарські суди також установили, що згідно з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2016 у справі № 912/3812/16 за позовом ПП "Дельта-Сервіс" до ПАТ "КБ "Правекс-Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М., про скасування рішення, скасування запису про право власності, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2017, а також рішенням у справі № 912/2455/17 за позовом ПП "Дельта-Сервіс" до ПАТ "КБ "Правекс-Банк", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М., ДП "Продстор", ДП "Степсон Трейд", ДП "Маркет Плазо", про визнання протиправними дій, скасування запису, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю".
З приводу доводів позивачів про те, що визначальним у справі є встановлення власника нерухомого майна та виду речового права, на підставі якого ПП "Дельта-Сервіс" володіла спірним майном, та висновків позивачів про те, що створене ПП "Дельта-Сервіс" є унітарним підприємством і володіє нерухомим майном на праві повного господарського відання; ПП "Дельта-Сервіс без згоди власників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 передало частину нерухомого майна в іпотеку, суд виходить з такого.
Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Приватне підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
У зв`язку з тим, що законодавчі акти не дають чіткого визначення терміну "організаційна форма юридичної особи", існує двоякий підхід до визначення приватного підприємства.
По-перше, виходячи зі змісту статті 113 Господарського кодексу України, приватне підприємство є організаційною формою підприємства.
По-друге, стаття 63 цього Кодексу визначає приватне підприємство як вид підприємства залежно від форми власності.
Відповідно до частини третьої зазначеної статті залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Унітарним є підприємство, засноване на приватній власності засновника. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративним є підприємство, засноване на приватній власності двох або більше осіб.
Отже, зазначені представником позивачів доводи не спростовують того факту, що Цивільним та Господарськими кодексами України визначено, що приватне підприємство є юридичною особою та самостійним суб`єктом господарювання, має власне майно, яким розпоряджається відповідно до рішення власника.
Спірне майно, що є предметом спору у цій справі, не вносилося до статутного капіталу приватного підприємства, та ніколи окремо не належало його власнику - фізичній особі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/2813/18 від 29.06.2021 суд зазначає:
"8.33. Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Отже, юридичній особі може належати майно на праві власності.
8.34. Відповідно до частин першої та другої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тому засновники (учасники) наділяють юридичну особу майном, на яке вона набуває право власності.
8.35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 115 ЦК України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про кооперацію" джерелами формування майна кооперативу є, зокрема, вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї. Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" джерелами формування майна сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського кооперативного об`єднання є, зокрема, вступні внески та вклади (у тому числі додаткові вклади), членські та цільові внески його членів.
8.36. Здійснивши аналіз наведених положень законодавства, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право власності на майно, передане учасниками господарського товариства як вклад, належить товариству, а не його учасникам (засновникам). Право власності на майно, передане кооперативу як вступні, членські, цільові внески, вклади його членів тощо належить кооперативу, а не його членам. Тому майно господарського товариства, кооперативу належить їм на праві власності і не може належати на праві власності іншим особам. Зокрема, таке майно не може належати на праві спільної власності учаснику (засновнику, члену) приватного підприємства та його подружжю (колишньому подружжю).
8.40. Таким чином, з моменту внесення грошових коштів чи іншого майна як вкладу таке майно належить на праві власності самому товариству, і воно втрачає ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя. Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 03.07.2013 у справі № 6-61цс13, з якими Велика Палата Верховного Суду погоджується".
Також у постанові від 25.01.2022 у справі № 912/1327/19 Верховний Суд прийшов до таких висновків:
"Згідно з постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04.09.2019 у справі № 404/1081/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ "ПРАВЕКС БАНК", ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової І. В., треті особи - ДП "ГАРАНТІЯ МАРКЕТ" (змінило назву на ДП "СТЕПСОН ТРЕЙД"), ДП "МАРКЕТ-ПЛАЗО", ДП "ПРОДСТОР" і ТОВ "ЛАСКА-ІНВЕСТ", про визнання недійсним договору іпотеки від 11.12.2009, укладеного між ПАТ "ПРАВЕКС БАНК" і ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС", виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження прав власності на нежитлове приміщення площею 8706,3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер обтяження 9341320, було залишено без змін рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15.01.2019 і постанову Кропивницького апеляційного суду від 09.04.2019 про відмову у позові.
Суд касаційної інстанції, зважаючи, зокрема, на положення статей 60, 61, 63 Сімейного кодексу України, статей 3, 320 Цивільного кодексу України, статей 43, 55, 62, 63, 66, 67 Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, учасником якого є один із подружжя, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.
Верховний Суд зазначив, що, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 Цивільного процесуального кодексу України), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 77, 81 Цивільного процесуального кодексу України), встановивши, що, укладаючи оскаржуваний договір, засновник приватного підприємства діяв виключно як власник майна, як суб`єкт господарювання у процесі здійснення ним господарської діяльності та з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів того, що статутний капітал та майно підприємства, яке передано в іпотеку, сформовані за рахунок спільної власності подружжя, а сам факт перебування позивача у зареєстрованому шлюбі із засновником приватного підприємства не є достатньою підставою автоматично вважати, що статутний фонд та майно приватного підприємства є спільною сумісною власністю подружжя, як і відсутності доказів того, що укладений договір іпотеки порушує безпосередньо її права, свободи чи законні інтереси, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
4.3. Як установили суди та свідчать матеріали справи, яка переглядається, предметом позову у ній є вимоги про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними договору іпотеки від 11.12.2009 і договору про внесення змін та доповнень до нього та договору купівлі-продажу від 03.10.2018.
Ухвалюючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову. З огляду на необґрунтованість позову суд зазначив про те, що заяви про застосування позовної давності не підлягають задоволенню.
Так, вирішуючи спір у цій справі, суди дослідили обставини справи та наявні у ній докази, надали оцінку доводам сторін, урахували вимоги законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та установили, що ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС" було власником спірного нерухомого майна, яке виступало предметом іпотеки за оспорюваним договором. При цьому суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення статей 55, 62, 63, 66 Господарського кодексу України, беручи до уваги обставини, установлені у цивільній справі № 404/1081/17, констатував, що ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС" є власником майна, внесеного засновником при його створенні, а також, зокрема, майна, придбаного в процесі господарської діяльності, у тому числі і спірного, у зв`язку з чим відхилив доводи позивача про те, що майно за договором іпотеки на час його укладення перебувало в спільній сумісній власності подружжя, і власниками цього майна були громадяни ОСОБА_4 - засновник ПП "Дельта-Сервіс" і ОСОБА_1 - його дружина.
Водночас колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 вже вирішувалися, зокрема, питання щодо правової природи приватного підприємства та щодо правового режиму майна приватного підприємства, і висновки судів у цій справі, що переглядається, висновкам, наведеним Судом у справі № 916/2813/18, не суперечать".
Щодо доводів позивачів про визнання недійсним договору іпотеки 531-003/09 від 11.12.2009 та договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки 531-003/09 від 02.12.2010 року, укладеного між ПП "Дельта-Сервіс" та АТ "Правекс-Банк", суд враховує таке.
Позивач обґрунтовує вимоги тим, що:
- виходячи з вказаних у позові обставин, враховуючи відсутність згоди одного із співвласників на укладення договору іпотеки та іпотечного застереження, на підставі п. 4 ст. 369 ЦК України, ст. 60 СК України, статей 203, 205, 215 ЦК України договір іпотеки має бути визнаний судом недійсним;
- в 2009 році нежитлові приміщення (частина внутрішнього об`єму будівлі) площею 8706,3 кв.м. не були самостійним об`єктом нерухомого майна і не могли бути предметом договору іпотеки Поділ нерухомого майна відбувся лише в 2013 році із присвоєнням новим об`єктам нових реєстраційних номерів;
- договір не міг бути підписаний директором ПП "Дельта-Сервіс";
- договір було укладено поза межами відповідного нотаріального округу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- відсутність самого нерухомого майна в момент підписання договору іпотеки, відсутність договору страхування іпотечного майна як обов`язкової умови видачі кредитних коштів, відсутність будь-яких актів приймання-передачі майна від іпотекодавця до іпотекодержателя, яктів перевірки стану майна з боку банку, здійснення будівництва та реконструкції майна підприємством без будь-яких погоджень з банком, незалучення ПП "Дельта-сервіс" до участі у судових справах з боржниками, відсутність претензій починаючи з дати виникнення боргу (з 2013 року) і по день смерті ОСОБА_4 тощо свідчить про те, що договір укладався "про людське око" з метою формального виконання умов щодо надання кредитів тобто є фіктивним.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Положеннями ч. 1 ст. 577 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Зміст договору застави визначається ст. 538 Цивільного кодексу України, а саме у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
Статтею 586 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним".
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 (провадження №61-2761св19) зазначено, що "однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Також у постанові від 25.01.2022 у справі № 912/1327/19 Верховним Судом встановлено: "Суди також установили, що оспорюваний договір іпотеки та додатковий договір до нього підписані власноручно ОСОБА_4 як директором ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС", що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цій справі (№ 912/1327/19) від 16.12.2020 № 1174/1175/20-27, призначеної згідно з ухвалою суду першої інстанції. При цьому місцевий господарський суд, розглядаючи цю справу, взяв до уваги наявність двох взаємовиключних висновків експертів у кримінальному провадженні, а саме від 24.07.2018, у якому зазначено, що підпис директора ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС" в спірному договорі іпотеки та договорі про внесення змін до нього виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою, та висновок комісійної судової почеркознавчої експертизи від 28.10.2020 № 4585/4586/4660/4661/20-27, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 в договорі іпотеки та договорі про внесення змін до нього виконані самим ОСОБА_4 , у зв`язку з чим Господарським судом Кіровоградської області у цій справі (№ 912/1327/19) була призначена судова почеркознавча експертиза. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що під час проведення судової почеркознавчої експертизи у цій справі, що переглядається, досліджувалася велика кількість документів, у тому числі і ті, які містилися в реєстраційній справі ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС" та були надані слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП України у Кіровоградській області, серед яких копія сторінок паспорта ОСОБА_4", зворотній бік реєстраційної карти "Засновники", зміни до статуту ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС", заява про реєстрацію змін до установчих документів тощо, тому суд визнав безпідставними посилання позивача на те, що місцевий господарський суд направив на експертизу сфальшовані документи, надані банком, на підставі яких і була проведена така експертиза.
Водночас за висновками судів попередніх інстанцій факт надання кредитів у грудні 2009 року за кредитними договорами та порушення позичальниками умов таких кредитних договорів встановлено судовими рішеннями у справах № 910/7505/14, № 910/7488/14, № 910/7477/14.
Отже, оскільки за встановлених судами обставин у цій справі оспорюваний договір іпотеки укладався на забезпечення виконання дійсного зобов`язання і підписаний повноважною особою власноручно директором ПП "ДЕЛЬТА-СЕРВІС" ОСОБА_4, то суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсними оспорюваного договору іпотеки та додаткового договору до нього".
Також у рішенні від 01.03.2021 у справі № 912/1327/19, залишеного в силі постановою Верховного Суду від 25.01.2022, зроблено такі висновки: "Аналізуючи умови укладеного Договору іпотеки № 531-003/09 від 11.12.2009 в частині зазначення площі переданого нежилого приміщення у розмірі 8712,2 кв.м. суд зазначає, що дійсно згідно інформації із Витягу з реєстру прав власності станом на 13.03.2008 та 22.10.2008 вбачається, що площа об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 21085084 складає 8713,0 кв.м. (т. 1, а.с. 73, 119, 120-121).
Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 21.12.2011 площа приміщення за реєстраційним номером 21085084 стала 8712,2 кв.м., яка змінилась у відповідності до дозволу на виконання будівельних робіт № 77 від 17.08.2006.
Разом з тим, у п.1.5. Договору визначено, що передане в іпотеку нерухоме майно є власністю Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 20.11.2007 на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 24.10.2007 за № 1364 та зареєстрованого в Обласному комунальному підприємстві "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 22.11.2007 за реєстраційним номером 21085084, в реєстровій книзі № 3, номер запису 630.
Згідно ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції чинній на день укладення договору іпотеки) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, зокрема, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.
Отже, ані Цивільним кодексом України у статті 538, ані у відповідній редакції Закону України "Про іпотеку" не міститься положення щодо обов`язковості детального зазначення опису предмета застави (іпотеки) у відповідному договорі, а отже сторони враховуючи наведені вище положення могли зазначити лише вид нерухомого майна тощо. Основною умовою є зазначення правової підстави щодо перебування заставного (іпотечного) майна у власності заставодавця (іпотекодавця), яка виконана сторонами спірного договору.
Щодо тверджень позивача про те, що станом момент укладення Договору іпотеки № 531-003/09 від 11.12.2009 нежиле приміщення було цілісним майновим комплексом поділеним на частини лише у 2011, господарський суд не приймає аргументи позивача, враховуючи зміст, ст. 191 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності; до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом; підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
До того ж, доводи позивача в наведеній вище частині також спростовуються й висновком будівельно-технічної експертизи № 20/17 від 30.11.2017, зокрема, щодо спільності комунікацій об`єкта нерухомого майна (а.с. 108-116 том 1)".
Щодо вимог про визнання недійсним п. 3.2 договору іпотеки, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя договору іпотеки 531-003/09 від 11.12.2009, укладеного між ПП "Дельта-Сервіс" та АТ "Правекс-Банк", визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію прав № 29717778 від 23.05.2016, суд враховує також висновки, викладені у рішенні господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2021 залишеного в силі постановою Верховного суду від 25.01.2022, а саме:
"Статтею 585 Цивільного кодексу України визначено момент виникнення права застави, а саме право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.
Умовами ст. 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
"28.03.2016 року Банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Барамії Ніно Генадіївни в порядку статті 84 Закону України "Про нотаріат" з проханням передати ПП "Дельта-Сервіс" заяву з вимогою (повідомленням) про усунення порушень № 101 яка містила попередження про те, що у разі невиконання позичальниками вимог про погашення заборгованості за кредитними договорами Банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування механізму позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 539-003-09 від 11.12.2009 року у порядку визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитними договорами (а. с. 123-125).
Вказана заява (вимога) була отримана ПП "Дельта-Сервіс" 18.04.2016 року, про що банку було видано Свідоцтво від 26.04.2016 р., зареєстроване в реєстрі за № 699 (а.с. 130).
Після спливу 30-ти денного терміну з часу отримання вимоги боржниками (ДП "Маркет-Плазо" та ДП "Продстор" та іпотекодавцем (ДП "Дельта - Сервіс"), тобто починаючи з 19.05.2016 року Банк набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки." (а.с. 146-152 том 2).
Наведені вище обставини стосовно Банку (відповідача 2 у даній справі) вже встановлені судом рішенням у справі № 912/3812/16, а тому згідно ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню у даній справі.
23.05.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу внесено запис № 14625155 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно з яким за ПАТ КБ "Правекс-Банк" зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 8 706,3 кв.м. за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, буд. 6/13, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна - 81286435101 (а.с. 194 том 1).
Дії приватного нотаріуса, що є відповідачем 1 у даній справі були предметом дослідження господарським судом у справі 912/3812/16, зокрема, з підстав порушення ст. 37 Закону України "Про іпотеку". Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2016 у справі 912/3812/16, залишеного без змін постановами ЦАГС та ВГСУ, відмовлено ПП "Дельта Сервіс" у задоволенні позову про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29717778 від 23.05.2016, скасування запису про право власності № 14625155 від 23.05.2016 (а.с. 146 том 2).
У справі № 912/2455/17 також відмовлено ПП "Дельта Сервіс" до ПАТ КБ "Правекс-Банк" про визнання протиправними дій ПАТ КБ "Правекс-Банк" при подачі документів про перереєстрацію права власності та оформлення у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень " 14625155 від 23.05.2016 (а.с. 153-169 том 2).
Рішенням суду у справі № 912/2455/17 встановлені відносно приватного нотаріуса - (відповідача 1 у даній справі) факти, які не підлягають доказування згідно норми ч. 4 ст. 75 ГПК України:
"Слід зазначити, що судом було витребувано від відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - листом "Про надання копій документів" від 24.10.2017р. за № 54 надано завірені копії документів із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності від 23.05.2016р.: запис № 14625155; нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 8 706.3 кв.м. за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, буд. 6/13, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 81286435101, а саме: договір іпотеки, договір про внесення змін, виписка із єдиного державного реєстру, довіреність, копія паспорта, банківська ліцензія, свідоцтво, детальний розрахунок заборгованості, статут ПАТ КБ "Правекс-Банк", заява № 519, вимога про усунення порушень № 102, заява від 07.04.2016р., вимога про усунення порушень № 104, рішення засідання спостережної ради № 16, звіт про оцінку майна."
Пунктом 61 Порядку "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30 - денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Розділ 3.2 Іпотечного договору містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. У відповідності до пункту 3.2.2.8 Іпотечного договору, у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в даному договорі, є правовстановлювальним документом та правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Відповідно до пункту 3.2.2.1 Іпотечного договору, право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя, якщо протягом тридцяти календарних днів Іпотекодавець та/або Позичальник 1 та/або Позичальник 2 та/або Позичальник № 3 не задовольнить вимогу Іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання № 1 та/або основного зобов`язання № 2 та/або основного зобов`язання № 3 та/або умов даного Договору, в якій зазначається про звернення стягнення шляхом передачі від Іпотекодавця до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. № 1952-ІУ (з подальшими змінами) передостаннім етапом у процесі державної реєстрації прав є перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Згідно із п. 12 постанови КМУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015р. № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює, зокрема, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Слід зазначити, що згідно із п. 57 постанови КМУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 2512.2015р. № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця. письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.
Враховуючи встановлені судом у справі № 912/2455/17 та наведені вище обставини, господарський суд вважає, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. (відповідач 1 у даній справі) зазначені вимоги законодавства були виконані у повному обсязі, зокрема, встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та правомірно прийнято рішення про проведення державної реєстрації прав.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. № 1952-ІУ (з подальшими змінами) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса,який вчинив таку дію;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
Згідно із ч. 5 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. № 1952-ІУ (з подальшими змінами) відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
Враховуючи наведені вище норми та встановленні у справі 912/2455/17 обставини стосовно Банку та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О. М., у останньої відсутні були підстави для відмови у проведенні державної реєстрації заявлених прав за ПАТ КБ "Правекс-Банк", надані останнім документи відповідали вимогам закону та були достатніми для встановлення набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
З огляду на зазначене право власності на предмет іпотеки перейшло до Банку у повній відповідності з установленою процедурою, з дотриманням вимог щодо надсилання вимог про усунення порушень всім учасникам правовідносин, дотримання 30-ти денного терміну до моменту реєстрації, підготовки ринкової оцінки іпотечного майна на дату, що слідує після спливу 30-ти денного терміну з моменту отримання вимоги, про що вже зазначалось у рішенні господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2016р у справі № 912/1238/16, а також у рішенні № 912/2455/17.
Щодо різниці реєстраційних номерів об`єкта нерухомого майна, господарський суд зазначає, що на момент укладення Іпотечного договору номер об`єкта відповідав номеру, зазначеному у Свідоцтві про право власності від 2007, а на момент реєстрації нотаріусом 23.05.2016, останнім зазначено номер згідно Витягу від 2013, а отже за рішенням державного реєстратора змінено реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна та його площу, у сторону зменшення, що не є порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Доводи позивача щодо відкладальної обставини стростовується наступним.
Законність набуття Банком у власність майна встановлена рішенням у справі № 912/38012/16 (обставинами щодо повідомлення Банком боржників).
Також п. 3.2 Кредитних договорів (а.с. 36-61 том 2) визначено, що умови передачі в заставу та звернення стягнення на заставне майно регулюються договором застави, що укладається Банком з особою, що передає майно в заставу, а отже, Іпотечним договором. Пунктом 6.1.15 Кредитних договорів та п. 2.3.2 Іпотечного договору страхування здійснюється протягом строку дії даних договорів, тобто не є умовою, яка ставиться в залежність із умовою для надання кредиту.
Доводи позивача про те, що нотаріусом не проставлено відмітку про зміну нерухомого майна, на примірнику Іпотечного договору, що належить іпотекодержателю, не заслуговують на увагу, оскільки згідно п. 5.21 "Порядку вчинення нотаріальних дій" від 22.02.2012 № 296/5 зазначена відмітка здійснюється на підставі свідоцтва про право власності на нерухомість, яка у Банку була відсутня. З 2013 по 23.05.2016 позивачем, саме у якого було наявним зазначене свідоцтво, така відмітка не зроблена. Банк же набув у власність об`єкт нерухомого майна 23.05.2016.
Доводи позивача в тій частині, що у приватного нотаріуса відсутні були документи, що підтверджують наявність закінчення 30-денного строку спростовуються відповідними повідомленнями про вручення та письмовими вимогами (а.с. 35-148 том 3).
Відсутність повідомлення ДП "Ф.Формула", на що вказує позивач в позові, не суперечить п. 3.1.2 Іпотечного договору та ст. 35 Закону України "Про іпотеку".
Безпідставними також вважає господарський суд доводи позивача в тій частині, що під час перереєстрації за Банком права власності на об`єкт нерухомого майна 23.05.2016 згідно Іпотечного договору, вказане майно знаходилось під арештом, оскільки за наявними у справі доказами, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 29716184 від 23.05.2016 зазначений арешт було знято 23.05.2016 о 16:55, тоді як саме реєстрація права власності за Банком відбулась - 23.05.2016 о 18:40 (а.с. 85 том 3).
Помилковим також вважає господарський суд й посилання позивача на обов`язковість подання Банком реєстратору документів, що визначені постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, з огляду на не правильність трактування останньої позивачем.
Державна реєстрація, що відбулась 23.05.2016 проведена приватним нотаріусом, яким не вчиняв нотаріальну дію, з огляду на те, що Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції діючій з 01.01.2016, таке не забороняє.
Слушними вважає господарський суд доводи відповідача 3 у справі в тій частині, що безпідставним є посилання позивача на Постанову ВС від 24.04.2019 у справі № 521/18393/16-ц, у якій застосовувалась стара редакція Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що діяла до 01.01.2016, тоді як, враховуючи, що оскаржуване у даній справі рішення реєстратора (приватного нотаріуса) до спірних правовідносин підлягає застосуванню нова редакція зазначеного Закону (редакція, що діє з 01.01.2016), відповідно до якої нотаріуси мають право здійснювати реєстраційні дії без вчинення нотаріальної дії щодо нерухомого майна.
Враховуючи вищенаведене та приписи статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", ст. ст. 73-79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не встановив порушення прав позивача та не знаходить підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства "Дельта - Сервіс" в частині визнання недійсним рішення реєстратора прав на нерухоме майно (приватного нотаріуса)".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Поняття "остаточність" часто вживається у двох контекстах. Перший зосереджений на властивості судового рішення як такого, яким завершується вирішення певного питання у відповідному провадженні, тобто мова йде про остаточність у самому провадженні, в якому рішення прийнято. Другий контекст стосується дії судового рішення для інших проваджень і з цим значенням "повага до остаточності" є синонімом поняття "повага до res judicata".
Позивачами у справі не надано належних доказів на спростування обставин, встановлених рішеннями судів в зазначених вище господарських справах.
Так, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України" і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
В ухвалі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 757/27188/13-ц зазначено: "Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Це проявляється в тому, що учасники цивільних правовідносин, як правило, самостійно ініціюють застосування норм про недійсність договору та її правових наслідків. Недійсність договору відображається (чи може відобразитися) на правах та інтересах інших учасників цивільних правовідносин, а тому повинні існувати певні правові підстави і наслідки недійсності, у тому числі для «дотичних» до неї учасників цивільних правовідносин. Саме тому для тих ситуацій коли один із співвласників оспорює договір вчинений іншим співвласником, і це може відобразитися на правах та інтересах інших осіб, має враховуватися добросовісність як загальна засада цивільного законодавства. Адже очевидно, що 23 серпня 2007 року, коли між ОСОБА_6 та АТ «Parex banka», юридичною особою за законодавством Латвійської Республіки, було вчинено оспорюваний договір іпотеки, АТ «Parex banka», як контрагент за договором, навіть гіпотетично не міг уявити, що шлюбний договір від 28 березня 2007 року буде визнаним недійсним в 2012 році".
Доводи позивачів про фіктивність договору не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, відповідачі у справі не знали і не могли знати про те, що у майбутному дружина та дочка власника юридичної особи (ПП "Дельта-Сервіс"), яка у свою чергу була власником спірного нерухомого майна, будуть мати претензії поза межами строків позовної давності щодо правомірності набуття та оформлення права власності на нерухоме майно саме цією юридичною особою.
Спрогнозувати такий розвиток подій, діючи розумно та розсудливо, не мав змоги ані ПАТ "Правекс-Банк" як іпотекодержатель, ані ТОВ "Сіті Інвест Центр", як добросовісний набувач, ані наступні власники нерухомого майна ( ОСОБА_3 , ТОВ "АТБ "Торгстрой").
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про визнання недійсним Іпотечного договору та договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, а також вимог про визнання недійсним п. 3.2 договору іпотеки, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя договору іпотеки 531-003/09 від 11.12.2009, укладеного між ПП "Дельта-Сервіс" та АТ "Правекс-Банк", визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію прав № 29717778 від 23.05.2016.
Оскільки судом зроблено висновки про безпідставність вимог позивача про визнання недійсним Іпотечного договору, договору про внесення змін та доповнень до договору, а також визнання недійсним рішення реєстратора прав на нерухоме майно на підставі такого Іпотечного договору, господарський суд дійшов висновку про безпідставність також похідних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна, оскільки Банку, як власнику набутого ним нерухомого майна, належало право та повноваження розпоряджатися таким майном.
Судовий збір покладається на позивачів.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачам (до електронного кабінету), Акціонерному товариству "Правекс Банк" (до Електронного кабінету), Приватному підприємству "Дельта-Сервіс" (до Електронного кабінету), Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сазоновій (Коваленко) Олені Миколаївні ( АДРЕСА_7 ), Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Центр" (до Електронного кабінету), Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, будинок 21А; yurcons001@gmail.com), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).
Повне рішення складено 15.01.2024.
Суддя В.Г. Кабакова
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2024 |
Оприлюднено | 18.01.2024 |
Номер документу | 116319983 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Кабакова В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні