Ухвала

від 16.01.2024 по справі 915/1221/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 січня 2024 року Справа № 915/1221/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецький В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,

розглянувши подання Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірток А.А. від 09.01.2024 №4729 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи Приватного підприємства «Югстройкомплект» Іванова О.С. у справі

за позовом: Прокуратура Миколаївської області (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030)

в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008)

до відповідачів:

1. Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Югстройкомплект (вул. Будівельників, 3, м. Миколаїв, 54024, код ЄДРПОУ 31613492);

3. Приватного підприємства Югстройкомплект (вул. Бугська, 55, м. Миколаїв, 54036, код ЄДРПОУ 37386068)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Миколаївське лісове господарство (вул. Г.Дивіної, 2В, м. Миколаїв, 54031, код ЄДРПОУ 33437380)

про: визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки,

за участі представників:

від ДВС: не з`явився,

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа №915/1221/19 за позовом Прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до відповідачів: Миколаївської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройкомплект" та Приватного підприємства "Югстройкомплект", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Миколаївське лісове господарство" про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 позов задоволено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 рішення суду першої інстанції частково скасовано, викладено резолютивну частину в іншій редакції, позов Прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задоволено частково, зобов`язано ПП Югстройкомплект повернути Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 18736 м2, кадастровий номер 4810137200:10:001:0019, вартістю 8970138,42 грн вздовж вулиці Північної, між вулицями Бузькою та Врожайною у місті Миколаєві. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнути з Приватного підприємства Югстройкомплект на користь Прокурори Миколаївської області 134552,08грн. судового збору. Стягнути з Кабінету Міністрів України на користь Приватного підприємства Югстройкомплект 14407,50 грн судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

28.10.2020 Господарським судом Миколаївської області на виконання постанови апеляційної інстанції видано відповідні накази.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020.

Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірток А.А. звернувся до Господарського суду Миколаївської області з поданням від 09.01.2024 №4729 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи Приватного підприємства «Югстройкомплект» Іванова О.С., ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань за наказом №915/1221/19 від 28.10.2020 про стягнення з боржника на користь Миколаївської обласної прокуратури боргу в сумі 134552,80 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 ГПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Ухвалою суду від 15.01.2024 судове засідання для розгляду подання державного виконавця призначено на 16.01.2024 о 10:30 год.

Клопотанням від 16.01.2024 представник ДВС просить суд у зв`язку з неможливістю бути присутнім на судовому засіданні провести розгляд справи №915/1221/19 без участі представника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі наданих копій матеріалів виконавчого провадження, та задовольнити вищезазначене подання.

Дослідивши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи Приватного підприємства «Югстройкомплект» Іванова О.С., господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження 63568758 з виконання наказу № 915/1221/19 виданого 28.10.2020 про стягнення з Приватного підприємства «Югстройкомплект» на користь Миколаївської обласної прокуратури 134552,08грн. судового збору.

За вказаним виконавчим документом боржником є Приватне підприємство «Югстройкомплект», код ЄДРПОУ 37386068, керівником якого є Іванов Олександр Степанович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є громадянином України.

Постановою від 13.11.2020 про відкриття виконавчого провадження, у відповідності до вимог с. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», боржника було зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як зазначає державний виконавець, боржником рішення не виконано, декларацію не надано та будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено.

На адресу боржника державним виконавцем надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин не виконання рішення суду, однак боржник не з`явився, про причини неявки не повідомив.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 21.07.2023, керівник Приватного підприємства «Югстройкомплект» Іванов Олександр Степанович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_2 виданий 27.05.2013, орган що видав 4801, FK 991570 виданий 05.12.2019, орган видачі 4803).

Станом на дату направлення подання боржником рішення суду не виконано.

Державний виконавець вважає, що таким чином Приватне підприємство «Югстройкомплект» ухиляється від виконання зобов`язання, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню та не виконує зазначене рішення суду.

Із посиланням на норми ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" та ст. 377 ГПК України, головний державний виконавець стверджує, що наявність в особи невиконаного зобов`язання, покладеного на нього судовим рішенням, є підставою для обмеження його права виїзду за межі України до виконання зобов`язань.

З матеріалів подання судом встановлено, що постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.11.2020 ВП №63568758 накладено арешт на все майно боржника.

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.12.2020 ВП №63568758 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.07.2021 щодо юридичної особи боржника записи про реєстрацію нерухомого майна відсутні.

Згідно відповіді на запит №168265903 від 11.07.2023 до Державної фіскальної служби України боржник юридична особа (податковий номер 37386068) має рахунок у АБ «Південний» НОМЕР_3 , відкритий 02.06.2014 та у Казначействі України UA098999980385149000000222598, відкритий 24.12.2014.

Державним виконавцем було виставлено платіжні вимоги №63568758 від 07.07.2021, №63568758 від 11.07.2021, №63568758 від 05.08.2021, які банківськими установами повернуто без виконання за відсутністю коштів на рахунках.

Матеріали подання державного виконавця не містять доказів наявності у боржника інших рахунків у банківських установах.

Згідно Акту державного виконавця від 22.11.2021 виходом за адресою: м. Миколаїв, вул. Бугська. 55 встановити місцезнаходження боржника виявилось неможливим.

Згідно Акту державного виконавця від 20.11.2023 виходом за адресою: м. Миколаїв, вул. Бугська. 55 встановити місцезнаходження боржника не виявилось можливим.

Державний виконавець звернувся до Державної прикордонної служби України із запитом за вих. №52268 стосовно надання інформації щодо перетину кордону керівником боржника - Приватного підприємства «Югстройкомплект» Іванова Олександра Степановича.

Додані державним виконавцем до подання матеріали виконавчого провадження не містять відповіді Державної прикордонної служби України на запит державного виконавця за вих. №52268.

Суд надавши оцінку вказаному поданню державного виконавця, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч.1 ст.5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону, розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Таким чином, вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону, не є абсолютним правом виконавця, а є його обов`язком, оскільки в контексті вимог цієї статті, виконавець саме зобов`язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону, встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Як роз`яснив Верховний Суд України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до висновків, викладених Верховним Cудом України при проведенні аналізу судової практики від 1 лютого 2013 р. щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте лише самостійне невиконання боржником зобов`язання протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Розділом ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Подання формується в автоматизованій системі виконавчого провадження на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Подання має обов`язково містити:

- для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - найменування суду, до якого надсилається подання;

- відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо);

- прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік);

- громадянство боржника - фізичної особи;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті;

- інформацію про перетинання боржником державного кордону України;

- обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань;

- резолютивну частину подання.

До подання додаються копії виконавчого документа (паперові копії виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів.

Як вбачається з положень даної інструкції, державним виконавцем до відповідного подання має бути додано: інформацію про перетинання боржником державного кордону України та обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань.

Державним виконавцем не надано доказів на підтвердження того, що керівник боржника здійснює виїзди за кордон, а у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника реально забезпечить виконання рішення суду, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно із ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК).

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Отже обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення.

За своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до фізичної особи - боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих та залежних від нього заходів, спрямованих на виконання рішення суду, у разі, якщо вони залишились безрезультатними.

При цьому суд відзначає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.

При цьому господарський суд констатує, що з наданих державним виконавцем документів вбачається відсутність у боржника будь-якого майна, в тому числі, грошових коштів.

Таким чином, підстав вважати, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання, тобто має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, на думку господарського суду відсутні.

Отже, державним виконавцем у поданні не наведено обставин саме для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового наказу, позаяк останні не свідчать про вжиття всіх залежних від нього заходів примусового виконання судового наказу.

При цьому, державним виконавцем не вичерпано можливостей застосування до боржника заходів примусового приводу в порядку, передбаченому абз. 2 п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Висновок щодо безрезультатності та неможливості розшуку майна чи встановлення (з`ясування) певних обставин є обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (виконання рішення суду).

Поряд з цим із матеріалів виконавчого провадження слідує, що державним виконавцем не було дотримано періодичності перевірки майнового стану боржника відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 Закону.

Також, державним виконавцем не подано суду доказів притягнення боржника до відповідальності за невиконання законних вимог виконавця або неявку без поважних причин за викликом виконавця, згідно норм ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на вказане у своїй сукупності, подання державного виконавця задоволенню судом не підлягає.

Суд зауважує, що відмова у задоволенні подання не обмежує право виконавця звернутися повторно до суду із таким клопотанням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні подання Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірток А.А. від 09.01.2024 №4729 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи Приватного підприємства «Югстройкомплект» Іванова О.С. відмовити повністю.

2.Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання та може бути оскаржена на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

3.Ухвалу надіслати учасникам справи та Центральному відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалу оформлено у відповідності до вимог ст. 234 ГПК України 16.01.2024.

Суддя В.О.Ржепецький