Ухвала

від 12.01.2024 по справі 916/1083/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"12" січня 2024 р.Справа № 916/1083/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про зустрічне забезпечення у справі

за позовом: Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 10)

до відповідача-1: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65004, м. Одеса, площа Думська, 1)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 35118558, 65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд.5 оф.1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 44162529, 65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд.83/85)

про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: Володимир Дичко, Олена Шафарчук

від відповідача-1: Дар`я Явченко

від відповідача-2: Олександр Згода

від третьої особи: не з`явився

в с т а н о в и в:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави до відповідача-1 Одеської міської ради, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки.

Одночасно з поданням позовної заяви прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив: заборонити ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101); заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101).

Ухвалою суду від 20.03.2023 відмовлено в повному обсязі у задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 20.03.2023 про відмову у задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, задоволено заяву прокурора та вжито заходи забезпечення позову.

05.01.2024 до суду звернувся відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" із клопотанням про зустрічне забезпечення, відповідно до якого просить вжити заходи зустрічного забезпечення у справі шляхом зобов`язання внесення Одеською обласною прокуратурою на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 89710,80 грн. в якості забезпечення відшкодування можливих збитків ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", спричинених вжиттям заходів забезпечення позову, накладених постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №916/1083/23.

Також, 05.01.2024 відповідачем-2 подано клопотання про приєднання доказів - оригіналу висновку експерта №23.11/03 судово-економічної експертизи від 27.12.2023, підготовленого судовим експертом Хосоновою О.С. на замовлення ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

Ухвалою від 08.01.2024 клопотання про зустрічне забезпечення прийнято до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання з`явились прокурори та представники сторін.

За результатами розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів судом ухвалено про його задоволення, висновок експерта прийнято до розгляду в межах розгляду клопотання про зустрічне забезпечення.

Представник ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" підтримав клопотання про зустрічне забезпечення та просить його задовольнити, вжити заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання Одеської обласної прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 89710,80 грн. в якості забезпечення відшкодування можливих збитків товариства, спричинених вжиттям заходів забезпечення позову, накладених поставновою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №916/1083/23.

Прокурор клопотання відповідача-2 вважає необґрунтованим, просить відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача-1 Одеської міської ради вирішення даного клопотання покладає на розсуд суду.

Розглянувши клопотання про зустрічне забезпечення, заслухавши учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Так, в провадженні господарського суду перебуває справа за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави до відповідача-1 Одеської міської ради, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 було задоволено заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову; заборонено ТОВ "Ханбер Трейд", за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101); заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101).

Постанова аргументована тим, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на захист порушених прав держави щодо земельної ділянки. У разі забудови цієї земельної ділянки дії відповідача призведуть до неможливості реального поновлення інтересів держави, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

В свою чергу, відповідач-2 звернувся до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення.

Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначає, що під час дії вищезазначених заборон ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" сплачені обов`язкові платежі відповідно до укладеного між Одеською міською радою та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" договору оренди землі від 11.09.2020, в сумі 89710,80 грн., при неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням, враховуючи існування заборони, при цьому дана сума буде збільшуватися в подальшому. Вказані витрати відповідач-2 вважає збитками підприємства.

Розмір означеної суми підтверджується висновком експерта №23.11/03 судово-економічної експертизи від 27.12.2023, підготовленого судовим експертом Хосоновою О.С. на замовлення ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД".

Заявник наполягає, що ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" є законним землекористувачем земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності Одеської міської ради, яка, в свою чергу, не заперечує проти даного користування, та вимушений виконувати свої обов`язки за договором оренди щодо сплати орендної плати під час дії певних заборон, при позбавленні можливості користуватись земельною ділянкою, що є прямими збитками товариства, а саме втраченими активами (майнової шкоди), через виконання договірних зобов`язань при неможливості використання земельної ділянки.

Відповідач-2 вважає, що невжиття заходів зустрічного забезпечення може призвести до утруднення в подальшому стягнення спричиненої шкоди, якщо в задоволенні позову буде відмовлено, а обтяження скасовані. В свою чергу, дані заходи забезпечать відшкодування можливих збитків ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД".

При цьому заявник зауважує, що Київська окружна прокуратура міста Одеси не має статусу юридичної особи, оскільки підпорядкована та є структурним підрозділом Одеської обласної прокуратури, у зв`язку з чим зустрічне забезпечення в даній справі повинно виконуватись за рахунок коштів саме Одеської обласної прокуратури.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Зазначена норма ГПК України узгоджується зі змістом принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році, за змістом якої суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача (-ів), які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача (-ів). Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий "status quo" між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021, від 06.12.2021 у справі №910/4564/21, від 16.12.2021 у справі №911/1658/21, від 12.09.2022 у справі №911/231/22, від 12.09.2022 у справі №911/172/22, від 19.09.2022 у справі №757/36870/20-ц).

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати рішення (дії) з декількох варіантів, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальних в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

З аналізу положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Заходи зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає вирішення господарським судом питання щодо співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення прав, наявності та розміру понесення можливих збитків, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і можливими збитками, покладено на заявника.

Саме лише посилання заявника на необхідність застосування такого інституту не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже на ряду із вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).

До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, саме на заявника чинним законодавством покладено доведення факту наявності порушення, наявність та розмір понесених можливих збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і можливими збитками.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків (упущеної вигоди). Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв`язок між порушенням та можливими збитками має бути прямим та безпосереднім.

Крім цього, здійснюючи судочинство суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином особа, звертаючись до суду із клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливого заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Суд зазначає, що обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

В свою чергу, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, що відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 19.09.2022 у справі № 757/36870/20-ц, від 22.02.2022 у справі № 509/2652/20 та від 17.11.2021 у справі № 487/4873/20.

Обґрунтовуючи клопотання про зустрічне забезпечення заявник зазначає про понесення ним збитків, що складаються з суми орендної плати, сплаченої за земельну ділянку комунальної власності, на підставі договору оренди землі, укладеного з Одеською міською радою.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до Податкового кодексу України, плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Таким чином, орендна плата - це сталий платіж, який повинен сплачуватися відповідно до Податкового кодексу України та обов`язок його сплати не залежить від позову прокурора, який діє в інтересах держави, а отже, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між його діями та ймовірними наслідками для відповідача.

Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" про застосування заходів зустрічного забезпечення, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована, заява відповідача не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на понесення ним витрат у зв`язку з вжитими у даній справі заходами забезпечення позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що подане відповідачем клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності зустрічного забезпечення позову у визначений заявником спосіб, суд вважає, що у задоволенні клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" про застосування заходів зустрічного забезпечення у справі №916/1083/23 відмовити.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 12.01.2024 та може бути оскаржена у строки і порядку, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 16.01.2024.