Рішення

від 15.01.2025 по справі 916/1083/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1083/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 10)

до відповідача-1: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65004, м. Одеса, площа Думська, 1)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 35118558, 65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд.5 оф.1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 44162529, 65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд.83/85)

про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки

за участю представників учасників провадження:

прокурор: Олена Шафарчук

відповідач-1: Олена Асташенкова

відповідач-2: Олексій Згода

третя особа: Кароліна Карапиш

Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави до відповідача-1 Одеської міської ради, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями";

- визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 22.07.2020 №6365-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (кадастровий номер 5110136900:10:001:0003);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, укладений 11.09.2020 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №2273;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" повернути територіальній громаді міста Одеси земельну ділянку площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" одержало її в оренду.

Обґрунтовуючи позовну заяву прокурор стверджує, що спірні рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями" та від 22.07.2020 №6365-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", а також договір оренди земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, укладений 11.09.2020 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №2273, суперечать приписам чинного законодавства та висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постановах Верховного Суду, - в силу чого спірні рішення підлягають визнанню незаконним та скасуванню, договір визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню громаді у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому відповідач одержав її в оренду.

Одночасно з поданням позову прокурором подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою суду від 20.03.2023 відмовлено.

Ухвалою від 21.03.2023 позовну заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

05.04.2023 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву.

11.04.2023 від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит про направлення до суду апеляційної інстанції матеріалів справи №916/1083/23, у зв`язку з надходженням від керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2023 про відмову у забезпеченні позову у цій справі.

Ухвалою від 11.04.2023 провадження у справі №916/1083/23 зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області після розгляду апеляційної скарги керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2023.

18.04.2023 прокурором подано до суду відповідь на відзив Одеської міської ради.

25.04.2023 до суду надійшов відзив відповідача-2 ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД".

03.05.2023 прокурором подано відповідь на відзив відповідача-2.

08.05.2023 від відповідача-2 надійшло заперечення та клопотання про призначення експертизи.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2023 у справі №916/1083/23 скасовано; заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову задоволено; заборонено ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101); заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2166254551101).

25.05.2023 матеріали справи №916/1083/23 надійшли до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 05.06.2023 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.06.2023, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" про призначення експертизи прийнято до розгляду у підготовчому засіданні, запропоновано учасникам провадження до 26.06.2023 - надати письмово викладені позиції щодо клопотання про призначення судової експертизи, надати питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта, узгодити експерта або експертну установу для призначення експертизи; задоволено клопотання ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" про поновлення строку на подання доказів, поновлено ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" строк на подання доказів та прийнято до розгляду докази, подані разом з клопотанням від 26.02.2023 №648/05-23 (вх. №17563/23 від 29.05.2023).

09.06.2023 прокурором подано пояснення в порядку ст.42 ГПК України та заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 29.06.2023 у задоволенні клопотання ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" про призначення експертизи відмовлено, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 14.08.2023 та відкладено підготовче засідання на 14.07.2023.

10.07.2023 відповідач-1 Одеська міська рада звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 14.07.2023 клопотання Одеської міської ради про залучення третьої особи задоволено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради; продовжено підготовче провадження у справі №916/1083/23 на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ухвалено провести підготовче засідання у справі впродовж розумного строку; відкладено підготовче засідання на 17.08.2023.

11.08.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення.

Ухвалою від 17.08.2023 задоволено клопотання Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про поновлення строку для подання пояснення, поновлено третій особі строк на подання пояснення та прийнято пояснення до розгляду; закрито підготовче провадження у справі №916/1083/23, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 14.09.2023.

11.09.2023 від Верховного Суду надійшов запит про направлення до суду касаційної інстанції матеріалів справи №916/1083/23 у зв`язку з надходженням від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023.

Ухвалою від 12.09.2023 зупинено провадження у справі №916/1083/23 до розгляду касацйної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 13.11.2023 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 07.12.2023.

У зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що підтверджено Актом відповідальних осіб Господарського суду Одеської області від 30.11.2023, судове засідання, призначене на 07.12.2023, не відбулось.

Наказом Голови суду від 07.12.2023 №46 "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023.

11.12.2023 до суду звернувся відповідач-1 Одеська міська рада із клопотанням про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №925/1133/18.

Ухвалою від 11.12.2023 призначено судове засідання у справі на 27.12.2023, прийнято до розгляду клопотання відповідача-1 Одеської міської ради про зупинення провадження у справі та запропоновано учасникам провадження надати письмово викладену позицію щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

26.12.2023 відповідачем-2 подано до суду клопотання про призначення експертизи та клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №925/1133/18.

У зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги судове засідання, призначене на 27.12.2023, не відбулося.

Ухвалою від 27.12.2023 призначено судове засідання на 12.01.2024.

05.01.2024 відповідачем-2 подано клопотання про зустрічне забезпечення позову та клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів в обґрунтування означеного клопотання.

Ухвалою від 08.01.2024 клопотання про зустрічне забезпечення прийнято до розгляду в судовому засіданні 12.01.2024.

08.01.2024 прокурором подано заперечення на клопотання про призначення експертизи, заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалами від 12.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" про зустрічне забезпечення; задоволено клопотання відповідачів та зупинено провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №925/1133/18.

18.04.2024 відповідачем-2 подано до матеріалів справи висновок експертів за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

03.05.2024 прокурором подано заперечення на клопотання відповідача-2 про приєднання доказів.

Ухвалою від 23.09.2024 провадження по справі №916/1083/23 поновлено та призначено судове засідання на 10.10.2024.

Ухвалою від 10.10.2024 розгляд справи відкладено на 31.10.2024.

У судовому засіданні 31.10.2024 задоволено клопотання відповідача-2 про поновлення строку на приєднання до матеріалів справи висновку експерта, поновлено строк та прийнято висновок експерта до розгляду; оголошено перерву до 20.11.2024.

У зв`язку з технічним збоєм у роботі мережевого обладнання суду (відсутністю доступу до мережі Інтернет, КП "ДСС" та мережі суду) судове засідання, призначене на 20.11.2024, не відбулось.

Ухвалою від 21.11.2024 призначено судове засідання у справі на 28.11.2024.

У судовому засіданні 28.11.2024 господарський суд, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ухвалив про розгляд справи у розумні строки та оголосив перерву до 19.12.2024.

16.12.2024 відповідачем-2 подано докази про понесені витрати на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 19.12.2024 було оголошено перерву до 15.01.2024.

В судове засідання з`явились прокурор та представники сторін.

Прокурор підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представники відповідачів та третьої особи позовні вимоги вважають необґрунтованими, просять відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15.01.2025, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора та представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме, Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 с. 2 Закону).

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 року у справі "Менчинська проти росії").

Суд враховує, що абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В даному випадку прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави як самостійний позивач.

Так, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК України.

Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 ГПК України.

Так, предметом даного спору є визнання недійсними рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями" та рішення Одеської міської ради від 22.07.2020 №6365-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (кадастровий номер 5110136900:10:001:0003)"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, укладеного 11.09.2020 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД"; зобов`язаня Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" повернути територіальній громаді міста Одеси земельну ділянку площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" одержало її в оренду.

Як зазначає прокурор, внаслідок незаконного надання у користування земельної ділянки було порушено вимоги земельного законодавства та майнові інтереси Одеської міської територіальної громади, а уповноважений державою орган - Одеська міська рада, сам є порушником цих інтересів, тому остання виступає відповідачем у справі.

Інший орган, у якого наявні повноваження на звернення до суду у даних правовідносинах з таким позовом, відсутній.

Отже, у цій справі прокурор звернувся з позовом, спрямованим на захист інтересів держави від стверджуваного прокурором порушення, в тому числі з боку Одеської міської ради.

У пункті 38 постанови від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; а також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 77-83; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 8.8).

Поряд із цим, таке процесуальне позиціонування прокурора не враховує, що згідно з обставинами справи не виключається, що уповноважений державою орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави. У такому випадку визначення цього органу позивачем суперечило б принципу розумності. Отже, статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган має бути відповідачем.

У постанові від 28.09.2022 у справі №483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.3).

У разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас, доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Отже, з метою реалізації конституційної функції представництва інтересів держави прокурор може звернутися з позовом в інтересах держави у разі протиправного надання у користування суб`єкту господарювання органом місцевого самоврядування земельної ділянки. З огляду на стверджуване порушення Одеською міською радою інтересів держави прокурор правильно визначив її відповідачем у цій справі.

Щодо наявності / відсутності іншого компетентного органу, який міг звернутися до суду для захисту інтересів держави, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що Держгеокадастр у сфері земельних відносин може виступати у двох різних правових статусах: 1) як центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься реалізація державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів 2) як суб`єкт здійснення права державної власності на землю. Обсяг повноважень Держгеокадастру (зокрема і щодо звернення до суду з тим чи іншим позовом) при захисті земельних прав може відрізнятись залежно від правового статусу Держгеокадастру у спірних правовідносинах.

Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У цьому випадку Держгеокадастр здійснює повноваження як суб`єкт здійснення права державної власності на землю.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина перша статті 386 ЦК України).

При реалізації компетенції уповноваженого представника власника Держгеокадастр, як представник власника, не обмежений у виборі способів захисту порушеного права власності та має керуватись статтею 16 ЦК України та 152 ЗК України.

Натомість у правовідносинах, які стосуються порушення речових прав держави чи територіальної громади на земельні ділянки, Держгеокадастр України та його територіальні органи не наділені повноваженнями власника на захист відповідного права державної або комунальної форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення державної форми власності).

Якщо виходити з обставин цієї справи, Держгеокадастр у спірних правовідносинах виконує функції державного контролю.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Стаття 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" має загальний характер. Повноваження Держгеокадастру як органу виконавчої влади визначаються відповідними нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Абзацом п`ятим статті 152 ЗК України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до абзаців першого - третього пункту "а", абзацу першого та другого пункту "б" частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

Згідно з абзацом дев`ятим статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до пункту 1 Положення від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 51 Положення від 14.01.2015 №15, зокрема, встановлено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, у правовідносинах, що склались у цій справі, Держгеокадастр має виконувати функції державного контролю за використанням та охороною земель. Реалізуючи державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, Держгеокадастр повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено дії, які має вчиняти Держгеокажастр, зокрема, у випадку виявлення невідповідності законодавству рішення, прийнятого, зокрема, органом місцевого самоврядування - вносити до цього органу відповідне клопотання.

Водночас, статтею 152 ЗК України, статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пунктом 51 Положення від 14.01.2015 №15 також визначено перелік позовів, з якими Держгеокадастр має право звертатись до суду, виконуючи функції державного контролю за використанням та охороною земель.

Отже, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності - у випадках, які визначені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують повноваження Держгеокадастру (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився).

За обставин цієї справи, органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор.

Таким чином, з огляду на заявлені прокурором вимоги у цій справі, в тому числі вимоги про визнання недійсними рішень Одеської міської ради, їх обґрунтування та відсутність іншого органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор правомірно визначив Одеську міську раду відповідачем у цій справі та обґрунтував підстави для представництва інтересів держави відсутністю органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Обґрунтовуючи позовну заяву прокурор стверджує, що спірні рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями" та від 22.07.2020 №6365-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", а також договір оренди земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, укладений 11.09.2020 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №2273, суперечать приписам чинного законодавства та висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постановах Верховного Суду.

Так прокурор зазначає, що на підставі рішень Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VII, від 22.07.2020 №6365-VІI та договору оренди землі від 11.09.2020 №2273 в порушення ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України, поза процедурою земельних торгів відведено в орендне користування ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" земельну ділянку комунальної власності площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б для нового будівництва, в той час як ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" мало право на отримання в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку та площею, на якій такий житловий будинок безпосередньо розташований.

Окружною прокуратурою встановлено, що за результатами розгляду клопотання ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" Одеською міською радою прийнято рішення від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями".

Рішенням Одеської міської ради від 22.07.2020 за № 6365-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД".

Відповідно до п. 2 вказаного рішення міської ради, земельна ділянка надається в оренду на 10 років з цільовим призначенням - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

На підставі цього рішення між Одеською міською радою та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" 11.09.2020 укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за № 2273.

Відомості про право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.09.2020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2166254551101).

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 14.02.2023 № 01-19/170, рішення про проведення торгів з продажу права оренди на земельну ділянку площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б Одеською міською радою не приймалось, земельні торги з продажу права оренди на зазначену земельну ділянку не проводились.

Прокурор зауважує, що ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" звернулось до Одеської міської ради з клопотанням від 29.11.2019 №14 про надання дозволу на відведення спірної земельної ділянки в оренду, в якому зазначило, що товариству належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б. При цьому у клопотанні товариство просило надати в оренду земельну ділянку площею 0,1540 га для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом і вбудованими громадськими приміщеннями.

До клопотання про відведення спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" долучено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому основним видом економічної діяльності товариства визначено "41.20 Будівництво житлових та нежитлових будівель".

Таким чином, за твердженням прокурора, на той час майбутнім землекористувачем ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" прямо визначено свій майновий інтерес в отриманні в оренду конкретної земельної ділянки за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б саме для проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом і вбудованими громадськими приміщеннями. Водночас, у клопотанні ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" відсутні будь-які вказівки на передачу земельної ділянки в оренду для обслуговування та експлуатації існуючого та належного йому на праві власності житлового будинку.

До клопотання про надання дозволу на відведення в оренду земельної ділянки ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" також долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2018 №114628391, з якого вбачається, що товариству на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 130,3 кв.м за адресою, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490037351101).

Також до клопотання товариства долучено копію технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, виготовленого 15.02.2018 ТОВ "ПРОФПРОЕКТ" на замовлення ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", згідно з яким вказаний будинок є одноповерховим.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, для цільового використання садибного (індивідуального) житлового будинку належним цільовим призначенням земельної ділянки є "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Відповідно до експлікації в схематичному плані земельної ділянки, наявної у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, усього під будинком, господарськими будівлями перебуває 233 кв. м площі земельної ділянки, з них під будинком - 186 кв. м, під господарськими будівлями - 47 кв. м. Крім того, зазначено, що під двором перебуває - 90 кв. м. земельної ділянки, під фруктовими деревами - 180 кв. м, під городом - 1005 кв. м.

Прокурор звертає увагу, що приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд).

Водночас, город - це ділянка землі при садибі для вирощування овочів та інших городніх рослин, обгороджена парканом або живоплотом, та не являється будівлею чи спорудою, яка надає право отримати в оренду земельну ділянку поза процедурою земельних торгів.

Прокурор зауважує, що, враховуючи подані документи, ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" було вправі претендувати на відведення в орендне користування поза процедурою земельних торгів лише земельної ділянки, безпосередньо зайнятої існуючим об`єктом нерухомого майна (будівлями, спорудами), відповідного цільового призначення "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" та виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку.

Разом з тим, за наслідками розгляду клопотання товариства Одеською міською радою було прийнято рішення від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями".

При цьому, зазначене рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VII не містить будь-якої згадки про передачу земельної ділянки в оренду для обслуговування та експлуатації належного ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" існуючого житлового будинку, а прямо зазначає її цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

В подальшому на замовлення ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" у 2020 році фізичною особою-підприємцем Носаль К.С. (договір від 27.05.2020 №12) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б.

Відповідно до пояснювальної записки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та та вбудованими громадськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого у 2020 році ФОП Носаль К.С., запроектована до відведення земельна ділянка складає 0,1113 га та відводиться виключно для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями, а не для мети, що пов`язана з розміщенням існуючого об`єкта нерухомого майна.

З розшифровки земель по користувачах та угіддях, приведеної в експлікації проекту землеустрою вбачається, що капітальні одноповерхові будівлі на земельній ділянці, яка відводиться, займають сукупну площу 0,0113 га, при цьому залишок площі земельної ділянки 0,1000 га вільний від забудови та іменується "прибудинковою територією".

Таким чином, за твердженням прокурора, питома вага загальної площі земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, яка зайнята капітальними будівлями товариства, згідно з проектом землеустрою самого землекористувача, становить 0,0113 га, тобто 10,2 відсотка від загальної площі земельної ділянки, що відводиться в оренду.

Зазначені обставини, на думку прокурора, вказують на неспівмірність площі земельної ділянки, яка відводиться в оренду, порівняно з площею розташованого на ній житлового будинку, оскільки розмір земельної ділянки необгрунтовано значно перевищує площу існуючого житлового будинку.

На підставі вищевказаної документації із землеустрою 10.07.2020 у Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 0,1113 та з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б.

Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру, цільове призначення земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б - 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

Прокурор зазначає, що формування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003, визначення її площі та державна реєстрація здійснювались на підставі клопотання ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" за проектом землеустрою, розробленим і затвердженим на підставі оспорюваних рішень Одеської міської ради, за якими відведення земельної ділянки здійснювалось не для мети, що пов`язана з обслуговуванням та експлуатацією існуючого об`єкту нерухомого майна, а для нового будівництва.

Незважаючи на вище викладені обставини, що унеможливлювали відведення в оренду ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" земельної ділянки поза процедурою земельних торгів, Одеською міською радою прийнято рішення від 22.07.2020 №6365-VII, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД".

Відповідно до п. 2 вказаного рішення міської ради, земельна ділянка надається в оренду на 10 років з цільовим призначенням - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

При цьому у зазначеному рішенні не вказано, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б відводиться в орендне користування для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку.

За твердженням прокурора, наміри Одеської міської ради та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" очевидно були спрямовані на передачу останньому в оренду земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 для нового будівництва, а наявність на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна використано лише як формальний привід для уникнення проведення процедури земельних торгів.

Прокурор наполягає, що на підставі рішень Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VI1, від 22.07.2020 №6365-VII та договору оренди землі від 11.09.2020 №2273, в порушення ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України, поза процедурою земельних торгів відведено в орендне користування ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" земельну ділянку комунальної власності площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б для нового будівництва, в той час як ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" мало право на отримання в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку та площею, на якій такий житловий будинок безпосередньо розташований.

На підставі рішення Одеської міської ради від 22.07.2020 за № 6365-VII, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, між Одеською міською радою та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" 11.09.2020 укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.ІО. за №2273.

Відведення земельної ділянки в оренду відбулось без застосування конкурентної процедури у виді земельних торгів, оскільки на земельній ділянці розташовано об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, що належать орендарю ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" на праві приватної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490037351101).

При цьому в договорі оренди землі від 11.09.2020 №2273, укладеному між Одеською міською радою та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", не зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б відводиться в орендне користування для обслуговування та експлуатації існуючого об`єкту нерухомого майна.

Водночас, у п. 1 договору оренди землі зазначено, що орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 року та рішення Одеської міської ради №6365-VII від 22.07.2020 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1113 га кадастровий номер 5110136900:10:001:0003, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

У п. 3.1 договору оренди землі зазначено, що договір укладено на 10 років для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

За наведеного прокурор зауважує, що зміст договору оренди землі від 11.09.2020 за №2273, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", суперечить приписам ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України, оскільки укладений поза процедурою проведення земельних торгів, а тому має бути визнаний недійсним.

Крім того, прокурором заявлено позовну вимогу про зобов`язання ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" повернути територіальній громаді міста Одеси земельну ділянку площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" одержало її в оренду.

Не погоджуючись із позовними вимогами відповідач-1 Одеська міська рада у відзиві на позовну заяву зазначає, що прокурором не наведено конкретних норм чинного законодавства, яким нібито не відповідають оскаржувані рішення Одеської міської ради. Також, не доведено наявність будь-яких порушень процедури надання земельної ділянки в оренду ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД".

Зауважує, що ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" є власником житлового будинку площею 130,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 78Б, вказаний об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, яка оскаржуваним рішенням передана останньому в оренду. Отже, на переконання відповідача-1, розташування на спірній земельній ділянці належного ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" нерухомого майна зумовлює застосування щодо процедури надання земельної ділянки в оренду виняткового застереження, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, та, як наслідок, виключає можливість застосування суб`єктом права комунальної власності на землю конкурентних засад (земельних торгів) при передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Звертає увагу, що проект землеустрою щодо відведення ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" земельної ділянки повністю відповідає всім вимогам законодавства та містить всі передбачені законодавством погодження, що не спростовано жодним чином прокурором.

В проекті землеустрою наявний, зокрема, висновок Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.06.2020 № 01-11/2505-96пз, яким погоджено відповідний проект.

Крім того, в проекті землеустрою наявний висновок державної експертизи землевпорядної документації, відповідно до якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Таким чином, за твердженням відповідача-1, відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, з цільовим призначенням - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, відповідає як вимогам законодавства, так і затвердженій містобудівній документації.

За таких обставин у Одеської міської ради не було законних підстав для відмови власнику об`єктів нерухомості - ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" у затвердженні проекту землеустрою з підстави визначення останнім виду цільового призначення "для будівництва", а не "для експлуатації та обслуговування", як вважає прокурор.

Також Одеська міська рада зауважує, що ключову роль у питанні надання земельної ділянки в користування відіграє саме проект землеустрою (технічна документація із землеустрою), за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Площа земельної ділянки, яка підлягає передачі в оренду, визначається саме під час розробки проекту землеустрою та під час його погодження відповідними органами, у відповідності до матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування.

Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться.

Більше того, безпосередньо в даній справі з доданих до позову документів вбачається, що нерухоме майно, яке належить ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", не є суцільним, а його складові частини розподілені частково по всій земельній ділянці, яка передана в оренду.

Тобто, площа земельної ділянки, яка передавалася в оренду відповідачу-2, визначалась проектом землеустрою з урахуванням конкретних особливостей об`єктів нерухомого майна, які на ній розташовані, а також з урахуванням особливостей місцевості.

При цьому, доводи прокурора щодо перевищення площі відведеної земельної ділянки не підтверджуються ані нормативними актами у відповідній сфері, ані належними доказами з цього приводу.

Щодо вимоги про визнання недійсним спірного договору оренди землі відповідач-1 зазначає, що оскільки Одеська міська рада виключно в межах наданих їй законодавством України повноважень та з урахуванням нормативно встановлених вимог щодо відведення спірної ділянки розпорядилась земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, відповідна вимога прокурора не підлягає задоволенню.

В частині вимоги про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Одеси земельну ділянку площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач-2 одержав її в оренду, зауважує, що ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", як власник об`єкту нерухомості, законно використовує спірну земельну ділянку на підставі договору оренди від 11.09.2020 р. №2273. Земельна ділянка не вибувала з володіння територіальної громади м. Одеси.

Крім того зазначає, що в даному випадку Одеську міську раду, на користь якої прокурор просить зобов`язати ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" повернути спірну земельну ділянку, визначено в якості відповідача. При цьому, зобов`язання одного відповідача виконати певні дії на користь іншого відповідача господарським процесуальним законодавством не передбачено, що, у сукупності з усім вищенаведеним, зумовлює безпідставність відповідної позовної вимоги.

Обґрунтовуючи свою позицію у спорі відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" зазначає наступне.

Так, відповідно до укладених в період часу з 2004 року по 2018 рік договорів купівлі- продажу, договорів дарування об`єктів нерухомого майна та рішень суду, ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" отримало на території земельної ділянки, розташованої між вулицями Академіка Філатова, площі Толбухіна, вулиці Краснова та території житлового масиву "Черьомушки" у місті Одесі право власності на об`єкти нерухомості, а саме: житлові будинки, розташовані за наступними адресами: м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.78Б; м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.72; м.Одеса. Люстдорфська дорога, буд.84а; м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 4: м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 2-а; м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 6; м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 8; м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 10; м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 12; м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 14; м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 16; м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.68; м.Одеса. Люстдорфська дорога, буд.74; м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.76; м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.80; м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.82.

З метою в подальшому проведення будівництва об`єктів нерухомості замість існуючих будівель та отримання з цією метою дозвільних документів, ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" було замовлено у ТОВ "ТОП APT ПРОЕКТ", а останнім розроблено ескізний проект Будівництва багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком м.Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Ак.Філатова, який виготовлено в 2019 році з коригуваннями, та за результатами розгляду якого надано ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" експертний звіт щодо розгляду проектної документації, виготовлений ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО-ТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА", відповідно до якого встановлено, що вищезазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології та енергозбереження.

Відповідно до даного ескізного проекту передбачалось будівництво одного комплексу будівель та споруд, в тому числі на спірній земельні ділянці, замість існуючих будівель, що відповідало рішенню Одеської міської ради №117 від 26.02.2004 року, відповідно до якого вирішено реконструювати квартал у межах пл. Толбухіна, вул. Ак.Філатова, Люстдорфської дороги, продовження вул. Варненської.

Замовлення та виготовлення вищевказаного ескізного проекту проводилось на підставі містобудівної документації міста Одеси: плану зонування території (зонінгом) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 №1316-VII, та детальним планом території в межах вулиці Академіка Філатова, площі Толбухіна, вулиці Краснова на території житлового району "Черьомушки" у м. Одесі, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016 №273-VII, та відповідно до якого визначено заходи по реалізації детального плану на етап від 3 до 7 років та зазначено: основні заходи по реалізації детального плану на етап від 3 до 7 років включають будівництво торгово-розважального центру, офісного центру, дитячого садка, житлових будинків, визначення необхідних заходів по благоустрою приоб`єктної території, в тому числі дитячий садок на 150 місць.

У п.13.2. вищевказаної пояснювальної записки до детального плану території, іменованого Дозвільні та допустимі види використання та забудови земельних ділянок, зазначено, що зона Ж-5 - зона змішаної багатоквартирної житлової забудови, у якій і знаходиться спірна земельна ділянка. Переважним видом використання земельних ділянок зазначено: житлові будинки середньої поверховості та багатоповерхові житлові будинки.

Враховуючи, в тому числі, вищевказані документи та наявність у власності ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" об`єктів нерухомості, розташованих на всій території земельної ділянки, ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" звернулось до Одеської міської ради з клопотанням про відведення в оренду частини земельної ділянки, яка входить до вищевказаного масиву площею 1.8595 га, кадастровий номер 5110136900:10:001:0001, яке було задоволено та в подальшому укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки від 24.05.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В., зареєстрований в реєстрі за №149, після чого отримані дозвільні документи на будівництво комплексу будівель і споруд та розпочато будівництво.

Дана земельна ділянка, яка є предметом спору у справі, не входила до предмету вищевказаного договору оренди у зв`язку з дооформленням до кінця права власності на об`єкти нерухомості, які існували на ній.

Після останньої реєстрації права власності на об`єкти нерухомості ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" подано клопотання до Одеської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а в подальшому затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду, як зазначено в позовній заяві.

Тобто, виділення даної земельної ділянки було необхідно не тільки для обслуговування існуючої будівлі, а і для закінчення будівництва всього комплексу будівель та споруд, зазначеного у вищевказаному ескізному проекті, будівництво якого вже проводилось.

Враховуючи те, що на всьому масиві цих земельних ділянок були розміщені об`єкти нерухомості, які належать ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", товариство вважає, що враховуючи вимоги ст. 124 Земельного кодексу України, які не передбачають обмеження в розмірах виділення земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомості, Одеською міською радою законно було виділено дані земельні ділянки власнику об`єктів нерухомості, які розташовані на них.

Зауважує, що приймаючи спірні рішення та обираючи цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями, Одеська міська рада діяла в межах визначених законом повноважень та у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Як вбачається з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, він виконаний саме для передачі цієї ділянки для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями та отримав позитивні висновки повноважних органів, які здійснюють державний контроль за використанням земель.

При цьому, за твердженням відповідача-2, прокурором не надано жодних доказів щодо невідповідності затвердженого проекту землеустрою спірної земельної ділянки певній нормі законодавства.

На переконання товариства, ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки.

Отже, доводи прокурора щодо необхідності зазначення відповідачем-1 у оспорюваних рішеннях цільового призначення саме "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" та виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку не знаходять підтвердження жодними доказами та нормами законодавства, та не можуть бути підставою для визнання незаконними оспорюваних рішень та їх скасування.

Щодо доводів прокурора відносно того, що ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" може претендувати лише на відведення земельної ділянки, безпосередньо зайнятої існуючим об`єктом нерухомого майна та виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку, відповідач-2 зазначає, що для вирішення правомірності виділення земельної ділянки не лише безпосередньо під належним ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" нерухомим майном прокурор повинен довести перед судом порушення норм матеріального права, на які останній взагалі не посилається та докази на підтвердження своїх доводів до суду не надає.

Прокурором не доведено належними і допустимими доказами необхідності використання відповідачем-2 земельної ділянки у меншому розмірі та не наведено жодних порушень чинного законодавства при затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача-2, у відповідача-1 не було підстав для відмови у наданні земельної ділянки в оренду; при цьому твердження прокурора відносно того, що площа земельної ділянки, яку можливо отримати в оренду без проведення земельних торгів, повинна відповідати площі, яку безпосередньо займають відповідні об`єкти нерухомого майна, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки підстава передачі в оренду земельної ділянки поза конкурсом унормована ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України, а саме розташування на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна є незалежною (альтернативною) підставою не проведення земельних торгів, жодних додаткових умов при цьому не вимагається.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відповідач-2 зазначає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки за своєю природою є похідною від вимоги про скасування рішення Одеської міської ради про надання земельної ділянки відповідачу-2 в оренду, яка є необгрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим є необгрунтованим при винесенні судового рішення застосування ст.ст. 203 та 215 ЦК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради у поясненнях зазначає, що ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" був дотриманий порядок одержання спірної земельної ділянки у користування, а Одеською міською радою, зі свого боку, було прийнято правомірне рішення, яким був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Стосовно тверджень прокурора про перевищення площі земельної ділянки над площею нерухомого майна, на якій воно знаходиться, зазначає, що жодним нормативним актом, яким регулюється порядок передачі у власність (користування) земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не передбачено вимог чи умов дотримання певних пропорцій співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться.

Зауважує, що прокурором не зазначено, який саме розмір земельної ділянки необхідний для розміщення та обслуговування нерухомого майна, а також не наведено обставин наявності загалом можливості продажу права оренди земельної ділянки на торгах з огляду на положення частини 2 статті 134 Земельного кодексу України і фактичного розташування на спірній земельній ділянці належного відповідачу-2 нерухомого майна.

За наведеного позов прокурора вважає необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 130,3 кв.м, розташований за адресою, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490037351101), що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2018 № 114628391.

29.11.2019 ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" звернулось до Одеської міської ради з клопотанням №14 про надання дозволу на відведення спірної земельної ділянки в оренду, в якому зазначило, що товариству належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б. При цьому у клопотанні товариство просило надати в оренду земельну ділянку площею 0,1540 га для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом і вбудованими громадськими приміщеннями.

За результатами розгляду клопотання ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" Одеською міською радою прийнято рішення від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями".

На замовлення ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" фізичною особою-підприємцем Насаль К.С. виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями. За результатами його виготовлення площа земельної ділянки змінилась до 0,1113 га.

Згідно пояснювальної записки, земельна ділянка, яка запроектована до відведення, відноситься до розділу секції В.02, підрозділ: 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури.

У Висновку Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.06.2020 № 01-11/2505-96пз, яким погоджено відповідний проект, зазначено, що згідно з детальним планом території в межах вулиці Академіка Філатова, площі Толбухіна, вулиці Краснова та території житлового району "Черьомушки" у м. Одесі, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016 № 273-711, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б розташована в адміністративно-діловій зоні 0-2 та в зоні транспортної інфраструктури ТР-2 (зона вулиць, майданів, доріг - в червоних лініях Люстдорфської дороги).

Одними із супутніх видів використання території зони 0-2 є розташування багатоквартирних житлових будинків різної поверховості, підземно-наземних автостоянок для зберігання автомобілів.

На розрахунковий період (3-7 років реалізації) на земельній ділянці, з урахуванням земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0001, передбачено розміщення офісного центру, майданчику для занять фізкультурою (тренажерний майданчик) багатоквартирного житлового будинку.

У відповідності з планом зонування території (зонінгом) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 №1316-VII, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, розташована в житловій зоні Ж-5п (зона змішаної житлової та громадської забудови) та в зоні транспортної інфраструктури ТР-2 (в червоних лініях Люстдорфської дороги).

Переважним та одним із супутніх видів використання території зони Ж-5п є розміщення багатоквартирних, вище ніж п`ять поверхів, житлових будинків, підземних гаражів, адміністративних споруд, майданчиків у внутрішньодворових просторах - дитячих, відпочинку, спортивних, господарських, тощо.

Також, в проекті землеустрою наявний висновок державної експертизи землевпорядної документації, відповідно до якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Згідно Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 28.05.2020 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 загальною площею 0,1113 га.

Рішенням Одеської міської ради від 22.07.2020 № 6365-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б.

Пунктом 2 означеного рішення міської ради спірну земельну ділянку надано ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" в оренду на 10 років з цільовим призначенням - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

11.09.2020 між Одеською міською радою та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за № 2273.

Згідно п. 1 договору оренди землі, орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 року та рішення Одеської міської ради №6365-VII від 22.07.2020 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1113 га кадастровий номер 5110136900:10:001:0003, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

Згідно п.1.2 договору, земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси. Зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси.

За умовами п.п.2.1, 2.2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,0003 га, у тому числі по угіддях: малоповерхова забудова - 0,1113 га. На земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, що належить ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", право власності на яке зареєстровано 16.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Комунальним підприємством "Реєстраційна служба Одеської області", Одеська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490037351101, номер запису про право власності: 24920714.

У п. 3.1 договору оренди землі зазначено, що договір укладено на 10 років для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

Згідно п.5.2 договору, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - В.02.10. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Відповідно до п.6.1, об`єкт оренди за цим договором вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

За умовами п.14.1, договір набирає чинності після підписання сторонами та його нотаріального посвідчення. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації цього права відповідно до закону.

Відомості про право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.09.2020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2166254551101).

Обґрунтовуючи позов прокурор, в тому числі, посилається на лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 14.02.2023 № 01-19/170, відповідно до якого рішення про проведення торгів з продажу права оренди на земельну ділянку площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б Одеською міською радою не приймалось, земельні торги з продажу права оренди на зазначену земельну ділянку не проводились.

У зв`язку з означеним прокурор зауважує, що, враховуючи подані документи, ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" було вправі претендувати на відведення в орендне користування поза процедурою земельних торгів лише земельної ділянки, безпосередньо зайнятої існуючим об`єктом нерухомого майна (будівлями, спорудами), відповідного цільового призначення "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" та виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку.

На переконання прокурора, спірні рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5580-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями" та від 22.07.2020 №6365-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", а також договір оренди земельної ділянки площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, укладений 11.09.2020 між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №2273, суперечать приписам чинного законодавства та висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постановах Верховного Суду (від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г), в силу чого спірні рішення підлягають визнанню незаконними та скасуванню, договір визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню громаді у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому відповідач одержав її в оренду.

За приписами частини 2 статті ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до вимог статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування здійснюють управління і самостійно вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Такі ж положення закріплені в статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з п.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Порядок надання земельних ділянок регулюється Земельним кодексом України.

Відповідно до п.1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України).

За приписами ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Щодо тверджень прокурора про необхідність проведення земельних торгів з метою отримання земельної ділянки в оренду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, такими випадками є: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У такому разі земельні ділянки державної чи комунальної власності (або права на них) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Частина 2 ст. 134 Земельного кодексу України не ставить підстави продажу права оренди земельної ділянки без застосування конкурентних засад в залежність від розміру об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на земельній ділянці, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб та виду використання земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003, наданій у користування відповідачу-2, розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності відповідачу-2, що виключає відчуження вказаної земельної ділянки виключно на конкурентних засадах.

За вимогами ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №114628391 від 20.02.2018, житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 130,3 кв.м., житлова площа 81,3 кв.м., складові частини об`єкта нерухомого майна: житловий будинок, А, вбиральня, Д, льох, Е, гараж, З, що розташований за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога (Чорноморська дорога; вулиця Чорноморська дорога), буд.78Б, зареєстрований 16.02.2018 державним реєстратором КП "Реєстраційна служба Одеської області" Махортовим І.О. на підставі технічного паспорту, виданого 15.02.2018 ТОВ "ПРОФПРОЕКТ", висновку номер 4556874, виданого ТОВ "ПРОФПРОЕКТ"; рішення Апеляційного суду Одеської області від 18.11.2015 провадження №22-ц/785/1216/15 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД".

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Станом на час прийняття Одеською міською радою оскаржуваних рішень від 11.12.2019 №5580-VII та від 22.07.2020 №6365-VII ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" мало у власності житлову будівлю за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.78Б, право власності на яку було зареєстровано, незаконним не визнано.

Так, за змістом частин 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржених рішень органу місцевого самоврядування та укладення договору оренди), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення закріплено у статті 377 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 року у справі №910/18560/16, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені, сформулювала висновки про те, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.09.2023 року у справі №918/1132/22, відсутність оформленого договору оренди земельної ділянки не припиняє права власника користуватися належними йому об`єктами нерухомого майна, а таке користування є неможливим без одночасного користування земельною ділянкою під цими об`єктами.

Отже, із набуттям права власності на об`єкт нерухомості (будівлю, споруду) особа набуває і права на землю, до яких, у тому числі, належить право користування земельною ділянкою.

Земельна ділянка за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога (Чорноморська дорога; вулиця Чорноморська дорога), буд.78Б, на якій розташовано належний Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" на праві власності об`єкт нерухомого майна, належить до земель комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Земельного кодексу України). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно із частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина 3 статті 124 Земельного кодексу України).

Отже, зазначеними нормами законодавства передбачено, що у разі розташування на земельних ділянках державної чи комунальної власності об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, законом охороняються і права зазначених осіб на відповідні земельні ділянки, на яких розташовано згадані об`єкти, при цьому такі земельні ділянки або права на них в силу частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

За наведених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД", набувши право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.78Б, набуло право на отримання земельної ділянки, на якій цей об`єкт розташовано, а також на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування такого об`єкта, зокрема в користування в порядку частини 2 статті 134, статті 123, статті 124 Земельного кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на судову практику, викладену у постановах Верховного Суду, та зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у постанові від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г дійшов до висновку, що норми ч.2 ст. 134 Земельного кодексу передбачають, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, проте, не передбачають такого виключення для земельних ділянок під будівництво об`єктів, що не входять в перелік, зазначений у ч. 2 ст. 134 ЗК України.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20 сформовано правову позицію щодо надання у користування земельної ділянки державної чи комунальної форми власності фізичним або юридичним особам без проведення земельних торгів. Так, у п. 76 постанови Верховним Судом зазначено, що, виходячи із системного аналізу положень ч. 2 ст. 124 і абз. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання, відповідно до того цільового призначення, яке існувало на момент їх придбання.

У випадку ж формування нової земельної ділянки, визначення за проектом землеустрою щодо її відведення площі і цільового призначення не для мети, що пов`язана з розміщенням об`єктів нерухомого майна, а для будівництва нових об`єктів нерухомості - право користування такою земельною ділянкою підлягає продажу виключно за результатами проведення земельних торгів,

Крім того, у п. 77 вищевказаної постанови Верховний Суд зазначив, що таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об`єктів надмірного тягаря, пов`язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об`єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необгрунтовано значно перевищує площу таких об`єктів.

Отже, за змістом позовної заяви прокурор посилається на те, що формування спірної земельної ділянки відбулось не для мети, що пов`язана з розміщенням об`єктів нерухомого майна, а для будівництва нових об`єктів нерухомості; площа земельної ділянки, наданої в оренду, є неспівмірною порівняно з площею розташованого на ній житлового будинку, оскільки розмір земельної ділянки необґрунтовано значно перевищує площу існуючого житлового будинку.

Як зазначено вище, 29.11.2019 TOB "ХАНБЕР ТРЕЙД" звернулось до Одеської міської ради з клопотанням про надання дозволу на відведення спірної земельної ділянки в оренду, в якому зазначило, що товариству належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б. У клопотанні товариство просило надати в оренду земельну ділянку площею 0,1540 та для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом і вбудованими громадськими приміщеннями. При цьому, у клопотанні ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" відсутні посилання на передачу земельної ділянки в оренду для обслуговування та експлуатації існуючого та належного йому на праві власності житлового будинку.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2018 №114628391, товариству на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 130,3 кв. м за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490037351101).

Відповідно до Технічного паспорту, виготовленого 15.02.2018 ТОВ "ПРОФПРОЕКТ" на замовлення ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", об`єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, є одноповерховим садибним (індивідуальним) житловим будинком.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 за №548, для цільового використання садибного (індивідуального) житлового будинку належним цільовим призначенням земельної ділянки є "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

За наведеного суд погоджується з доводами прокурора відносного того, що ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" було вправі претендувати на відведення в орендне користування поза процедурою земельних торгів лише земельної ділянки відповідного цільового призначення "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку.

Проте, за наслідками розгляду клопотання товариства Одеською міською радою були прийняті оскаржувані рішення від 11.12.2019 №5580-VII та від 22.07.2020 №6365-VII, якими надано відповідачу-2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1540 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, цільове призначення - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями, а також затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б та надання її в оренду ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" з цільовим призначенням - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

Разом з тим, означені рішення Одеської міської ради не містять посилання про передачу земельної ділянки в оренду для обслуговування та експлуатації належного ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" існуючого житлового будинку.

Водночас, щодо тверджень прокурора про розмір земельної ділянки, на отримання якої поза процедурою земельних торгів має право відповідач-2, слід вказати таке.

Відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про державний земельний кадастр", відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

У відповідності до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру

Проект землеустрою - це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за відповідним проектом. Склад проекту землеустрою визначається ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться. При поданні позову з підстав (надмірність площі земельної ділянки порівняно з площею розташованої на ній нежитлової будівлі), які заявляє прокурор у даній справі, слід враховувати, що одним із можливих способів доказування, крім експертизи, є саме обставини наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим. Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення.

Доведення обставин, пов`язаних з обґрунтованістю землевпорядної документації, в тому числі щодо розміру земельної ділянки, покладається на сторони в судовому процесі. При цьому, відповідно до загальних засад господарського судочинства, визначених статтями 2, 13, 14, 74, 86, 237 Господарського процесуального кодексу України, позивач у справах зазначеної категорії повинен довести належними доказами ту обставину, що неналежними доказами є розроблений на замовлення відповідача проект землеустрою чи технічна документація із землеустрою, в яких власне і визначається конкретна площа земельної ділянки.

Сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об`єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову.

У зв`язку з цим, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки у користування з мотивів неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно з площею будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести розмір земельної ділянки, який є дійсно необхідним для обслуговування та експлуатації розміщеного на землі майна, що відповідає принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 30.03.2021 року у справі №922/1323/20) дійшов висновку, що чинне земельне законодавство не визначає методики визначення площі, яка для орендаря землі є достатньою з метою обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі (ведення господарської діяльності.

У цій же постанові Верховного Суду зазначено, що ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки, що необхідна для експлуатації нерухомого майна, що на ній знаходиться, може перевищувати площу нерухомості.

На думку колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.02.2018 року у справі №910/4528/15-г, питання обґрунтування розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, потребує спеціальних знань та відповідно до частини 2 статті 18-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" повинно визначатися шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи із урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, тощо.

Проте, прокурором така експертиза заявлена не була.

Разом з тим суд враховує, що відповідачем-2 Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" було подано до суду Висновок експертів №23-6176 від 04.03.2024 за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, складений судовими експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Підставою проведення судової експертизи є договір на виконання експертизи від 11.12.2023 №23-6176. Висновок підготовлений для подання до суду в рамках господарської справи №916/1083/23. Згідно ст.98 ГПК України, судові експерти про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України обізнані, що засвідчено їх власними підписами.

Так, на вирішення експертизи, в тому числі, було поставлено питання: Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів поділити земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003, загальною площею 0,1113 га на одну чи більше земельних ділянок меншою площею для передачі іншим землекористувачам (відмінним від ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД") для нового будівництва на таких земельних ділянках багатоквартирного, вище ніж п`ять поверхів, будинку у підзоні Ж-5 відповідно до вимог Державних будівельних норм (ДБН) та Плану зонування території (зонінгу) міста Одеси за умови місця розташування на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 житлового будинку, загальною площею 130,3 кв.м та інших споруд, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490037351101, які належать на праві приватної власності ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", з урахуванням інженерних систем, доріг (шляхів сполучення), під`їзних шляхів з урахуванням специфіки місцевості та суміжних земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням (охоронних зон)?

За результатами експертизи експерти (з означеного питання) дійшли до висновку, що можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів поділити земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 загальною площею 0,1113 га на одну чи більше земельних ділянок меншою площею для передачі іншим землекористувачам (відмінним від ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД") для нового будівництва на таких земельних ділянках багатоквартирного, вище ніж п`ять поверхів, будинку у підзоні Ж-5п відповідно до вимог Державних будівельних норм (ДБН) та Плану зонування території (зонінгу) міста Одеси за умови місця розташування на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 житлового будинку, загальною площею 130,3 кв.м та інших споруд, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490037351101, які належать на праві приватної власності ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", з урахуванням інженерних систем, доріг (шляхів сполучення), під`їзних шляхів з урахуванням специфіки місцевості та суміжних земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням (охоронних зон) відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Дослідивши долучений до матеріалів справи Висновок, суд установив, що він відповідає вимогам статті 98 ГПК України, містить зазначення про попередження експертів про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, його предметом є дослідження обставин, які входять до предмета доказування.

Доказів у спростування наведених у Висновку обставин суду не надано.

З огляду на викладене, суд приймає Висновок в якості належного доказу на підтвердження того, що спірна земельна ділянка не може бути поділена та передана іншим землекористувачам, відмінним від ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД".

При цьому суд критично ставиться до позиції прокурора, викладеної в поясненнях від 02.06.2023 відносно того, що відповідно до викопіювання з плану зонування території (зонінг) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської від 19.10.2016 за № 1316-VII, спірна земельна ділянка може бути відведена не тільки під багатоквартирні будинки, а й для вбудованих підземних, напівпідземних гаражів та відкритих стоянок; відкритих стоянок для тимчасового зберігання автотранспорту з розрахунку, відповідно до ДБН 360-92; адміністративних споруд, офісів; комунальних підприємств по обслуговуванню та експлуатації житлового фонду; індивідуальних житлових будинків, що існували на території зони на момент розроблення Зонінгу; гуртожитків, бібліотек; виставкових залів, музеїв, клубних приміщень багатоцільового та спеціалізованого призначення; приміщень для занять спортом, дитячих дошкільних установ; навчально-виховних комплексів; загальноосвітніх шкіл; поліклінік, центрів народної медицини; кабінетів лікарів, що займаються практикою, аптек; парків, скверів, бульварів; підприємств громадського харчування; об`єктів соціального побутового призначення; відділень банків; юридичних контор; відділень зв`язку, поштових відділень; магазинів торговою площею до 200,0 кв. м; малі архітектурні форми декоративно-технологічного призначення; майданчиків у внутрішньодворових просторах - дитячі, відпочинку, спортивні, господарські; спортивних залів, культових споруд, готелів, багатоповерхових гаражів, пожежних депо, об`єктів автомобільного сервісу.

Так суд враховує, що відповідно до пояснювальної записки до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями, виготовленого на замовлення ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" фізичною особою-підприємцем Насаль К.С., спірна земельна ділянка, яка запроектована до відведення, відноситься до розділу секції В.02, підрозділ: 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури.

У Висновку Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.06.2020 № 01-11/2505-96пз, яким погоджено відповідний проект, зазначено, що згідно з детальним планом території в межах вулиці Академіка Філатова, площі Толбухіна, вулиці Краснова та території житлового району "Черьомушки" у м. Одесі, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016 р. № 273-711, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б розташована в адміністративно-діловій зоні 0-2 та в зоні транспортної інфраструктури ТР-2 (зона вулиць, майданів, доріг - в червоних лініях Люстдорфської дороги).

Одними із супутніх видів використання території зони 0-2 є розташування багатоквартирних житлових будинків різної поверховості, підземно-наземних автостоянок для зберігання автомобілів.

На розрахунковий період (3-7 років реалізації) на земельній ділянці, з урахуванням земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0001, передбачено розміщення офісного центру, майданчику для занять фізкультурою (тренажерний майданчик), багатоквартирного житлового будинку.

У відповідності з планом зонування території (зонінгом) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 р. № 1316-VII, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, розташована в житловій зоні Ж-5п (зона змішаної житлової та громадської забудови) та в зоні транспортної інфраструктури ТР-2 (в червоних лініях Люстдорфської дороги).

Переважним та одним із супутніх видів використання території зони Ж-5п є розміщення багатоквартирних, вище ніж п`ять поверхів, житлових будинків, підземних гаражів, адміністративних споруд, майданчиків у внутрішньодворових просторах - дитячих, відпочинку, спортивних, господарських, тощо.

З означеного суд виснує, що будівництво підземних гаражів, адміністративних споруд, майданчиків у внутрішньодворових просторах - дитячих, відпочинку, спортивних, господарських, тощо є супутнім від розміщення в означеній зоні багатоквартирних будинків.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що доводи прокурора відносного того, що ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" було вправі претендувати на відведення в орендне користування поза процедурою земельних торгів лише земельної ділянки відповідного цільового призначення "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" виключно для обслуговування та експлуатації існуючого житлового будинку є обґрунтованими.

Разом з тим, прокурором не доведено можливості формування вільної земельної ділянки, з урахуванням розташованого на ній об`єкту нерухомості, що належить на праві власності відповідачу-2, червоних ліній, наявних інженерних мереж, охоронних зон, містобудівної документації та Державних будівельних норм, для виділення окремої вільної земельної ділянки, в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003, яка могла б бути цікава іншим юридичним та/або фізичним особам та мала би попит на ринку продажу.

Натомість, можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів поділити земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 загальною площею 0,1113 га на одну чи більше земельних ділянок меншою площею для передачі іншим землекористувачам (відмінним від ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД") спростована наявним в матеріалах справи Висновком експертів №23-6176 від 04.03.2024 за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.

Також, Верховний Суд у постановах від 19.01.2022 у справі №922/461/21 та від 03.03.2021 у справі № 910/12366/18 навів таку правову позицію:

"При поданні позову з підстав (надмірність площі земельної ділянки порівняно з площею розташованої на ній нежитлової будівлі), які заявляє прокурор у даній справі, слід враховувати, що одним із можливих способів доказування, крім експертизи, є саме обставини наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим".

Проте прокурор належними і допустимими доказами не довів невідповідність проекту землеустрою вимогам земельного законодавства.

Враховуючи встановлені судом обставини, передача земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 в користування відповідачу-2 була можлива без проведення земельних торгів, що спростовує твердження прокурора про порушення відповідачами вимог ст. 124, 134, 135 ЗК України та про незаконність рішень відповідача-1 від 11.12.2019 №5580-VII та від 22.07.2020 №6365-VII.

Крім того суд зауважує наступне.

Як зазначено в п.143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18: Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).

Слід зауважити, що на підставі оспорюваних рішень було вчинено такі дії:

- розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б;

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б;

- надано земельну ділянку площею 0,1113 га за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б в оренду строком на 10 років з цільовим призначенням - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для подальшого проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями.

Отже, оспорювані рішення Одеської міської ради у відповідній частині вичерпали свою дію, що свідчить про обрання неефективного способу захисту прав та відсутність правових підстав для задоволення означених вимог.

Стосовно вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,1113 га з кадастровим номером 5110136900:10:001:0003 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 78Б, укладеного 11.09.2020 між Одеською міською радою та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за № 2273, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

За змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

На момент укладення спірного договору оренди земельна ділянка відносилась до земель комунальної форми власності, власником є Одеська міська рада, і відповідно право розпорядження якою згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" входить до повноважень Одеської міської ради.

Так, спірний договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою та ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД", укладено уповноваженим суб`єктом, нотаріально посвідчено, із зазначенням всіх істотних умов, передбачених діючим законодавством для договору оренди землі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 року, вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Підстав для визнання рішення Одеської міської ради від 22.07.2020 за № 6365-VII незаконним та його скасування наразі немає, тому й підстави для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки відсутні.

Отже, суд дійшов висновку, що позов у частині похідної вимоги про визнання договору недійсним задоволенню не підлягає.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про зобов`язання ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" повернути земельну ділянку, яка, в свою чергу, є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами, в задоволенні якої відмовлено.

Крім того, за своїм змістом задоволення позовних вимог у цій частині не відповідатиме "принципу пропорційності", оскільки докладатиме надмірний індивідуальний тягар на юридичну особу, яка добросовісно набула права власності на об`єкти нерухомого майна та право оренди спірної земельної ділянки.

Враховуючи, що відповідачем-2 право власності на нерухоме майно набуто правомірно, що не спростовано прокурором, позовні вимоги про зобов`язання повернути Одеській міській раді земельну ділянку під вказаними будівлями за своїми наслідками також становить втручання у право відповідача-2 на мирне володіння своїм майном, передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі №910/7662/17 зазначено, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (також і п. 57 постанови Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 року по справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. У іншому випадку у позові слід відмовити.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Одеську обласну прокуратуру.

Крім того, суд враховує, що 16.12.2024 відповідачем було подано до матеріалів справи докази понесених ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" витрат на професійну правничу допомогу та оплату судової експертизи.

В судовому засіданні представник товариства просив задовольнити заяву про розподіл судових витрат та стягнути з Одеської обласної прокуратури 40000,00 грн. за надання правничої допомоги і 24990,24 грн. витрат, понесених на оплату судової експертизи.

Прокурор проти задоволення заяви про розподіл судових витрат відповідача-2 заперечила, обґрунтовуючи свою позицію тим, що прокуратура в повному обсязі підтримує свої позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні, що виключає можливість задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, 25.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" було подано відзив на позовну заяву. Однак, останній не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач-2 поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом з тим суд враховує, що застосування частини другої статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Вказана правова позиція щодо частини другої статті 124 ГПК України у контексті дискреції суду є сталою і послідовною, викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 29.09.2022 у справі № 910/3055/20.

В даному випадку прокурор, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача-2 про розподіл судових витрат, взагалі не посилається на обставину не подання останнім попереднього розрахунку судових витрат, не вказує, що це позбавило його можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат.

За наведених обставин суд дійшов заснованого на частині другій статті 124 ГПК України, частині восьмій статті 129 ГПК України правового висновку, що заявник дотримався вимог, встановлених у частині восьмій статті 129 ГПК України, та вважає за можливе здійснити перевірку наданих заявником доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та надати їм оцінку.

Правомірність означеного узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.09.2024 у справі №910/9426/23, від 10.12.2024 у справі № 910/2286/23.

Як зазначено вище, 16.12.2024 (до судових дебатів) відповідачем-2 було подано до матеріалів справи докази понесених ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн. та 24990,24 грн. витрат, понесених на оплату судової експертизи.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідачем-2 подано до суду: Договір про надання правничої допомоги №170/23 від 29.03.2023, Акт приймання-передачі наданих послуг від 13.12.2024 до Договору про надання правничої допомоги №170/23 від 29.03.2023, платіжну інструкції №675 від 14.12.2023.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 15.01.2025 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, судові витрати мають покладатись на прокурора.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, згідно зі статтею 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг.

Відповідно до статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність";

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 ЦК України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 подав до суду Договір про надання правничої допомоги №170/23 від 29.03.2023, в якому визначено умови та порядок його виконання.

Предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту в рамках судової справи №916/1083/23.

Вартість послуг адвоката за договором становить 40000,00 грн.

Акт приймання-передачі наданих послуг є документом, який підтверджує здійснення повного розрахунку між сторонами.

Таким чином, сторонами у зазначеному договорі було погоджено оплату адвокатських послуг у фіксованому розмірі 40000,00 грн.

До матеріалів справи подано Акт приймання-передачі наданих послуг від 13.12.2024, підписаний сторонами без жодних зауважень.

Отже, відповідачем-2 доведено понесення ним витрат на оплату правничої допомоги в даній справі у сумі 40000,00 грн.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Прокурор не скористався правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Разом з тим суд враховує, що Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Так в Акті приймання-передачі наданих послуг сторонами визначено зміст правничої допомоги, наданої адвокатом в межах даної справи, а також її вартість:

- вивчення документів, наданих клієнтом та ознайомлення з матеріалами справи №916/1083-23 - 3000,00 грн.;

- надання усної консультації та підготовка правової позиції по справі №916/1083/23 - 3000,00 грн.;

- підготовка відзиву на позов по справі та додатків до нього - 13000,00 грн.;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив та додатків до нього - 3000,00 грн.

- підготовка клопотань про приєднання доказів та додатків до даних клопотань - 3000,00 грн.;

- підготовка клопотання про зупинення провадження по справі - 1000,00 грн.;

- участь у судових засіданнях по справі - 14000,00 грн.

При цьому суд зауважує, що надання усної консультації, підготовка правової позиції у справі та підготовка відзиву фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки відзиву.

Крім того, вартість послуг з написання відзиву на позовну заяву у розмірі 13000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг суд дійшов висновку про їх зменшення до 30000,00 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат відповідача-2 в сумі 30000,00 грн.

В іншій же частині заявлені відповідачем-2 витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом.

Також, суд вважає за необхідне покласти на Одеську обласну прокуратуру витрати ТОВ "ХАНБЕР ТРЕЙД" з оплати судової експертизи в розмірі 24990,24 грн. (сплачені на підставі платіжної інструкції від 14.12.2023 №675), оскільки висновок останньої було враховано судом при ухваленні рішення у справі.

Керуючись ст.ст.13, 73-79, 126, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покласти на Одеську обласну прокуратуру.

3. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, 65026, м.Одеса, вул.Пушкінська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 35118558, 65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд.5 оф.1) - 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 24990 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн. 24 коп. витрат, понесених на проведення судової експертизи.

4. Решту витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" покласти на відповідача-2.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

У зв`язку із значним обсягом повний текст рішення складено і підписано 30 січня 2025 р.