Ухвала

від 16.01.2024 по справі 916/60/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/60/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши подання Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-69/24 від 15.01.2024) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у справі №916/60/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (вул. Дунайська, № 188-А, м. Рені, Одеська обл., 68800, код ЄДРПОУ 43364314)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСІМ» (пр-кт Небесної Сотні, № 47/3, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 41510496);

про стягнення 1 118 819,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.05.2021р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСІМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» суму основної заборгованості у розмірі 1 038 984грн. 00 коп., пеню в розмірі 61 106грн. 94 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 501грн. 36 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7571грн. 10 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

11.06.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСІМ» (вх.№2-715/21 від 02.06.2021р.) про відстрочення виконання рішення суду, подану по справі № 916/60/21.

16.06.2021 Господарським судом Одеської області на виконання рішення суду від 13.05.2021 по справі № 916/60/21, яке набрало чинності 15.06.2021, видано відповідний наказ.

15.01.2024 за вх. №2-1830/23 господарським судом одержано подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов`язань боржником за рішеннями суду, в якому державний виконавець просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичну особу Опрян Людмили Валеріївни, яка є керівником ТОВ «АГРО ЕКСІМ» до виконання зобов`язань за рішенням суду.

В обґрунтування подання державний виконавець вказує, що 21.07.2021 на виконання до Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшли матеріали виконавчого провадження в АСВП № 66158346 з примусового виконання наказу № 916/60/21, виданого 16.06.2021 Господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ «АГРО ЕКСІМ» на користь ТОВ «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» суми заборгованості в загальному розмірі 1 124 163,40 грн.

Як вказує державний виконавець, під час виконання з рахунків боржника було списано та перераховано коштів на суму 3089,45 грн, а зареєстроване за боржником рухоме майно, а саме автомобіль Volkswagen Golf, з 28.07.2021 перебуває в арешті та розшуку, але до теперішнього часу не розшукано, а кошти на рахунках наразі відсутні.

Державний виконавець зауважує, що 03.11.2023 до відділу звернувся представник стягувача з заявою щодо обмеження права у виїзді за кордон директора ТОВ «АГРО ЕКСІМ» - Опрян Людмили Валеріївни, після чого державним виконавцем 22.11.2023 направлено виклик керівнику боржника та попереджено про відповідальність за невиконання зобов`язань.

За ствердженнями державного виконавця, на сьогоднішній день, враховуючи значний термін невиконання боржником зобов`язань та законних вимог державного виконавця є достатні підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що надає державному виконавцю право звернутися до суду із цим поданням.

Окрім того, державний виконавець просив розглянути справу без участі представника Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса).

Розглянувши подане державним виконавцем подання про тимчасове обмеження боржника, керівником якого є Опрян Л.В., у праві виїзду за межі України боржника, суд дійшов наступних висновків.

В силу статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як з`ясовано судом, на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває наказ Господарського суду Одеської області № 916/60/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСІМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» основної заборгованості у розмірі 1 038 984,00 грн, пені в розмірі 61 106 грн 94 коп, витрат зі сплати судового збору в розмірі 16 501 грн 36 коп та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7571 грн 10 коп.

Відповідно до норм статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельним О.В. 21.07.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66158346 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 № 916/60/21, якою боржника, серед іншого, зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Приписами ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Між тим, матеріали виконавчого провадження, додані виконавцем до подання, не містять доказів направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, зокрема, боржнику.

Так, за ствердженнями державного виконавця, судове рішення боржником так і не було виконано, не надано декларацію, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», що стало підставою для звернення державним виконавцем до господарського суду із даним поданням.

Так, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013 однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» закріплено право державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте, лише самостійне невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 по справі 910/8130/17 наголошено, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність у державного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника до виконання зобов`язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.

Так, з наданих до матеріалів подання додатків вбачається вчинення державним виконавцем Першого Киїського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження ВП № 66158346 наступних виконавчих дій, а саме:

21.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику;

28.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику, зокрема на транспортний засіб Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ;

28.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук рухоме майно боржника - транспортний засіб Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ;

30.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та здійснено її направлення на адреси банківських установ;

05.07.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника згідно відповіді на запит Державної фіскальної служби;

22.11.2023 направлено виклик державного виконавця від 22.11.2023 № 66158346, яким керівника ТОВ «АГРО ЕКСІМ» зобов`язано з`явитися до виконавця 29.11.2023 о 10:30 год щодо сплати боргу та надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, достовірні відомості про кошти, майно та майнові права боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

До того ж за приписами ч. 5 ст. 18 цього Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Згідно з п.п. 11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до ч. 2, 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

26.07.2021 державним виконавцем отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна боржника за №267545050.

Станом на 10.08.2022, згідно відповідей АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-220810/11704 від 10.08.2022 та ПАТ «МТБ БАНК» № 00/1897-0/61.2.2-БТ-К грошові кошти для виконання рішення суду відсутні, договори про зберігання цінностей та надання боржникові в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфу, відсутні.

31.10.2023 Державна фіскальна служба України надано відповідь на запит державного виконавця №179736573 від 31.10.2023, щодо наявних рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником та зазначено відповідний перелік рахунків, з якого встановлено, що у боржника обліковується банківські рахунки, серед іншого, в АТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «МТБ Банк», АТ «Кредобанк» та АТ КБ «Приватбанк».

Згідно з відповіддю на запит № 179736583 від 31.10.2023 до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, за боржником зареєстрований транспортний засіб Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

Так, слід зазначити, що з метою виконання судового рішення державний виконавець не тільки має використовувати надані йому права для фактичного виконання рішення суду, але й зобов`язаний ефективно та у належному порядку використати такі права, встановлені Законом. Доказів вжиття державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) всіх передбачених законом заходів у виконавчому провадженні № 66158346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/60/21 від 16.06.2021 матеріали даного подання не містять.

При цьому згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, при цьому доказів проведення Київським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідних систематичних перевірок у період з 21.07.2021 року (дати відкриття виконавчого провадження) по 15.01.2024 року у виконавчому провадженні № 66158346 матеріали подання не містять, оскільки із наявних доказів вбачається направлення за період більше двох років з моменту відкриття виконавчого провадження лише одного виклику.

Крім того державним виконавцем до поданого подання взагалі не надано всіх здійснених ним за період двох років запитів до державних органів, підприємств, установ та отриманих відповідних відповідей на них.

Разом з тим, із наданих державним виконавцем доказів вбачається, що ним направлено запити лише до Державної фіскальної служби України та Міністерства внутрішніх справ України, а також отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника станом на 26.07.2021.

Також у разі, якщо посадова особа боржника без поважних причин не з`явилася за викликом виконавця, останній має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Водночас, виконавцем жодного разу не було здійснено вихід за місцем знаходження юридичної адреси боржника та доказів звернення державного виконавця до відповідних органів щодо застосування до керівника боржника за наказом № 916/60/21 приводу матеріали подання також не містять. Разом з тим державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів умисного нез`явлення на виклик виконавця керівника боржника Опрян Людмили Валеріївни, а також приховування доходів.

Більш того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, зокрема, довідка Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, з яких можна було б встановити, що керівник юридичної особи-боржника документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Однією з підстав для відмови у задоволенні подань є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання (лист Верховного Суду України від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України»).

Відтак, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України, господарський суд виходить того, що державним виконавцем не доведено ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. Наявність постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт на майно, постанови про арешт на грошові кошти, запитів до деяких реєструючих установ та відповідей на запити тощо не свідчать про свідоме ухилення боржника від виконання зобов`язань.

При цьому, з доказів наданих до подання вбачається, що державний виконавець з метою перевірки зробив запити не до всіх можливих реєструючих установ, що свідчить про невчинення державним виконавцем всіх заходів для розшуку боржника та/або його майна.

Отже, у матеріалах справи відсутні та до суду не подано належних у розумінні вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження дотримання державним виконавцем порядку та строків проведення періодичних перевірок майнового стану боржника, а також повноти вчинених виконавчих дій.

Крім того, суд звертає увагу державного виконавця на те, що при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою покаранням за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду. Державним виконавцем не наведено обґрунтувань, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника забезпечить виконання виконавчих документів, які перебувають на виконанні у державного виконавця.

Відтак, державним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що саме обмеження Опрян Л.В. у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження проведення державним виконавцем перевірки майнового стану боржника із дотриманням строків, передбачених ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», вжиття передбачених ст. 18 вказаного Закону заходів примусового виконання судового рішення, а також розшуку боржника юридичної особи із дотриманням вимог ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Також суд зауважує, що державний виконавець мав можливість з`ясувати (перевірити) наявність/відсутність належного боржнику майна, яке включає в себе не лише транспортні засоби та нерухоме майно, зокрема, отримати відомості від реєстраторів акцій чи інших цінних паперів тощо.

Між тим господарський суд зазначає, що надані державним виконавцем докази не є достатніми для висновку про те, що невиконання наказу № 916/60/21 відбулося внаслідок бездіяльності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСІМ».

Отже, з урахуванням наведеного вище господарський суд зазначає, що державним виконавцем не були в повій мірі вчинені виконавчі дії, а надані виконавцем докази не є достатніми для висновку про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення.

Господарський суд вказує на те, що наявність лише самого зобов`язання не є безумовною підставою задоволення відповідного подання, та виходячи з наявної в матеріалах справи доказової бази, суд вважає, що наразі відсутні достатні підстави для застосування такого виключного заходу як обмеження гарантованого фізичній особі права на свободу пересування.

За наявності відповідних підстав закон не позбавляє державного виконавця права повторно звернутись до суду з поданням та обґрунтуванням наявності виключних обставин, з якими закон пов`язує можливість для суду задовольнити таке подання.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-69/24 від 15.01.2024) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа по справі № 916/60/21 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 16.01.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Цісельський