Рішення

від 07.12.2023 по справі 369/7956/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7956/22

Провадження № 2/369/583/24

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Соловюк В.І.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пархоменко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Софіївські Липки» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що між нею та товариством укладено договір поворотної фінансової допомоги №28/4-1 від 28 квітня 2021 року. За даним договором товариство отримало грошові кошти в безготівковій формі в розмірі 100000 грн. За умовами договору кошти мали бути повернуті також у безготівковій формі. П.3.3визначено, що строк повернення грошових коштів до 27 квітня 2022 року включно. Але при підписанні договору було допущено помилку замість до 27 травня 2021 року, вказано до 27 травня 2020 року. Зазначена помилка не впливала та сам договір, оскільки договором врегульовано основні умови. При цьому сторони уклали новий договір, який вона підписала, а відповідач ні, хоча на договорі стоїть печатка відповідача. Примірник підписаного договору у неї, нажаль не зберігся.

На виконання умов договору вона здійснила переказ коштів товариству в розмірі 85000 грн., що підтверджує копією заяви на переказ готівки №876 від 02 серпня 2022 року. У погоджений строк до 27 квітня 2022 року відповідач їй грошові кошти не повернув. Вона неодноразово зверталась до товариства з листами про виконання умов договору, але вони залишені без виконання. Тому вважає своє право порушеним та з ТОВ «Софіївські липки» слід стягнути суму боргу в розмірі 85000 грн.

Оскільки відповідач грошові кошти у строк не повернув, тому на підставі ст.625 ЦК України має сплатити на її користь за весь період прострочення (а саме з 27 квітня 2022 року по 28 серпня 2022 року) три відсотки річних в розмірі 859,32 грн., інфляційні втрати в розмірі 5631,15 грн. Також умовами договору визначено, що у разі порушення строків повернення кошів, товариство сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми невиконання зобов`язань, що становить 10455 грн.

Просила суд стягнути з ТОВ «Софіївські Липки» на користь ОСОБА_2 :

заборгованість за договором в розмірі 85000 грн.;

інфляційні втрати в розмірі 5631,15 грн.;

три відсотки річних в розмірі 859,32 грн.;

пеню в розмірі 10455 грн.;

судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 21507,45 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

13 вересня 2022 року представник позивача надав суду докази направлення відповідачу копій поданих до суду документів.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року провадження по справі відкрито та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

21 жовтня 2022 року до суду надійшов відзив на позов. Не погоджуючись з доводами позову, представник ТОВ «Софіївські Липки» вказав, що позивачка надала суду непідписаний примірник договору товариством тобто не довела ту обставину, що між сторонами укладений договір надання поворотної фінансової допомоги №28/4-1від 28 квітня 2021 року. Тому вважають посилання на укладення договору безпідставними. Оскільки договір не укладений, жодних зобов`язань не виникало.

Зазначили, що в період з жовтня 2020 року по вересень 2022 року займала посаду бухгалтера товариства та мала доступ до документів та печатки підприємства. Дійсно, 28 квітня 2021 року виникла необхідність у поповненні обігових коштів на рахунках товариства. Тому був укладений договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №28/4-1 від 28 квітня 2021 року з ОСОБА_3 . Саме він надав товариству грошові кошти в розмірі 85000 грн. Ці кошти були передані позивачу, як бухгалтеру для внесення на рахунок підприємства. Натомість ОСОБА_2 внесла ці кошти від свого імені. Після отримання вимоги ОСОБА_2 про повернення 85000 грн., на товаристві проведено перевірку та встановлена відсутність договору, на який посилається позивачка.

Вважають, що позивачка не довела своїх позовних вимог, тому просили відмовити у задоволенні позову.

01 грудня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивачка додатково вказала, що до договорів про надання поворотної фінансової допомоги застосовуються положення про договори позики. Тобто даний договір є реальним та фактично вважається укладеним з моменту передачі грошей. Факт передачі грошових коштів підтверджений заявою на переказ готівки. Посилання відповідача на договір з ОСОБА_3 вважають необґрунтованим, оскільки не надано суду доказів внесення коштів саме ОСОБА_3 або передачу їх ОСОБА_2 . Факт передачі коштів не може бути підтверджений показами свідків, а має бути надано будь-який письмовий документ. У разі ж заперечення укладення договору, такі кошти відповідач зобов`язаний повернути на підставі ст.1212 ЦК України як безпідставно отримані. Просила задоволити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 08 грудня 2022 року задоволено клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2023 року клопотання представника позивача про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіївські липки» про стягнення грошових коштів та додаткових нарахувань за договором поворотної фінансової допомоги задоволено частково. На розгляд експертам поставити наступні питання: 1) визначити давність друкування та підписання договору поворотної фінансової допомоги № 28/4-1 від 28.04.2021 року за підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та печаткою ТОВ «СОФІЇВСЬКІ ЛИПКИ», ЄДРПОУ 43591488, та давність накладення печатки; 2) визначити час друкування та підписання договору поворотної фінансової допомоги № 28/4-1 від 28.04.2021 року за підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та печаткою ТОВ «СОФІЇВСЬКІ ЛИПКИ», ЄДРПОУ 43591488, та давність накладення печатки квітень 2021 року чи друга половина 2022 року.

На вимогу експертів представником ТОВ «Софіївські Липки» надали оригінал об`єкту дослідження - договору поворотної фінансової допомоги № 28/4-1 від 28.04.2021 року за підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та печаткою ТОВ «СОФІЇВСЬКІ ЛИПКИ».

28 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Сергієнко К.С. про відмову від проведення експертизи та поновлення провадження по справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 вересня 2023 року відновлено провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 жовтня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу у судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд задоволити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сума позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При розгляді справи судом встановлено, що 28 квітня 2021 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Софіївські Липки» укладено договір №28/4-1 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. За даним договором товариству передано в користування грошові кошти в розмірі 85000 грн. на строк до 27 квітня 2022 року.

Факт укладення даного договору та його повне виконання також підтверджено в судовому засіданні й допитаними свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Твердження позивача, що слід перевірити правомірність укладення даного договору, дійсність його виконання, суд до уваги не приймає, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані укладенням договору №28/4-1 саме з позивачкою ОСОБА_6 . Правомірність договору з ОСОБА_3 не є предметом даного судового розгляду.

Натомість суд критично оцінює доводи позивача про укладення договору №28/4-1 від 28.04.2021р. про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги з відповідачем, з огляду на наступне.

Так, за змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до положень статті 11 ЦК України за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

За ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою (виключення лише правочини за ст.206 ЦК Україин).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує укладення договору, визначає його умови, а також засвідчує отримання позичальником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.

У разі встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц (провадження № 61-22477св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 205/5292/15 (провадження № 61-3741св19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, тому правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) Велика Палата Верховного Суду також зробила правовий висновок, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

На підтвердження наявності договірних відносин, ОСОБА_6 надала суду копію договору №28/4-1 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 28 квітня 2021 року. Разом з тим, даний договір не підписаний уповноваженою особою товариства.

Ні у позовній заяві, ні в судовому засіданні відсутні пояснення коли та за яких обставин був втрачений оригінал договору, виправленого договору, заяви на переказ готівки. Оскільки на наявній копії договору позивача відсутній підпис відповідача, суд вважає, що такий договір не підтверджує факт отримання відповідачем фактично у борг грошової суми від позивача. Крім того, відсутні будь-які аргументування чому у договорі вказана сума допомоги 100000 грн., а на рахунок внесено 85000 грн., при цьому як стверджує позивач вносились виправлення щодо строку повернення грошових коштів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

На підтвердження своїх позовних вимог, а саме укладення договору та передачі коштів, ОСОБА_2 надала суду копію заяви на переказ готівки №ПН83043С1 від 28 квітня 2021 року. Дану квитанцію суд до уваги не приймає.

Так, дійсно платником у даній заяві вказана « ОСОБА_2 », призначення платежу: «надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги зг дог;№28/4-1 від 28.04.2021р., Платник ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ».

При розгляді справи відповідач не заперечував того факту, що дійсно грошові кошти вносились на рахунок підприємства ОСОБА_2 , яка на той час працювала на посаді бухгалтера.

У Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

На підставі поданих суду доказів, наданих пояснень, показів свідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів укладення договору як надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, так і договору позики. Зазначення її платником у квитанції не може ототожнюватись зі стороною договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги;№28/4-1 від 28.04.2021р.

Посилання позивача у відповіді на відзив на те, що у разі встановлення відсутності договірних правовідносин, грошові кошти в розмірі 85000 грн. слід стягнути на підставі ст.1212 ЦК України як безпідставно отримані, не можуть бути розглянуті судом в даному провадженні, оскільки такої підстави позову у позовній заяві не вказано. Заяви про зміну предмету або підстави позову, у встановленому ЦПК України порядку, до суду не надходило.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 дотовариства зобмеженою відповідальністю«Софіївські Липки» простягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2024 року.

Суддя НаталіяПІНКЕВИЧ