Рішення

від 15.01.2024 по справі 642/6850/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 642/6850/21

Провадження № 2/552/237/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

15.01.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ігнатьєвої В.А.,

розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 642/6850/21 за позовом ОСОБА_2 доАкціонерного товариства«Українська залізниця» простягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа ПАТ СК «Інтер-Поліс», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 07.10.2021 звернулася в Ленінський районний суд м. Харкова з позовом доАкціонерного товариства«Укрзалізниця» простягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28.04.2021 о 15 год 30 хв. в м. Харків біля будинку № 50А по вулиці Балакірєва сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить АТ «Укрзалізниця», під керуванням водія ОСОБА_3 .

Вказував, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3 , за даним фактом було складено європротокол.

Зазначала, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 3110, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ СК «Інтер-Поліс», позивачу страховою компанією виплачено страхове відшкодування в розмірі 19160,70 грн, якого недостатньо для ремонту автомобіля, невідшкодованою залишається сума 39929,30 грн.

В поданій до суду позовній заяву ОСОБА_4 просила стягнути з АТ «Українська залізниця» на її користь в якості відшкодування завданої майнової шкоди 39929,30 грн, 10000 грн моральної шкоди, понесені судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 11.10.2021 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем 28.10.2021 подано до суду відзив на позовна заяву, який, зокрема, обґрунтований тим, що дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася 28.04.2021 за участю автомобілів Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить АТ «Укрзалізниця», під керуванням водія ОСОБА_3 , була оформлена за допомогою електронного європротоколу, з якого не вбачається, що ОСОБА_3 визнав себе винним. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Київського районного сулу м. Полтави від 09.06.2023 справу прийнято до провадження суду та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, які викладені в поданому до суду відзиву на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, письмові пояснення на позовну заяву не подавала.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 станом на час ДТП, яка відбулася 28.04.2021, є власником транспортного засобу Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Власником транспортного засобу ГАЗ 3110, державний номер НОМЕР_2 , є АТ «Укрзалізниця», водій якого ОСОБА_3 перебував з відповідачем станом на 28.04.2021 в трудових відносинах.

Сторонами по справі не заперечується, що 28.04.2021 о 15 год 30 хв. в м. Харків біля будинку № 50А по вулиці Балакірєва сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 ,, та ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить АТ «Укрзалізниця», під керуванням водія ОСОБА_3 .

Статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

Встановлено, що учасники ДТП скористались правом, визначеним пунктом 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), у якому зазначена схема ДТП, прізвище водіїв, назви транспортних засобів (а.с. 8-15).

Встановлено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», поліс АР/5045281 (а.с. 43), страхова сума визначена в розмірі 100000 грн, сума франшизи - нуль.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 30.04.2021 (а.с. 45-72) вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ, складає 20947,73 грн.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування така сума визначена в розмірі 19160,70 грн (а.с. 16), яка була виплачена позивачу ОСОБА_2 07.07.2021 згідно платіжного доручення № 3040 (а.с. 73).

Звертаючись досуду зданим позовомдо відповідача,як власникаджерела підвищеноїнебезпеки,позивач обґрунтовує своївимоги тим,що розмір визначеного страхового відшкодування є недостатнім для відшкодування завданих збитків.

Разом з тим, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність відповідача АТ «Українська залізниця» була застрахована.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюєтьсяКонституцією України,ЦК України,Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Пунктом 2.1Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що якщо норми цьогоЗаконупередбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цьогоЗакону.

Указана норма кореспондується зістаттею 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів нормиЗакону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV) є спеціальними, а цейЗаконє пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогамистатті 3 Закону № 1961-IVобов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4статті 33 Закону № 1961-IVпередбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

В даній справі судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , який перебував на час ДТП в трудових відносинах з АТ «Українська залізниця», була застрахована в ПрАТ «СК «Інтер-Поліс».

Відтак, обов`язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на страховика.

При оформленні європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим, станом на час ДТП такий ліміт складав 50 000 грн.

В силу норм ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», положень Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженої протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 р. №274/2011, погодженої начальником управління державної автомобільної інспекції МВС України 31.08.2011, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, та виключно у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення.

Складений учасниками дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 28.04.2021, європротокол, копія якого надана позивачем на обґрунтування позовних вимог до суду (а.с. 8) всупереч положень розділу 7 Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженої протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011, погодженої начальником управління державної автомобільної інспекції МВС України 31.08.2011, не містить даних видимих пошкоджень кожного транспортного засобу, які зазначаються в пункту 11 (підпункт 7.9.Інструкції ); розташування транспортних засобів А і В на момент настання ДТП, стрілками напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг, які зазначаються в пункті 13 (підпункт 7.11. Інструкції).

Також матеріали складеного та наданого до суду європротоколу не містять будь-якої додаткової інформації, (підпункт Інструкції 7.12.), яка б давала підстави вважати про визнання одним із учасників пригоди своєї вини в її настанні.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено в судовому засіданні наявність вини водія ОСОБА_3 в настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 28.04.2021, а твердження про те, що останній визнав свої винні дії при складанні протоколу не підтверджена дослідженими в справі матеріалами європротоколу, які надані позивачем до суду.

Суд за відсутності будь-яких клопотань з цього приводу учасників справи, позбавлений можливості встановити факт наявності чи відсутності вини будь-кого з водіїв в настанні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею29та пунктом 32.7 статті32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

На підтвердження понесення реальних збитків в більшому розмірі, аніж сума отриманого страхового відшкодування, позивачем надано до суду рахунок-фактуру, акт виконаних робіт від 29.09.2021 та квитанції на оплату (а.с. 17-19) на загальну суму 59090 грн.

Разом з тим, виконані роботи з ремонту пошкодженого транспортного засобу (а.с. 18), не знаходяться у відповідності з тими пошкодженнями, які були виявлені в результаті огляду транспортного засобу 30.04.2021 (а.с. 59-60) в результаті його пошкодження.

Судом враховується, що згідно з даними акту виконаних робіт № 03/09 від 29.09.2021 ОСОБА_2 виконано також і роботи з відновлення пошкоджень, які не є пов`язаними з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 28.04.2021.

Наявність пошкоджень, які не пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою, чітко зафіксовані в акті огляду транспортного засобу від 30.08.2021 безпосередньо після пригоди.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не доведено в судовому засіданні наявність вини відповідача в спричиненні завданої шкоди, не доведено її розмір, тому позовні вимоги ОСОБА_2 доАкціонерного товариства«Українська залізниця» простягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (частина третя статті 23 ЦК України).

Оскільки позивачем не доведено наявності протиправних дій відповідача, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, які є похідними, не знайшли свого підтвердження, заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені нею судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 доАкціонерного товариства«Українська залізниця» простягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

-відповідач Акціонерне товариство «Українська залізниця» місцезнаходження м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815;

-третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Поліс», місцезнаходження 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, код ЄДРПОУ 36391449.

Повне судове рішення складено 16.01.2024.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко