Ухвала
Іменем України
15 січня 2024 року
м. Київ
справа № 752/17380/23
провадження № 51-171 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000044, відомості щодо якого внесені 26 січня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, до шести місяців, тобто до 8 березня 2024 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.
Суддя-доповідач Київського апеляційного суду ухвалою від 14 грудня 2023 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями у зв`язку з невідповідністю висновків суддів обставинам справи, а також через порушення ними норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та призначити новий розгляд клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000044 в суді першої інстанції в межах територіальної юрисдикції знаходження органу досудового розслідування.
В обґрунтування своїх вимог захисник, з підстав, детально викладених у касаційній скарзі, посилається на те, що:
- матеріали клопотання про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні надійшли до Голосіївського районного суду м. Києва з порушенням правил територіальної підсудності;
- слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва при розгляді вказаного клопотання істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки, всупереч ст. 295-1 КПК, якою передбачено участь підозрюваного, захисника та прокурора у розгляді справи, розглянув клопотання слідчого без участі двох підозрюваних та одного захисника.
Захисник також звертає увагу на Акт Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2019 року № 3163/3дп/15-19, яким суддю місцевого суду притягнуто до дисциплінарної відповідальності за аналогічні дії.
З огляду на зазначене та посилаючись на правову позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 та положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, захисник вважає, що ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На думку захисника, незважаючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, судом апеляційної інстанції було безпідставно відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року.
Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Тобто, у даному випадку, предметом перегляду суду касаційної інстанції може бути лише ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , як така, що можеперешкоджати подальшому кримінальному провадженню.
З урахуванням зазначеного, доводи касаційної скарги про порушенням правил територіальної підсудності при розгляді клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування та незаконність ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року не можуть бути предметом касаційного розгляду та не підлягають перевірці у касаційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Положеннями ст. 24 КПК встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 глави 26 КПК.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положеннями ч. 1 ст. 295-1 КПК передбачено, що у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
Зі змісту резолютивної частини копії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року, долученої до касаційної скарги, а також інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень (єдиний унікальний номер судової справи 752/17380/23), вбачається, що:
- клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 - задоволено;
- продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000044, відомості щодо якого внесені 26 січня 2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, за підозрою ОСОБА_7 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, до шести місяців, тобто до 8 березня 2024 року.
Отже, слідчий суддя Голосіївського районного суду м.Києва, постановляючи ухвалу від 7 грудня 2023 року про продовження строку досудового розслідування, діяв у межах своїх повноважень, передбачених КПК.
При цьому, у вказаній ухвалі слідчого судді зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями КПК, ірозширеному тлумаченню він не підлягає.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 295-1 КПК ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає.
Таким чином, з огляду на вищевказане, оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді в апеляційному порядку чинним КПК не передбачено.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Суддя Київського апеляційного суду, перевіряючи апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена ухвала слідчого судді не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
Що стосується посилання захисника на положення ст. 129 Конституції України, якою затверджено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи, то колегія суддів зазначає, що вказана стаття гарантує право на апеляційний перегляд саме справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. Водночас КПК чітко визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на зазначене, інші доводи касаційної скарги не спростовують законність, обґрунтованість та вмотивованість рішення суду апеляційної інстанції.
Таким чином, за результатом перевірки доводів захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , щодо оскарження вищезазначених судових рішень, колегія суддів не встановила підстав, які б свідчили про необхідність задоволення касаційної скарги.
Така позиція колегії суддів узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, яка, зокрема, знайшла своє відображення, в ухвалах від 15 вересня 2022 року в справі № 127/12145/22 (провадження № 51-2748 ск 22), від 5 грудня 2022 року в справі № 144/1034/20 (провадження № 51-3754 ск 22), від 26 грудня 2022 року в справі № 991/6123/22 (провадження № 51- 4136 ск 22).
Що стосується зазначеної у касаційній скарзі вимоги про її розгляд за участю захисника ОСОБА_4 , то колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту ст. 428 КПК питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін кримінального провадження.
Водночас, у даному випадку суд касаційної інстанції прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , у зв`язку з чим відсутні підстави для вирішення питання про участь захисника ОСОБА_4 у розгляді його касаційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 17.01.2024 |
Номер документу | 116326082 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні