Ухвала

від 15.01.2024 по справі 200/125/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2024 року Справа №200/125/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (ЄДРПОУ 08596860, 84331, м. Краматорськ, вуя. Гвардійців Кантемирівців, 1а) до Краматорського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 34991191, 84333, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20) про визнання дії протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02.01.2024 Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Краматорського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та просить суд:

Визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) закрити виконавче провадження № 63169722 відкрите Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 05.10.2020 та надіслати (передати) виконавчий лист № 200/11070/19-а, виданий 30.03.2020 Донецьким окружним адміністративним судом, для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 200/11070/19-а, ліквідаційній комісії Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області.

Також просить суд відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за цим позовом. Обґрунтовано тим, що позивач позбавлений можливості сплати судовий збір, оскільки постановою відповідача ВП 63169722 від 07.09.2021 накладено арешт на кошти на єдиному наявному поточному рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами відритого в АБ «Укргазбанк».

Відповідно до ст.171 КАС України, суд після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.8 ст.160 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка звертається до суду з цим питанням.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір №3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.

З аналізу наведених норм вбачається, що за подання до адміністративного суду позову з вимогами немайнового характеру юридична особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та надати до суду належний доказ про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Обмежене фінансування бюджетної установи, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору відповідачем чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Крім того, суд також враховує, що скаржник не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України Про судовий збір щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, п. 57, cерія А, № 93).

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч.3 ст.9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Ст.13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Оскільки ст.133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов`язок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає, що способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у ч.1 ст.5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у п. 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в ст.160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

У прохальній частині позову позивач просить, зокрема, визнати дії відповідача протиправними.

Проте, позивач не конкретизує, у прохальній частині, які саме дії відповідача потрібно визнати протиправними та у чому вони полягають.

Відповідно до п.п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.1-2 ст. 169 КАС України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву та повідомляє, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із конкретизацією позовних вимог (прохальної частини);

- документа про сплату судового збору в сумі 3028,00 грн. за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 169 КАС України суд, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача щодо відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (ЄДРПОУ 08596860, 84331, м. Краматорськ, вуя. Гвардійців Кантемирівців, 1а) до Краматорського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 34991191, 84333, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20) про визнання дії протиправними та зобов`язати вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн., або обґрунтованого клопотання щодо звільнення / відстрочення / розстрочення сплати судового збору; уточненої позовної заяви із конкретизацією позовних вимог щодо дій відповідача, які потрібно визнати протиправними (прохальної частини).

Роз`яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Шинкарьова