Ухвала

від 10.01.2024 по справі 240/25927/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

10 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/25927/23

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Луценко Д.В.,

за участю: представника третьої особи - Сачка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у адміністративній справі за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блеск Айс" про визнання протиправним та скасування протоколу і спеціального дозволу,

встановив:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати протокол № 4614 від 06.12.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин.

Визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6321, виданий 20.02.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Айс".

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 25.09.2023 судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Державною комісією України по запасах корисних копалин та Товариством з обмеженою відповідальністю "Блеск Айс" подані клопотання про залишення позову без розгляду, у зв"язку пропуском строку звернення.

Представник третьої особи у клопотанні зазначив, що звертаючись до суду із позовною заявою у вересні 2023 року керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області пропущено встановлений законодавством тримісячний строк.

Представник відповідача в обґрунтування клопотання вказав, що позивач обґрунтував пропуск строку звернення до суду зміною підходів до правозастосування в правовідносинах, подібних до цієї справи, посилаючись при цьому на постанову судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19 та постанови Верховного Суду від 21.01.2023 у справі № 240/3379/19 та від 22.03.2023, у справі №806/2202/18. Враховуючи пояснення позивача, саме з 29.11.2022 у керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області була можливість звернутися з даним позовом до суду, оскільки продовження розгляду справи № 240/401/19 (судом апеляційної інстанції) не позбавляло його такого права. Як вбачається із позовної заяви вона подана 25.08.2023, тобто позовна заява подана майже через 9 місяців з дня "зміни підходів".

Ухвалою від 01.12.2023 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом учасників справи.

В судове засідання з"явився представник третьої особи.

Інші учасники в судове засідання не з"явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином.

Представник відповідача - Державної комісії України по запасах корисних копалин надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Державна служба геології та надр України у відзиві просила справу розглядати без участі представника.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник третьої особи клопотання підтримав, просив задовольнити.

Заслухавши думку представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на таке.

Частиною другою та п`ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1-2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в межах даної справи оскаржує протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин № 4614 від 06.12.2018 та спеціальний дозвіл на користування надрами № 6321, виданий 20.02.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Айс".

В той же час, з вказаним позовом керівник прокуратури звернувся 01.09.2023, тобто з пропуском строку звернення.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, до позовної заяви керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність підстав, які слугували підставою для пропуску строку звернення до суду позивач посилається на неможливість подання позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. При цьому, позивач посилався на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зауважує на зміні судової практики з приводу наявності у прокурора повноважень самостійно звертатися до суду із даним позовом посилаючись на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 26.01.2023 у справі №240/3379/19 та від 22.03.2023 у справі №806/2202/18.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, не

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Разом з тим, оцінивши викладені у заяві доводи прокурора стосовно поважності причин пропуску строку звернення з позовом у даній справі, суд зазначає, що зміна підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не є поважною причиною, за наявності якої суд зобов`язаний поновити пропущений строк звернення до суду.

Той факт, про який позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборною обставиною, з підстав якої позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

Отже, належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, позивачем не надано.

Більше того, що навіть якщо враховувати, що прокурору з листопада 2022 року стало відомо про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ і саме з цієї дати прокурор вважає за можливе відраховувати строк звернення до суду, то шестимісячний строк сплинув би в травні 2023 року, однак за захистом інтересів держави прокурор звернувся лише у вересні 2023 року, тобто в будь-якому випадку з порушенням строку, звернення до суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.12.2023 у справі №240/21810/23.

Положеннями ч.2, 5 ст.44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Процесуальні строки є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain" (Перез де Рада Каванілес проти Іспанії), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року Osman v. the United Kingdom (Осман проти Сполученого Королівства), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року Kreuz v. Poland (Круз проти Польщі), заява №28249/95).

З огляду на викладене, суд вважає, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

З урахуванням викладеного, суд не вважає поважними причини, які зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а викладені в ухвалі про відкриття провадження у справі висновки про визнання таких причин поважними - передчасними.

За змістом висновку наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 4 цієї статті визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що позивач будь-яких заперечень щодо поданих клопотань не подав та не вказав інших причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю "Блеск Айс" задовольнити.

Позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блеск Айс" про визнання протиправним та скасування протоколу і спеціального дозволу, залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст ухвали складений 15 січня 2023 року