Постанова

від 17.04.2024 по справі 240/25927/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25927/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

17 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блеск Айс" про визнання протиправним та скасування протоколу і спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2023 року позивач, керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати протокол № 4614 від 06.12.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин.

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6321, виданий 20.02.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Айс".

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.01.2024 клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю "Блеск Айс" задовольнив. Позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блеск Айс" про визнання протиправним та скасування протоколу і спеціального дозволу, залишив без розгляду .

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що неможливість подання позовів вказаної категорії раніше була обґрунтована зміною підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. При цьому, відступ Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами викладено у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

Також, на зміні судової практики з приводу наявності у прокурора повноважень самостійно звертатися до суду із даним позовом ґрунтуються висновки Верховного Суду викладені у постановах від 26.01.2023 у справі №240/3379/19 та від 22.03.2023 у справі №806/2202/18.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що позивач обґрунтував пропуск строку звернення до суду зміною підходів до правозастосування в правовідносинах, подібних до цієї справи, посилаючись при цьому на постанову судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19 та постанови Верховного Суду від 21.01.2023 у справі № 240/3379/19 та від 22.03.2023, у справі №806/2202/18. Враховуючи пояснення позивача, саме з 29.11.2022 у керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області була можливість звернутися з даним позовом до суду, оскільки продовження розгляду справи № 240/401/19 (судом апеляційної інстанції) не позбавляло його такого права. Як вбачається із позовної заяви вона подана 25.08.2023, тобто позовна заява подана майже через 9 місяців з дня "зміни підходів".

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, не

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом першої інстанції, керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в межах даної справи оскаржує протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин № 4614 від 06.12.2018 та спеціальний дозвіл на користування надрами № 6321, виданий 20.02.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Айс".

В той же час, з вказаним позовом керівник прокуратури звернувся 01.09.2023, тобто з пропуском строку звернення.

До позовної заяви керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність підстав, які слугували підставою для пропуску строку звернення до суду позивач посилається на неможливість подання позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. При цьому, позивач посилався на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зауважує на зміні судової практики з приводу наявності у прокурора повноважень самостійно звертатися до суду із даним позовом посилаючись на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 26.01.2023 у справі №240/3379/19 та від 22.03.2023 у справі №806/2202/18.

Разом з тим, оцінивши викладені у заяві доводи прокурора стосовно поважності причин пропуску строку звернення з позовом у даній справі, суд першої інстанції зазначає, що зміна підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не є поважною причиною, за наявності якої суд зобов`язаний поновити пропущений строк звернення до суду.

Той факт, про який позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборною обставиною, з підстав якої позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

Тобто, належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, позивачем не надано.

При цьому суд першої інстанції зазначає, що навіть якщо враховувати, що прокурору з листопада 2022 року стало відомо про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ і саме з цієї дати прокурор вважає за можливе відраховувати строк звернення до суду, то шестимісячний строк сплинув би в травні 2023 року, однак за захистом інтересів держави прокурор звернувся лише у вересні 2023 року, тобто в будь-якому випадку з порушенням строку, звернення до суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.12.2023 у справі №240/21810/23.

Колегія суддів зазначає, що належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, не встановлено у зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави слід залишити без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.