Рішення

від 15.01.2024 по справі 380/23240/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року

справа №380/23240/23

провадження № П/380/23432/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету з Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області податковий борг в сумі 1 113 799,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області перебуває Житлово-комунальне підприємство «Муроване». За вказаною юридичною особою існує податкова заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, військовому збору, податку на прибуток та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів. Оскільки ці зобов`язання не були сплачені у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Зазначає, що рішенням суду від 27.01.2023 у справі №380/16269/22 було стягнуто вказаний податковий борг із Житлово-комунального підприємства «Муроване». Однак вказане рішення не було виконано у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків. Позивач звертався до відповідача в порядку ст. 96 ПК України щодо погашення вказаного податкового боргу, проте останній не надав відповіді на запит, відтак контролюючий орган звернувся із означеним позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 24.10.2023 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що стосовно спірного податкового боргу уже винесено рішення Львівським окружним адміністративним судом від 27 січня 2023 року, яке було подано позивачем разом з виконавчим листом у виконавчу службу для виконання рішення суду. На даний час позивач повторно звертається з тим самим позовом та тими ж самими підставами позову, для повторного стягнення суми боргу з різницею в сторону збільшення суми боргу. Відтак на думку відповідача, якщо судом буде задоволено позовні вимоги, з якими звернувся позивач, це потягне за собою безпідставне подвоєння суми заборгованості, та надасть безпідставну можливість позивачу одержати по двох справах, а саме по справі №380/16269/22 та по справі №380/23240/23 виконавчі листи та пред`являти їх до стягнення через виконавчу службу.

Ухвалою від 13.12.2023 суд витребував у Головного управління ДПС у Львівській області належним чином завірені копії доказів звернення до Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області щодо погашення податкового боргу ЖКП «Муроване» у порядку, передбаченому ст. 96 ПК України та продовжив строк розгляду справи №380/23240/23.

Витребувані матеріали надійшли до суду 22.12.2023 та 28.12.2023.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Житлово-комунальне підприємство «Муроване» має податкову заборгованість перед бюджетом, яка становить 1 113 799,29 грн.

Заборгованість складається з податку на доходи фізичних осіб на суму 655 800,92 грн, по військовому збору на суму 58 869,35 грн, по податку на прибуток на суму 171 328,23 грн та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 227 800,79 грн.

З метою погашення податкового боргу позивач надіслав Житлово-комунальнопу підприємству «Муроване» податкову вимогу форми «Ю» від 20.03.2018 №34827-17.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі №380/16269/22 стягнуто з Житлово-комунального підприємства «Муроване» грошові кошти до бюджета в розмірі 1 101 026, 00 грн., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Головним управлінням ДПС у Львівській області було скеровано платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів №115/25 від 21.03.2023, №112/25 від 21.03.2023, №113/25 від 21.03.2023 та №114/25 від 21.03.2023, проте такі були повернуті без виконання, у зв`язку з тим, що на рахунку платника відсутні кошти.

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до відповідача із листом від 16.06.2023 №6722/5/13-01-13-07-05 щодо погашення податкового боргу ЖКП «Муроване», у якому просило прийняти одне із рішень, передбачених ст. 96 ПК України.

Не отримавши відповіді на своє звернення, позивач звернувся до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За визначенням, наведеним в підпункті 14.1.54. пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Згідно з статтею 163 ПК України об`єктом оподаткування є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).

Згідно з підпунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановив суд, згідно з довідкою про суму податкового боргу від 26.09.2023 №10550/5/13-01-13-07-06 за відповідачем станом на 15.09.2023 рахується заборгованість у розмірі 1 113 799,29 грн, в тому числі: податок на прибуток 171 328,23 грн, в т.ч. пеня 22 199,93 грн, штрафні санкції на суму 29 850,25 грн; податок на додану вартість 227 800, 79 грн, в тому числі пеня 28 292,36 грн; податок на доходи фізичних осіб 655 800,92 грн, в тому числі штрафні санкції на суму 289 722,59 грн; військовий збір 58 869,35 грн, в тому числі штрафні санкції на суму 8563,07 грн, пеня 16 054,00 грн.

На адресу відповідача направлялася податкова вимога форми «Ю» від 20.03.2018 №34827-17.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

За правилами пункту 95.7 статті 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; досудову санацію такого платника податків; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; порушення справи про банкрутство стосовно такого платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення (пункт 96.3 статті 96 ПК України).

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З системного аналізу вказаних норм права, судом встановлено, що регламентований статтею 96 ПК України особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Норми статті 96 ПК України стосуються залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить такий платник податків, та застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів та майна, які знаходяться у власності самого платника, передбачена статтею 95 ПК України, не призвела до погашення податкового боргу.

Таким чином ПК України встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі, і комунальних підприємств) перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного у податкову заставу.

У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.

Такі правові висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 807/903/15, від 09.03.2021 у справі № 160/2598/20.

При цьому, ст.96 ПК України регламентований особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з п. 96.3 ст. 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Водночас, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в порядку ст.96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

У постанові від 19 березня 2021 року у справі № 240/4054/19 (адміністративне провадження №К/9901/317/20) Верховний Суд зазначив, що обов`язок контролюючого органу на звернення із позовною заявою до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти такого органу виникає виключно у разі відсутності у боржника власного майна, яке може бути внесено в податкову заставу, або після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для погашення податкового боргу. Наведені в пункті 96.1 статті 96 ПК України особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 цього Кодексу.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09 березня 2021 року у справі № 160/2598/20 (адміністративне провадження № К/9901/36670/20) податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) та визначено перелік заходів, які зобов`язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.

З наведеного суд приходить до висновку, що для цілей стягнення податкового боргу комунального підприємства з Мурованської сільської ради позивач повинен довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу комунального підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України додаткових джерел погашення податкового боргу, або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 6 листопада 2018 року (справа №807/903/15) , від 26 грудня 2018 року (справа №810/3735/15) ), від 11 вересня 2019 року (справа №826/8951/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 19 березня 2021 року (справа №240/4054/19) від 11 вересня 2020 року (справа №826/15776/15).

Як зазначає представник позивача у позовній заяві, ЖКП «Муроване» не має у своїй безпосередній власності жодного майна, яким комунальне підприємство могло б розпоряджатися на власний розсуд, що унеможливлює опис цього майна контролюючим органом у податкову заставу, а як наслідок унеможливлює подання ГУ ДПС у Львівській області позовної заяви про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника у відповідності до вимог статті 95 Податкового кодексу України.

На підтвердження факту відсутності у ЖКП «Муроване» такого майна позивач подав до суду відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, з якої видно, що на все нерухоме майно ЖКП «Муроване» накладено арешт. Водночас вказана довідка не є належним доказом підтвердження факту наявності чи відсутності нерухомого майна у платника податків, а також не дає відомостей про рухоме майно, яке може бути у ЖКП «Муроване».

Таким чином, контролюючий орган не вжив заходів щодо виявлення майна та активів підприємства, на які можливо звернути стягнення відповідно до вимог Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 586, а здійснив лише перевірку електронних баз даних, за якими було встановлено накладення арешту на нерухоме майно органами ДВС.

Відтак контролюючим органом не доведено факт відсутності у ЖКП «Муроване» майна, яке може бути включене до податкової застави та використане для погашення податкового боргу, або у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу.

Отже, оскільки, контролюючим органом не дотримано процедури досудових дій щодо стягнення податкового боргу, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог у спірнихз правовідносинах.

Разом з цим, позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду про стягнення податкового боргу з відповідача у разі дотримання усіх процедур, передбачених статтями 95 та 96 Податкового кодексу України, якщо застосування вказаних процедур не призведе до погашення податкового боргу за ЖКП «Муроване».

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідні положення КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) до Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області (адреса місцезнаходження: 81120, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сороки-Львівські, вул. Польова, 65; ЄДРПОУ: 04369707) про стягнення податкового боргу відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.