Ухвала

від 15.01.2024 по справі 480/13705/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 січня 2024 року Справа № 480/13705/23

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії сьомого скликання від 27 серпня 2021 року Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області «Про відмову в наданні у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Ворожбянську міську раду Сумського району Сумської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку з цільовим призначенням 01.03 - Для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер 5920687800:01:001:0311, розташованої за адресою: с. Сергїївка, Ворожбянська міська рада, Сумського район, Сумська область.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску (оскаржується рішення 27 серпня 2021 року, звернулася до суду 28.12.2023р.).

11.01.2024 позивачем до суду подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивач посилається на дію воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також на дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку.

Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об`єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов`язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.

Законодавець пов`язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").

Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" карантин на всій території України запроваджений з 12.03.2020.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому, граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які свідчать про неможливість звернення до суду саме через обмеження, пов`язані з введеним карантину, а також не доведено, що вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Щодо запровадження в Україні воєнного стану, то з цього приводу суд зазначає, що дійсно у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан.

Разом з тим, згідно з усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Суд зазначає, що лише посилання позивача на введення на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку для подання позову, та без надання доказів того, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість вчинення процесуальних дій стороною позивача.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що Білопільський (нова назва Сумський) район Сумської області (в тому числі і село ОСОБА_2 ) є прикордонним з рф, територією можливих бойових дій, і з самого початку повномасштабної агресії і до цього часу наражаються на обставини війни: регулярні обстріли і бомбардування території, постійні повітряні тривоги, що негативно відображається на психологічному і фізичному стані її та двох її малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок таких обставин в квітні 2022 року позивачка разом зі своїми дітьми вимушена була виїхати на проживання до АДРЕСА_1 , де перебуває і до цього часу, що підтверджується довідкою переселенця № 1324-7500096395 від 10.01.2024.

Проте, суд не погоджується з тим, що обставини, на які посилається позивач, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення своїх прав позивачка дізналася ще у серпні 2021 року, строк звернення з даним позовом діяв до 27.02.2022, тоді як воєнний стан введено з 24.02.2022. До суду з даним позовом позивачка звернулась через 1 рік та 10 місяців після спливу строку звернення до суду.

З поданих матеріалів позовної заяви слід констатувати той факт, що до введення на території України воєнного стану та початку активних бойових дій позивач з невідомих причин протягом 6 місяців не вживала заходів щодо звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення восьмої сесії сьомого скликання від 27 серпня 2021 року Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області «Про відмову в наданні у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 ». Протягом 1 року та 10 місяців після початку введення на території України воєнного стану позивач не була позбавлена можливості надсилання позовної заяви поштовим зв"язком. Належних доказів відсутності такої можливості позивачкою до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду з даним позовом пропущено з причин, які виникли у зв"язку з безпричинною бездіяльністю позивачки, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не встановлено.

Наведені ж у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами аргументи судом визнаються належним чином необґрунтованими та відхиляються як безпідставні, так як жодна з наведених обставин об`єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у відповідний строк із даними вимогами.

За таких обставин, суд вважає, що вказані позивачем обставини не можуть бути підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення такого строку, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Будь-яких інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем у заяві від 11.01.2024 не наведено.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, то суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, згідно ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя О.М. Кунець