Постанова

від 22.11.2023 по справі 363/1409/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/11840/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м. Київ

Справа № 363/1409/18

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року, постановлену у складі судді Рудюка О.Д.,

у справі за заявою Державної судової адміністрації України про зміну способу і порядку виконання судового рішення

у цивільній справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ШИЛ», громадська організація «Садівницьке товариство «Дюна» про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

встановив:

У квітні 2023 року Державна судова адміністрація України звернулась до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області, на виконання якого видано виконавчий лист від 06.06.2022 року у справі №363/1409/18.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/1409/18 стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь державного бюджету недоплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 99 976,60 грн. На виконання вказаного рішення суду 06.06.2022 року видано виконавчий лист, який в подальшому пред`явлено до виконання до Державної казначейської служби України. Однак, виконавчий лист повернуто до ДСА України, у зв`язку з тим, що у органах Казначейства відсутні відкриті рахунки боржника - Кабінету Міністрів України, у Казначействі відкриті рахунки Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, основним завданням якого є фінансове, матеріально-технічне та господарсько-побутове забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та Секретаріату.

Таким чином, оскільки рішення Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/1409/18 в частині стягнення судового збору на користь державного бюджету України не виконане, ДСА України просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області, на виконання якого видано виконавчий лист від 06.06.2022 року у справі №363/1409/18 про стягнення з Кабінету Міністрів України на користь державного бюджету недоплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 99 976,60 грн., шляхом стягнення з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (код ЄДРПОУ 00019442) на користь Державного бюджету України недоплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 99 976,60 грн. з відкритих у Казначействі рахунків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року заяву Державної судової адміністрації України задоволено.

Замінено спосіб і порядок виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області, на виконання якого видано виконавчий лист від 06 червня 2022 року у справі №363/1409/18 про стягнення з Кабінету Міністрів України на користь державного бюджету недоплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 99 976,60 грн., шляхом стягнення з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь Державного бюджету України недоплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 99 976,60 грн., з відкритих у Казначействі рахунків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Не погоджуючись з ухвалою, Заступник начальника Управління-начальник відділу судового забезпечення Кабінету Міністрів України Управління судового забезпечення держави Департаменту з питань судової роботи Міністерства юстиції України - Полець Д. та директор Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України Шамрай В. звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги представник Кабінету Міністрів України вказує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань за пошуковим запитом «00019442» відображається інформація про те, що за вказаним кодом зареєстрована юридична особа «Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України», який є державною організацією. Основним видом діяльності зазначеної юридичної особи визначено «Державне управління загального характеру». Тобто, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є самостійною юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та не може нести відповідальність, у тому числі фінансового характеру, за наслідками правовідносин між іншими особами та суб`єктами владних повноважень. Водночас, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є державною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Наголошує, що спірні правовідносини виникли щодо визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння за позовом прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, проте Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України не є учасником даної справи.

Вказане в сукупності свідчить про неможливість звернення стягнення з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, код ЄДРПОУ якого визначений в ухвалі суду від 08.05.2023 року, на користь Державного бюджету України коштів за рішенням суду у справі № 363/1409/18.

Отже, внаслідок неповного з`ясування судом першої інстанції обставин справи, високою є ймовірність неправильного виконання рішення суду, адже наявні підстави вважати, що, як для сторін у справі, так і для особи, яка не була учасником зазначеного процесу - Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України можуть настати невідворотні наслідки у вигляді нецільового списання коштів Державного бюджету України. Також звертає увагу, що такого юридичного терміну встановленого судом як «розпорядник фінансів Кабінету Міністрів України», не передбачено положеннями бюджетного законодавства.

Звертає увагу, що Уряд є суб`єктом владних повноважень, без створення юридичної особи, а тому Кабінет Міністрів України не є розпорядником бюджетних коштів в розумінні норм бюджетного законодавства. Зазначене є суттєвим, оскільки впливає на спосіб та фактичну можливість виконання рішення суду органами казначейства шляхом здійснення процедури безспірного списання.

Водночас, процедура виконання судових рішень про стягнення коштів з органів державної влади також визначена окремими актами чинного законодавства.

Отже, враховуючи викладене Державною казначейською службою України згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» № 3504040 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік.»

В обґрунтування апеляційної скарги директор Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України Шамрай В. вказує, що Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є самостійною юридичною особою, основним видом діяльності якої визначено «Державне управління загального характеру», самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та не може нести відповідальність, у тому числі фінансового характеру, за наслідками правовідносин між іншими особами та суб`єктами владних повноважень. Разом з тим, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є державною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, бюджетного призначення для Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та/або коштів, визначених саме на цілі для здійснення стягнення на виконання рішень судів, боржником за якими є Кабінет Міністрів України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не передбачено.

Державна казначейська служба України, відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання рішень судів, дотримуючись пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, якими передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів та умежах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповіднийрік за відповідною бюджетною програмою.

Наголошує, що спірні правовідносини виникли щодо визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння за позовом прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, проте Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України не є учасником даної справи.

В судовому засіданні представник Кабінету Міністрів України Харчук Р.І. та представник Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України Вараниця К.В. підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників скаржників, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2018 року Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом, у якому просив:

- визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 12 серпня 2004 року № 497 «Про передачу в оренду земельних ділянок для несільськогосподарських потреб Товариству з обмеженою відповідальністю «ШИЛ»;

- визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 15 жовтня 2004 року № 616 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Дюна» в частині передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_55 , ОСОБА_27 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 ;

- витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки з незаконного володіння відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_56 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які розташовані на території Лебедівської та Хотянівської сільських ради Вишгородського району.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року заяву адвоката Скока В.С. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Прокуратури Київської області на користь Державного бюджету України недоплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 99 976, 60 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської області залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 листопада 2019 року та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року - змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року - змінено, викладено абзац 3 його резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з Кабінету Міністрів України на користь Державного бюджету України недоплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 99 976, 60 грн.».

06 червня 2022 року Вишгородським районним судом Київської області було надіслано на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області виконавчий лист про стягнення судового збору на користь держави в розмірі 99 976 грн. 60 коп.

У квітні 2023 року Державна судова адміністрація України звернулась до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області, посилаючись на те, що виконавчий лист було пред`явлено до виконання до Державної казначейської служби України, однак його було повернуто до ДСА України у зв`язку з тим, що у органах Казначейства відсутні відкриті рахунки боржника Кабінету Міністрів України.

У Казначействі відкриті рахунки Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, основним завданням якого є фінансове, матеріально-технічне та господарсько-побутове забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та Секретаріату. Таким чином, оскільки рішення Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/1409/18 в частині стягнення судового збору на користь державного бюджету України не виконане, ДСА України просить змінити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (код ЄДРПОУ 00019442) на користь Державного бюджету України недоплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 99976,60 грн., з відкритих у Казначействі рахунків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву ДСА України про зміну способу та порядку виконання судового рішення в частині стягнення судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.1 Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 року №850, секретаріат Кабінету Міністрів України є постійно діючим органом, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів України.

Згідно до пп.1 п. 18 Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 року №850, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату є його структурним підрозділом, юридичною особою, основними завданнями якого є, фінансове, матеріально-технічне та господарсько-побутове забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та Секретаріату.

З огляду на те, що Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є розпорядником фінансів Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що подана заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли щодо визнання недійсними розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння за позовом прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 113 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» , Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Статтею 47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Пунктом 18 Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 12 серпня 2009 року, визначено, що Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату є його структурним підрозділом, юридичною особою, основними завданнями якого є:

1) фінансове, матеріально-технічне та господарсько-побутове забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та Секретаріату;

2) здійснення в установленому порядку управління майном, закріпленим за Секретаріатом, та майном підприємств, установ і організацій, що віднесені до сфери управління Департаменту;

3) здійснення організаційних заходів щодо проведення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та підготовки відповідних документів для розгляду на тендерному комітеті Секретаріату.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді .

Відповідно до ч. 5 ст. 56 ЦПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України може бути позивачем та відповідачем у судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Інтереси Кабінету Міністрів України у судах представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції від 29 листопада 2019 року, Верховний Суд у постанові від 04 травня 2022 року зазначив, що саме Кабінет Міністрів України як орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, набув статусу позивача. Оскільки прокурор не має статусу позивача у цій справі, тому помилковими є висновки судів про стягнення недоплаченого судового збору за подання позовної заяви з прокуратури Київської області. З огляду на викладене, недоплачений судовий збір за подання позовної заяви має бути стягнений на користь Державного бюджету України з позивача - Кабінету Міністрів України.

Таким чином, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, вказуючи про необхідність стягнення судового збору з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, не врахував, що стороною у даній справі, на яку покладено обов`язок сплатити судовий збір, є Кабінет Міністрів України, тоді як Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є самостійною юридичною особою та не є учасником даної справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника Кабінету Міністрів України про неможливість стягнення з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (код ЄДРПОУ 00019442) на користь Державного бюджету України коштів за рішенням суду у даній справі №363/1409/18.

Відповідно до Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є самостійною юридичною особою, основним видом діяльності якої визначено «Державне управління загального характеру», самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відповідно вказана юридична особа не може нести відповідальність, у тому числі фінансового характеру, за наслідками правовідносин між іншими особами та суб`єктами владних повноважень. Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є державною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до коду бюджетної програми «0410000», передбаченої Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», фінансування Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України здійснюється за напрямками: обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України; фінансова підтримка газети «Урядовий кур`єр»; інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення оперативного реагування органів виконавчої влади; забезпечення розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами Національним бюро; забезпечення функціонування офісу із залучення та підтримки Інвестицій, заходи з підтримки розвитку лідерства в Україні; організаційне, матеріально-технічне, інформаційне та інше забезпечення діяльності Національної ради України з питань розвитку науки і технологій; функціонування інституції з підтримки та просування експорту.

З вищевказаного вбачається, що бюджетного призначення для Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та/або коштів, визначених саме на цілі для здійснення стягнення на виконання рішень судів, боржником за якими є Кабінет Міністрів України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не передбачено.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Державна казначейська служба України, відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання рішень судів, дотримуючись пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, якими передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до положень статті 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: - бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); - напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); - бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Згідно пунктів 1, 2, 10, 12 статті 23 БК України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БК України.

Зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених БК України, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.

Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених БК України.

Відповідно до частини першої статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Крім того, пунктом 1 статті 48 БК України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

В Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачений код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3504040, найменування згідно з відомчою і програмною класифікаціями видатків та кредитування державного бюджету «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік».

Пунктами 47, 48 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) Органом Казначейства : документів та відомостей, надісланих стягуваними та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Отже, враховуючи викладене, Державною казначейською службою України згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» № 3504040 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік».

Відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, з огляду на наявність законодавчих підстав щодо можливості стягнення коштів на підставі рішення суду у разі відсутності у боржника бюджетних призначень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду в частині стягнення судового збору.

Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви Державної судової адміністрації України про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь Державного бюджету України недоплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 99 976,60 грн., з відкритих у Казначействі рахунків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 959 від 08 вересня 2023 року було внесено зміни до пункту 47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, доповнено його абзацом наступного змісту:

«У разі коли у виконавчих документах, які надійшли до Казначейства, визначено боржником Кабінет Міністрів України, у якого відсутні рахунки в Казначействі, безспірне списання коштів здійснюється Казначейством за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.»

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю чи частково та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційних скарг Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, оскільки оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому вказані скарги підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про зміну способу і порядку виконання судового рішення в частині стягнення судового збору.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України - задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав, визначених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16 січня 2024 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.