Постанова

від 15.01.2024 по справі 160/15502/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15502/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року в адміністративній справі №160/15502/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2022 року №0020291809,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» (надалі позивач, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУДПС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0020291809 від 01.02.2022 року, форма «Р», прийнятого на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 06.12.2021 р. № 34131/04-36-18-09/44273045, яким визначено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» податкове зобов`язання у розмірі 30 648 911,25 грн, з яких 24 519 129,00 грн. податок на додану вартість та 6 129 782,25 грн. штрафні санкції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0020291809 від 01.02.2022 року, форма «Р», прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки від 06.12.2021 р. № 34131/04-36-18-09/44273045, яким визначено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» податкове зобов`язання у розмірі 30 648 911,25 грн, з яких 24 519 129,00 грн. податок на додану вартість та 6 129 782,25 грн. штрафні санкції.

Стягнув судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової у Дніпропетровській області на користь ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» з оплати судового збору у розмірі 24 810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять грн., 00 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким відмовити у задоволені вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на підставі підпункту 191.1.1: пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень, серпень 2021 року ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АГРОТЕРРА" (код 44273045).

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові;, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим . Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За вимогами п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану . вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є камеральні перевірки.

У декларації з ПДВ за звітний податковий період платником податку і зазначаються дані, що вказані в податкових накладних, складених на підставі первинних документів.

Позивачем не відображено у складі податкових зобов`язань за липень 2021 року податкові накладні, детальний опис яких здійснено на сторінках 5-8 акту перевірки.

За даними податкової декларації з ПДВ за липень 2021 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА" задекларовано податкові зобов`язання по рядку 9 у сумі 24 236 850,00 гри. (в т.ч. операції, що оподатковуються за ставкою 14 % (рядок 1.3Б) - 24 236 850,00 гри.)) та податковий кредит по рядку 17 -24 150 289,00 грн. (у т.ч. придбання з основною ставкою (рядок 10.1 Б) - 2 998 253,00 грн. та придбання зі ставкою 14 % (рядок 10.3Б)- 21 152 036,00грн.)

Таким чином ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА " в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Кодексу до складу податкових зобов`язань за липень 2021 року не включено ПДВ у сумі 12 220 925,00 грн. по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 12 220 925,00 грн.

Позивачем не відображено у складі податкових зобов`язань за серпень 2021 року податкові накладні, детальний опис яких здійснено на сторінках 9-12 акту перевірки. .

За даними податкової декларації з ПДВ за серпень 2021 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРО1ЕРРА" задекларовано податкові зобов`язання по рядку 9 у сумі 50 897 306,00 грн. (в т.ч. операції, що оподатковуються за ставкою 14 % (рядок 1.3Б) - 50 897 306,00 грн.)) та податковий кредит по рядку 17 - 50 715 529,00 грн. (в т.ч. придбання з основною ставкою (рядок 10.1Б) - 7 444 379,00 грн. та придбання зі ставкою 14 % (рядок 10.3Б) - 43 271 150,00грн.)) ;

Таким чином ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА " в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Кодексу до складу податкових зобов`язань за серпень 2021 року не включено ПДВ у сумі 12 298 204,00 грн. по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 12 298 204,00 грн.

Отже, за результатами камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за липень, серпень 2021 року, в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) на суму 24 519 129,00 грн.

Скаржник зауважує, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області використовувались виключно дані, зазначені у податкових деклараціях ТОВ даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних, що виключає необхідність проведення документальної перевірки за участі платника податку. Будь яких інших документів Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області при проведені камеральної перевірки використано не було.

З огляду на викладене, вбачається безпідставність .та необґрунтованість тверджень позивача, які були підтримані судом щодо неправомірності проведення камеральної перевірки контролюючим органом, з підстав , дослідженням останнім даних, зазначених у податкових деклараціях, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних.

Також, у ході розгляду справи не заперечувались правильність висновки акту перевірки та відсутність встановлених у актах порушень.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

На підставі підпункту 191.1.1. пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень, серпень 2021 року ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА" (код 44273045).

За наслідками перевірки складено акт від 18.11.2021 року №30893/04-36-18-08/44226021 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТО «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» (код 44273045) за липень, серпень 2021 року».

При перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 (від 21.10.2021 р. за № 9312456305), надану до Лівобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами телекомунікаційного зв`язку; податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2021 (від 22.10.2021 р. № 9313511410), надану до Лівобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами телекомунікаційного зв`язку; інформацію, наявну в базах даних ДІС України, надану плавником додатку, та відомості з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), щодо податкових накладних та розрахунків коригування, згідно з наданими платником електронними документами.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ПК України до складу податкових зобов`язань за липень серпень 2021 року не включено ПДВ у сумі 24 519 129,00 грн. по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 24 519 129,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 18.11.2021 року №30893/04-36-18-08/44226021, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення, а саме: №0020291809 від 01.02.2022 року, форма «Р», яким визначено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» податкове зобов`язання у розмірі 30 648 911,25 грн, з яких 24 519 129,00 грн. податок на додану вартість та 6 129 782,25 грн штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, діяв протиправно, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня..

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У пункті 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено обов`язок подання декларації за базовий звітний (податковий) період, у відповідні строки.

Згідно пункту 202.1. ст. 202 Податкового кодексу, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до ст. 203 вказаного Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 20.1.4, 20.1.18, 20.1.19, 20.1.26, 20.1.43, 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону; проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

У абзаці 1 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 зазначеного Кодексу, у редакції на час проведення перевірки, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, до переліку питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, віднесено, зокрема, і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Нормами пункту 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За пунктом 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.10 статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З аналізу наведених правових норм слідує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Крім того, особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165.

При цьому, п. 3.1.3 п. 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій передбачено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема, зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ № 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення) (3.1.3.7).

Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормою абзацу 16 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яким закріплено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Отже, як зазначалось, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Водночас процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

У свою чергу, відповідно до норм підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За змістом положень статей 77 і 78 ПК України на відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред`явлення направлення на перевірку.

При цьому, у відповідності до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналіз наведених норм (чинних на час проведення спірної перевірки) підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Водночас, якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення платником податків податкового законодавства (зокрема, за наслідками здійсненого співставлення даних податкової звітності платника із даними, наявними в Єдиному реєстрі податкових накладних), то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку такого платника. Так як питання достовірності відображених платником податків у поданій ним податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування відповідним податком, перевіряється шляхом комплексного дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів, - тобто в ході вже документальної перевірки, в порядку передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Отже, враховуючи наведені вище норми ПК України, перевірка достовірності та повноти нарахування і сплати податків є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 статті 75 ПК України.

Аналогічне правозастосування викладене і в постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 1 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15), від 24 червня 2020 року (справа №640/18801/18), від 27 липня 2020 року (справа №824/843/16-а), від 30 листопада 2021 року (справа № 804/6320/17), від 09 серпня 2022 року (справа № 640/23486/21), від 16 лютого 2023 року (справа № 810/2373/16), від 01 березня 2023 року (справа № 420/5098/20), від 03 жовтня 2023 року (справа №160/8243/22).

Позивачем не заперечувались висновки актів перевірок.

Судами встановлено, що під час проведення камеральних перевірок Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області використовувались виключно дані, зазначені у податкових деклараціях позивача, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних, що виключає необхідність проведення документальної перевірки за участі платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом камеральних перевірок була податкова звітність позивача з податку на додану вартість за липень, серпень 2021 року.

При цьому, зазначення питання яке досліджувалось перевіркою наказ не містить, визначене та передбачене пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

З акту вбачається, що відповідачем було досліджено відповідність даним системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт камеральних перевірки, в якому зазначено про виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, з посиланням на які були прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання за ПДВ.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені відповідачем обставини щодо не включено до складу податкових зобов`язань суми ПДВ по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов`язань, тобто, декларування податкових зобов`язань не в повному обсязі, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться в податкових зобов`язань до податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податків. Достовірність, повнота нарахування та сплати, зокрема, податку на додану вартість, є предметом виключно документальної перевірки.

Суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, є обов`язковою умовою для проведення перевірки та реалізації її наслідків.

Акт перевірки, отриманий в результаті фактичної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених Кодексом адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки, на підставі висновків акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N1570/7146/12), від 24 жовтня 2018 року (справа №808/1746/15), від 18 грудня 2018 року (справа №805/406/17-а), від 20 вересня 2019 року (справа №0340/1931/18), від 27 лютого 2020 року у справі № П/811/3206/15, від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при збільшенні суми грошового зобов`язання ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, що, своєю чергою, доводить протиправність такого податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року в адміністративній справі №160/15502/22 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року в адміністративній справі №160/15502/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2022 року №0020291809 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко