Ухвала

від 15.01.2024 по справі 400/4707/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2024 року

м. Київ

справа №400/4707/20

адміністративне провадження № К/990/43975/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 400/4707/20 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування наказу та висновку,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області звернулась до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Північного офісу Держаудитслужби від 21 вересня 2020 року №160 «Про початок моніторингу закупівель»;

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UА-2020-06-26-001873-с з предметом закупівлі «поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро - Миколаїв (через м.Кривий Ріг) на ділянці км 207+582 - км 213+208, Миколаївська область» (ДК 021:2015: 45230000-8) - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, опублікований 16 жовтня 2020 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UА-2020-06-26-001873-с з предметом закупівлі «поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро - Миколаїв (через м. Кривий Ріг) на ділянці км 207+582 - км 213+208, Миколаївська область» (ДК 021:2015: 45230000-8) - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, опублікований 16 жовтня 2020 року. В решті позову відмовлено.

26 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Північного офісу Держаудитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 400/4707/20. Відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким к задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Спір у зазначеній справі виник щодо правомірності висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі UА-2020-06-26-001873-с з предметом закупівлі «поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро - Миколаїв (через м.Кривий Ріг) на ділянці км 207+582 - км 213+208, Миколаївська область» (ДК 021:2015: 45230000-8) - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, опублікований 16 жовтня 2020 року.

Як вбачається з рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, зазначену справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Оскаржуючи судові рішення, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених, зокрема, підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи відповідача з огляду на те, що вони мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі.

Суд зазначає, що сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 400/4707/20 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування наказу та висновку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Н.М. Мартинюк