Ухвала

від 16.01.2024 по справі 400/3354/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2024 року

м. Київ

справа № 400/3354/22

адміністративне провадження № К/990/428/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Стеценка С.Г., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №400/3354/22 за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЛАКМА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

УСТАНОВИВ:

03.01.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №400/3354/22.

З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 позовну заяву Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, подав на неї апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліку апеляційної скарги - надання документа про сплату судового збору.

18.09.2023 судом апеляційної інстанції винесено оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка вмотивована тим, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув - не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору, в задоволенні якого було відмовлено.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Скаржник просив суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору посилаючись на відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір.

Колегія суддів зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки наведені апелянтом доводи не були підтверджені належними доказами та не свідчили про наявність об`єктивних перешкод для сплати судового збору.

Відповідно до частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Тому, враховуючи те, що скаржником не усунуто у встановлений судом строк виявленого недоліку, суд апеляційної інстанції прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги заявнику.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 296, 298, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №400/3354/22 за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЛАКМА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко

В.М. Кравчук,

Судді Верховного Суду