ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2024 року
м. Київ
справа №500/2284/20
провадження № К/990/9441/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
секретар судового засідання - Романова А.В.
за участі представників учасників справи:
від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - Мартинюк З.І.,
заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 ,
від ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2022 року (головуючий суддя Кухтей Р.В., судді Нос С.П., Обрізко І.М.)
у справі №500/2284/20
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області
до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство",
заявник апеляційної скарги ОСОБА_1
про застосування заходів реагування.
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2020 року Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", у якому просила визнати протиправним та анулювати лісорубний квиток від 03 березня 2020 року №50 серії ТЕ ЛРК №002484, виданий Державному підприємству "Бучацьке лісове господарство".
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, позовні вимоги задоволено повністю.
3. Згодом, апеляційна скарга на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року була подана особою, яка не брала участі у справі, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якої вирішив суд першої інстанції - ОСОБА_1 , в обґрунтування доводів якої останній зазначає, що судом першої інстанції не було застосовано до спірних правовідносин Правила охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 13 липня 2005 року №119. При цьому, зазначає, що роботи по рубці, які здійснювалися відповідно до спірного квитка, були зумовлені наявністю небезпеки для життя та здоров`я працівників лісового господарства та громадян. Також зазначає, що у лісорубному квитку було невірно вказано вид рубки, а тому ДП «Бучацьке ЛГ» відповідно до передбаченої процедури та з дотриманням чинного законодавства були допущені виправлення у лісорубному квитку. Судом першої інстанції не було враховано, що лісорубний квиток від 03 березня 2020 року виданий з метою проведення вирубки небезпечних дерев задля безпеки працівників лісового господарства.
4. Обґрунтовуючи наявність у ОСОБА_1 порушеного права рішенням суду першої інстанції, останній в апеляційній скарзі зазначив, що він видавав оскаржений лісорубний квиток як головний лісник Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство". Скасування лісорубного квитка у судовому порядку призвело до того, що на підставі Акта перевірки позивача від 25 травня 2020 року ДБР внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_1 як службової особи Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" по факту перевищення службових повноважень під час прохідної рубки.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" про застосування заходів реагування відмовлено.
6. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Держекоінспекцією у Тернопільській області було проведено позапланову перевірку дотримання Державним підприємством «Бучацьке лісове господарство» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої було складено Акт від 25 травня 2020 року №5/005, яким встановлено порушення вимог пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №724 (далі - Правила №724) та пункту 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 (далі - Порядок №761). Вказаний Акт підписаний посадовими особами державного нагляду (контролю) та представником відповідача без застережень.
8. Зокрема, Актом перевірки від 25 травня 2020 року зафіксовано, що у Коропецькому лісництві у кварталі 4 виділ 3.2 площею 5,8 га Державним підприємством «Бучацьке лісове господарство» проведено прохідну рубку у 2020 році.
9. Рубка призначена відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування, розробленого Львівською лісовпорядною експедицією у 2014 році. Згідно з польовою переліковою відомістю в рубку призначалося 102 - дерева породи дуб, 347 - дерев породи граб, 18 - дерев породи осика, 1 - дерево породи бук.
10. На проведення рубки Державному підприємству «Бучацьке лісове господарство» видано дозвіл - лісорубний квиток від 02 січня 2020 року №002468, згідно з яким вирубці підлягало 136 куб.м, в тому числі 3 куб.м ділової деревини, 111 куб.м. дров`яної деревини, 4 куб.м ліквіду з крони та 17 куб.м. хворосту і сучків.
11. Актом огляду місць використання лісових ресурсів від 30 квітня 2020 року встановлено, що на вищевказаній рубці проведено заготівлю деревини: ділової деревини - 7,493 куб.м.; дров`яної деревини - 104,61 куб.м; хворосту, хмизу і сучків - 17 куб.м. Рубка завершена, порубкові залишки поскладені у купи.
12. Крім цього, на вказаній ділянці (кварталі 4 виділ 3.2 площею 5,8 га.) у 2020 році згідно з виданим дозволом - лісорубним квитком від 03 березня 2020 року №50 серії ТЕ ЛРК 002484 на час перевірки проводилася рубка поодиноких дерев загальною кубомасою 9 - куб.м, в тому числі 8 куб.м дров`яної деревини, 1 куб.м хворосту і сучків.
13. Проведення господарського заходу здійснено на підставі рапорту лісника обходу №1 Коропецького лісництва Гвозди М.Г. від 10 лютого 2020 року, в якому зазначено про необхідність проведення відведення в рубку дерев в кв.4 вид 3.2 на площі 5,8 га Коропецького лісництва, в яких зазначено про виявлення небезпечних (пошкоджених) дерев.
14. Згідно з представленою польовою переліковою відомістю в рубку призначалося 85 дерев породи граб, 15 дерев породи дуб, 1 дерево породи черешня та 4 дерева породи липа.
15. 25 травня 2020 року відповідачем на адресу позивача направлені письмові пояснення від 25 травня 2020 року №231.
16. 27 травня 2020 року позивачем винесено припис від 27 травня 2020 року №1/1-1-11-1885, яким, серед іншого, вимагалось анулювати лісорубний квиток від 03 березня 2020 року №50 серії ТЕ ЛРК №002484, виданий Державному підприємству «Бучацьке лісове господарство» на проведення у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва іншого заходу, пов`язаного з веденням лісового господарства - рубка поодиноких дерев, до 25 червня 2020 року.
17. 06 травня 2020 року на адресу позивача надійшла відповідь на припис від 27 травня 2020 року, зі змісту якої вбачається, що Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство», перевіривши вивчення усіх матеріалів, а саме рапорти про необхідність проведення відведення в рубку дерев в кв.4 вид 3.2 на площі 5,8 га Коропецького лісництва, матеріали відводу нормативні матеріали з відведення і таксації лісосік, Правила № 724, а також беручи до уваги результати натурної перевірки, адміністрація підприємства визнає, що відділом лісового господарства помилково було кваліфіковано вид та відповідно назву рубки, на яку було виписано квиток серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року. З відповіді також вбачається, що оскільки фактична рубка більше відповідає суті проведення прохідних рубок, відповідачем було прийнято рішення вважати наявні матеріали відводу як довідводом прохідної рубки та виправити у вказаному квитку назву рубки з іншої рубки, пов`язаної з веденням лісового господарства (рубка поодиноких дерев), на прохідну рубку, що і було зроблено 27 травня 2020 року.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції у постанові від 03 листопада 2021 року, керувався тим, що перекваліфікація виду та назви лісогосподарської рубки не передбачена ні чинним лісовим, ні природоохоронним законодавством; а правилами та нормами лісового законодавства не передбачено проведення довідводу дерев у рубку на діючій лісогосподарській рубці, термін проведення якої ще не закінчився та не складено акту огляду місця заготівлі деревини за результатами проведення попередньої (прохідної) рубки, а тому призначення та проведення Державним підприємством "Бучацьке лісове господарство" лісогосподарської рубки поодиноких дерев у кварталі 4 виділ 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва здійснено з порушенням Правил № 724, які визначають основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів, у зв`язку із чим лісорубний квиток від 03 березня 2020 року №50 серії ТЕ ЛРК 002484 є протиправним та підлягає анулюванню.
19. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , не погодився з висновками про задоволення позову і, відмовляючи у позові, керувався тим, що лісорубний квиток від 03 березня 2020 року №50 був виданий з метою проведення робіт - вирубка небезпечних дерев задля безпеки працівників лісового господарства. Під час здійснення перевірки та складення Акту Держекоінспекцією не враховано той факт, що лісорубний квиток видано у зв`язку з виявленням небезпечних дерев на лісогосподарській ділянці.
20. Колегія суддів вважала необґрунтованими та безпідставними доводи позивача про те, що причиною призначення рубки поодиноких дерев було приховання незаконно пошкоджених дерев у кількості 85 шт за наслідками проведеної попередньої «прохідної рубки» на підставі лісорубного квитка, виданого 02 січня 2020 року з терміном дії до 31 грудня 2020 року, оскільки такі обставини ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо:
- застосування статей 67 та 69, частини 2 статті 68 Лісового кодексу України, а саме щодо можливості/неможливості видачі постійним лісокористувачем лісорубного квитка щодо спеціального використання лісових ресурсів в межах однієї і тієї ж лісової ділянки при наявності діючого та виданого, відповідно до вимог законодавства лісорубного квитка, спеціальне використання лісових ресурсів (прохідна рубка) за яким ще не завершена;
- застосування пунктів 6.3, 6.4, 6.7 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21 січня 2013 року №9 в частині можливості здійснення постійним лісокористувачем внесення змін у лісорубний квиток з метою зміни виду та назви рубки з такої, що не передбачена лісовим законодавством на інший вид та назву, задля її узаконення.
22. Також позивач звертає увагу на те, що Восьмим апеляційним адміністративним судом при прийнятті постанови від 03 березня 2022 року порушено вимоги процесуального права, оскільки не досліджено питання щодо того, які саме права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 порушено при анулюванні лісорубного квитка.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
24. За приписами статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
25. Статтею 65 Лісового кодексу України визначено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
26. У статті 67 вказаного кодексу регламентовано, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:
1) заготівля деревини;
2) заготівля другорядних лісових матеріалів;
3) побічні лісові користування;
4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.
Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
27. Частинами 1, 2 статті 68 Лісового кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.
Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів.
28. Згідно зі статтею 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.
29. Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.
30. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справа №817/1855/17 зробила висновок, що лісове господарство, видаючи лісорубний квиток у спірних відносинах, що є дозвільним документом (спеціальними дозволом на заготівлю деревини), діяло як дозвільний орган.
31. Пунктом 14 Порядку №761 передбачено, що лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
32. Відповідно до пункту 132 додатку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток) віднесений до дозвільного документа.
33. Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру (абзац п`ятий частини сьомої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»).
34. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що 27 травня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області в ході проведення перевірки винесено припис №1/1-1-11-1885, яким приписано анулювати лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року, виданий Державному підприємству "Бучацьке лісове господарство" на проведення у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва іншого заходу, пов`язаного з веденням лісового господарства - рубка поодиноких дерев до 25 червня 2020 року.
35. Відповідач надав відповідь на припис, де повідомив інспекцію, що, перевіривши вивчення усіх матеріалів, а також, беручи до уваги результати натурної перевірки, адміністрація підприємства визнає, що відділом лісового господарства помилково було кваліфіковано вид та відповідно назву рубки, на яку було виписано квиток серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року.
З цієї відповіді також вбачається, що оскільки фактична рубка більше відповідає суті проведення прохідних рубок, відповідачем було прийнято рішення вважати наявні матеріали відводу як довідводом прохідної рубки та виправити у вказаному квитку назву рубки з іншої рубки, пов`язаної з веденням лісового господарства (рубка поодиноких дерев) на прохідну рубку, що і було зроблено 27 травня 2020 року.
36. Суд враховує, що прохідні рубки є одним зі способів рубок догляду, що відносяться до рубок формування і оздоровлення лісів. Основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищених стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів визначаються Правилами №724.
37. Згідно з пунктом 2 Правил №724 під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.
38. За приписами пунктів 6.3, 6.4, 6.7 вказаних Методичних вказівок дозвіл на проведення рубки оформляється лісорубним квитком.
Лісорубний квиток видається для кожного лісокористувача окремо на кожну лісосіку (лісову ділянку).
Видача лісорубного квитка одному лісокористувачу на декілька лісосік допускається за умови, якщо до них застосовується однакові вид і спосіб рубки та однаковий спосіб обліку деревини.
Необхідні виправлення на бланках лісорубного квитка виконуються чорнилом червоного кольору. Неправильно написане закреслюється і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.
39. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 травня 2020 року з огляду на те, що на лісовій ділянці було виявлено 85 небезпечних дерев у лісорубному квитку №50 було здійснено виправлення на «прохідну рубку», що засвідчено печаткою, підписом керівника Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" та зазначено дату виправлення. Вказана обставина підтверджується копією лісорубного квитка, копія якого міститься в матеріалах справи.
40. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, викладений у постанові від 03 березня 2022 року, про те, що дії Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" щодо виправлення в лісорубному квитку здійснені відповідно до передбаченої процедури та з дотриманням вимог чинного законодавства.
41. Щодо видачі лісорубного квитка серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року під час дії лісорубного квитка від 02 січня 2020 року №002468 колегія суддів враховує таке.
42. Пунктом 4 Правил №724 визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.
43. Заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1 - у судах апеляційної та касаційної інстанції наголошував на тому, що, розпочавши рубку дерев відповідно до лісорубного квитка від 02 січня 2020 року №002468, було вирублено вищі і товщі дерева у відповідному кварталі лісу, дерева, які залишилися, були нижчими та тоншими. Зимові погодні умови пошкодили частину нижчого ярусу молодих дерев, у зв`язку з чим вирубку дерев за лісорубним квитком від 02 січня 2020 року №002468 необхідно було зупинити і здійснити заходи щодо гарантування безпеки працівників лісового господарства під час вирубки лісів.
44. При цьому, ОСОБА_1 наголошував, що відсутній чітко визначений порядок усунення небезпеки після проведення відповідної рубки та неможливість продовжити роботи до усунення відповідної небезпеки.
45. Елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
46. Вимога законності закладена у статті 5 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція).
47. ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
48. Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».
49. На думку ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 24 квітня 2008 року у справі «C. G. та інші проти Болгарії» (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07,§ 39), від та від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, § 170)).
50. Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
51. Лісове законодавство не визначає можливості видачі додаткового лісорубного квитка без матеріалів лісовпорядкування. Водночас, посадова особа лісового господарства має забезпечити охорону праці працівникам лісового господарства.
52. Лісова галузь є однією з найбільш травмонебезпечних, а тому необхідно більш досконало підходити до забезпечення охорони праці працівників, які виконують лісосічні роботи.
53. Згідно з пунктами 121-122 НПАОП 0.00-4.12-2005 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою" до робіт з підвищеною небезпекою належать лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу, лісогосподарські і лісозаготівельні роботи, які виконуються на територіях, забруднених (5-10 кі/кв.км ) цезієм 134, 137.
54. Питання охорони праці регулюються Законом України „Про охорону праці", Кодексом законів про працю України, Законом України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також рядом постанов Кабінету Міністрів України.
55. Одним із найважливіших нормативно-правових актів про охорону праці є Закон України „Про охорону праці". Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров`я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
56. Закон встановлює пріоритет життя та здоров`я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, тобто в першу чергу мають дотримуватись вимоги нормативно-правових актів про охорону праці, щоб працівник під час операцій виробничого циклу не отримував травм, не зазнавав погіршення стану здоров`я, професійних захворювань або зменшення працездатності, і лише потім має звертатись увага на результати виробничої діяльності підприємства.
57. Вимоги до організації безпечних умов праці працівників лісового господарства встановлено Правилами охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, що затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 13 липня 2005 року № 119.
58. Пунктом 15.2.29 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості передбачено, що лісорубні квитки на прибирання небезпечних дерев повинні виписуватися не пізніше ніж через 10 днів після надходження відповідної заявки від підрозділів лісозаготівельника, перед розробленням лісосік рубок головного користування в першому кварталі наступного року - не пізніше 15 жовтня попереднього року.
59. Відповідно до пункту 1.2 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості небезпечні дерева - дерева з гнилизною, вигорілою чи механічно ушкодженою більше як на 0,4 діаметра частиною стовбура; сухостійні (поступово відмерлі); завислі; з видимими давніми тріщинами в стовбурі; переламані та розчахнені, злами та відчахнуті стовбури, конкуренти від яких не відокремлені від дерева-носія; вивернені з корінням, що не лежать стійко на землі; нахилені під кутом понад 30 град. у результаті ушкодження кореневої системи, повного чи часткового відриву її від ґрунту або перенасичення ґрунту вологою; дерева, підтримуючі злами (відчахнення) сусідніх дерев; злами, що відокремились від дерева-носія, але верхівкою чи стовбуровою частиною вгрузли в землю в положенні, близькому до вертикального, іноді спираючись на підтримуючі дерева. Такі дерева або їх частини частіше, ніж інші, падають на землю від притиснення, поштовху, удару, розгойдування, потрясіння повітря чи ґрунту під час руху технічних засобів та звалюванні інших дерев, а також від дії вітру, смерчу, граду, навантаження крони снігом чи ожеледдю, а тому мають приземлюватись за відносно безпечних погодних умов з дотриманням вимог підпунктів 15.1.18 та 15.1.19 цих Правил.
60. У пунктах 15.3.47 і 15.3.48 вказаних Правил визначено, що керівник робіт, а за його відсутності - бригадир (ланковий) повинен не допускати залишення на лісосіці підпиляних, недопиляних, підрубаних та завислих під час звалювання дерев. У разі зависання дерева робота в небезпечній зоні, що створюється при його можливому самопадінні, а також під час падіння дерева, підтримуючого зависле, повинна бути призупинена до приземлення завислого дерева.
61. Тобто, зазначені норми визначають необхідність оформлення лісорубного квитка на прибирання небезпечних дерев, що, у свою чергу, направлено на гарантування безпеки працівників лісового господарства під час вирубки лісів.
62. Судом апеляційної інстанції встановлено, що лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року був виданий з метою проведення робіт - вирубка небезпечних дерев задля безпеки працівників лісового господарства. Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство», видаючи лісорубний квиток від 03 березня 2020 року, врахувала, крім іншого рапорти про необхідність проведення відведення в рубку дерев в кв.4 вид 3.2 на площі 5,8 га Коропецького лісництва, в яких зазначено про виявлення небезпечних (пошкоджених) дерев і необхідність призупинення рубки.
63. Зважаючи на те, що Правилами охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості передбачено оформлення лісорубного квитка у такому винятковому випадку як прибирання небезпечних дерев, задля гарантування безпеки працівників лісового господарства під час вирубки лісів, а також зважаючи на встановлення судом апеляційної інстанції у постанові від 03 березня 2022 року, факту того, що видача вказаного лісорубного квитка була обумовлена саме забезпеченням безпеки працівників лісового господарства, тому ОСОБА_1 як службова особа лісового господарства діяв правомірно, надав пріоритети життю та здоров`ю своїх працівників.
64. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 зробив законний та обґрунтований висновок про відмову у позові.
65. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
66. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2022 року - без змін.
67. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судове рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2022 року у справі №500/2284/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2024 |
Оприлюднено | 18.01.2024 |
Номер документу | 116336200 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стародуб О.П.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єзеров А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні