Окрема думка

від 11.01.2024 по справі 500/2284/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

11 січня 2024 року

м. Київ

справа №500/2284/20

адміністративне провадження №К/990/9441/22

судді Верховного Суду Стародуба О.П.

у справі №500/2284/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" про застосування заходів реагування,

щодо постанови Верховного Суду від 11.01.2024, якою касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області залишено без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 у справі №500/2284/20 - без змін.

Залишаючи постанову суду апеляційної інстанції без змін, Верховний Суд виходив з того, що Правилами охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, що затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 13.07.2005 № 119 передбачено оформлення лісорубного квитка у такому винятковому випадку, як прибирання небезпечних дерев, задля гарантування безпеки працівників лісового господарства під час вирубки лісів, а також зважаючи на встановлення судом апеляційної інстанції у постанові від 03.03.2022 факту того, що видача вказаного лісорубного квитка була обумовлена саме забезпеченням безпеки працівників лісового господарства, ОСОБА_1 , як службова особа лісового господарства, діяв правомірно, надав пріоритети життю та здоров`ю своїх працівників.

На підставі статті 34 КАС України вважаю за необхідне висловити щодо рішення Верховного Суду у цій справі окрему думку.

Предметом позовних вимог у справі є лісорубний квиток, виданий ДП "Бучацьке лісове господарство" Коропецькому лісництву, який Державна екологічної інспекції у Тернопільській області просить скасувати як незаконно виданий.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено.

Відповідач ДП "Бучацьке лісове господарство" оскаржило в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

За наслідками апеляційного перегляду постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Після цього рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 , який участь у розгляді справи не брав.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відмовлено.

Ключовим доводом касаційної скарги є те, що апеляційним судом здійснено повторний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, яке уже набрало законної сили, а також судом апеляційної інстанції не досліджено питання щодо того, які саме права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 порушено при анулюванні лісорубного квитка.

За правилами частини першої статті 293 КАС України, крім учасників справи, право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції мають також особи, які не брали участі у справі.

Водночас, зазначені особи мають таке право лише за умови, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Таким чином, вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, першочерговим є з?ясування питання чи суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Як вбачається зі змісту ухвали про відкриття апеляційного провадження від 05.01.2022 та постанови від 03.03.2022 Восьмого апеляційного адміністративного суду в порушення вимог статті 293 КАС України судом апеляційної інстанції питання чи вирішив суд першої інстанції питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 не з?ясовано.

Крім того, предметом позовних вимог у справі є лісорубний квиток.

За змістом статті 69 Лісового кодексу України лісорубний квиток - це спеціальний дозвіл, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці, який видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції прийняв рішення про скасування лісорубного квитка, виданого ДП "Бучацьке лісове господарство" Коропецькому лісництву.

Враховуючи предмет позовних вимог та характер спірних правовідносин рішенням суду першої інстанції вирішено питання права та обов`язки безпосередньо ДП "Бучацьке лісове господарство" та Коропецького лісництва.

Питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 , який разом з ОСОБА_2 як посадові особи лісництва оформляли лісорубний квиток, суд першої інстанції не вирішував.

За таких обставин, апеляційне провадження та апеляційний перегляд справи згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 здійснено на підставі апеляційної скарги особи, яка відповідно до статті 293 КАС України не наділена правом апеляційного оскарження.

Подальше порушення кримінального провадження та ймовірне прийняття рішення про відшкодування шкоди не характеризує рішення суду першої інстанції у цій справі як таке, яким вирішено питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки безпосередньо ОСОБА_1 .

У судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2008 у справі №2/164-35/246, судове рішення, що оскаржується особою, незалученої до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, у постанові від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, в ухвалі від 19.10.2018 у справі №826/13182/17, у постанові від 30.10.2020 у справі №818/1088/15, ухвалах від 15.02.2023 у справі №380/8794/20 та інших.

Крім того, відповідачем було реалізоване право апеляційного оскарження, за наслідками якого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Така постанова суду апеляційної інстанції станом на час касаційного перегляду справи залишається чинною.

Наявність постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, виключає також можливість вирішення в рамках касаційного перегляду справи і питання наявності у позивача права звернення до суду, оскільки відповідач як особа, якій належить право апеляційного оскарження, скористався таким правом і не ставив під сумнів таке право позивача у суді апеляційної інстанції.

Відтак, скасування з цих підстав постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 не відмінить дію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, яка не є предметом касаційного оскарження у цій справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За таких обставин, на мою думку, касаційна скарга підлягала частковому задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд для вирішення питання закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС України.

Суддя О. Стародуб