Ухвала

від 17.01.2024 по справі 642/184/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

17.01.2024

Справа №642/184/24

Провадження №1-кс/642/238/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу увиглядітримання підвартоювідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Горлівка, Донецької області, українець, громадянин України, неодружений, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз 08.05.2020 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 07.04.2023 звільнений з ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» у зв`язку з відбуттям строку покарання, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 186 ККУкраїни,

встановив:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому слідчий СВВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_5 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обгрунтування клопотання слідчий вказав, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221220000162 від 14.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення воєнного стану по всій території України, починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, будучи раніше судимим за вчинення умисних, корисливих кримінальних правопорушень, відповідних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин:

Так, 12 січня 2024 року приблизно о 16 годин 00 хвилин, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходились в кафе «Вдали от жён», за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 3А, де в той же час перебував потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким останні почали спілкування, запропонувавши спільно вжити алкогольні напої та пригостити їх цигарками.

Під час спілкування, у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_7 , в ході якого всі перемістились на вулицю, опинившись біля входу до зазначеного кафе.

Перебуваючи на вулиці, перед входом до кафе, ОСОБА_4 , попрохав потерпілого ОСОБА_7 надати грошові кошти в сумі 50 гривень, на що останній відповів відмовою.

В цей час, у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 та реалізуючи свій умисел, діючи відкрито, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи діяти саме таким чином та довести свій умисел до кінця, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою ОСОБА_4 з ОСОБА_6 , в групі між собою, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров`я потерпілого.

Так, ОСОБА_4 спочатку наніс один удар кулаком правої руки в область лівої сторони обличчя ОСОБА_7 , при цьому потягнув потерпілого до низу, від чого останній втратив рівновагу та впав.

Далі, продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 утримували потерпілого ОСОБА_7 на землі, не даючи йому змоги чинити опір та припинити протиправні дії останніх.

В цей момент, ОСОБА_6 заволодів гаманцем з грошовими коштами в сумі 45000 грн з барсетки чорного кольору «LANPAD SINCE 1988», яка висіла на лівому плечі потерпілого ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з місця скоєння кримінального правопорушення почали тікати.

Після чого, ОСОБА_7 намагаючись наздогнати останніх, став за ними бігти, в цей час ОСОБА_4 відкрито заволодів барсеткою чорного кольору «LANPAD SINCE 1988» потерпілого вартістю 700 гривень з її вмістом, зірвавши її з лівого плеча ОСОБА_7 . Вміст барсетки для потерпілого матеріальної цінності не становить.

Надалі, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з місця скоєння кримінального правопорушення втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду на суму 45700 гривень та спричинені тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких встановлюється шляхом проведення судово-медичної експертизи.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

16.01.2024 ОСОБА_4 , згідно вимог ст. ст. 42, 276 - 278 КПК України, повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Відповідно дост.12КК України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Беручи доуваги те,що ОСОБА_4 підозрюється увчиненні умисноготяжкого злочинупроти власності,у органудосудового розслідуванняє підставивважати щоу підозрюваного можуть виникнути передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби:

- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 , підозрюється увчиненні тяжкогокримінального правопорушення,за якезаконом передбаченепокарання увигляді позбавленняволі настрок від7до 10років,обставини кримінальногоправопорушення,в якомупідозрюється ОСОБА_4 свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій. Законних джерел отримання заробітку він не має. Крім цього, підозрюваний усвідомлює незворотність настання покарання, та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду;

- незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, з метою змусити останнього відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки маючи процесуальний статус підозрюваного та залишаючись на свободі, останньому відомо місце мешкання потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може незаконно умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на потерпілого з метою змусити останнього відмовитись від раніше наданих показів;

- вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується даними про особу підозрюваного, який законних джерел отримання заробітку не має, не працевлаштований, обставини кримінальних правопорушень в яких він підозрюється свідчать про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим, існують достатні підстави вважати, про він не бажає вести законний спосіб життя.

Зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на наведені в ньому обставини.

Підозрюваний проти клопотання заперечував, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

В провадженніСВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024221220000162 від 14.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

16.01.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом с частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв`язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

В контексті вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя визнає підозру у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченогоч.4 ст. 186 КК України, обгрунтованою і достатньою для застосування до нього запобіжного заходу.

Інкримінований ОСОБА_4 злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Санкцією ч.4 ст. 186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Так, враховуючи дані про особу підозрюваного, останній, будучи обізнаним про тяжкість покарання, може ухилятись від суду та органу досудового розслідування, впливати на свідків для уникнення покарання, вчинити інше правопорушення, а тому обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1ст. 177 КПК України.

Приймаючи рішення про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

В той час, підозрюваним ризики не спростовані, також не надані документи на підтвердження того, що за станом здоров`я він не в змозі перебувати в слідчому ізоляторі.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, а саме п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, з метою дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи положення ст.ст. 177, 178, п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, а саме із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

В той час, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Однак, враховуючи, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 16.01.2024, з клопотанням слідчий звернувся до слідчого судді 17.01.2024, при цьому, підозрюваний в порядку ст. 208 КПК України не затриманий, враховуючи строки досудового розслідування, передбачені ч.1 ст. 219, п.4 ч.3 ст. 219 КПК України, та положення ч.5 ст. 115 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати строки досудового розслідування, а саме до 15.03.2024, тобто на 59 діб. Тому в цій частині клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,219,372,376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вумовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 59 діб, а саме до 15.03.2024 включно, без визначення застави.

Строк діїухвали - до 15.03.2024 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя