Ухвала

від 04.01.2024 по справі 667/10040/13-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 667/10040/13-ц

н/п 2-п/766/16/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.

секретар судового засідання Царенко Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мурашкіна Андрія Вікторовича про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 11.03.2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2022 року до суду представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мурашкін Андрій Вікторович звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 11.03.2014 року по справі №667/10040/13-ц та призначити справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, а також поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про судове рішення представник відповідача дізнався лише 30.12.2021 року, під час ознайомлення з матеріалами справи.

14 січня 2022 року згідно протоколу розподілу справи між суддями у автоматичному режимі, вищевказана заява передана на розгляд судді Єпішину Ю.М.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Належним чином повідомлялися, про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 1ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним зазначити наступне.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосуванняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2017 року).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відповідно до частини третьоїстатті 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 4ст. 284 ЦПК України).

З огляду на зазначені стороною відповідача обставини щодо пропуску строку, суд вважає за можливе задовольнити заяву, поновивши, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість вимог заяви в частині скасування заочного рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 1статті 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно дост. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із положеннямист.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, лише за сукупністю цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Суд вважає, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Крім того в матеріалах справи містяться повідомлення про слухання справи отримані відповідачем ОСОБА_1 та його представником адвокатом Риженком Д.О. особисто (Т.1 а.с.23, 32), що свідчить про відсутність поважних причин неявки в судове засідання.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, копія заочного рішення суду від 11.03.2014 направлялась на адресу відповідачів.

Тобто, судом вживались всі необхідні процесуальні заходи для повідомлення особи про судові засідання та про результат розгляду справи.

Також, жодних доказів в підтвердження поданої заяви про перегляд заочного рішення, тобто доказів, які слугують на користь відповідача та мають істотне значення для правильного вирішення справи, та які не було подано на час розгляду справи по суті, зокрема на спростування висновків суду, заявником не надано.

Так, у відповідність до ч. 4ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на які надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свободнаголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішеннявід 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, слід зазначити про те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

В спірній по справі ситуації суд виходить з того, що відповідачем не дотримано процесуальних вимог цивільного законодавства, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого заочного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, судом вживались всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та судом у справі було ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які знаходились в матеріалах справи.

Зазначені представником відповідача обставини в заяві не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності сукупності підстав, які зазначені в частині першійст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідачів та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд вважає, що підстави для застосуванняст.288ЦПК України відсутні, отже, у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мурашкіна Андрія Вікторовича про перегляд заочного рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 11.03.2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення кредитної заборгованості, слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 253, 260, 261, 284, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Мурашкіну Андрію Вікторовичу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мурашкіна Андрія Вікторовича про перегляд заочного рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 11.03.2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення кредитної заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М.Єпішин