Ухвала

від 17.01.2024 по справі 742/6181/23

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/742/92/24

Єдиний унікальний № 742/6181/23

УХВАЛА

17 січня 2024 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд в складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши заяву підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023272190000009 у справі за клопотанням слідчого про надання дозволу на безоплатну передачу ЗСУ речових доказів, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023272190000009 у справі за клопотанням слідчого про надання дозволу на безоплатну передачу ЗСУ, в особі військової частини НОМЕР_1 , речових доказів.

16 січня 2024 року в судовому засіданні, яке було проведене в режимі відеоконференції, підозрюваний ОСОБА_3 заявив усне клопотання про відвід слідчому судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_4 . Клопотання мотивує тим, що на судове засідання, яке відбулось 09січня 2024 року в режимі відеоконференції, його ніхто не запросив, так як не було належного виклику до суду. Весь судовий процес головуючий суддя грався в телефоні, та не звертав ні на, що уваги. Така поведінка судді під час розгляду клопотання, дає ОСОБА_3 підстави вважати, що суддя уже прийняв рішення у позасудовий спосіб. Крім того, незабезпечення належної якості відеозв`язку позбавили ОСОБА_3 можливості оцінювати позицію прокурора.

У судове засідання в режимі відеоконференції ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_5 на 11 год 00 не з`явилися, хоча останній належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи шляхом надіслання йому та отримання ним телефонограми. У зв`зку із забезпеченням права доступу до правосуддя та забезпечення можливості стороні захисту прийняти участь у розгляді заяви про відвід, судове засідання було відкладено на 14 год 00 хв, про що також адвокат був повідомлений шляхом направлення та отримання ним телефонограми. Проте, Новгород Сіверський районний суд Чернігівської області, з приміщення якого повинна була бути проведена відеоконференція, не вийшов на відеозв`язок, був не в мережі.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Слідчий суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Своїм правом на дачу пояснень в порядку ч.3 ст.81 КПК України, не скористався.

Суд, ухвалив провести розгляд клопотання про відвід за відсутності осіб, які не з`явились та були належним чином повідомлені.

Відповідно доч.4ст.107КПК Україниу разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_3 , вивчивши заяву про відвід (шляхом прослуховування технічного запису перебігу судового засідання), перевіривши матеріали справи, в якій заявлено про відвід, приходить до наступного висновку.

Зокрема, ч.1 ст.81 КПК України визначено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України та ст. 76 КПК України.

Положеннями статей 75, 76 КПК України, передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Із заявленого відводу судді вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 вказує обставини як на підставу відводу судді - інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

При цьому, суд враховує, що у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України», судом було констатовано порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п.66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Наведене свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Частина 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 зазначеного Закону суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції».

Слідчим суддею установлено, що в провадженні слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_4 знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023272190000009, у справі за клопотанням слідчого про надання дозволу на безоплатну передачу ЗСУ речових доказів.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 щодо неналежного його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, яке було призначено на 09.01.2024 та намір розглядати провадження без його участі не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно журналу судового засідання в режимі відеоконференції №2324901 від 09.01.2024, та з переглянутого в судовому засіданні відеозапису судового засідання за участі слідчого судді ОСОБА_4 , суд встановив, що останній відклав розгляд справи з метою забезпечення явки в судове засідання підозрюваного власника майна, чим забезпечив дотримання його прав.

Доводи ОСОБА_3 про те, що слідчий суддя під час судового засідання грався в телефоні, суд не приймає до уваги, оскільки з дослідженого відеозапису не можливо встановити дані обставини.

Надаючи оцінку доводам заявника щодо наявності підстав, що викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , суд констатує, що доводи сторони захисту щодо неналежного виклику до суду, поведінки судді в засіданні, можливого прийняття рішення в позасудовий спосіб свідчать про незгоду з прийнятими слідчим суддею процесуальними рішеннями та діями слідчого судді, що не може бути підставою для відводу та є суб`єктивною думкою заявника, нічим не підтвердженою.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості.

Детальний аналіз наведених підстав, які, на переконання заявника викликають сумніви в неупередженості судді, вказують на те, що поданою заявою про відвід судді, фактично висловлюється певна незгода з його процесуальними рішеннями в процесі розгляду справи.

Незгода обвинуваченого з правовою позицією судді при прийнятті відповідних рішень та їх обґрунтуванням сама по собі за відсутності доказів про будь-яку зацікавленість судді у результатах розгляду справи, не може бути достатньою підставою для сумнівів в неупередженості судді. Натомість, у випадках передбачених законом, така незгода може бути підставою для апеляційного оскарження прийнятого суддею рішення.

Підсумовуючи, суд наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи, але вмотивованість заяви про відвід судді є процесуальним обов`язком учасника, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.

Судовим розглядом не встановлено та стороною захисту не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 і унеможливлювали б винесення ним об`єктивного рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75,80,81 КПК України,

постановив:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023272190000009 у справі за клопотанням слідчого про надання дозволу на безоплатну передачу ЗСУ речових доказів -відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6