Ухвала

від 15.01.2024 по справі 595/996/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/996/22Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І. Провадження № 22-ц/817/221/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

У Х В А Л А

15 січня 2024 р.м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Гірський Б.О.

Суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

при вирішенні питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Скиба Віталій Михайлович на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року та ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУКООП до ОСОБА_1 , Бучацької міської ради, Державного реєстратора Бучацької міської ради Лесика Василя Богдановича про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКООП", приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу (реєстратор) Федірко Галини Миронівни, третя особа: Бучацька міська рада про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2023 року ОСОБА_1 , з пропуском встановленого законом строку, подано апеляційну скаргу на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року та на ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову.

Також 20 грудня 2023 року скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року, в якій поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження обґрунтовував тим, що повний текст рішення суду його представником було отримано лише 21 листопада 2023 року, проте питання щодо поновлення строку на оскарження ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року скаржником не порушувалось.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 01 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано останньому строк для порушення питання про поновлення строку та зазначення підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

10 січня 2024 року на виконання зазначеної вище ухвали апеляційного суду, представником ОСОБА_1 - адвокатом Скибою В.М. (через систему Електронний суд) подано заяву про усунення недоліків до якої, зокрема, долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року, в якому він посилається на те, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про зміну предмету позову, відповідно до вимог ч.1 ст. 353 ЦПК України окремо не оскаржується, а тому просить поновити цей строк.

Ознайомившись із матеріалами апеляційної скарги та вказаним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 03 травня 2023 року, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

У частині першій статті 353 ЦПК України визначений перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Отже, оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету і підстав позову не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в порядку статті 353 ЦПК України.

Разом із тим, наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмету і підстав позову є повернення такої заяви позивачу.

Водночас, пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

У справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмету і підстав позову є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, то на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про зміну предмету і підстав позову може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 у справі №492/1529/19.

Професійний адвокат Скиба В.М. звернувся із апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу суду першої інстанції, просить її скасувати, хоча в своїх обґрунтуваннях посилається на те, що така ухвала не підлягає оскарженню, чим висловлює свою суперечливу позицію.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (частина третя статті 27 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у рішеннях від 09 листопада 2004 року в справі «Науменко проти України», від 18 січня 2005 року в справі «Полтораченко проти України» та від 08 листопада 2005 року в справі «Тімотієвич проти України».

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У зв`язку з наведеним вище, суд апеляційної інстанції вважає, що представнику апелянта адвокату Скибі В.М. повинні бути відомі вищевказані правові позиції, ним подана скарга на ухвалу, яка може бути оскаржена окремо від рішення суду і оформлена окремим процесуальним документом, поза межами процесуального строку, який пропущений на значний термін і наведені ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можуть бути визнані поважними, тому слід відмовити у відкритті апеляційного провадження в цій частині.

Відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник, справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішенння суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскільки повний текст судового рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року було складено 17 листопада 2023 року, а в ЄДРСР воно зареєстроване 22 листопада 2023 року, пропущений ОСОБА_1 строк на його апеляційне оскарження рішення слід поновити.

Апеляційна скарга в частині оскарження рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року відповідає вимогам ст.356 ЦПК України.

Підстав для залишення апеляційної скарги, в зазначеній частині, без руху, повернення чи відмови у відкритті апеляційного провадження немає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 354, 356, 357, 358, 359, 360, 361 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, які наведені в клопотанні ОСОБА_1 .

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року.

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року.

Надіслати учасникам справи копії даної ухвали, копії апеляційних скарг з доданими до них матеріалами.

Витребувати із Бучацького районного суду Тернопільської області матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУКООП до ОСОБА_1 , Бучацької міської ради, Державного реєстратора Бучацької міської ради Лесика Василя Богдановича про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКООП", приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу (реєстратор) Федірко Галини Миронівни, третя особа: Бучацька міська рада про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними, на підставі яких проведено державну реєстрацію, прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Зазначені матеріали надіслати апеляційному суду не пізніше 3 робочих днів з дня надходження даної ухвали.

Надати строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження.

До відзиву додати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Роз`яснити учасникам справи, що документи подані поза межами процесуальних строків, які надані судом апеляційної інстанції, у відповідності до ст.126 ЦПК України залишаться без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з інформацією про рух справи на офіційному веб порталі судової влади України обравши назву суду, рубрику "громадянам" та "інформація щодо розгляду судових справ" за посиланням https://court.gov.ua/fair/sud1990/

Ухвала оскарженню в частині відкриття апеляційного провадження у касаційному порядку не підлягає, а в частині відмови у відкритті апеляційного провадження може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Хома М.В.

Храпак Н.М.