Постанова

від 10.01.2024 по справі 910/9831/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2024 р. Справа №910/9831/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Макуха О.А.

представники сторін:

від позивача: Козачишена Л.А.

від відповідача: Вихрицький Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Бі Про Інжинірінг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 (повний текст складено 20.09.2023)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 (повний текст складено 12.10.2023)

у справі №910/9831/23 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс"

до Приватного підприємства "Бі Про Інжинірінг"

про стягнення 463 378,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (далі - ТОВ "Будгенсервіс") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Бі Про Інжинірінг" (далі - ПП "Бі Про Інжинірінг") заборгованості у загальному розмірі 463 378,37 грн, з яких: 210 935,45 грн - основний борг, 161 588,03 грн - пеня, 15 222,01 грн - три проценти річних, 75 632,88 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання робіт за договором підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300, внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 210 935,45 грн. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 161 588,03 грн пені на підставі пункту 8.2 договору, а також 15 222,01 грн трьох процентів річних та 75 632,88 грн інфляційних втрат, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Крім того, до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 74 000,00 грн.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2023 у справі №910/9831/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП "Бі Про Інжинірінг" на користь ТОВ "Будгенсервіс" 210 935,45 грн основного боргу, 141 661,94 грн пені, 381,42 грн трьох процентів річних та судовий збір у розмірі 5 294,69 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, дійшов висновку, що наявність та розмір заборгованості ПП "Бі Про Інжинірінг" за спірним договором підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 210 935,45 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, здійснивши власний розрахунок пені за прострочення виконання відповідачем робіт, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є пеня у сумі 141 661,94 грн. Також, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок трьох процентів річних, в межах заявленого позивачем періоду нарахування, та дійшов висновку, що обґрунтованим розміром трьох процентів річних, які підлягають стягненню з відповідача, є 381,42 грн. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, оскільки позивач нараховує інфляційні втрати по квітень 2023 року включно, тоді як прострочення виконання грошового зобов`язання виникло з 16.05.2023.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 частково задоволено заяву ТОВ "Будгенсервіс".

Стягнуто з ПП "Бі Про Інжинірінг" на користь ТОВ "Будгенсервіс" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд враховуючи складність даної справи, предмет та підстави позову у даній справі, а також беручи до уваги подану відповідачем заяву про зменшення розміру адвокатських витрат, дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу адвоката не є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору, а визначений позивачем розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката на відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "Бі Про Інжинірінг" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.

Так, скаржник, зокрема зазначає, що відсутність вини підрядника у невиконанні робіт підтверджується також тим, що за весь час дії договору з моменту його укладення замовник не направляв підряднику жодної претензії, вимоги чи іншого звернення стосовно невиконання, несвоєчасного чи неналежного виконання умов договору підряду. Фактично замовник розумів, що передача підряднику неякісного проекту та відсутність всіх необхідних погоджень на виконання підрядних робіт це відповідальність замовника, а не підрядника. Тому сторони продовжували співпрацю і відповідач здійснював усі необхідні дії щоб розпочати підрядні роботи з дотриманням всіх чинних будівельних норм.

Крім того, скаржник посилається те, що він не був повідомлений про розгляд справи і не мав можливості надати суду докази на підтвердження власної позиції та спростування доводів позивача, у зв`язку з чим заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи доданих до цієї апеляційної скарги документів.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ПП "Бі Про Інжинірінг" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Будгенсервіс" про витрати на правову допомогу адвоката відмовити.

Скаржник посилається на те, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Так, скаржник посилається на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження неминучості витрат на професійну правничу допомогу, а також на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час. Матеріали справи не містять належних доказів обґрунтування розміру заявлених до стягнення витрат на оплату правничої допомоги.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2023 у справі №911/1315/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023 апеляційну скаргу ПП "Бі Про Інжинірінг" у справі №910/9831/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9831/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ПП "Бі Про Інжинірінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/9831/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.10.2023, апеляційну скаргу ПП "Бі Про Інжинірінг" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

02.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9831/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9831/23. Розгляд апеляційної скарги ПП "Бі Про Інжинірінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23 призначено на 06.12.2023 Встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень - до 01.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9831/23. Об`єднано апеляційну скаргу ПП "Бі Про Інжинірінг" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 та апеляційну скаргу ПП "Бі Про Інжинірінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23. Розгляд апеляційної скарги ПП "Бі Про Інжинірінг" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 призначено на 06.12.2023.

Судове засідання призначене на 06.12.2023 не відбулося, оскільки з 12:51 год до 14:40 год по всій Україні оголошено повітряну тривогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 розгляд апеляційних скарг ПП "Бі Про Інжинірінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 призначено на 18.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 розгляд апеляційної скарги ПП "Бі Про Інжинірінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23 відкладено до 10.01.2024.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги

Позивач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23 без змін, а апеляційну скаргу ПП "Бі Про Інжинірінг" без задоволення.

Так, у відзиві позивач вказує, що жоден долучений до апеляційної скарги документ не має відношення до господарських відносин між позивачем та відповідачем у даній справі №910/9831/23. Надані відповідачем до апеляційної скарги копії не засвідчені в установленому законом порядку.

ТОВ "Будгенсервіс" звертає увагу, що відповідачем не надано жодного документа який би підтверджував звернення ПП "Бі Про Інжинірінг" до позивача про виявлення недоліків у проектній документації, а саме робочому проекті №37313-ЕЗ, передбаченому пунктом 1.5 спірного договору, у зв`язку з чим, підрядник не має можливості виконати взяті на себе за договором підряду зобов`язання.

Крім того позивач зазначає, що роботи підрядником мали бути виконані в повному обсязі в термін до 07.02.2021, проте станом на дату звернення позивачем до суду (08.06.2023), роботи за договором не виконані. Тобто, підрядник порушив строк виконання робіт на 2 роки і 3 місяці.

Також, 29.11.2023 позивач надіслав на адресу Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ПП "Бі Про Інжинірінг" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

У відзиві, позивач, зокрема зазначає, що суд першої інстанції в повному обсязі та ґрунтовно дослідив обставини справи та докази, які були представлені позивачем, а також правильно застосував норми права.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

В тексті апеляційної скарги відповідач просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи ряд нових доказів.

Розглянувши наведене вище клопотання колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У силу статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.

Так, з аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.

В обґрунтування неможливості подання до суду першої інстанції долучених до апеляційної скарги додаткових доказів, відповідач посилається на те, що він не був повідомлений про розгляд справи і не мав можливості надати суду докази на підтвердження власної позиції та спростування доводів позивача.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9831/23. Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення даної ухвали подати відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.

Вказана ухвала надіслана на адресу відповідача (04080, місто Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 15/15) рекомендованим листом з повідомленням №0105494767330. Проте, поштове відправлення повернулося на адресу суду першої інстанції без вручення адресату.

З судового рішення у даній справі вбачається, що відповідач відзив на позов не надав.

Колегія суддів також зазначає, що всі процесуальні документи надіслані місцевим господарським судом при розгляді позовної заяви ТОВ "Будгенсервіс" у справі №910/9831/23 про стягнення з ПП "Бі Про Інжинірінг" 463 378,37 грн не були вручені відповідачу та поверталися на адресу суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною вище адресою або інших причин.

За наведених обставин, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, оскільки на підставі частини 3 статті 269 ГПК України останній, не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 10.01.2024 з`явились представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримав, з викладених у них підстав та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг, просив суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

07.12.2020 між ТОВ "Будгенсервіс" (змовник) та ПП "Бі Про Інжинірінг" (підрядник) укладено договір підряду №АН-СП-300, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з улаштування мережі зовнішнього освітлення на об`єкті будівництва замовника "Житловий комплекс з магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування і підземним паркінгом по вул. Боженка, 75-77, вул. Володимиро-Либідській, 21-27, вул. Антоновича, 118 в Голосіївському районі міста Києва", а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору роботи, відповідно до умов цього договору, виконуються в 2 етапи: 1) улаштування мережі зовнішнього освітлення уздовж бульварної частини вул. Володимиро-Либідської, 21-17 в Голосіївському районі міста Києва; 2) улаштування мережі зовнішнього освітлення уздовж вул. Боженка, 75-77 в Голосіївському районі міста Києва.

Відповідно до пункту 1.6 договору підрядник приступає до виконання робіт по 1 етапу на об`єкті замовника після підписання сторонами акта приймання-передачі фронту робіт по 1 етапу.

За умовами пункту 1.7 договору підрядник приступає до виконання робіт по 2 етапу на об`єкті замовника після підписання сторонами акта приймання-передачі фронту робіт по 2 етапу.

У пункті 2.1 договору сторонами погоджено, що строк виконання робіт по 1 етапу складає 60 календарних днів з дати підписання сторонами акта передачі фронту робіт по 1 етапу.

Пунктом 2.2 договору визначено, що строк виконання робіт по 2 етапу складає 30 календарних днів з дати підписання сторонами акта передачі фронту робіт по 2 етапу.

Загальна ціна договору становить 778 965,19 грн (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 4.2 договору замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 1 етапу - у розмірі 50% вартості матеріалів за договірною ціною по 1 етапу (додаток №1 до договору) у розмірі 210 935,45 грн, з урахуванням ПДВ 20%, впродовж 15 банківських днів з дати підписання цього договору.

Договір набуває чинності в день його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (пункт 11.1 договору).

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "Будгенсервіс" стверджує, що на виконання умов спірного договору підряду ним перераховано попередню оплату на користь відповідача у загальному розмірі 210 935,45 грн. У той же час, відповідачем обумовлені договором підряду роботи не виконані, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача сплачені кошти, а також 161 588,03 грн пені, 15 222,01 грн трьох процентів річних та 75 632,88 грн інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За приписами частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 1 статті 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Як зазначалось вище, пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 1 етапу у розмірі 50% вартості матеріалів, за договірною ціною у розмірі 210 935,45 грн, впродовж 15 банківських днів, з дати підписання цього договору.

У пункті 4.3 договору сторони погодили, що замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 2 етапу у розмірі 50% вартості матеріалів, за договірною ціною у розмірі 87 220,37 грн, впродовж 5 банківських днів з дати підписання цього договору.

12.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору (у редакції додаткової угоди №1) замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 1 етапу у розмірі 210 935,45 грн впродовж 15 банківських днів з дати підписання цього договору.

Згідно з пунктом 4.3 договору (у редакції додаткової угоди №1) замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 2 етапу у розмірі 87 220,37 грн впродовж 5 банківських днів з дати підписання цього договору.

30.06.2021 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 210 935,45 грн (аванс на будівельні роботи), що підтверджується платіжною інструкцією від 30.06.2021 №2968. Вказана оплата є авансом за 1 етап робіт за спірним договором підряду.

За змістом статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що строк виконання робіт по 1 етапу складає 60 календарних днів з дати підписання сторонами акта передачі фронту робіт по 1 етапу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 07.12.2020 між сторонами підписано акт приймання-передачі проектної документації по договору підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300, а також акт №1 приймання-передачі фронту робіт по 1 етапу.

Згідно зі частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був виконати роботи по 1 етапу у строк до 05.02.2021 включно.

За умовами пункту 6.1 договору передача підрядником виконаних робіт і приймання їх замовником здійснюється після закінчення робіт в повному обсязі по акту приймання-передачі виконаних робіт. Приховані роботи приймаються з оформленням актів огляду прихованих робіт.

Разом із тим, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів виконання ним робіт за договором підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300, зокрема актів приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що строки виконання робіт можуть корегуватися в залежності від погодних умов за згодою сторін.

Також, в матеріалах справи відсутні докази погодження між сторонами продовження строків виконання відповідачем робіт за спірним договором.

За приписами частини 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до пункту 5.1.3 договору замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим, та вимагати повернення сплачених замовником грошових коштів та(або) відшкодування збитків.

У пункті 12.3 договору сторонами погоджено, що договір може бути достроково розірваний за письмовим узгодженням сторін, або замовником в односторонньому прядку, якщо підрядник не приступив до виконання робіт у визначений термін або порушив строк виконання робіт більше ніж на 7 днів, або неякісного виконання робіт (у разі відмови підрядника від усунення недоліків). В цьому випадку підрядник зобов`язаний протягом 5-ти днів, з дня отримання письмового повідомлення про розірвання договору, повернути замовнику сплачені останнім грошові кошти.

Договір вважається розірваним на 3-й календарний день з дня направлення замовником відповідного письмового повідомлення підряднику (пункт 12.4 договору).

25.04.2023 позивач направив на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення про дострокове розірвання договору підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300, в прядку пункту 12.3 договору, в якому також просив відповідача повернути аванс у сумі 210 935,45 грн на протязі 5-ти днів, з дня отримання письмового повідомлення.

Оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за договором підряду, колегія суддів вважає обґрунтованою реалізацією позивачем свого права на односторонню відмову від вказаного договору на підставі частини 2 статті 849 ЦК України та пункту 12.3 договору підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно з інформацією, яка міститься на офіційному сайті АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0101510348606), підприємством поштового зв`язку 10.05.2023 внесено інформацію про повернення поштового відправлення (за закінченням встановленого терміну зберігання); 12.05.2023 - інформацію про перенаправлення поштового відправлення до іншого відділення (за місцем обслуговування); 22.05.2023 - інформацію про передачу поштового відправлення на зберігання, у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Отже, датою отримання відповідачем надісланого позивачем повідомлення про односторонню відмову від договору підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300 слід вважати 10.05.2023, з огляду на що відповідач повинен був повернути позивачу аванс у розмірі 210 935,45 грн у строк до 15.05.2023 включно.

Доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 210 935,45 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що наявність та розмір заборгованості ПП "Бі Про Інжинірінг" за договором в сумі 210 935,45 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ "Будгенсервіс", в частині стягнення з ПП "Бі Про Інжинірінг" суми основного боргу у розмірі 210 935,45 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 161 588,03 грн, нараховану за період з 08.02.2021 до 06.06.2023.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За умовами пункту 8.2 договору за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом із тим, пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (далі - Закон України №540-IX), який набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", прийнятої відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №611 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2023 на всій території України встановлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

За таких обставин, дія Закону України №540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач нараховує пеню до 06.06.2023, тоді як у зв`язку з односторонньою відмовою позивача від договору підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300, у відповідача припинився обов`язок виконувати роботи, та виник обов`язок повернути суму авансу.

За таких обставин обґрунтованим для нарахування пені за прострочення виконання відповідачем обов`язку саме з виконання робіт є період з 08.02.2021 до 27.04.2023, оскільки договір підряду є розірваним з 28.04.2023.

При цьому, умовами спірного договору не встановлено відповідальності відповідача за прострочення повернення попередньої оплати.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обґрунтованим розміром пені, яка підлягає стягненню з відповідача, є пеня у розмірі 141 661,94 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ "Будгенсервіс" в частині стягнення з ПП "Бі Про Інжинірінг" пені, підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних у розмірі 15 222,01 грн, за період з 08.02.2021 до 06.06.2023, та інфляційні втрати у розмірі 75 632,88 грн, за період з лютого 2021 року до квітня 2023 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Так, місцевий господарський суд, перевіривши розрахунки вищенаведених компенсаційних виплат, дійшов вірного висновку щодо їх необґрунтованості, оскільки застосування статті 625 ЦК України можливо виключно за прострочення виконання грошового зобов`язання (повернення суми авансу), а не за прострочення виконання негрошового зобов`язання (виконання робіт).

Оскільки до моменту відмови позивача в односторонньому порядку від договору підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300 у відповідача існував обов`язок виконати роботи та не існувало обов`язку повернути суму авансу, а строк повернення авансу настав 15.05.2023, то обґрунтованим для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат є період, починаючи з 16.05.2023.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції, в межах заявленого позивачем періоду нарахування, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обґрунтованим розміром трьох процентів річних, які підлягають стягненню з відповідача, є 381,42 грн, за період з 16.05.2023 до 06.06.2023, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, оскільки позивач нараховує інфляційні втрати по квітень 2023 року включно, тоді як прострочення виконання грошового зобов`язання виникло з 16.05.2023.

Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, відповідно до статті 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачем вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 45 000,00 грн.

01.03.2023 між ТОВ "Будгенсервіс" (замовник) та адвокатом Ратушинською І.О. (виконавець) укладено договір про надання правових послуг №01/03, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати правові послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктом 3.1 договору порядок та строки оплати послуг виконавця встановлюються додатком №1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

Договірною ціною до договору (додаток №1) сторони погодили наступну вартість послуг:

- правовий аналіз справи, збір доказів та розробка концепції захисту - від 5000,00 грн;

- складання і подання позовної заяви - від 10 000,00 грн,

- підготовка і подача відповіді на відзив - від 3 000,00 грн;

- представництво в суді - від 3 000,00 грн;

- письмові заяви, клопотання з процесуальних питань - від 1 000,00 грн за 1 документ;

- апеляційна скарга на рішення/ухвалу суду - від 15 000,00 грн;

- заперечення до апеляційної скарги - від 10 000,00 грн;

- касаційна скарга на рішення/ухвалу суду - від 25 000,00 грн;

- заперечення до касаційної скарги - від 10 000,00 грн.

Якщо ухвалене у судовій справі рішення буде на користь замовника, то додатково до вартості послуг, визначених у пункті 1 даного додатку №1 замовник сплачує виконавцю гонорар у розмірі 10% від присудженої замовнику судом грошової суми, включаючи штрафні санкції (пункт 2 додатку №1).

Згідно з пунктом 3 додатку №1 загальна сума вартості фактично виконаних послуг визначається сторонами шляхом підписання відповідного акта наданих послуг.

13.09.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №1, в якій сторони погодили, що гонорар адвоката за представництво в суді та за іншу правничу допомогу, пов`язану з розглядом позовної заяви ТОВ "Будгенсервіс" складає суму вартості фактично наданих адвокатом послуг та розраховується наступним чином:

- правовий аналіз справи - 5 000,00 грн;

- збір доказів та розробка концепції захисту - 5 000,00 грн;

- складання та подання позову до суду - 15 000,00 грн;

- гонорар адвоката - 41 000,00 грн.

13.09.2023 між сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг на суму 71 000,00 грн, в якому вказано, що замовнику надані послуги по стягненню заборгованості за договором підряду від 07.12.2020 №АН-СП-300 у справі №910/9831/23:

- правовий аналіз справи - 5 000,00 грн;

- збір доказів та розробка концепції захисту - 5 000,00 грн;

- складання та подання позову до суду - 15 000,00 грн;

- гонорар адвоката - 46 000,00 грн.

Водночас, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 стягнуто з ПП "Бі Про Інжинірінг" суму основного боргу у розмірі 210 935,45 грн, пеню у сумі 141 661,94 грн, три проценти річних у розмірі 381,42 грн 42 коп., що разом становить 352 978,81 грн, то "гонорар успіху" становить - 35 297,88 грн.

Отже, поданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на правову допомогу адвоката Ратушинської І.О. у загальному розмірі 60 297,88 грн.

Крім того, 16.09.2020 між адвокатом Гнидкою М.В. (адвокат) та ТОВ "Будгенсервіс" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №16/09/2020, за умовами якого адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу за окремим письмовими та/або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між клієнтом та будь-якими юридичними та фізичними особами, установами, організаціями, міністерствами та будь-якими судами будь-якої інстанції.

Згідно з пунктом 4.4 договору оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акта приймання-передачі наданих правових послуг у строк не пізніше 2 місяців з моменту підписання відповідного акта приймання-передачі наданих правових послуг адвокатом та клієнтом.

Додатковою угодою №5 від 13.09.2023 до вказаного договору сторони визначили, що вартість участі адвоката в 1 судовому засіданні Господарського суду міста Києва становить - 3 000,00 грн.

13.09.2023 між сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг на суму 3 000,00 грн, за участь у судовому засіданні 26.07.2023.

Таким чином, поданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на правову допомогу адвоката Гнидки М.В. у розмірі 3 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції звертається до правової позиції, яка є сталою та підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18 про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у суді першої інстанції відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в обґрунтування якої посилається на те, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, та просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 74 000,00 грн повністю.

На переконання колегії судді, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив твердження відповідача, викладені у клопотанні, оскільки вони не спростовують понесення позивачем адвокатських витрат.

За висновком суду першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, враховуючи складність даної справи, предмет та підстави позову у даній справі, а також беручи до уваги подану відповідачем заяву про зменшення розміру адвокатських витрат, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу адвоката не є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору, а визначений позивачем розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката на відповідача.

Таким чином, місцевий господарський суд, ухвалюючи спірне додаткове рішення, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката та стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,000 грн з урахуванням поданої відповідачем заяви про зменшення розміру адвокатських витрат.

Інші доводи апеляційних скарг, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги ПП "Бі Про Інжинірінг" задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства "Бі Про Інжинірінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9831/23 залишити без змін.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9831/23 покласти на Приватне підприємство "Бі Про Інжинірінг".

5. Матеріали справи №910/9831/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано суддями - 15.01.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов