Постанова

від 17.01.2024 по справі 904/656/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/656/21 (185/4936/21)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 (суддя Владимиренко І.В.)

у справі № 904/656/21 (185/4936/21)

за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Булахівка

до відповідача-1: Приватного підприємства Агрофірма Старт, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Кочережки

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Кочережки

відповідача-3: ОСОБА_2 , м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович, м. Дніпро

про визнання недійсним та скасування протоколу, припинення реєстрації прав власності та витребування майна

в межах справи №904/656/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АФ Старт - Плюс, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Кочережки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Приватного підприємства Агрофірма Старт, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс, відповідача-3: ОСОБА_2 , Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович про визнання недійсним та скасування протоколу, припинення прав власності та витребування майна, в якому просила суд:

1. Визнати недійсним та скасувати протокол №18ю загальних зборів засновників (учасників) ТОВ Агрофірма Старт-Плюс від 11.04.2017 в частині передачі до його статутного капіталу майна - зерносховища (складу № 2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; зерносховища (складу № 3), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; гаражів тракторних, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Припинити державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35139309 від 12.05.2017, яке прийнято державним реєстратором Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Шмигельським М.С., за яким здійснено перехід права власності на об`єкт нерухомого майна: гаражі тракторні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1196622112235) від ПП Агрофірма Старт до ТОВ АФ Старт Плюс, про що було вчинено номер запису про право власності 20353741 від 05.05.2017 року; індексний номер 35141692 від 12.05.2017, яке прийнято державним реєстратором Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Паливода Л.О., за яким здійснено перехід права власності на об`єкт нерухомого майна: зерносховище (склад №2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1196686612235) від ПП Агрофірма Старт до ТОВ АФ Старт Плюс, про що було вчинено номер запису про право власності 20354723 від 05.05.2017; індексний номер 35140236 від 12.05.2017, яке прийнято державним реєстратором Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Співак С.Г., за яким здійснено перехід права власності на об`єкт нерухомого майна: зерносховище (склад №3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1196725912235) від ПП Агрофірма Старт до ТОВ АФ Старт Плюс (ЄДРПОУ 39687509), про що було вчинено номер запису про право власності 20353571 від 05.05.2017.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу зерносховища, який було укладено між ТОВ АФ Старт-Плюс та ОСОБА_2 21.05.2021, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В.

4. Припинити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на зерносховище (склад №3), розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1196725912235), яку було вчинено приватним нотаріусом Рудкевичем Є.В. на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2021.

5. Витребувати від відповідачів гаражі тракторні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зерносховище (склад №3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 у цивільній справі №185/4936/21, залишеною без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.03.2023, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Корсуновського П.Ю. про закриття провадження в цивільній справі № 185/4936/21 відмовлено. Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Корсуновського П.Ю. про передачу цивільної справи № 185/4936/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма Старт, Товариства з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс, ОСОБА_2 , треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович, про визнання недійсним та скасування протоколу, припинення прав власності та витребування майна, за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області задоволено. Матеріали цивільної справи № 185/4936/21 передано до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа № 904/656/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс.

14.04.2023 супровідним листом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області №185/4936/21/8896/23 матеріали цивільної справи №185/4936/21(2/185/117/23) направлено на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк сім днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: - надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі 26 259,40 грн. - надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 у справі №904/656/21 (185/4936/21) повернуто позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 у справі № 904/656/21 (185/4936/21) та направити справу для розгляду в суд першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції про неусунення недоліків та повернення позовної заяви є передчасними, оскільки не враховують, що первинно позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх прав в порядку ЦПК України, провадження у справі вже було відкрито, позовну заяву було прийнято до розгляду. У зв`язку із зазначеним, після відкриття провадження та прийняття позову до розгляду, його фактичного розгляду судом, дії господарського суду із зобов`язання усунути недоліки позовної заяви не є законними; станом на час винесення ухвали про усунення недоліків позовної заяви остаточно не було вирішено підсудність, а відтак і повернення позовної заяви також є безпідставним. Звертаючись до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом за захистом своїх цивільних прав, позивачем було сплачено встановлений законом судовий збір у належному розмірі, але ухвалою цього суду від 25 червня 2021 року було відмовлено у відкритті провадження та роз`яснено право на звернення із аналогічними вимогами до суду господарської юрисдикції. Зазначену ухвалу було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку, постановою Верховного Суду від 12 січня 2022 року ухвала суду першої інстанції була скасована як незаконна та необгрунтована та зазначено, що спір повинен розглядати суд загальної юрисдикції. В подальшому ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2022 року позовна заява була визнана такою, що повністю відповідає вимогам закону, підстави для її повернення чи залишення без руху відсутні, у зв`язку із чим було відкрито провадження у справі. Судом було розпочато розгляд справи, відбулося декілька судових засідань і вже після задоволення клопотання представника відповідача справу ще раз було передано до Господарського суду Дніпропетровської області. Таким чином, Господарський суд Дніпропетровської області 26 квітня 2023 року фактично виніс ухвалу про усунення недоліків вже прийнятої до розгляду позовної заяви, за подачу якої вже було сплачено судовий збір та розгляд якої вже почався іншим судом. За таких обставин суд першої інстанції незаконно виніс ухвалу про повернення позовної заяви, що є підставою для її скасування та повернення справи для продовження розгляду. Окрім того апелянт зазначає, що в період з моменту винесення судом 26 квітня 2023 року ухвали про усунення недоліків позовної заяви (сплати судового збору) справа за позовом ОСОБА_1 знаходилася на розгляді у Верховному Суді, що викликало невизначеність із обов`язком спати судового збору ще раз в порядку, встановленому для розгляду справ у господарській юрисдикції після сплати його в порядку ЦПК України. Остаточно питання передачі справи на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області Верховним Судом було вирішено постановою тільки 22 травня 2023 року. Тобто, станом на момент винесення 26 квітня 2023 року ухвали про усунення недоліків позовної заяви справа за касаційною скаргою позивача знаходилася на розгляді в Верховному Суді, тобто не було остаточно вирішено, який суд буде розглядати позов, та з врахуванням неоднозначних вказівок судів з питання юрисдикції спору позивач не був впевнений у необхідності виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2023 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 904/656/21(185/4936/21) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 у справі № 904/656/21 (185/4936/21) залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази надіслання копії апеляційної скарги на адреси учасників справи листом з описом вкладення.

Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі № 904/656/21 (185/4936/21) у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем 3 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Норма аналогічного змісту є і в ГПК України, а саме в ч. 11 ст. 176 ГПК України «Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.». Отже навіть не беручи до уваги, що після того, як справа була передана за підсудністю, суд іншої юрисдикції має приймати рішення щодо підстав для відкриття провадження по справі, оскільки, як у цивільному (ч. 11 ст. 187 ЦПК України) так і у господарському (ч. 11 ст. 176 ГПК України) процесах передбачена можливість залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження, якщо судом буде встановлено зокрема і несплату або сплату у неповному розмірі судового збору. Таким чином, судом першої інстанції під час винесення ухвали від 26.04.2023 не обтяжуючи Позивача щодо надання доказів вартості спірного майна, самостійно розрахував його вартість виходячи з документів наявних в матеріалах справи про банкрутство, та при розрахунку було враховано вже раніше сплачений Позивачем судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно п.6 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Статтею 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Зокрема частиною 2 статті 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, оскарження якої передбачено пунктом 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом згідно якого просила суд:

1. Визнати недійсним та скасувати протокол №18ю загальних зборів засновників (учасників) ТОВ Агрофірма Старт-Плюс від 11.04.2017 в частині передачі до його статутного капіталу майна - зерносховища (складу № 2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; зерносховища (складу № 3), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; гаражів тракторних, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Припинити державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35139309 від 12.05.2017 року, яке прийнято державним реєстратором Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Шмигельським М.С., за яким здійснено перехід права власності на об`єкт нерухомого майна: гаражі тракторні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1196622112235) від ПП Агрофірма Старт до ТОВ АФ Старт Плюс, про що було вчинено номер запису про право власності 20353741 від 05.05.2017 року; індексний номер 35141692 від 12.05.2017, яке прийнято державним реєстратором Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Паливода Л.О., за яким здійснено перехід права власності на об`єкт нерухомого майна: зерносховище (склад №2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1196686612235) від ПП Агрофірма Старт до ТОВ АФ Старт Плюс, про що було вчинено номер запису про право власності 20354723 від 05.05.2017; індексний номер 35140236 від 12.05.2017, яке прийнято державним реєстратором Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Співак С.Г., за яким здійснено перехід права власності на об`єкт нерухомого майна: зерносховище (склад №3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1196725912235) від ПП Агрофірма Старт до ТОВ АФ Старт Плюс (ЄДРПОУ 39687509), про що було вчинено номер запису про право власності 20353571 від 05.05.2017.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу зерносховища, який було укладено між ТОВ АФ Старт-Плюс та ОСОБА_2 21.05.2021, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В.

4. Припинити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на зерносховище (склад №3), розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1196725912235), яку було вчинено приватним нотаріусом Рудкевичем Є.В. на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2021.

5. Витребувати від відповідачів гаражі тракторні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зерносховище (склад №3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2022 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Приватного підприємства Агрофірма Старт, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс, відповідача-3: ОСОБА_2 , Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович про визнання недійсним та скасування протоколу, припинення прав власності та витребування майна.

Представником відповідача ОСОБА_2 подано клопотання про закриття провадження у справі №185/4936/21, оскільки розгляд даної справи належить до юрисдикції господарського суду Дніпропетровської області. У випадку відмови у закритті провадження просив передати справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в межах розгляду справи №904/656/21 про банкрутство ТОВ АФ «Старт Плюс», оскільки постановою від 26.08.2022 останнє визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 у цивільній справі №185/4936/21, залишеною без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.03.2023, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Корсуновського П.Ю. про закриття провадження в цивільній справі №185/4936/21 відмовлено. Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Корсуновського П.Ю. про передачу цивільної справи №185/4936/21 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області задоволено. Матеріали цивільної справи №185/4936/21 передано до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа № 904/656/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс.

14.04.2023 супровідним листом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області №185/4936/21/8896/23 матеріали цивільної справи №185/4936/21(2/185/117/23) направлено на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано строк сім днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі 26 259,40 грн.; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Залишаючи позовну заяву без руху господарський суд послався на положення абзацу 2 частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України яке передбачає, що позовна заява, яка спочатку була подана до суду цивільної або адміністративної юрисдикції, провадження за якою в подальшому було закрито судом апеляційної інстанції, у зв`язку з непідвідомчістю спору такому суду, та передачею цієї справи до господарського суду за належною юрисдикцією, то така позовна заява повинна відповідати вимогам саме господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. Водночас, у випадку невідповідності позовної заяви господарським процесуальним нормам, законодавець надав можливість господарському суду залишити таку позовну заяву без руху, а позивачу - усунути недоліки цієї позовної заяви та привести її у відповідність до вимог Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подання позову. Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначив, що зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 6 вимог немайнового характеру (п. 1 прохальної частини позову - 1 вимога, п. 2 прохальної частини позову 3 вимоги, п. 3 прохальної частини позову - 1 вимога, п. 4 прохальної частини позову - 1 вимога), а також вимоги майнового характеру (п. 5 прохальної частини позову). Проте відповідно до квитанції №ПН2076941 від 18.06.2021 судовий збір сплачено у розмірі 4540,00 грн. Здійснивши розрахунок судового збору, з урахуванням, у тому числі вартості майна, про витребування якого позивач просить в позовній заяві, господарський суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та надання доказів сплати судового збору у розмірі 26 259,40 грн. (30 799,40 грн. 4 540,00 грн.). Також судом зазначено, що в порушення приписів п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Вказана ухвала була надіслана на адресу позивача рекомендованою поштою з повідомленням за №4930021892744.

Господарський суд Дніпропетровської області 20.06.2023 звернувся до Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» з запитом про надання інформації щодо статусу поштового відправлення рекомендованої пошти з повідомленням за №4930021892744.

Згідно відповіді АТ «Укрпошта» вих №100.012.001.-8448-23 від 31.07.2023 рекомендований лист №4930021892744 без позначки судова повістка від 03.05.2023 на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшов 06.05.2023 до ВПЗ 51470, у то й же день переданий листоноші в доставку та вручений адресату, під підпис. Рекомендоване повідомлення про вручення ф. 119 направлено на адресу відправника простим порядком, тобто без реєстрації в супровідних документах, що не дає змоги відстежити по шляху його пересилання. Оскільки, надання дублікату рекомендованого повідомлення про вручення не передбачено розпорядчими документами Укрпошти, підтверджуємо, що датою вручення рекомендованого листа №4930021892744 є 06.05.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 у справі №904/656/21 (185/4936/21) повернуто позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 26.04.2023 у встановлений судом строк.

Позивач заперечує проти наявності у суду підстав для залишення позовної заяви без руху та зазначає, що Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області позовна заява була визнана такою, що повністю відповідає вимогам закону, встановлено, що підстави для її повернення чи залишення без руху відсутні, у зв`язку із чим відкрито провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України.

Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.2.ст. 4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Вимоги до змісту та форми позову, а також до документів, які додаються до позовної заяви, встановлено статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Зокрема, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати збору відповідно до закону.

Згідно ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже вказаними приписами законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2022 було відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі №185/4936/21 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Агрофірма «Старт» (відповідач 1), ТОВ АФ «Старт-Плюс» (відповідач 2), ОСОБА_2 (відповідач 3) та призначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс" (51450, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Кочережки, вул. Жовтнева, буд. 30).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2022, у тому числі, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 5 місяців.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 у цивільній справі №185/4936/21, залишеною без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.03.2023 клопотання представника відповідача Янчуркіної В.О. про передачу цивільної справи № 185/4936/21 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області задоволено. Матеріали цивільної справи №185/4936/21 передано до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа № 904/656/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Верховний Суд в постанові від 09.07.2021 у справі №5006/42/136/2012 (666/749/15-ц) зазначив, що положення абзацу 2 частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що позовна заява, яка спочатку була подана до суду цивільної або адміністративної юрисдикції, провадження за якою в подальшому було закрито судом апеляційної інстанції, у зв`язку з непідвідомчістю спору таком суду, та передачею цієї справи до господарського суду за належною юрисдикцією, то така позовна заява повинна відповідати вимогам саме господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. Водночас, у випадку невідповідності позовної заяви господарським процесуальним нормам, законодавець надав можливість господарському суду залишити таку позовну заяву без руху, а позивачу - усунути недоліки цієї позовної заяви та привести її у відповідність до вимог Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подання позову.

Враховуючи, що дану справу було передано із суду загальною юрисдикції за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області, як до суду, який розглядає справу про банкрутство ТОВ АФ «Старт-Плюс», господарським судом було перевірено позовну заяву на відповідність нормам Господарського процесуального кодексу України та наявності підстав для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати у повному обсязі суми судового збору та відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно підпункту 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом позивачем, в позовній заяві заявлено 6 вимог немайнового характеру (п. 1 прохальної частини позову - 1 вимога, п. 2 прохальної частини позову 3 вимоги, п. 3 прохальної частини позову - 1 вимога, п. 4 прохальної частини позову - 1 вимога), а також вимоги майнового характеру (п. 5 прохальної частини позову).

Звертаючись до Павлоградського міськрайонного суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.

Здійснивши розрахунок суми судового збору, з урахуванням вимог немайнового характеру та вимог майнового характеру, розмір судового збору за якими повинен розраховуватися з урахуванням вартості об`єкта майна, окремо за кожною вимогою, господарський суд зазначив про необхідність сплати судового збору у загальному розмірі 30 799,40 грн.

З урахуванням сплаченої раніше суми судового збору за подання позову до суду загальної юрисдикції, господарський суд в ухвалі від 26.04.2023 про залишення позовної заяви без руху встановив позивачу строк 7 днів з дня вручення ухвали для доплати судового збору у розмірі 26 259,40 грн. та надання суду відповідних доказів.

Колегія звертає увагу, що господарським судом було здійснено розрахунок відповідно до кількості заявлених позовних вимог, із застосуванням ставок судового збору, які діяли на час звернення позивача з позовною заявою та з урахуванням вартості майна, яке позивач просив витребувати.

Вказана ухвала була надіслана на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві 01.05.2023.

Згідно відповіді АТ «Укрпошта», наданої на запит господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 рекомендований лист на адресу ОСОБА_1 надійшов 06.05.2023 до ВПЗ 51470 та у той же день вручений адресату.

Отже АТ «Укрпошта» підтверджено, що датою вручення рекомендованого листа №4930021892744 є 06.05.2023.

Апелянтом не заперечуються та не спростовуються вказані обставини.

Таким чином, з урахуванням дати вручення поштової кореспонденції, останнім днем строку усунення недоліків, з урахуванням вихідних було 15.05.2023.

Відповідно до п.п. 1-2 Розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затвердженими Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У визначений господарським судом строк позивачем не було усунено недоліки позовної заяви та не надано докази вказані господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та ненаданням суду першої інстанції доказів доплати судового збору, з огляду на що така позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, місцевий господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Щодо доводів апеляційної скарги, що провадження у справі було відкрито судом загальної юрисдикції, з огляду на що у суду були відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху колегія зазначає, що порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано Господарським процесуальним кодексом України. Положення ГПК України передбачають обов`язок суду перевірити позовну заяву, яка надійшла до суду вимогам встановленим нормами процесуального закону. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що Господарським процесуальним кодексом України, статтею 176, у тому числі передбачено, і порядок залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, якщо буде встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, про що суд повинен постановити ухвалу в якій зазначити підстави залишення заяви без руху.

Доводи апелянта, що Верховним Судом лише 22.05.2023 було вирішено питання щодо підсудності даної справи саме господарському суду, з огляду на що у позивача був відсутній обов`язок виконувати ухвалу про залишення позовної заяви без руху, апеляційним судом відхиляються оскільки ухвалу про повернення позовної заяви було прийнято господарським судом Дніпропетровської області 01.08.2023. Тобто з моменту прийняття ухвали Верховним Судом і до прийняття ухвали про повернення позовної заяви у позивача було достатньо часу для усунення недоліків позовної заяви та сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Таким чином у господарського суду були наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з огляду на невідповдіність позовної заяви вимогам ст. 162, 164, 172 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення господарським судом норм процесуального при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено права та обов`язки учасників справи, зокрема, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за дотримання процесуальних норм, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

У зв`язку з наведеним, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, та повернення такої заяви у зв`язку з невиконанням особою процесуальних норм, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи вищевикладене, колегією відхиляються доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача обов`язку доплати судового збору, у зв`язку зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви до суду загальної юрисдикції, а також у зв`язку з оскарженням в касаційному порядку ухвали та постанови судів про надіслання даної справи для розгляду в межах справи про банкрутство.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, з огляду на що вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 у справі № 904/656/21(185/4936/21) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 у справі №904/656/21 (185/4936/21) залишити без змін.

Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А.Коваль

Суддя А.Є.Чередко