Постанова

від 26.03.2024 по справі 904/656/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/656/21 (185/4936/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (колегія суддів у складі: Мороз В.Ф. - головуючий, Чередко А.Є., Коваль Л.А.)

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 (суддя Владимиренко І.В.)

у справі №904/656/21(185/4936/21)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Приватного підприємства "Агрофірма "Старт"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс"; 3) ОСОБА_2

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, 2) Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Євгена Володимировича

про визнання недійсним та скасування протоколу, припинення реєстрації прав власності та витребування майна,

в межах справи №904/656/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до 1) Приватного підприємства "Агрофірма "Старт"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс" (далі - ТОВ АФ "Старт-Плюс"); 3) ОСОБА_2 за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, 2) Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Євгена Володимировича визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ АФ "Старт-Плюс" від 11.04.2017 в частині передачі до його статутного капіталу майна, припинення реєстрації прав власності та витребування майна.

Хід розгляду справи

2. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.06.2021 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено. Роз`яснено позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області.

3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що цей спір має вирішуватися господарським судом відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з яким до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

4. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.10.2021 ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.06.2021 залишено без змін.

5. Постановою Верховного Суду від 12.01.2022 ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.06.2021 та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 04.10.2021 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

6. Верховний Суд виходив з того, що перелік господарських товариств є вичерпним і колективне сільськогосподарське підприємство не віднесене до господарських товариств.

7. Оскільки спір виник між фізичною особою - співвласником майнового паю у складі пайового фонду колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, яким користувалося ТОВ АФ "Старт-Плюс", а у подальшому відчужило ОСОБА_2 , зазначений спір є спором, що виник між фізичною особою та юридичною особою з приводу права володіння, користування та розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності фізичних осіб.

8. Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен розглядатися господарським судом, оскільки до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах, тоді як таких вимог у цій справі не заявлено.

9. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2022 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування протоколу, припинення прав власності та витребування майна.

10. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 матеріали цивільної справи №185/4936/21 передано до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/656/21 про банкрутство ТОВ АФ "Старт-Плюс" на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

11. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.03.3023 ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 в оскаржуваній частині залишено без змін.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29.03.2023 в частині передачі справи на розгляд іншого суду, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

13. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2023 позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано позивача протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі 26259,40 грн та надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

14. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи без розгляду у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 26.04.2023 у встановлений судом строк.

15. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 залишено без змін.

16. Судові рішення мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ АФ "Старт-Плюс", а постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2022, у тому числі, визнано ТОВ АФ "Старт-Плюс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

17. У цьому зв`язку, господарські суди з посиланням на абзац 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України та правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 09.07.2021 у справі №5006/42/136/2012, зазначили, що позовна заява, яка спочатку була подана до суду цивільної або адміністративної юрисдикції, провадження за якою в подальшому було закрито судом апеляційної інстанції, у зв`язку з непідвідомчістю спору такому суду, та передачею цієї справи до господарського суду за належною юрисдикцією, то така позовна заява повинна відповідати вимогам саме господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. Водночас, у випадку невідповідності позовної заяви господарським процесуальним нормам, законодавець надав можливість господарському суду залишити таку позовну заяву без руху, а позивачу - усунути недоліки цієї позовної заяви та привести її у відповідність до вимог Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подання позову.

18. Враховуючи, що дану справу було передано із суду загальної юрисдикції за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, як до суду, який розглядає справу про банкрутство ТОВ АФ "Старт-Плюс", господарським судом було перевірено позовну заяву на відповідність нормам ГПК України та наявності підстав для залишення позовної заяви без руху.

19. Господарські суди встановили, що позивачем недоплачено суму судового збору у розмірі 26259,40 грн, у зв`язку з чим позов було залишено ухвалою суду без руху.

20. У зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та ненаданням суду першої інстанції доказів доплати судового збору, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився і господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

21. ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

22. Скаржник зазначає про порушення господарськими судами норм процесуального права

23. Скаржник зауважує, що первинно позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх прав в порядку Цивільного процесуального кодексу України, провадження у справі було відкрито Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, позовну заяву прийнято до розгляду, у зв`язку із чим після відкриття провадження та прийняття її позову до розгляду, його фактичного розгляду в декількох судових засіданнях в порядку цивільного судочинства, дії господарського суду із зобов`язання усунути недоліки позовної заяви не є законними.

24. Скаржник вважає, що після прийняття позовної заяви, відкриття провадження у справі, ухвала про усунення недоліків позовної заяви із новими вимогами вже в порядку ГПК України є незаконною та такою, що грубо порушує права скаржника, в першу чергу право на судовий захист, оскільки суди різних інстанцій та різних юрисдикцій з червня 2021 року не можуть розглянути позов за формальних підстав, невизначеності підсудності спору, що явно порушує право на справедливий суд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположний свобод.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

25. ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

26. Відповідач-3 вважає, що аналогічний спір вже розглядався Верховним Судом, який у постанові від 09.07.2021 у справі №5006/42/13б/2012 зробив висновок щодо застосування абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, який правомірно враховано господарськими судами під час розгляду справи №904/656/21(185/4936/21).

27. Відповідач-3 зауважує, що наявність різних ставок судового збору у цивільному та господарському судочинстві чітко випливає з положень законодавства та має очевидну легітимну мету, а тому ситуація, в якій справа розпочне розглядатися не у суді встановленим законом для цієї справи, а після передання справи до належного суду, позивач не буде зобов`язаний доплачувати судовий збір явно не відповідає основним засадам судочинства та не має відбутися.

28. За таких обставин, відповідач-3 вважає, що повернення позовної заяви після відмови позивача доплатити різницю у сумі судового збору відповідає як приписам ГПК України, так і засадам розумності, справедливості і процесуальної економії.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

29. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання правомірності повернення позовної заяви позивачу судом першої інстанції на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недоплатою позивачем судового збору.

30. Позивач заперечує проти наявності у суду підстав для залишення позовної заяви без руху та зазначає, що Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області позовна заява була визнана такою, що повністю відповідає вимогам закону, встановлено, що підстави для її повернення чи залишення без руху відсутні, у зв`язку із чим відкрито провадження у справі.

31. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у ч. 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Верховний Суд враховує, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 матеріали цивільної справи №185/4936/21 передано до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/656/21 про банкрутство ТОВ АФ "Старт-Плюс" на підставі ст. 7 КУзПБ.

33. Згідно з ч. 3 ст. 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

34. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) позовна заява, яка спочатку була подана до суду цивільної або адміністративної юрисдикції, провадження за якою в подальшому було закрито судом апеляційної інстанції, у зв`язку з непідвідомчістю спору такому суду, та передачею цієї справи до господарського суду за належною юрисдикцією, то така позовна заява повинна відповідати вимогам саме господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. Водночас, у випадку невідповідності позовної заяви господарським процесуальним нормам, законодавець надав можливість господарському суду залишити таку позовну заяву без руху, а позивачу - усунути недоліки цієї позовної заяви та привести її у відповідність до вимог Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подання позову.

35. У цьому зв`язку, господарські суди з посиланням на вказану норму ГПК України та правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 09.07.2021 у справі №5006/42/13б/2012, дійшли обґрунтованого висновку про наявність у господарського суду правових підстав для перевірки такої позовної заяви вимогам господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

36. Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

37. Отже, приписами ст. 174 ГПК України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції. Разом з тим частиною шостої зазначеної статті визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у вигляді її повернення, про що виноситься ухвала.

38. Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги про те, що у позивача відсутній обов`язок доплати судового збору у цій справі, оскільки він вже сплатив судовий збір при поданні позовної заяви до суду загальної юрисдикції, Верховний Суд вважає безпідставними та такими, що базуються на помилковому тлумаченні позивачем норм процесуального права.

39. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду у червні 2021 року.

40. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

41. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

42. Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

43. Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

44. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

45. Господарський суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 6 вимог немайнового характеру (п. 1 прохальної частини позову - 1 вимога, п. 2 прохальної частини позову - 3 вимоги, п. 3 прохальної частини позову - 1 вимога, п. 4 прохальної частини позову - 1 вимога), а також вимоги майнового характеру (п. 5 прохальної частини позову).

46. Враховуючи, що подана позовна заява містить 6 окремих вимог немайнового характеру, то звертаючись до господарського суду із цим позовом за розгляд вимог немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 13620,00 грн (2270,00 грн х 6).

47. Також позивачем заявлено вимогу майнового характеру, розмір судового збору за якими повинен розраховуватися з урахуванням вартості об`єкта майна, окремо за кожною вимогою. Загальна вартість нерухомого майна, про витребування якого позивачем заявлено позовну вимогу становить 963960,00 грн.

48. Отже, звертаючись до суду із цим позовом за розгляд вимог майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 14909,40 грн (963960,00 х 1,5%).

49. Враховуючи сплату позивачем судового збору при поданні позовної заяви до загального суду в сумі 4540,00 грн, господарські суди встановили недоплату судового збору для розгляду Господарським судом Дніпропетровської області позову ОСОБА_1 .

50. Отже, враховуючи те, що позивачем не було надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, господарський суд першої інстанції правомірно застосував положення ч. 1 ст. 174 ГПК України та залишив позовну заяву без руху із наданням позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви.

51. У зв`язку з невиконанням позивачем вимог суду та ненаданням суду першої інстанції доказів доплати судового збору, тобто така позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, чинного на момент її подання, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанцій дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

52. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

53. Статтею 42 ГПК України передбачено права та обов`язки учасників справи, зокрема, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

54. Отже, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за дотримання процесуальних норм, що передбачені ГПК України.

55. У зв`язку з наведеним, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, та повернення такої заяви у зв`язку з невиконанням особою процесуальних норм, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

56. Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за подання позовної заяви у встановленому законом порядку та розмірі, є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та не є порушенням гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

57. Доступ до правосуддя, в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

58. Що ж до посилань скаржника на те, що оскаржуваними рішеннями було обмежено право позивача на доступ до правосуддя, то Верховний Суд зауважує, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

59. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, а доводи касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим Верховний Суд залишає скаргу без задоволення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

61. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень, - без змін.

Судові витрати

62. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 у справі №904/656/21(185/4936/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков