Ухвала

від 17.01.2024 по справі 3/60"б"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

Від "17" січня 2024 р. м. Житомир Справа № 3/60"б" (906/89/24)

За заявою: Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" Чепелюка Олександра Олександровича

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум"

про стягнення 2 694 816,51 грн.

в межах справи №3/60"б" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль"

Суддя Гнисюк С.Д.

В провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №3/60"Б" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль".

12.01.2024 до Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" Чепелюка О.О. №02-01/3/60"б"-175 від 26.12.2023 про стягнення заборгованості за простими векселями, з додатками.

До заяви додано клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" Чепелюка О.О. №02-01/3/60"б"-174 від 26.12.2023 про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали заяви, клопотання та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно статті 7 Кодексу про банкрутство, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також вимогам статті 172 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1, 2, п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений на рівні 3028,00 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм Закону, приймаючи до уваги той факт, що позов містить вимогу майнового характеру, враховуючи норми матеріального та процесуального права, позивач повинен надати суду докази сплати судового збору в установлених законом розмірі та порядку в сумі 40 422,25 грн. (1,5 відсотка ціни позову).

Суду не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.

У клопотанні про звільнення від сплати від судового збору ліквідатор повідомляє суду про наявність законодавчо вмотивованих підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки заява подана арбітражним керуючим Олександром Чепелюком як суб`єктом незалежної діяльності щодо захисту інтересів ТОВ "Інтерстиль". Посилається на норми Кодексу України з процедур банкрутства. Вважає, що арбітражний керуючий, який здійснює повноваження ліквідатора, мас право подавати до суду заяви про стягнення заборгованості, як таких, що спрямовані на повернення активів боржника, наповнення ліквідаційної маси та погашення вимог кредиторів, однак здійснює це виключно як особа, яка діє в інтересах Боржника та здійснює захист таких інтересів, оскільки арбітражний керуючий являється суб`єктом незалежної діяльності. При цьому не варто ототожнювати обов`язки, покладені ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства на ліквідатора, із виконанням повноважень та функцій керівника підприємства Боржника, оскільки арбітражний керуючий в даному випадку є ліквідатором, на якого покладено конкретно визначені та обмежені повноваження. Зауважує, що подання заяви про стягнення заборгованості за простими векселями спрямовано на захист інтересів Боржника, кредиторів, а також є частиною повноважень ліквідатора, які законодавець зобов`язує виконувати у відповідності до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства з метою належного виконання ліквідаційної процедури. З метою отримання доступу до правосуддя та забезпечення права юридичної особи-боржника, яка перебуває у процедурі банкрутства, на повернення належних йому активів, наповнення ліквідаційної маси та погашення кредиторської заборгованості, просить суд звільнити ТОВ "Інтерстиль", в інтересах якої діє ліквідатор арбітражний керуючий Олександр Чепелюк, від сплати судового збору за подання заяви про стягнення заборгованості за простими векселями, поданої в межах справи №3/60"б", на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Суд зазначає про те, що згідно пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Україна) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтею 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

За правилами частин 2 та 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України зазначено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно зі статтею 1 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно частин 1, 2 статті 10 Кодексу про банкрутство арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України особи, передбачено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на провадження незалежної професійної діяльності, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - самозайнята особа. При цьому правовий статус "самозайнята особа" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Як встановлено судом з заявою арбітражний керуючий Чепелюк О.О. звернувся в інтересах банкрута.

В процедурі банкрутства арбітражний керуючий призначається і звільняється виключно господарським судом у встановленому порядку і це впливає на обсяг його правосуб`єктності.

Статус арбітражного керуючого та обсяг його дієздатності, яким він наділений як представник боржника в процедурі банкрутства у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства, не тотожний статусу та обсягу дієздатності інших самозайнятих осіб, визначення яких надано у Податковому кодексі України.

Оскільки арбітражний керуючий діє від імені підприємства-боржника у межах наданих повноважень, така особа поряд з самостійною процесуальною дієздатністю наділена також і процесуальною дієздатністю підприємства-банкрута.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.01.2023 у справі № 925/1577/20 (925/1137/21).

Як вже встановлено, стороною - позивачем у даній справі, що звернулась до суду із позовною заявою є не фізична особа, а юридична - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль", яку представляє арбітражний керуючий - ліквідатор Чепелюк О.О.

Про що також заявником вказано в прохальній частині клопотання (ТОВ "Інтерстиль", в інтересах якої діє ліквідатор арбітражний керуючий Олександр Чепелюк).

Отже, арбітражний керуючий представляючи інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль", зокрема, звертаючись з позовом в інтересах банкрута, не звільняється від сплати судового збору в порядку п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відтак, аргументи клопотання ліквідатора про звільнення від сплати судового збору є безпідставними та необгрунтованими, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

При цьому статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов`язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Таким чином, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

Як вбачається з доданих до заяви документів, заявником не надано суду доказів направлення на адресу відповідача копії заяви та доданих до неї документів.

Також суд повідомляє заявнику про те, що у відповідності до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС, однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі.

У той же час, ліквідатор направив до суду заяву поштою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Заявником не зазначено у заяві таких відомостей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає підстави для залишення заяви без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 4, 5, 8 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" Чепелюка О.О. №02-01/3/60"б"-174 від 26.12.2023 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" Чепелюка О.О. №02-01/3/60"б"-175 від 26.12.2023 про стягнення заборгованості за простими векселями - залишити без руху.

3. Ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" Чепелюку О.О. надати суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 40 422,25 грн.;

- докази надіслання на адресу відповідача копії заяви №02-01/3/60"б"-175 від 26.12.2023 та додатків до неї;

- привести заяву у відповідність до вимог ст. 162 ГПК України (зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету).

4. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

5. Роз`яснити заявнику, що за змістом ч.4 ст.174 чинного ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя Гнисюк С.Д.