Рішення

від 16.01.2024 по справі 910/14487/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024Справа № 910/14487/23

За позовом Акціонерного товариства "Банк Січ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алет Трейдінг"

про стягнення 200 000,00 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Банк Січ" (далі - АТ "Банк Січ", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алет Трейдінг" (далі - ТОВ "Алет Трейдінг", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 200 000,00 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 463/21 від 16.11.2021 відповідачем - ТОВ "Алет Трейдінг", який є позичальником за цим договором, зобов`язань щодо повного і своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові АТ "Банк Січ" просить стягнути з відповідача частину кредитної заборгованості у сумі 200 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

23.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній проти позову заперечив, зазначив, що станом на дату звернення позивача з позовом строк для повернення кредиту ще не настав, а тому підстав для дострокового повернення кредитних коштів у відповідача немає. Також вказав, що умовами кредитного договору була погоджена черговість погашення позичальником заборгованості, яка позивачем під час звернення з даним позовом не була дотримана. Крім того, зазначив про передчасність вимог позивача з огляду на настання форс-мажорних обставин, які виникли у зв`язку із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022.

23.10.2023 від відповідача (ТОВ "Алет Трейдінг") надійшов зустрічний позов, заявлений до АТ "Банк Січ" про визнання недійсним кредитного договору № 463/21 від 16.11.2021, який ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023, був повернутий АТ "Банк Січ" як такий, що поданий з пропуском визначеного законом процесуального строку, без встановлення поважних причин для його поновлення.

Також відповідач заявив клопотання про витребування від позивача оригіналу кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 81 ГПК України встановлено право учасника справи у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування доказів судом. Зокрема, приписи ч. 2 статті 81 ГПК України містять вимоги щодо змісту клопотання про витребування доказів. Так, у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, однією з необхідних умов задоволення клопотання про витребування доказів є надання суду доказів щодо дій, які вживались учасником справи з метою самостійного отримання доказів, про витребування яких він заявляє до суду.

У той же час, відповідачем не вказано, яких заходів він вжив для отримання заявлених ним доказів самостійно, не надав доказів вжиття таких заходів. У той же час, відповідач є стороною кредитного договору № 463/21 від 16.11.2021, а тому має доказ, який він просить витребувати у позивача. За таких обставин суд вирішив, що підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказу немає.

Також відповідач заявив клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки спір вимагає детального з`ясування всіх обставин справи, врахування думки сторін та детального дослідження доказів, що неможливо зробити в межах розгляду справи у спрощеному провадженні. Розглянувши вказане клопотання, суд вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За змістом ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, зокрема, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У порядку спрощеного позовного провадження, окрім малозначних справ, може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 247 ГПК України).

У даному випадку, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд прийняв до уваги положення ч. 3, 5 ст. 12, ч. 2 ст. 247 ГПК та зазначив, що у розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України справа не є складною, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Разом з тим у своєму клопотанні відповідач не навів обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для переходу в загальне провадження, а намір витребувати у позивача великої кількості доказів, не є законною підставою для цього.

У той же час слід зазначити, що відповідно до ч. 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Сторони не обмежені у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також положення ГПК України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників, реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про можливе порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників господарського процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

З огляду на викладене доводи відповідача про те, що для забезпечення його процесуальних прав, забезпечення рівності сторін по справі, забезпечення ефективного захисту прав і законних інтересів сторін, дотримання завдань господарського судочинства, розгляд справи має здійснюватися за правилами загального позовного провадження, є безпідставними.

З наведених підстав суд вирішив у задоволенні вказаного клопотання ТОВ "Алет Трейдінг" відмовити.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив та інші заяви по суті справи, а також додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2021 між АТ "Банк Січ" (банк) та ТОВ "Алет Трейдінг" (позичальник) був укладений кредитний договір № 463/21 про надання кредиту на умовах кредитної лінії (далі - договір). Відповідно до умов цього договору банк, в порядку та на умовах визначених цим договором відкриває позичальнику відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом, який не може перевищувати 26 000 000,00 грн., на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (п. 1.1).

Дата остаточного повернення усіх отриманих у межах кредитної лінії сум - 10.11.2023 (п. 1.2 договору).

Кредит надається з наступним цільовим призначенням - на поповнення обігових коштів (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кредит надається банком позичальнику в межах суми, визначеної у п. 1.1 цього договору відповідно до цільового призначення кредиту, шляхом перерахування коштів згідно заяви позичальника.

У п. 2.2 договору передбачені проценти за користування кредитом, що сплачуються позичальником у розмірі, встановленому банком фіксованої процентної ставки у валюті кредиту, а саме: за користування кредитом, наданим в гривні - 15,15 %. Нарахування банком процентів здійснюється у тій валюті, в якій позичальником отримано грошові кошти та починається з дати першого перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та умовної кількості днів у році 360 (п. 2.3 договору). Проценти за користування кредитом нараховуються банком не рідше одного разу на місяць (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.8 договору за наявності заборгованості по кредиту та/або процентах за користування ним (у тому числі і процентах за неправомірне користування кредитом), сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості: - в першу чергу сплаті підлягають нараховані, але несплачені в строк проценти; - у другу чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом; в третю чергу підлягають сплаті нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; - в четверту чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена цим договором.

Заборгованість за кредитом, строк сплати якої ще не настав, погашається позичальником у строк, передбачений п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах Кредитної лінії сум - 10 листопада 2023 року.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що позивач - АТ "Банк Січ" на виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та листа відповідача № 1611/01 від 16.11.2021 надав позичальнику - ТОВ "Алет Трейдінг" грошові кошти у сумі 26 000 000 000,00 грн., необхідні для здійснення розрахунків зі своїм контрагентом - ТОВ "ВС Україна" за мінеральні добрива шляхом перерахування 17.11.2021 коштів з кредитного рахунку позичальника на поточний рахунок ТОВ "ВС Україна", що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача, платіжним дорученням № 7 від 17.11.2021.

Проте, позичальник - ТОВ "Алет Трейдінг" неналежним чином виконав покладені на нього зобов`язання, прострочив сплату кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого станом на 11.09.2023 у відповідача виникла заборгованість перед АТ "Банк Січ", зокрема, за кредитом у сумі 26 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору банк має право вимагати дострокове повернення кредиту у разі наявності простроченої заборгованості за наданим кредитом та/або простроченої плати за кредитом.

Позичальник зобов`язаний виконати вимогу банку про дострокове виконання зобов`язань за цим договором, якщо така вимога банку відповідає умовам цього договору і є обґрунтованою, повернути отриманий кредит в повному обсязі разом з нарахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно цього договору, в строк, не пізніше 30 календарних днів з дня отримання позичальником відповідної вимоги банку або з дати повернення листа з повідомленням відділення пошти з будь-якою відміткою (п. 4.2.5 договору).

14.12.2022 АТ "Банк Січ" звернулось до позичальника з вимогою сплатити наявну у нього заборгованість, проте, вказана вимога позичальником була залишена без відповіді та задоволення.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором № 463/21 від 16.11.2021 суду не надав.

При цьому, як вже зазначалось вище, умовами кредитного договору сторони погодили дострокове повернення позичальником кредитних коштів у разі наявності у нього заборгованості за кредитом.

Проте, у кредитному договорі не погоджена черговість погашення позичальником заборгованості у разі дострокового повернення кредиту у судовому порядку, тому черговість визначена у п. 2.8 цього правочину не може бути застосована судом під час розгляду даної справи.

Крім того, суд розглянув доводи відповідача про відсутність обов`язку позичальника здійснити повернення кредитних коштів у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Так, відповідач вказував про передчасність вимог позивача, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, внаслідок чого 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, що триває на даний час. Вказані обставини є форс-мажорними (обставинами непереборної сили), що підтверджується листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Також відповідно до п. 5.6 договору доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними державними органами.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання ТОВ "Алет Трейдінг" кредитного договору № 463/21 від 16.11.2021.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за кредитним договором № 463/21 від 16.11.2021, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (повернення кредитних коштів). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ТОВ "Алет Трейдінг" кредитного договору № 463/21 від 16.11.2021.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення ТОВ "Алет Трейдінг" від належного виконання зобов`язання за вказаним договором.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми кредиту, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина суми кредитної заборгованості у сумі 200 000,00 грн. (від суми наданого кредиту 26 000 000,00 грн.).

Отже, позов АТ "Банк Січ" підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238? 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Банк Січ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алет Трейдінг" про стягнення 200 000,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алет Трейдінг" (03195, місто Київ, вулиця Рудницького Степана, будинок 2б, інше поверх 6 (мансарда), модуль А, ідентифікаційний код 42321526) на користь Акціонерного товариства "Банк Січ" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 6, ідентифікаційний код 37716841) заборгованість за кредитом у сумі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складене 16 січня 2024 року.

Суддя Борисенко І. І.