Рішення

від 14.12.2023 по справі 911/1890/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1890/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Спейс Інтеріорс»

прo стягнення 317 105,30 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Кирій О.В.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Спейс Інтеріорс» (надалі відповідач) прo стягнення 317 105,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2023 року відкрито провадження у справі № 911/1890/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2023 року підготовче засідання відкладено на 14.09.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 14.09.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву б/н від 14.09.2023 року.

У підготовчому засіданні 14.09.2023 року оголошено перерву на 05.10.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 27.09.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 22.09.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 05.10.2023 року відповідачем подано пояснення б/н від 05.10.2023 року.

У підготовчому засіданні 05.10.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 05.10.2023 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.10.2023 року.

В судовому засіданні 26.10.2023 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 16.11.2023 року.

В судовому засіданні 16.11.2023 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 14.12.2023 року.

В судовому засіданні 14.12.2023 року представник відповідача проти позову заперечував, представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 14.12.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 13.04.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Спейс Інтеріорс» (відповідач, Продавець) та Комунальним підприємством «Виробниче управління комунального господарства» (позивач, Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 22/0413-1 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язався виготовити та передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар, а саме розвантажувальний жилет тканевий, загальною кількістю 450 штук, на загальну суму 504 900 грн. (п. 3.1 Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що оплата здійснюється частинами шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця, вказаний у реквізитах у цьому договорі, а саме: попередня оплата складає 60% від вартості товару. Доплата 40% проводиться після повідомлення Продавцем Покупця про готовність товару для відвантаження.

Відповідно до п. 5.2 та п. 5.3 Договору сторони визначили, що місце поставки Товару: Київська область, м. Бориспіль, вул. Глибоцька, 128-а, період доставки Товару: до 20.05.2022 року.

Поставка Товару здійснюється Продавцем відповідно до наданого та схваленого Покупцем замовлення на поставку Товару, що надається усно по телефону або у письмовій формі на електронну пошту, протягом 3-х календарних днів з моменту надання заявки (п. 5.4. Договору).

Згідно з п.п. 5.5, 5.6, 5.7 Договору при передачі партії Товару Продавець зобов`язаний надати оригінали наступних документів: рахунок-фактуру; видаткову накладну. Датою поставки Товару по цьому Договору є дата приймання товарно-матеріальних цінностей. Приймання Товару здійснюється на підставі видаткової накладної.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 7.Договору строк цього Договору починає свій перебіг у момент підписання Договору та закінчується 31 грудня 2022 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від його виконання.

Як зазначає позивач, ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» виставило КП «ВУКГ» рахунок № 13 від 04.04.2022 року на оплату розвантажувальних жилетів тканевих у кількості 450 штук на загальну суму 504 900,00 грн. (з ПДВ).

На виконання умов п. 4.1. Договору та на підставі вказаного вище рахунку на оплату, КП «ВУКГ» (Покупець) перерахувало на користь ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (Продавця) 303 000,00 грн. попередньої оплати за товар згідно з платіжного доручення № 399 від 13.04.2022 року, з призначенням платежу «згідно договору № 22/0413-1 від 13.04.2022 року, pах №13 від 14.04.22р.».

18.04.2022 року ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (Продавець) поставило, а КП «ВУКГ» (Покупець) отримало без будь-яких зауважень обумовлений товар, а саме 200 штук розвантажувальних жилетів тканевих на суму 224 400,00 грн. (з ПДВ), зазначене підтверджується видатковою накладною № 6 від 18.04.2022 року, яка підписана та скріплена печатками обох сторін.

Як зазначає позивач, того ж дня, 18.04.2022 року Продавцем було повідомлено адміністрацію КП «ВУКГ» (в телефонному режимі) про готовність другої частини товару для відвантаження, дане повідомлення стало підставою для доплати остаточних 40% вартості товару згідно умов Договору.

20.04.2022 року КП «ВУКГ» (Покупець) перерахувало ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (Продавець) решту вартості обумовленого товару на суму 201 900,00 грн. за платіжним дорученням № 402 від 20.04.2022 року з призначенням платежу «згідно договору № 22/0413-1 від 13.04.2022р., рах.№13 від 14.04.22р.», тим самим Покупець виконав в повному обсязі свої зобов`язання за укладеним між сторонами Договором купівлі-продажу щодо оплати товару.

Позивач зазначає, що в подальшому 07.07.2022 року представник КП «ВУКГ» (Шеремет М.С.) отримав доручення для отримання товару 250 штук розвантажувальних жилетів тканевих за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Глибоцька, 128-а, як це передбачено умовами договору, але ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» не поставило зазначений товар, про що зазначено в службовій записці Шеремета М.С. від 07.07.2022 року, яка додається до позовної заяви.

Як стверджує позивач, листом № 311 від 12.07.2022 року КП «ВУКГ» (покупець) звернулось до ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (продавець) з вимогою повернути покупцю частину сплачених ним коштів у зв`язку тим, що продавець у визначені договором строки не поставив необхідну кількість товару, цей лист отримано продавцем 25.07.2022 року.

22.07.2022 року до КП «ВУКГ» (покупець) надійшла претензія № 32 від 11.07.2022 року від ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (продавець), в якій останній просив покупця прийняти продукцію, виготовлену по договору № 22/0413-1 від 13.04.2022 року.

В подальшому, листом № 398 від 15.08.2022 та повторним листом вимогою № 846 від 14.12.2022 року КП «ВУКГ» (покупець) просило ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (продавець) виконати умови договору та здійснити доставку товару протягом п`яти днів, з дати отримання даної вимоги, відповідно до умов Договору, або повернути кошти за частину недоотриманого товару, а саме 280 500,00 грн. за 250 одиниць розвантажувальних жилетів тканевих.

Однак, на час подання даного позову ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (продавець) свої зобов`язання перед КП «ВУКГ» (покупець) в повному обсязі не виконало та не поставило решту товару у визначені Договором терміни, як і не повернуло отриману суму передоплати, строк дії укладеного між ними Договору купівлі-продажу закінчився 31.12.2022 року, а тому КП «ВУКГ» (покупець) вправі вимагати від ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (продавець) повернення попередньої оплати у сумі 280 500,00 грн. в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на те, що ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» (продавець) належним чином не виконав свої зобов`язання за договором купівлі-продажу № 22/413-1 від 13.04.2022 року та не повернув суму сплаченої йому попередньої оплати за недопоставлений товар, КП «ВУКГ» просить стягнути з відповідача спірну суму 280 500,00 грн. передоплати, з урахування нарахованих 29 573,59 грн. інфляційних втрат та 7031,71 грн. 3% річних, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період з 01.08.2022 року по 01.06.2023 року.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що між сторонами існували домовленості за Договором щодо виготовлення відповідачем і поставки позивачу товару - розвантажувальних жилетів тканевих, загальною кількістю 450 штук на загальну суму 504 900,00 грн.

Відповідач зауважив, що відповідно до п. 3.3. Договору купівлі-продажу джерелом фінансування є кошти Благодійного рахунку КП ВУКГ, які були зібрані також за безпосередньої участі відповідача шляхом розробленння та розміщення на своїй сторінці в соціальній мережі YouTube в перших числах березня 2022 року було відеороліку, у якому розповідалося про те, що підприємство займається виготовленням бронежилетів, які безкоштовно роздавались захисникам (військова частина та ТРО) Бориспільщини.

Відповідач також наголосив, що розвантажувальні жилети тканеві були виготовлені у стислі терміни, перша партія була видана 17.04.2022 року і самостійно забрана позивачем. Про готовність до відвантаження решти товару відповідач повідомив на наступний день, про що також було повідомлено позивача в телефонному режимі, що і слугувало підставою для сплати позивачем решти суми 40%. Також позивач сказав що решту також забере власними силами.

Згідно з п. 5.4 Договору поставка товару здійснюється Продавцем відповідно до наданого та схваленого Покупцем замовлення на поставку товару, що надається усно по телефону або у письмовій формі на електронну пошту протягом 3-календарних днів з моменту надання заявки.

Однак, як зазначає відповідач, таку заявку ані усно, ані в письмовому вигляді позивач відповідачеві не надав, натомість, звернувся з усним проханням на деякий час залишити товар на зберіганні відповідача, оскільки, готовий товар передавався до волонтерського центру «Перемога», який розподіляв в подальшому товар за потребами, і на той час, у волонтерському центрі не було місця для зберігання товару.

Лише 07.07.2022 року засобами електронного зв`язку через застосунок VIBER на номер бухгалтера позивачем було направлено довіреність №38 від 07.07.2022 року, видану озеленювачу ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Московським РУГУ МВС України в м. Києві 12 вересня 1995 року, на отримання від ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» цінностей за Договором №22/0413-1 від 13.04.2022 року.

Як зазначає відповідач, у той же день, 07.07.2022 року ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» підготувало видаткову накладну за №18 на відвантаження жилетів на суму 280 500,00 грн., отримувачем товару в якій було зазначено ОСОБА_1 , на якого була видана довіреність.

Позивач у позовній заяві повідомляє суд про те, що довіреність на отримання товару була видана на іншого представника КП «ВУКГ» Шеремета М.С., який у службовій записці повідомив директора КП «ВУКГ» ОСОБА_2 про те, що 07.07.2022 року товар не прибув на адресу позивача.

У зв`язку з чим, відповідач зауважує, що згідно з умовами п. 5.4 Договору купівлі-продажу поставка товару здійснюється Продавцем протягом 3-х календарних днів з моменту надання заявки.

Оскільки 07.07.2022 року у відповідача не було вільних працівників, які б могли відвантажити товар, 08.07.2023 року директор ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» Кирій О.В. разом з працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доставили товар: розвантажувальні жилети у кількості 250 штук на адресу позивача - м. Бориспіль, вул. Глибоцька, 128-а, але товар представниками КП «ВУКГ» не був прийнятий, про що було складено відповідний Акт.

11.07.2022 року директор ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» направив на адресу КП «ВУКГ» претензію вих. №32 від 11.07.2022 року, у якій просив прийняти товар, який був виготовлений на замовлення позивача. Факт отримання претензії позивачем визнається у позові. Однак, відповіді на зазначену претензію відповідач не отримував, як і претезій, направлених позивачем на адресу відповідача, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень, доданими до позову.

Про направлення позивачем претензій №398 від 15.08.2022 року та №846 від 14.12.2022 року відповідач дізнався лише після одержання позовної заяви, тому й не міг їх виконати.

Відповідно до вимог ст.689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідач зазначає, що ним було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання, а саме - виготовлено товар розвантажувальні жилети тканеві у кількості 450 штук, про що було повідомлено в телефонному режимі адміністрацію КП «ВУКГ». Цю обставину визнає позивач, про що зазначено у позові. Однак, з невідомих причин саме позивач свої зобов`язання не виконав, замовлення на поставку товару не зробив, від прийняття товару відмовився, що підтверджується актом від 07.07.2022 року.

Згідно з ч.4 ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Саме з такою вимогою і звернулося ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс» до позивача 11.07.2022 року.

Право вимагати прийняття та оплати товару продавець може реалізувати у тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав.

Покупець, тобто, позивач, не повідомив про недоліки щодо якості, асортименту, укомплектування чи інших недоліків товару, а лише листом №311 від 12.07.2022 року, який був направлений відповідачу 16.07. 2022 р., директор КП «ВУКГ» Роман Шепель повідомив, що потребу у товарі компенсували іншим шляхом, тому він вимагає повернення коштів за частину товару, при цьому він не повідомив причини, чому відмовляється прийняти замовлений товар.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Як вже зазначалося вище і визнається позивачем, про готовність другої частини товару для відвантаження позивачу було повідомлено ще 18 квітня 2022 року. Однак, саме через безпідставну відмову позивач приймати товар, він залишився по теперішній час на зберіганні у відповідача.

Також відповідач зазначив, що про готовність товару до відвантаження можуть підтвердити працівники відповідача, які доставляли товар та швеї, які відшивали товар.

Однак, оскільки позивачем відповідний факт готовності товару та його поставки 08.07.2022 року не заперечується по суті, позивач наполягає на непоставці товару саме 07.07.2022 року, відповідні обставини не впливають на кваліфікацію наведених у позові правовідносин.

Відповідач також наголошує, що кошти, які були сплачені за товар, були пожертвувані громадянами нашого міста для пришвидшення перемоги над російським агресором, жилети шилися у пришвидшеному режимі і виготовлялися на конкретні потреби і в обумовлений час. У липні 2022 року попит на жилети вже знизився, окрім того, на ринку вже з`явилося багато нових пропозицій Тому реалізувати зазначений товар після того, як позивач відмовився його приймати, після 8 липня 2022 року вже було неможливо. Товар по теперішній час знаходиться на зберіганні у відповідача і відповідач не відмовляється від його поставки.

За наслідками розгляду спору судом досліджено та встановлено наступні обставини.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Нормою ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

З огляду на норму ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

Згідно з ч.4 ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Позивач сам підтверджує факт повідомлення відповідачем у квітні 2022 року (18.04.2022 року) про готовність товару до відвантаження, що відбулось в телефонному режимі і співпадає з відповідними твердженнями відповідача, що викладені у відзиві на позов.

Наведені обставини свідчать про сплату позивачем решти 40% вартості товару саме виходячи з усвідомлення ним факту готовності товару до відвантаження.

Як визначено п. 5.4 Договору, поставка товару здійснюється Продавцем відповідно до наданого та схваленого Покупцем замовлення на поставку товару, що надається усно по телефону або у письмовій формі на електронну пошту протягом 3-календарних днів з моменту надання заявки.

Однак, матеріали справи не містять і позивачем не надано пояснень щодо звернення до відповідача за відвантаженням товару та узгодження відповідної дати відвантаження.

Протягом періоду до 07.07.2022 року позивач не виявляв наміру отримати товар, про готовність якого повідомлено відповідачем, позивач не цікавився товаром та не вимагав його поставки.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, а саме переписки з Вайберу, саме відповідач у кінці червня 2022 року ініціював питання поставки товару. На що представником позивача було повідомлено контактні дані особи, уповноваженої на отримання товару ОСОБА_1 , що підтверджується скріном екрану телефона.

Позивач не зазначив та надав доказів звернення до відповідача з відповідною заявкою про поставку товару саме 07.07.2022 року, не повідомив відповідача про уповноважену особу на отримання товару ОСОБА_5 .

В подальшому позивач пояснив, що було видано дві довіреності на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , потім стверджував що довіреність на ОСОБА_1 була замінена на довіреність на ОСОБА_5 . Однак, позивач не надав докази повідомлення відповідача про зміну уповноваженої особи.

За наведених обставин та враховуючи відсутність доказів узгодження дати поставки товару саме на 07.07.2022 року, службова записка ОСОБА_5 , про якого відповідач не був обізнаний, не є доказом непоставки товару.

Оскільки дата поставки 07.07.2022 року не була чітко визначена як єдина дата поставки, згідно з п. 5.4 Договору передбачено поставку товару протягом 3-календарних днів з моменту надання заявки, спроби відповідача поставити товар 08.07.2022 року цілком відповідають умовам п.5.4. Договору.

У зв`язку з чим, твердження позивача в листі-вимозі № 311 від 12.07.2022 року про порушення умов Договору не можуть вважатись обґрунтованими.

З приводу отриманої від відповідача вимоги про прийняття товару № 32 від 11.07.2022 року, в якій до того ж містяться обставини щодо відтермінування самим позивачем поставки товару, позивач з даного приводу не надав жодних пояснень.

В свою чергу, відповідні дії відповідача свідчать про намір поставки товару, який не був поставлений через неузгодженість його прийняття з позивачем.

Щодо вимог позивача № 398 від 15.08.2022 року та № 846 від 14.12.2022 року відповідач зазначив про їх неотримання.

Дослідивши відповідні обставини з врахуванням пояснень відповідача, судом встановлено, відсутність доказів надіслання вимоги № 398 від 15.08.2022 року, щодо вимоги № 846 від 14.12.2022 року позивачем, як відправником поштового відправлення, допущено некоректні дані, які призвели до неотримання відповідного листа відповідачем. Матеріали справи містять свідчення, що лист адресатом не отримано.

За правилами ст.79 Господарського процесуального кодексу України в сукупності наданих сторонами доказів та пояснень, твердження відповідача про готовність товару та його наміри щодо поставки є більш вірогідними ніж твердження позивача про прострочення відповідачем термінів поставки, оскільки позивачем не надано доказів звернення до відповідача з заявками про поставку товару після повідомлення про його готовність.

З обставин спору не встановлено ознак, які вказують на невиконання відповідачем умов Договору щодо виготовлення жилетів, спір виник через неузгодженості між сторонами щодо поставки товару, чому сприяла також поведінка самого позивача. Поведінка відповідача свідчить про намір поставити товар, в той час, як з поведінки позивача не вбачається наміру його отримати.

В цілому, з огляду на встановлені обставини спору, суд не вбачає достатніх підстав вважати про виникнення у відповідача обв`язку з повернення коштів та підстав для стягнення таких коштів на користь позивача. Оскільки, жилети виготовлялися за благодійні кошти і рекламувалися як для безкоштовної передачі, враховуючи що війна в Україні триває, у позивача відсутні підстави стверджувати про відсутність необхідності в отриманні товару, отримання коштів та спрямування їх на інші потреби. Тому сторонам необхідно вчинити належні дії, що визначені Договором, для чіткого узгодження поставки товару та його спрямування за призначенням.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Спейс Інтеріорс» прo стягнення 317 105,30 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 17.01.2024 року