Рішення

від 03.01.2024 по справі 916/2941/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2941/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Нейкова Т.М. /посвідчення/;

Від позивачів:

- Міністерства оборони України: Тищенко М.С. /в порядку самопредставництва/;

- Одеського квартирно-експлуатаційного управління: Рашевська О.О. /в порядку самопредставництва/;

Від відповідачів:

- товариства з обмеженою відповідальністю «Одес-міакро»: не з`явився;

- товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Одеський бекон»: Бутов К.В. /керівник/;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління до товариства з обмеженою відповідальністю «Одес-міакро», товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Одеський бекон» про стягнення 925 872,82 грн., розірвання договору та зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (далі по тексту прокурор) звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління (далі по тексту Управління) із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Одес-міакро» (далі по тексту ТОВ «Одес-міакро»), товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясокомбінат «Одеський бекон» (далі по тексту ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон») про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 925 872,82 грн., яка складається із заборгованості за орендною платою у сумі 277 464,39 грн., компенсації податку на землю у сумі 238 858,66 грн., 3% річних у сумі 27 392,02 грн., збитків від інфляції у сумі 143 931,05 грн., пені у сумі 238 226,70 грн.; розірвання договору оренди державного нерухомого майна №2 від 29.03.2002, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 , правонаступником якої є Управління, та ТОВ «Одес-Міакро», та зобов`язання ТОВ «Одес-Міакро» та ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» повернути за актом прийому-передачі на користь Міністерства оборони України в особі Управління державне військове нерухоме майно загальною площею 2163 кв.м., а саме: нежитлові приміщення площею 363 кв.м. в будівлі збірно-розбірного металевого сховища № 39 та технічний майданчик площею 1800 кв.м. військового містечка №Н-13, розташоване за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання ТОВ «Одес-Міакро» та ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» зобов`язань за договором оренди №2 від 29.03.2002 в частині сплати орендної плати за період з січня 2020р. травня 2023р. Прокурором наголошено, що сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання) є підставою для розірвання договору оренди. Таким чином, невиконання відповідачами договірних зобов`язань зі сплати орендних платежів до державного бюджету є підставою для її стягнення із відповідачів, розірвання договору та повернення майна Управлінню в судовому порядку.

Слід зазначити, що по тексту позовної заяви прокурором було повідомлено, що вимоги до ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» пред`явлені у зв`язку з повідомленням відповідачами Управління у листопаді 2020 про укладення договору №31-08/20 від 31.08.2020 про відступлення права ТОВ «Одес-Міакро» за договором оренди на користь ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон».

Міністерство оборони України та Управління підтримали заявлені прокурором позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» заперечувало проти задоволення вимог прокурора, посилаючись на відсутність договірних правовідносин з позивачами.

ТОВ «Одес-Міакро» було повідомлено про розгляд даної справи шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу. Проте, направлені на адресу вказаного відповідача ухвали були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що, згідно з вимогами ст. 242 ГПК України, є належним повідомленням учасника справи про розгляд судом даного спору.

Оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

29.03.2002 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Орендодавець) та приватним підприємцем Бойко В.М. (Орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна №2, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування групу нежитлових приміщень, а саме будинок КТП площею 44,1 кв. м, технічну споруду №1 площею 90,4 кв.м, технічну споруду №3 площею 45,2 кв.м, збірно-розбірне металеве сховище №39 площею 363 кв.м та асфальтовану площадку площею 1800 кв.м для розведення кроликів. Майно знаходиться на балансі Міністерства оборони України і розташоване за адресою: 61667, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, військова частина А4314, вартість майна визначена відповідно до акту оцінки вартості приміщення і становить 68 000 грн. станом на 28 лютого 2002 р.

Згідно з п. 2.1 договору оренди №2 від 29.03.2002 вступ Орендаря у користування майном наступає з моменту підписання сторонами даного договору і акту приймання-передачі майна.

Абзацом 2 п. 2.6, п. 2.7 договору оренди №2 від 29.03.2002 визначено, що майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. У разі звільнення Орендарем орендованого майна без складання акту про передачу, Орендар несе повну матеріальну відповідальність за всі заподіяні у зв`язку з цим збитки. При цьому, Орендар не звільняється від сплати орендної плати та інших обумовлених цим договором платежів до передачі майна за актом прийому-передачі.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4 договору оренди №2 від 29.03.2002 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2002 року в сумі 566,67 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата, всі комунальні та інші платежі перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця за попередній.

Відповідно до п. 3.6 договору оренди №2 від 29.03.2002 орендна плата та інші платежі, які перераховані Орендарем несвоєчасно, або не в повному обсязі, стягуються на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі, що обчислюється від суми заборгованості виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за якій сплачується пеня за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Положеннями п. 5.2 договору оренди №2 від 29.03.2002 передбачено, що Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати Орендодавцю сплачений земельний податок у частині, що стосується орендованого майна, та сплачувати інші податки, збори та платежі в установленому чинним законодавством України порядку.

Згідно з п. 5.8 договору оренди №2 від 29.03.2002 Орендар зобов`язаний не передавати орендоване майно у суборенду, не укладати договорів (контрактів, угод), у тому числі, про спільну діяльність з будь-яким використанням орендованого майна без письмової згоди Орендодавця.

Згідно з п. 11.2 договору оренди №2 від 29.03.2002 цей договір діє строком на 25 років із 29.03.2002 по 31.03.2027.

Відповідно до п. 11.4 договору оренди №2 від 29.03.2002 за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірваний за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Акт оцінки вартості майна, що передається в оренду, акт інвентаризації майна, що передається в оренду, розрахунок орендної плати за перший місяць оренди, розрахунок комунальних та експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна є додатками до договору оренди №2 від 29.03.2002 та були додані до позовної заяви.

27.03.2002 між Військовою частиною НОМЕР_1 та приватним підприємцем Бойко В.М. було підписано акт приймання-передачі в оренду групи нежитлових приміщень та асфальтованої ділянки, розташованих за адресою: Одеська обл., Біляїєвський р-н, с. Нерубайське, військова частина НОМЕР_2 .

25.04.2007 між Військовою частиною НОМЕР_3 та ТОВ „Одес-Міакро було укладено додаткову угоду №4 до договору оренди №2 від 29.03.2002, згідно умов якої вказані особи дійшли згоди виконувати умови договору як Орендодавець та Орендар.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ „Одес-Міакро було зареєстровано як юридична особа 15.04.2003р. В свою чергу, Військова частина НОМЕР_3 як суб`єкт господарської діяльності у Збройних Силах України була зареєстрована 20.04.2002, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію.

У додатковій угоді №4 від 25.04.2007 сторони дійшли згоди пункт 3.1. розділу 3 договору оренди №2 від 29.03.2002 викласти у новій редакції, відповідно до якої орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007 року) на рівні 1000,0 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об`єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06р. № 1846, яка становить без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007 року) 893,98 грн. (Додаток № 2). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди. Орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок військової частини НОМЕР_3 в територіальному органі Державного казначейства) щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Листом від 21.06.2007 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області у відповідь на звернення Військової частини НОМЕР_3 було проведено перерахунок орендної плати по договору оренди споруди військового містечка № НОМЕР_4 в Одеській області, Біляївський район, с. Нерубайське, Орендарем якого є ТОВ „Одес-Міакро.

У зв`язку з прийняттям Управлінням на бухгалтерський облік (баланс) будівель та споруд, закріплених за Військовою частиною НОМЕР_3 , між сторонами була укладена додаткова угода №168д-с/2007/КЕВ м. Одеси від 01.10.2007 до договору оренди №2 від 29.03.2002.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди №2 від 29.03.2002 (в редакції додаткової угоди №168д-с/2007/КЕВ від 01.10.2007) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно (далі майно) - групу нежитлових приміщень, а саме будинок КТП площею 44,1 м2 за генеральним планом №23, технічну споруду №1 площею 90,4 м2, технічну споруду №4 площею 45,2 м2, збірно-розбірне металеве сховище №39 площею 363,0 м2 та асфальтовану площадку площею 1800 м2 розташоване за адресою: Одеська область, Біляївський район, с Нерубайське, військове містечко № 13, що знаходяться на балансі КЕВ м.Одеси, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 68000,0 грн.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4 договору оренди №2 від 29.03.2002 (в редакції додаткової угоди №168д-с/2007/КЕВ від 01.10.2007) орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (вересень 2007 року) на рівні 1057,19 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об`єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06р. № 1846, яка становить без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (вересень 2007 року) 965,90 грн. Орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок КЕВ м. Одеси в територіальному органі Державного казначейства) щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Розрахунок плати за базовий та перший місяць оренди нерухомого військового майна, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси є додатком до додаткової угоди №168д-с/2007/КЕВ від 01.10.2007, який був доданий до позовної заяви.

11.09.2007 Військова частина НОМЕР_3 звернулась до Управління із листом про необхідність внесення змін до договору оренди у зв`язку з виявленою в процесі інвентаризації опискою у договорі, оскільки будинок КТП інвентаризовано за номером 23.

01.07.2013 між Управлінням та ТОВ „Одес-Міакро було укладено додаткову угоду № 30д/2013/КЕВ до договору оренди №2 від 29.03.2002, згідно якої п. п. 1.1, 1.3, 3.1 були викладені у новій редакції.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору оренди №2 від 29.03.2002 (в редакції додаткової угоди № 30д/2013/КЕВ від 01.07.2013) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно загальною площею 2163 кв. м., а саме: нежитлове приміщення площею 363 м2 в будівлі збірно-розбірного металевого сховища № 39 та технічний майданчик площею 1800 м2 військового містечка № Н-13 (далі - майно), що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, розташоване за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вартість якого визначена на 28.02.2002 року за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 51300 грн. без ПДВ. Майно Орендодавець передає Орендарю для використання під склад.

Згідно з п. 3.1 договору оренди №2 від 29.03.2002 (в редакції додаткової угоди № 30д/2013/КЕВ від 01.07.2013) орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (червень 2013 року) на рівні 2800 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об`єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2013 року) 1751,41 грн. (додатки №№ 1, 2 до цієї додаткової угоди). Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди.

01.03.2019 між Управлінням та ТОВ „Одес-Міакро було укладено додаткову угоду №202д-с/2009/КЕВ м. Одеси до договору оренди №2 від 29.03.2002 та додаткових угод №4 від 25.04.2007, №168Д-С/2007/КЕВ м. Одеси від 01.10.2007, відповідно до умов якої договір було доповнено п.5.9, згідно якого Орендар зобов`язується щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,9 га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди..

03.01.2020 Управління звернулось до ТОВ „Одес-Міакро із претензією №282, відповідно до якої просило сплатити за договором оренди №2 від 29.03.2002 заборгованість за орендною платою у розмірі 15 658,34 грн. за жовтень-листопад 2019р., та податок на землю у розмірі 7 268,48 грн.

03.02.2020 Управління звернулось до ТОВ „Одес-Міакро із претензією №6, відповідно до якої просило сплатити за договором оренди №2 від 29.03.2002 заборгованість за орендною платою у розмірі 23 488,60 грн. за жовтень-грудень 2019р., та податок на землю у розмірі 9 085,60 грн.

01.04.2020 Управління звернулось до ТОВ „Одес-Міакро із претензією №71 відповідно до якої просило сплатити за договором оренди №2 від 29.03.2002 заборгованість за орендною платою у розмірі 7838,05 грн. за лютий 2020р., та податок на землю у розмірі 5758,24 грн.

31.08.2020 між ТОВ „Одес-Міакро (Первісний кредитор) та ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 31-08/20, згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого Первісний кредитор передає Новому кредитору всі належні йому права та обов`язки, передбачені договором № 2 оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, укладеним між військовою частиною НОМЕР_1 та ОСОБА_1 29.03.2002 з усіма додатками та додатковими угодами до нього, а Новий кредитор приймає усі права та обов`язки, що належні Первісному кредитору за основним договором. 3 цього договору випливає, що з моменту укладення даного договору Новий кредитор вважається стороною основного договору, а Первісний кредитор втрачає всі права за основним договором. За цим договором до Нового кредитора переходять усі права та обов`язки Первісного кредитора, передбачені основним договором. Факт передачі прав та обов`язків за цим договором підтверджується підписанням сторонами цього договору.

Листом від 24.11.2020 ТОВ „Одес-Міакро було повідомлено Управління про укладення з ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» договору про відступлення права вимоги № 31-08/20 від 31.08.2020, у зв`язку з чим, відповідачем було запропоновано укласти додаткову угоду до договору №2 від 29.03.2002, якою замінити Орендаря за договором з ТОВ „Одес-Міакро на ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон».

Слід зазначити, що Управління також зверталось до ТОВ „Одес-Міакро із претензіями №23 від 25.01.2021, №54 від 02.03.2021, №71 від 01.04.2021, №90 від 05.05.2021, №108 від 01.06.2021, №132 від 01.07.2021, №150 від 06.08.2021, №241 від 08.10.2021, №274 від 09.11.2021, №304 від 01.12.2021, №69 від 28.04.2022, №27 від 09.02.2022.

У поданій до суду позовній заяві прокурором було повідомлено, що невиконання ТОВ „Одес-Міакро та ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» зобов`язань за договором оренди №2 від 29.03.2002 в частині сплати орендної плати за період з січня 2020 р. по травень 2023р., а також компенсації земельного податку за період з лютого 2020р. по травень 2023р., з урахуванням невжиття позивачем будь-яких заходів з метою захисту порушених прав стало підставою для звернення прокурора до суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Частинами 1-3 ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

В силу вимог ч. ч. 1-4 ст. 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» № 1076-XIV від 21.09.1999р. (з наступними змінами та доповненнями) військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам Порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України. Забороняється надання в оренду озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки. Передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 29.03.2002 між Військовою частиною НОМЕР_1 та приватним підприємцем Бойко В.М. було укладено договір оренди державного нерухомого майна №2. Сторонами даного договору згідно з наявною в матеріалах справи додатковою угодою №168д-с/2007/КЕВ м. Одеси від 01.10.2007 є Управлінням (Орендодавець) та ТОВ „Одес-Міакро (Орендар).

Враховуючи вимоги прокурора про солідарне стягнення заборгованості за договором оренди №2 від 29.03.2002 з ТОВ „Одес-Міакро та ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» та зобов`язання відповідачів повернути майно, господарський суд вважає за необхідне, в першу чергу, зазначити наступне.

Згідно з приписами ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.Приписами ст. 520 ЦК України визначено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Так, 31.08.2020 між ТОВ „Одес-Міакро (Первісний кредитор) та ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 31-08/20, згідно умов якого ТОВ „Одес-Міакро було відступлено ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» всі належні йому права та обов`язки за договором оренди №2 від 29.03.2002.

Проте, положеннями п. 5.8 договору оренди №2 від 29.03.2002 визначено, що Орендар зобов`язаний не передавати орендоване майно у суборенду, не укладати договорів (контрактів, угод), у тому числі, про спільну діяльність з будь-яким використанням орендованого майна без письмової згоди Орендодавця.

Таким чином, у ТОВ „Одес-Міакро було відсутнє право на передачу своїх прав та обов`язків за договором оренди №2 від 29.03.2002 без письмової згоди Управління. Наведене, з урахуванням встановленої ст. 520 ЦК України заборони здійснювати заміну боржника у зобов`язанні без згоди кредитора, відсутність додаткової угоди про заміну Орендаря за договором №2 від 29.03.2002, дозволяє суду дійти висновку, що ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» не виступає стороною за договором оренди.

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених прокурором в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Управління позовних вимог до ТОВ «М`ясокомбінат «Одеський бекон» про стягнення 925 872,82 грн., розірвання договору та зобов`язання повернути майно.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати ТОВ „Одес-Міакро орендної плати за договором оренди №2 від 29.03.2002 протягом періоду з січня 2020р. до травня 2023р., враховуючи умови п. 3.4 договору оренди №2 від 29.03.2002 (в редакції додаткової угоди №168д-с/2007/КЕВ від 01.10.2007), згідно якого орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок КЕВ м. Одеси в територіальному органі Державного казначейства), господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення з ТОВ „Одес-Міакро на користь Управління заборгованість за орендною платою у загальному розмірі 277 464,39 грн.

Положеннями п. 5.2 договору оренди №2 від 29.03.2002 передбачено, що Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати Орендодавцю сплачений земельний податок у частині, що стосується орендованого майна, та сплачувати інші податки, збори та платежі в установленому чинним законодавством України порядку.

При цьому, додатковою угодою №202д-с/2009/КЕВ м. Одеси від 01.03.2019 до договору оренди №2 від 29.03.2002 сторонами було передбачено, що Орендар зобов`язується щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,9 га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Слід зазначити, що розрахунок земельного податку, який ТОВ „Одес-Міакро має відшкодовувати Управлінню у договорі оренди №2 від 29.03.2002 відсутній. Таким чином, на прокурора покладається обов`язок довести суду обґрунтованість заявленого до стягнення земельного податку шляхом надання, наприклад, доказів, які містять відомості про загальну площу земельної ділянки військового містечка, витяг із нормативної грошової оцінки, докази сплати Управлінням або військовою частиною земельного податку, розрахунок земельного податку, який має бути відшкодований відповідачем пропорційно займаній площі.

Проте, прокурором при зверненні до суду із вимогами про відшкодування частини земельного податку за період з лютого 2020р. травня 2023 у загальному розмірі 238 858,66 грн. не було надано суду взагалі будь-яких доказів на підтвердження правомірності заявленої до стягнення суми. Наявність у ТОВ „Одес-Міакро обов`язку компенсувати частину земельного податку не звільняє прокурора від обов`язку довести суду належними доказами правомірність заявленої до стягнення суми.

З викладених обставин у задоволенні заявлених прокурором позовних вимог в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Управління до ТОВ „Одес-Міакро про стягнення компенсації податку на землю у сумі 238 858,66 грн. необхідно відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України прокурором було заявлено до стягнення 3% річних у сумі 27 392,02 грн., збитки від інфляції у сумі 143 931,05 грн., які були нараховані на заборгованість за орендною платою. Слід зазначити, що по тексту позовної заяви прокурором наведено один розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, до позовної заяви додано зовсім інший розрахунок, у якому суми не співпадають із сумами, заявленими до стягнення у позовній заяві.

При перевірці правильності заявлених до стягнення 3% річних у сумі 27 392,02 грн., збитків від інфляції у сумі 143 931,05 грн., судом враховано розрахунок, який наведено по тексту позовної заяви. Розрахунок 3% річних був здійснений прокурором відразу на всю суму боргу у розмірі 277 464,39 грн. з 16.02.2020 по 01.06.2023; збитки від інфляції були розраховані на всю суму боргу з урахуванням показників інфляції за березень 2020-травень 2023.

Проте, нарахування 3% річних та збитків від інфляції відразу на всю суму боргу з лютого, березня 2020р. не відповідає ні закону, ні умовам договору. Заборгованість у розмірі 277 464,39 грн. виникла поступово, оскільки ТОВ „Одес-Міакро мало сплачувати орендну плату щомісяця. Таким чином, 3% річних мають нараховуватись на заборгованість за кожний місяць окремо з 16 числа наступного місяця оплати до 01.06.2023; збитки від інфляції, наприклад, за січень 2020р., мають нараховуватись з урахуванням показників інфляції, починаючи з березня 2020р., оскільки прострочення оплати розпочалось у другу половину лютого 2020р.

При цьому, нарахування інфляції на заборгованість за травень 2023 не здійснюється, оскільки першим місяцем, показники інфляції за який слід враховувати має бути липень 2023р., що матиме наслідком вихід за межі позовних вимог.

Здійснивши розрахунок збитків від інфляції та 3% річних з урахуванням вказаних вище висновків, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром 3% річних є сума 14 576,76 грн., правильним розміром збитків від інфляції є сума 85 772,62 грн.

Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених прокурором позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ТОВ „Одес-Міакро на користь Управління 3% річних у розмірі 14 576,76 грн., збитків від інфляції у розмірі 85 772,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З посиланням на умови п. 3.6 договору оренди №2 від 29.03.2002, а також приписи чинного законодавства позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 238 226,70 грн., яка також була нарахована на всю суму боргу за орендною платою протягом періоду з 16.02.2020 до 01.06.2023.

Враховуючи вищенаведені по тексту рішення висновки щодо правильного порядку нарахування 3% річних, суд зазначає, що пеня також має нараховуватись на заборгованість за кожний місяць окремо з 16 числа наступного місяця оплати до 01.06.2023.

Пунктом 7 розділу IX ГК України, який передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, був неодноразово продовжений та відмінений лише з 30.06.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

З огляду на вимоги п. 7 розділу IX ГК України суд зазначає, що в даній справі пеня у розмірі подвійної облікової ставки може нараховуватись на строк, який перевищує 6 місяців.

Здійснивши розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром пені є сума у розмірі 159 671,87 грн. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених прокурором позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Одес-Міакро на користь Управління пені у розмірі 159 671,87 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ „Одес-Міакро припинило сплачувати орендну плату з січня 2020р., що свідчить про істотне порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором оренди №2 від 29.03.2002 та є достатньою підставою для розірвання договору згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених прокурором в інтересах Управління позовних вимог в частині розірвання договору оренди №2 від 29.03.2002, укладеного з ТОВ „Одес-Міакро.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Абзацом 2 п. 2.6, п. 2.7 договору оренди №2 від 29.03.2002 визначено, що майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. У разі звільнення Орендарем орендованого майна без складання акту про передачу, Орендар несе повну матеріальну відповідальність за всі заподіяні у зв`язку з цим збитки. При цьому, Орендар не звільняється від сплати орендної плати та інших обумовлених цим договором платежів, до передачі майна за актом прийому-передачі.

Враховуючи розірвання договору оренди №2 від 29.03.2002, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ТОВ „Одес-міакро повернути за актом приймання-передачі на користь Управління державне військове нерухоме майно загальною площею 2 163 кв. м., а саме: нежитлові приміщення площею 363 кв. м. в будівлі збірно-розбірного металевого сховища №39 та технічний майданчик, площею 1800 кв. м. військового містечка №Н-13, яке розташоване за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що вимоги прокурора в інтересах держави в особі Управління підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення із ТОВ „Одес-міакро на користь Управління грошових коштів, розірвання договору оренди №2 від 29.03.2002, та зобов`язання відповідача повернути Управлінню державне майно.

При наданні оцінки заявленим прокурором позовним вимогам в інтересах Міністерства оборони України, зокрема, вимогам прокурора про зобов`язання ТОВ „Одес-міакро повернути державне військове нерухоме майно також і на користь Міністерства оборони України, господарський суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Суд зазначає, що питання наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України було предметом оцінки суду під час відкриття провадження у справі. Разом з тим, під час відкриття провадження суд не надає оцінку заявленим позовним вимогам по суті, а, отже, за результатами вирішення спору судом можуть бути встановлені підстави для відмови у задоволенні вимог прокурора в інтересах держави в особі державного органу.

Міністерство оборони України не є стороною договору №2 від 29.03.2002, орендна плата за умовами договору має сплачуватись на рахунок Управління. При цьому, у випадку розірвання договору майно має бути повернуто на користь сторони за договором. Таким чином, передача у користування відповідача державного майна не може мати наслідком виникнення у Міністерство оборони України договірних прав та обов`язків. В такій ситуації рішення суду може лише опосередковано вплинути на права та обов`язки Міністерства оборони України.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених прокурором в інтересах Міністерства оборони України позовних вимог до ТОВ „Одес-міакро в частині стягнення грошових коштів та зобов`язання повернути майно.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про часткове задоволення вимог керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеського квартирно-експлуатаційного управління до товариства з обмеженою відповідальністю „Одес-міакро шляхом присудження до стягнення із відповідача на користь Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості за орендною платою у розмірі 277 464,39 грн., 3% річних у розмірі 14 576,76 грн., пені у розмірі 159 671,87 грн., збитків від інфляції у розмірі 85 772,62 грн.; розірвання договору державного нерухомого майна №2 від 29.03.2002 та зобов`язання відповідача повернути майно за актом приймання-передачі. В іншій частині позову необхідно відмовити.

За пред`явлення даного позову прокурор мав сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у загальному розмірі 19 256,09 грн. (925 872,82 грн. *1,5% = 13 888,09 грн.; за кожну вимогу немайнового характеру по 2684,00 грн., тобто 5 368,00 грн.; всього 19 256,09 грн. Проте, в матеріалах справи наявні докази сплати Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням судового збору у розмірі 16 572,09 грн., що на 2684,00 грн. менше необхідного розміру та є підставою для присудження до стягнення з позивача судового збору в дохід державного бюджету.

Судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 19 256,09 грн., в тому числі, збору, присудженого до стягнення із позивача до державного бюджету, за подання позовної заяви покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю „Одес-міакро пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Одес-міакро /67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код 32478300/ на користь Одеського квартирно-експлуатаційного управління /65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18; ідентифікаційний код 08038284/ заборгованість за орендною платою у розмірі 277 464,39 грн. /двісті сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят чотири грн. 39 коп./, 3% річних у розмірі 14 576,76 грн. /чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість грн. 76 коп./, пеню у розмірі 159 671,87 грн. /сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят одна грн. 87 коп./, збитки від інфляції у розмірі 85 772,62 грн. /вісімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят дві грн. 62 коп./, судовий збір у розмірі 13 430,28 грн. /тринадцять тисяч чотириста тридцять грн. 28 коп./.

3. Розірвати договір оренди державного нерухомого майна №2 від 29.03.2002, укладений між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням /65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18; ідентифікаційний код 08038284/ та товариством з обмеженою відповідальністю „Одес-міакро /67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код 32478300/.

4. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю „Одес-міакро /67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код 32478300/ повернути за актом приймання-передачі на користь Одеського квартирно-експлуатаційного управління /65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18; ідентифікаційний код 08038284/ державне військове нерухоме майно загальною площею 2 163 кв. м., а саме: нежитлові приміщення площею 363 кв. м. в будівлі збірно-розбірного металевого сховища №39 та технічний майданчик, площею 1800 кв. м. військового містечка №Н-13, яке розташоване за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське.

5. Стягнути з Одеського квартирно-експлуатаційного управління /65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18; ідентифікаційний код 08038284/ в дохід державного бюджету України /отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106/ судовий збір у розмірі 2684,00 грн. /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп./.

6. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 15 січня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна