Ухвала

від 17.01.2024 по справі 358/1261/22

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 358/1261/22

Номер провадження № 2-а/371/4/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зупинення провадження в справі

"17" січня 2024 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого-судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря: Петренко В.А.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху, Богуславського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12.12.2022 року від державного виконавця дізнався про матеріали виконавчого провадження №70489012, які відкриті на підставі постанови відповідача серії 2AB №00985554від 17.08. 2022 року, згідно із якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. за те, що 06.08.2022 рокуо 18 год. 09 хв. за адресою м. Київ, прос. Броварський/Будівельників, він керуючи транспортним засобом марки MERCEDES-BENS E 220, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 26 км/год.. зафіксоване в автоматичному режимі камерою Каскад 009-0519, чим порушив пункт 12.9 (б) ПДР України. Позивач вважає, що дана Постанова є незаконною, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю. Позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії 2AB №00985554від 17.08. 2022 року про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 17 травня 2023 року зазначений позов було залишено без руху через порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України надано можливість усунути його недоліки.

01 червня 2023 року на адресу суду на виконання ухвали, надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08 червня 2023 року було відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, поновлено позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору

12.12.2023 від позивача на адресу суду надійшло клопотання, про зупинення провадження в справі, в обґрунтуванні зазначивши, що ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату конституційного Суду України від 20 липня 2023 року відкрито конституційне провадження у справі № 3-109/2023 (203/23) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини 1 статті 14-2 КУпАП. Суб?єкт права на конституційну скаргу - ОСОБА_2 звернулася до Конституційного Суду України та в поданому клопотаню стверджує, що частина 1 статті 14-2 КУпАП до статті 122, статті 279-1, 279-3 КУпАП не відповідає частині 2 статті 8, статті 22, частинам 1, 2 статті 24, частині 2 статті 61, статтям 62,64 Конституції України, оскільки суперечить її вимогам щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи та презумпції невинуватості, встановлює можливість притягнення до адміністративної відповідальності власників транспортних засобів навіть у разі, якщо ці особи не вчиняли адміністративного правопорушення. В зв`язку з цим зазначає, що справа № 358/1261/22 та № 3-109/2023 (203/23) є взаємопов`язаними, адже вирішення справи № 3-109/2023 (203/23) матиме безпосередній вплив на розгляд справи № 358/1261/22, а тому просить зупинити провадження у справі 358/1261/22 до оголошення рішення Конституційним Судом України по справі № 3-109/2023 (203/23).

Позивач в судове засідання не з`явився надав до суду клопотання про приєднання доказів про перебування на стаціонарному лікуванні в Миронівській лікарні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

12.12.2023 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшло заперечення, щодо клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтуванні зазначивши, що відповідно до пункт 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі, зокрема в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Розгляд Конституційним судом України скарги ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень КУпАП, жодним чином не перешкоджає встановленням судом та оцінку обставин, за яких було прийнято оскаржувану у даній справі постанову про накладення адміністративного стягнення по справі. Сама по собі пов`язаність справ відповідальністю за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі та порядком розгляду таких адміністративних правопорушень ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду Конституційним судом України скарги ОСОБА_2 є достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 358/1261/22, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом цього судового розгляду. Зазначивши, що наведені в клопотанні обставини не доводять об`єктивної неможливості розгляду даної справи до винесення Конституційним судом України рішення, а тому не можуть служити підставою для зупинення провадження у справ. В зв`язку з наведеним просив в задоволення клопотання про зупинення провадження в справі 358/1261/22 ідмовити.

Суд, ознайомившись із доводами клопотання та заперечення на нього, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.236КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи. В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України (постанова ВС № 826/25204/15 від 12.12.2019).

Згідно з ч. 2 ст.152Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до закріпленого у ч. 1 ст. 58Конституції України принципу щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього (абзаци другий, третій пункту 2 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99). При цьому положення частини першої статті 58Конституції Українипро те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) (пункт 1 резолютивної частинирішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).

Отже, закони, інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення, за виключенням надання нормі права ретроактивної дії у випадках пом`якшення або скасування юридичної відповідальності фізичної особи (стаття 58 Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).

Суд враховує, що предметом спору у справі, що розглядається, є оскарження постанов про притягнення позивача фізичної особи до адміністративної відповідальності.

Так, предметом спору у справі, що розглядається, є оскарження постанови про притягнення позивача фізичної особи до адміністративної відповідальності. Позовна заява обґрунтована, зокрема, і тим, що ст.14-2 КУпАП, яка визначає позивача як суб`єкта відповідальності за адміністративне правопорушення, є неконституційною. Разом з тим, Законом України «Про Конституційний Суд України» визначено, що до виключної компетенції Конституційного Суду України віднесено вирішення питань щодо відповідності положень законів Конституції України.

Позивачем надано докази, що Конституційним Судом України відкрито провадження за конституційною скаргою ОСОБА_2 (№3-109/2023 від 20.07.2023) про невідповідність частини першої статті 14-2, примітка до статті 122, статей 279-1, 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення частині другій статті 61, статтям 62,64 Конституції України.

Передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає у тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі до набрання рішенням Конституційного суду України законної сили за наслідками розгляду даної скарги, оскільки у разі задоволення скарги та визнання такою, що не відповідає Конституції України ч.1 ст.14-2 КУпАП, виникнуть підстави для надання вказаній у ній нормі права ретроактивної дії, що виключатиме притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень колегія суддів зауважує, що з урахуванням положень п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що набрання рішенням Конституційного суду України законної вплине на наслідки розгляду даної справи суд дійшов висновку щодо необхідності зупинити провадження у справі 358/1261/22 до оголошення рішення Конституційним Судом України по справі № 3-109/2023 (203/23).

Отже, оскільки визнання чи не визнання Конституційним Судом України відповідності Конституції України (конституційності) частини першоїстатті 14-2Кодексу Українипро адміністративніправопорушення впливає на можливі наслідки вирішення спору у даній справі, що дає підстави для висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, а тому суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 3-109/2023 (203/23) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись статтями 236, 242, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху, Богуславського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Зупинити провадженняу адміністративнійсправі №371/1261/22за адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Департаментупатрульної поліціїуправління безпекидорожнього руху,третя особа,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмету спору,Богуславський районнийвідділ державноївиконавчої службив Обухівськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ),про скасуванняпостанови всправі проадміністративне правопорушення,до набраннязаконної силирішенням КонституційногоСуду Українив справі№ 3-109/2023(203/23)за конституційноюскаргою ОСОБА_2 щодо відповідностіКонституції України(конституційності)положень частинипершої статті14-2,Кодексу Українипро адміністративніправопорушення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційногоадміністративного суду шляхом подання апеляційноїскарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Суддя М.О.Кириленко