Ухвала

від 17.01.2024 по справі 701/75/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

17 січня 2024 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області у віці 84 років помер позивача рідний дід по батькові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 23.07.2020 року складено відповідний актовий запис №11, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 04.10.2023 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Зареєстроване місце постійного проживання ОСОБА_2 на час смерті було в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Дзензелівка від 30.10.2023 року №358.

Також даною довідкою підтверджується, що на час смерті спадкоємцем померлого ОСОБА_2 за законом та за заповітом був син ОСОБА_3 .

Також дана довідка інформує, що заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений Дзензелівською сільською радою від 4 липня 2013 року зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №17, інформацією про інших спадкоємців Маньківська селищна рада не володіє.

За життя його дід по батькові ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету Дзензелівської сільської ради 04.07.2013 року за реєстраційним №17.

Даним заповітом ОСОБА_2 на випадок смерті зробив заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все, що буде належати на час смерті і на що за законом він матиме право, заповів своєму синові ОСОБА_3 . Відомо, що після смерті ОСОБА_2 позивача батько прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області.

Його батько ОСОБА_3 (син покійного ОСОБА_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 63 років в селі Дзензелівка Уманського району Черкаської області, про що 14.02.2023 року складено відповідний актовий запис №45, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 03.06.2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Дзензелівка від 30.10.2023 №359 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , який був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Також дана довідка інформує, що спадкоємцем покійного ОСОБА_3 за законом є син ОСОБА_1 . На час смерті спадкодавець проживав у житловому будинку покійного батька ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчений Дзензелівським старостинським округом не був. Маньківська селищна рада не володіє інформацією про інших спадкоємців.

Після смерті батька ОСОБА_3 позивач у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де було заведено спадкову справу №105/2023 рік, номер у Спадковому реєстрі 70933689, що підтверджується інформацією, вказаною у листі державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 13.07.2023 року №520/02-14 та у витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73191138 від 13.07.2023.

Також, довідка Маньківської державної нотаріальної контори від 04.10.2023 року №891/01-16 підтверджує, що по факту смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , Маньківською державною нотаріальною конторою Черкаської області заведена спадкова справа №105/2023 рік, спадкоємцем померлого за законом є син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, його батько ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті свого батька (його діда) ОСОБА_2 , проте не переоформив спадкових прав у зв`язку із смертю, і ці права перейшли до нього в порядку спадкування за законом.

Так, після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: земельна ділянка під кадастровим номером 7123181500:02:001:0290 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1113 га., (за уточненими даними ДЗК площа складає 2,1112 га.), розташована в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області за межами населеного пункту, належна спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №178400 від 15.11.2004. Також залишилась 1/2 частка земельної ділянки під кадастровим номером 7123181500:02:001:0072 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,5522 га., розташована в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області за межами населеного пункту, належна спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 05.02.2015 року Маньківською державною нотаріальною конторою у спадковій справі №240 за 2014 рік, зареєстроване в реєстрі за №1-150.

Наявність та належність спадкового майна підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.10.2023, наявними копіями державного акту та свідоцтва про право на спадщину. При цьому, оригінали вказаних правовстановлюючих документів відсутні, тобто втрачені.

З метою оформлення спадщини позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори з відповідною заявою від 04.10.2023 про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки після смерті діда - ОСОБА_2 .

На що постановою від 04.10.2023 року завідувачем Маньківської державної нотаріальної контори державним нотаріусом Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Вказаною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,1112 га., та 1/2 частку земельної ділянки площею 1,5522 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого прийняв ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане належне покійному майно мотивована тим, що заявником - спадкоємцем не пред`явлено оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

У видачі свідоцтв про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.10.2020 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа №131 за 2020 рік. Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що за даними Єдиного реєстру заповітів та Єдиного реєстру спадкових справ було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений Дзензелівською сільською радою Маньківського району Черкаської області 4 липня 2013 року за р.№17 від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 .

Також повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.07.2023 року про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа №105 за 2023 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім`я та від імені ОСОБА_3 були відсутні. За вказаною інформацією, інші спадкоємці відсутні, заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більше ніхто не подавав.

Тобто, за сукупністю викладеної у постанові нотаріуса інформації, підтверджується факт прийняття спадщини позивачем, відсутність інших спадкоємців.

Згідно п. 4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у справі всіх необхідних документів.

Згідно п. 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Разом з тим, нотаріусом перевірено наявність та склад спадкових відносин, наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві, підтверджено наявність та факт прийняття спадщини позивачем, відсутність інших спадкоємців, що вбачається із наданої інформації.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідках виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області с. Дзензелівка від 30.10.2023 року №358, №359, у заповіті від 4 липня 2013 року, зареєстрованого за р.№17, у постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 04.10.2023 року, вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з кола спадкоємців, визначеного законом, який прийняв спадщину, є лише ОСОБА_1 , позивач по справі.

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача-спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.

Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійному дідові позивача, право на земельні ділянки у нього виникло за життя, правовстановлюючі документи на майно він за життя отримав, однак вони втрачені. Тому, вимушений звертатись до суду з даним позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується як власне вищевказаною інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.10.2023, наявними копіями державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №178400 від 15.11.2004, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 05.02.2015 року Маньківською державною нотаріальною конторою у спадковій справі №240 за 2014 рік, зареєстрованого в реєстрі за №1-150.

Листом головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 11.10.2023 року №29-23-0.3-5863/2-23 у відповідь на адвокатський запит отримано інформацію, згідно якої повідомлено, що на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №178400 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7123181500:02:001:0290 в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Уманського (Маньківського) району Черкаської області (завірена копія додається). Повідомлено також, що за даними Державного земельного кадастру за ОСОБА_2 обліковується 1/2 земельної ділянки кадастровий номер 7123181500:02:001:0072.

Тобто, цим самим також підтверджується наявність та належність спадкового майна.

У зв`язку із втратою правовстановлюючих документів здійснено відповідну публікацію в газеті «Жашківщина», №101-102 (110380) за 22.12.2023 року.

За наявних обставин позивач звернулася до суду із даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/75/24 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 24 січня 2024 року о 10 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 24 січня 2024 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 24 січня 2024 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський