Постанова

від 11.01.2024 по справі 931/176/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Київ

справа № 931/176/21

провадження № 61-3989св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство «Надбання»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «Надбання» на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 16 листопада 2022 року у складі судді Масляної С. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Надбання» (далі - ФГ «Надбання») про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником чотирьох земельних ділянок, кадастрові номери: 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га; 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га; 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га; 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га.

Земельні ділянки знаходяться на території Локачинської територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області, колишня Конюхівська сільська рада Локачинського району Волинської області.

З Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вона дізналася про зареєстроване право оренди вищезазначених земельних ділянок: 0722483900:03:000:1050, зареєстровано право оренди 27 грудня 2018 року, договір оренди землі від 01 січня 2018 року; 0722483900:03:000:0657, зареєстровано право оренди 02 березня 2020 року, договір оренди землі від 20 листопада 2019 року; 0722483900:03:000:0661, зареєстровано право оренди 02 березня 2020 року, договір оренди землі від 20 листопада 2019 року; 0722483900:03:000:1659, зареєстровано право оренди 02 березня 2020 року, договір оренди землі від 01 серпня 2019 року, що укладені між ОСОБА_1 та ФГ «Надбання» в особі ОСОБА_2. Також значаться в наявності акти приймання-передачі земельних ділянок, акти визначення меж земельних ділянок в натурі за підписом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вказані договори оренди земельних ділянок укладені від її імені з ФГ «Надбання» строком на 10 років. Право оренди на вказані договори зареєстровано Затурцівською сільською радою Локачинського району, державним реєстратором Адамчуком Р. Є. Однак, позивачка не підписувала спірних договорів, а також актів приймання-передачі земельних ділянок, до реєстратора не зверталася, а тому відсутнє її волевиявлення, як учасника правочину, а отже зазначені договори оренди земельних ділянок є неукладеними. Вимогу про усунення перешкод у користуванні належним майном та повернення земельних ділянок адвокат від її імені направив ФГ «Надбання», на що відповідач не прореагував та земельних ділянок не повернув.

Просила суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов`язати відповідача не чинити позивачці перешкод у здійсненні права приватної власності нерухомим нежитловим майном - земельними ділянками, кадастрові номери: 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га; 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га; 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га; 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га; зобов`язати ФГ «Надбання» повернути ОСОБА_1 безпідставно набуте майно в натурі, а саме земельні ділянки, кадастрові номери: 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га; 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га; 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га; 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га; скасувати рішення про проведену державну реєстрацію речового права, зокрема право оренди на земельні ділянки, кадастрові номери: 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га; 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га; 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га; 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га; судові витрати покласти на відповідача, а саме: оплату вартості експертизи в сумі 13 213,90 грн та судового збору.

Крім того, позивачка просила суд призначити почеркознавчу експертизу щодо належності їй підпису у спірних договорах оренди земельних ділянок та актах приймання-передачі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 26 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ФГ «Надбання» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками задоволено.

Зобов`язано ФГ «Надбання» не чинити перешкод ОСОБА_1 у здійсненні права приватної власності належними їй земельними ділянками з кадастровими номерами: 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га; 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га; 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га; 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га, що знаходяться на території Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області (колишня Конюхівська сільська рада Локачинського району).

Зобов`язано ФГ «Надбання» повернути ОСОБА_1 належні їй земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га; 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га; 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га; 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га, що знаходяться на території Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області (колишня Конюхівська сільська рада Локачинського району).

Скасовано державну реєстрацію права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га; 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га; 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га; 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га, що знаходяться на території Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області (колишня Конюхівська сільська рада Локачинського району).

Стягнуто з ФГ «Надбання» на користь ОСОБА_1 908,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ФГ «Надбання» на користь ОСОБА_1 13 213,90 грн судових витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи від 15 липня 2022 року № 719.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що договори оренди землі позивачкою не підписувалися, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що такі договори є укладеними, відтак дійшов висновку щодо необхідності усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення відповідно до вимог статті 391 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та скасування державної реєстрації права оренди відповідача на ці земельні ділянки для реального відновлення порушеного права позивачки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ФГ «Надбання» залишено без задоволення.

Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 26 листопада 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню при вирішенні спору, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач користується земельними ділянками позивачки без законних на те підстав, чим порушує права останньої.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про те, що висновки експертизи є сумнівними і не можуть братися за основу при ухваленні рішення, з огляду на те, що в судовому засіданні допитано експерта, яка підтвердила свої висновки, та зазначила, що їй було надано достатньо матеріалу для проведення експертизи. Крім того, зазначив, що висновок експертизи є категоричним і за змістом не викликає сумнівів щодо відповіді на поставлені питання.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

ФГ «Надбання» у березні 2023 року звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 16 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження ФГ «Надбання»посилається на те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, чим позбавив відповідача права на змагальність судового процесу та на спростування проведеної судової почеркознавчої експертизи. При цьому вказує, що проведена експертиза від 15 липня 2022 року № 719 є необґрунтованою, вона суперечить обставинам, викладеним у попередній експертизі, проведеній експертом Проциком О. М., зокрема щодо наявності в останнього «сумніву в автентичності (справжності) вільних зразків підпису позивачки ОСОБА_1 », які були надані на дослідження.

Інших доводів касаційна скарга не містить.

Крім того, у вказаній касаційній скарзі викладено клопотання пророзгляд справи у суді касаційної інстанції за участю представника ФГ «Надбання».

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Мухи В. І. на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та з дослідженням наданих доказів.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 21 березня 2023 року касаційну скаргу ФГ «Надбання» на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 16 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу ФГ «Надбання» на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 16 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року залишено без руху та надано строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме запропоновано заявниці подати до суду касаційної інстанції докази на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ФГ «Надбання» на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 931/176/21 із Локачинського районного суду Волинської області;надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У травні 2023 року матеріали справи № 931/176/21 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником чотирьох земельних ділянок, кадастрові номери: 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га; 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га; 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га; 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га.

Земельні ділянки знаходяться на території Локачинської територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області, колишня Конюхівська сільська рада Локачинського району Волинської області.

01 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ «Надбання» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722483900:03:000:1050, площею 2,487 га, строком на 10 років, з додатками: акт приймання передачі земельної ділянки та акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

01 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ «Надбання» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722483900:03:000:0657, площею 2,8541 га, строком на 10 років, з додатками: акт приймання передачі земельної ділянки та акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

20 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ «Надбання» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722483900:03:000:1659, площею 3,5659 га, строком на 10 років, з додатками: акт приймання передачі земельної ділянки та акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

20 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ «Надбання» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722483900:03:000:0661, площею 3,1272 га, строком на 10 років, з додатками: акт приймання передачі земельної ділянки та акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27 грудня 2018 року, індексний номер витягу 151335978, 25 грудня 2018 року державним реєстратором Адамчуком Р. Є. зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки площею 2,487 га строком на 10 років. Номер запису про інше речове право: 29687248. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, укладений між ФГ «Надбання» та ОСОБА_1 . Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44868868 від 27 грудня 2018 року 15:17:44, Адамчук Р. Є. , Затурцівська сільська рада Локачинського району Волинської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02 березня 2020 року, індексний номер витягу 202616652, 27 лютого 2020 року державним реєстратором Адамчуком Р. Є. зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки площею 3,5659 га строком на 10 років. Номер запису про інше речове право: 35756503. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, укладений між ФГ «Надбання» та ОСОБА_1 . Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51422600 від 02 березня 2020 року 18:12:24, Адамчук Р. Є., Затурцівська сільська рада Локачинського району Волинської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02 березня 2020 року, індексний номер витягу 202520025, 27 лютого 2020 року державним реєстратором Адамчуком Р. Є. зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки площею 2,8541 га строком на 10 років. Номер запису про інше речове право: 35745096. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, виданий 01 серпня 2019 року, видавник: укладений між ФГ «Надбання» та ОСОБА_1 . Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51410213 від 02 березня 2020 року 12:16:50, Адамчук Р. Є., Затурцівська сільська рада Локачинського району Волинської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02 березня 2020 року, індексний номер витягу 202616033, 27 лютого 2020 року державним реєстратором Адамчуком Р. Є. зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки площею 3,1272 га строком на 10 років. Номер запису про інше речове право: 35756428. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, укладений 20 листопада 2019 року між ФГ «Надбання» та ОСОБА_1 . Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51422518 від 02 березня 2020 року 18:06:09, Адамчук Р. Є., Затурцівська сільська рада Локачинського району Волинської області.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 31 травня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі задоволено. Призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1) чи виконано підпис у договорах оренди земельних ділянок (кадастрові номери: 0722483900:03:000:1050, 0722483900:03:000:0657, 0722483900:03:000:0661, 0722483900:03:000:1659), в розділах «реквізити сторін» в графі «орендодавець» особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? 2) чи виконано підпис у актах приймання-передачі зазначених земельних ділянок особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?

Проведення експертизи доручено експертам Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі було зупинено.

13 вересня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових зразків підпису ОСОБА_1 для проведення експертизи, без яких проведення експертизи неможливе.

Витребуваних експертом документів ані позивачка, ані її представник суду не подали, проте суд у листопаді 2021 року направив ухвалу Локачинського районного суду Волинської області від 31 травня 2021 року про призначення експертизи у цій справі для виконання у експертну установу та зупинив провадження у справі.

16 грудня 2021 Волинський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України повідомив суд про неможливість проведення судової експертизи.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської областівід 20 грудня 2021 року поновлено провадження у справі.

01 лютого 2022 року представником позивачки повторно подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для встановлення тієї обставини, чи підписувала ОСОБА_1 спірні договори оренди земельних ділянок.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської областівід 01 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 14 березня 2022 року, клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - Мухи В. І. про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі задоволено. Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1) чи виконано підпис у договорах оренди земельних ділянок (кадастрові номери: 0722483900:03:000:1050, 0722483900:03:000:0657, 0722483900:03:000:0661, 0722483900:03:000:1659), в розділах «реквізити сторін» в графі «орендодавець» особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? 2) чи виконано підпис у актах приймання-передачі зазначених земельних ділянок особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?

Згідно з висновком експерта від 15 липня 2022 року № 719:

- підпис у графі «Орендодавець», в розділі «Реквізити сторін» в договорі оренди земельної ділянки від 01 січня 2018 року, кадастровий номер 0722483900:03:000:1050, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підпис у графі «Орендодавець», в розділі «Реквізити сторін» в договорі оренди земельної ділянки від 01 серпня 2019 року, кадастровий номер 0722483900:03:000:0657, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підпис у графі «Орендодавець», в розділі «Реквізити сторін» в договорі оренди земельної ділянки від 20 листопада 2019 року, кадастровий номер 0722483900:03:000:0661, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підпис у графі «Орендодавець», в розділі «Реквізити сторін» в договорі оренди земельної ділянки від 20 листопада 2019 року, кадастровий номер 0722483900:03:000:1659, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підписи в актах приймання передачі земельних ділянок, а саме: акті приймання-передачі земельної ділянки від 01 січня 2018 року, акті приймання-передачі земельної ділянки від 20 листопада 2019 року, акті приймання-передачі земельної ділянки від 01 серпня 2019 року, акті приймання-передачі земельної ділянки від 20 листопада 2019 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

25 липня 2022 року, після отримання висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, судом поновлено провадження у справі.

У вересні 2022 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі повторної експертизи. Клопотання мотивовано тим, що ознайомившись із висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 15 липня 2022 року № 719, дійшов висновку, що даний висновок викликає сумнів у його правильності з огляду на наступне. У цій справі суд двічі призначав експертизу ухвалами суду від 31 травня 2021 року та 01 лютого 2022 року, доручаючи її проведення різним установам: експертам Волинского НДЕКЦ і експертам Волинського відділення Львівського НДІСЕ відповідно. Ухвала суду від 31 травня 2021 року експертами Волинського НДКЕЦ не була виконана через неможливість проведення експертизи. Як зазначив експерт Процик О. М. , під час перевірки наданого на дослідження порівняльного матеріалу, не виявилось можливим встановити приналежність вільних зразків виконавцю, оскільки під час порівняння вільних та наданих в судовому засіданні експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 у експерта виник сумнів у справжності вільних зразків. Водночас, експерт Волинського відділення Львівського НДІСЕ Гуменюк С. Ф. , яка виконувала повторну ухвалу суду, жодних сумнівів у справжності вільних зразків підпису позивачки не висловлювала та не надавала оцінки цій обставині. Таким чином, на думку представника відповідача, ця обставина викликає сумнів у правильності самого висновку.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 22 вересня 2022 року у задоволенні клопотання представника відповідача ФГ «Надбання» Шишути Ю. В. про призначення у цій справі повторної експертизи відмовлено.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) допитано експерта Гуменюк С. Ф. , яка пояснила суду, що при виконанні судової почеркознавчої експертизи їй було достатньо наданих вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 та матеріалів цивільної справи. Чому експерти Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України зробили висновок про неможливість проведення почеркознавчої експертизи їй достеменно невідомо, проте з матеріалів справи випливає, що їм не вистачило наданих вільних зразків підпису ОСОБА_1 . Однак, коли справа надійшла для проведення експертизи до експертної установи, в якій вона працює і була передана їй, було надано додаткові вільні зразки підпису ОСОБА_1 , яких достатньо для виконання експертизи.

Крім того, за клопотанням представника відповідача, у судове засідання викликались для допиту свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які, як зазначав представник відповідача, можуть підтвердити обставину особистого підписання ОСОБА_1 спірних договорів оренди земельних ділянок та отримання нею орендної плати.

Свідок ОСОБА_11 , яка є дочкою позивачки ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснила, що голова ФГ «Надбання» дійсно домовлявся з ОСОБА_1 в усній формі про надання йому для обробітку належних їй земельних паїв, платив за їх використання зерном, однак договори оренди цих паїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладалися. Коли ОСОБА_1 пішла до ОСОБА_2 , щоб повідомити, що має намір сама обробляти належну їй землю, він повідомив їй, що між ними укладені договори оренди належних їй земельних ділянок на 10 років. Будь-яких бланків договорів оренди земельних ділянок для передачі ОСОБА_1 їй ніхто не надавав, орендної плати замість ОСОБА_1 вона не отримувала.

Правове обґрунтування

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі ( зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії ), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як висновок, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначеній у спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) дійшов висновку, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи спір, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, висновку експертизи від 15 липня 2022 року № 719 в сукупності з іншими доказами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки позивачка не підписувала договори оренди землі та акти приймання - передачі земельних ділянок, відповідно відсутні підстави вважати, що такі договори є укладеними, відтак наявні підстави для усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення відповідно до вимог статті 391 ЦК України та скасування державної реєстрації права оренди відповідача на ці земельні ділянки для реального відновлення порушеного права позивача.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що висновки експертизи від 15 липня 2022 року № 719 є сумнівними і не можуть бути підставою для задоволення позову, а суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення повторної експертизи.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, для скасування судового рішення з наведеної підстави потрібно, щоб суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи, суд першої інстанції в ухвалі від 22 вересня 2022 року відхилив посилання відповідача на те, що експертиза від 15 липня 2022 року № 719, проведена експертом Гуменюк С. Ф., є необґрунтованою з тих підстав, що експертом Гуменюк С. Ф. не було взято до уваги сумнівів експерта Процика О. М. у справжності вільних зразків підпису ОСОБА_1 , з урахуванням наступного.

Зокрема, суд врахував пояснення ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання про те, що саме вона поставила свої підписи у наданих на експертизу технічних документаціях.

Крім того, на дослідження експертам Волинського відділення Львівського НДІСЕ надано додаткові вільні зразки підпису ОСОБА_1 .

Відтак, суд дійшов висновку про те, що зазначені у клопотанні представником відповідача обставини не викликають сумнівів у правильності висновку експерта від 15 липня 2022 року № 719.

Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні представником відповідача обставини не викликають сумнівів у правильності висновку експерта від 15 липня 2022 року № 719, а експерт Гуменюк С. Ф. у судовому засіданні 20 жовтня 2022 року підтримала та обґрунтовано роз`яснила свій висновок, надавши відповіді на запитання суду, про що зазначено в судових рішеннях, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання представника ФГ «Надбання» про призначення повторної експертизи.

При цьому Верховний Суд зазначає, що належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.

Судова експертиза у цій справі проведена атестованим судовим експертом, яка має відповідну освіту, необхідну для проведення такої експертизи, при цьому висновок експертизи відповідає вимогам чинного законодавства, не містить недоліків, які б породжували сумніви у правильності та обґрунтованості зроблених висновків, узгоджуються з іншими доказами, які надані у цій справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у судових рішеннях, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судами, а переоцінювати докази Верховний Суд не може в силу закону.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Щодо клопотання ФГ «Надбання» про розгляд справи за участю його представника

Згідно з частиною 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Тож, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і такої необхідності колегія суддів не знайшла, то у задоволенні клопотання ФГ «Надбання» про розгляд справи за участю його представника слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Фермерського господарства «Надбання» про розгляд справи за участю його представника.

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Надбання» залишити без задоволення.

Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 16 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник