Рішення

від 09.01.2024 по справі 160/19275/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року Справа № 160/19275/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника позивача представника відповідача Смагіна В.Г. Тарасової О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ВІГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0062120709 від 31.3.2023 року, яким до позивача застосовано суму пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 350461,63 гривні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду документу про сплату судового збору у розмірі 5256,92 грн. за подання адміністративного позову.

06.10.2023 року позивач повідомив суд про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 26.10.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

26.10.2023 року, з метою дотримання процесуальних прав позивача та надання йому можливості ознайомитись з відзивом на позов, у судовому засіданні оголошено перерву до 16.11.2023 року о 11:00 год.

У судовому засіданні 16.11.2023 року долучено до матеріалів справи додаткові докази від представника позивача та надано представнику відповідача можливість ознайомитись з доданими документами, а також з відповіддю на відзив, у зв`язку з чим оголошено перерву до 28.11.2023 року о 11:00 год.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 28.11.2023 року ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому засіданні ухвалою суду від 12.12.2023 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів та звернення з судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави відмовлено, також усною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідків.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 12.12.2023 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВП «ВІГ» з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 року №02/0501 за періодз 02.05.2022 року по 10.02.2023 року. За результатами перевірки складено акт №799/04-36-07-09/32746164 від 01.03.2023 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення ч.3ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 року №02/0501, в частині несвоєчасного повернення передоплати, яка була сплачена ТОВ «НВП «ВІГ» на виконання умов контракту у загальній сумі 80000,00 євро, за що у відповідності до ч.5ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.03.2023 року №0062120709, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 350 461,63 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. Так, контролюючим органом при проведенні перевіркибуло порушено право платника податків на участь у розгляді матеріалів перевірки та наданні відповідних пояснень; не враховано всіх обставин, що свідчать про відсутність вини та умислу у позивача; неправильно встановлено періоди порушення граничних строків розрахунків і, відповідно, визначено розмір пені; не враховано наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) санкційної внутрішньої політики Республіки Німеччина в контексті війни в Україні; нараховано пеню в супереч положенням законодавства щодо карантину в Україні; не враховано зупинення граничних строків за операціями з експорту та імпорту для позивача. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.

25.10.2023 року на електронну пошту суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 року №02/0501 товарна продукція від нерезидента Фірми VIG Industriemaschinen GmbH (Німеччина) у період з 02.05.2022 року по 10.02.2023 року на адресу ТОВ «НВП «ВІГ» не надходила, проте Фірмою VIG Industriemaschinen GmbH (Німеччина) здійснено повернення авансового платежу у сумі 80000,00 євро (екв. 3079985,30 грн. Згідно із ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Відповідно до п. 14-2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», у період запровадження воєнного стану граничні строки за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року. Порушення резидентами строку розрахунку, встановленого згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за кусом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Таким чином, за порушення ч.3 ст.13 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного повернення передоплати, яка була сплачена ТОВ «НВП «ВІГ» на виконання умов контракту від 02.05.2022 року №02/0501 у загальній сумі 80000,00 грн., у відповідності до ч.5 ст.13 вказаного Закону нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. При цьому, представник відповідача звертав увагу суду, що ТОВ «НВП «ВІГ» до перевірки не надало документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту через дію форс-мажорних обставин, також не були надані документи, підтверджуючі здійснення претензійної роботи, у відповідності до ч.7 ст.13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII, як і не надходили висновки Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. З огляду на викладене, відповідач вважає, що нарахування пені за прострочення за зовнішньоекономічним контрактом є цілком правомірним, викладені висновки в акті перевірки №799/04-36-07-09/32746164 від 01.03.2023 року відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

15.11.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що доводи податкового органу не спростовують наведених у позові обставин, що свідчить про його обґрунтованість. Додатково зазначив, що якщо припустити інше трактування прав і обов`язав сторін, ніж зазначено у позові, то така можливість свідчитиме про суперечливість норм Закону України «Про валюту та валютні операції» та Податкового кодексу України, а також норм Закону України «Про валюту та валютні операції» між собою, що в силу п.56.21 ст. 56 ПК України та ч.5 ст.3 Закону України «Про валюту та валютні операції» трактується на користь позивача (резидента). Крім того, зазначив, що Фірмою VIG Industriemaschinen GmbH було отримано в електронному вигляді Сертифікат Торгово-промислової палати м. Берлін від 06.11.2023 року про наслідки для економічної діяльності компаній під час російсько-українського конфлікту, яким підтверджується, що через поточну ситуацію стосовно російсько-українського конфлікту численні види економічної діяльності значно ускладнились чи стали неможливими, в тому числі через приписи державних органів, у зв`язку з чим на Фірму VIG Industriemaschinen GmbH можуть негативно вплинути наступні проблеми, зокрема: військові дії в Україні порушені чи перервані ланцюги постачання, санкції чи приписи стосовно ембарго, зірвані виплати (платежі), порушена чи перервана комунікація, обмеження свободи пересування, що можуть ускладнювати чи унеможливлювати звичайні робочі процеси та виконання договірних зобов`язань. Отже, даний Сертифікат визначає російсько-український конфлікт, що розпочався 24.02.2022 року з повномасштабного російського вторгнення в Україну та триває досі, тією непереборною силою (форс-мажорною обставиною), що впливає на, зокрема, платежі, здійснені у такий період. За таких обставин, повернення коштів (передплати) відбулося у період дії форс-мажорних обставин, а тому перебіг строку розрахунків та нарахування пені на підставі таких норм закону по суті було зупинено, що виключає обґрунтованість прийнятого спірного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» зареєстровано 26.11.2003 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, перебуває на податковому обліку у Правобережній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ «НВП «ВІГ» є: 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 24.20 виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; 24.33 холодне штампування та гнуття; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність; 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.12 виробництво металевих дверей і вікон; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 24.10 виробництво чавуну, сталі та феросплавів; 28.12 виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування; 24.42 виробництво алюмінію; 24.31 холодне волочіння прутків і профілів; 25.29 виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 24.32 холодний прокат вузької штаби; 24.51 лиття чавуну; 24.52 лиття сталі; 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 24.53 лиття легких кольорових металів; 24.54 лиття інших кольорових металів; 25.61 оброблення металів та нанесення покриття на метали; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи; 28.15 виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; 25.50 кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 24.46 виробництво ядерних матеріалів; 25.62 механічне оброблення металевих виробів.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 23.12.2022 №25-0008/220/ДСК щодо порушення ТОВ «НВП «ВІГ» валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 року №02/0501 за період з 02.05.2022 року по 10.02.2023 року.

У період з 16.02.2023 року по 22.02.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп.69.2п. 69 розділуXX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі наказу від 14.02.2023 року №729-п, направлення від 14.02.2023 року №877 та у зв`язку із отриманням податкової інформації від Національного банку України від 23.12.2022 року №25-0008/220/ДСКголовним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» (код ЄДРПОУ 32746164) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 року №02/0501 за період з 02.05.2022 року по 10.02.2023 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 01.03.2023 року №799/04-36-07-09/32746164.

Перевіркою встановлено порушення ч.3ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIIIпри виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 року №02/0501 за період з 02.05.2022 року по 10.02.2023 року, в частині несвоєчасного повернення передоплати, яка була сплачена ТОВ «НВП «ВІГ» на виконання умов контракту від 02.05.2022 року №02/0501 у загальній сумі 80000,00 євро, за що у відповідності до ч.5ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIIIнараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем були подані заперечення на акт та рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.03.2023 року №19797/6/04-36-07-09-11 висновки акту залишено без змін.

На підставі вказаного акту перевірки від 01.03.2023 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2023 року №0062120709, яким застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 350461,63 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 17.04.2023 року подано скаргу до Державної податкової служби України

15.06.2023 рішенням Державної податкової служби України №15397/6/99-00-06-01-02-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2023 року №0062120709 - без змін.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 31.03.2023 року №0062120709.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленомупідпунктом78.1.5пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу), вони згідно з п.86.7 ст.86 ПК Українимають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цьогоКодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до пп.86.7.1 акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу.

Відповідно до пп.86.7.2 п.86.7 ст.86 ПК Україниу разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень,контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки.Такеповідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Підпунктом 86.7.3 передбачено, щоплатник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Отже, п.п. 86.7.2. та 86.7.3. п. 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у випадку отримання контролюючим органом заперечення на актперевірки, такий контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом та подав заперечення на акт перевірки, до яких додав копії наявних документів.

Відповідачем, в свою чергу, з метою повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду заперечень на акт перевірки від 01.03.2023 року, листом від 16.03.2023 року №16971/6/04-36-07-09-11 та за телефоном повідомлено, що розгляд матеріалів перевірки відбудеться 23.03.2023 року о 11:00 год. у м. Дніпро по вул. Високовольтна, буд. 24, каб. 227.

При цьому, у вказаному листі зазначено, що у зв`язку із поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19), розгляд заперечень відбудеться у режимі відео конференції за допомогою Zoom.

З заяви представника позивача від 23.03.2023 року вбачається, що не маючи технічної можливості приймати участь у розгляді заперечень в режимі відео конференції, про що неодноразово повідомлявся контролюючий орган, він особисто разом з директором з`явились за визначеною у повідомленні адресою, проте не були допущені до участі у розгляді заперечень.

Як вбачається з відповіді про результати розгляду заперечень на акт перевірки, яка була складена за результатами розгляду поданих позивачем заперечень, висновки, викладені в акті перевірки від 01.03.2023 року, вирішено залишити без змін. Водночас, жодного аналізу заяви представника позивача від 23.03.2023 року з приводу явки однак недопущення представників позивача до участі при розгляді заперечень вказана відповідь за результатами розгляду заперечень не містить.

Отже, суд доходить висновку, що відповідач хоча належним чином і повідомив позивача на виконання вимог пп.86.7.2-86.7.3 п.86.7 ст.86 ПК Українипро дату, час та місце розгляду заперечень на акт перевірки від 01.03.2023 року, однак належним чином не забезпечив право позивача на участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника під час розгляду його заперечень на акт перевірки, оскільки не прийняв до уваги відсутність у позивача технічної можливості приймати участь у розгляді заперечень в режимі відео конференції.

Таким чином, при розгляді заперечень на акт, відповідачем не було надано можливості представникам позивача надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

З огляду на зазначене, відповідачем допущено порушення процедури проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення за її наслідками, які є суттєвими та свідчать про порушення відповідачем вимог щодо обґрунтованості, добросовісності та пропорційності при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0062120709 від 31.03.2023 року, що є підставою для визнання його протиправним таскасування, з огляду на що, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.03.2023 року №0062120709 в частині встановлених правопорушень, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року.

Відповідно до пункту6.1 статті 6 ПК Україниподатком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цьогоКодексу.

Підпунктом19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпункт14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК Українивстановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК Україниподаткове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК Україниплатниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За п.36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.5. ст. 36 ПК Українивідповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX, в редакції від 01.01.2021 року, пп. 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: «14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

За змістомстатті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ(далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарськоїдіяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на територіїУкраїни, так і за її межами.

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Спірні правовідносини врегульованіЗаконом України «Про валюту і валютні операції» №2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженимпостановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5(далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженоюпостановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7(далі - Інструкція).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 р. (далі - Закон №2473-VIII) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 2ст. 13 Закону України №2473-VIIIу разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з положенням ч. 3ст. 13 Закону України №2473-VIIIу разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогопостановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 року, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно дост. 7 Закону України "Про Національний банк України"з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи. Правління Національного банку України прийнятоПостанову від 24.02.2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (далі - Постанова НБУ №18).

Пунктом 14-2 Постанови №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Відповідно до ч. 5ст. 13 Закону України № 2473-VIIIпорушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч. 6ст. 13 Закону України №2473-VIIIу разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Під час розгляду справи судом встановлено, що між Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» (покупець) та Фірмою VIG Industriemaschinen GmbH (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 02.05.2022 року №02/0501, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товари, згідно Сецифікацій до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно із п. 3.4. контракту, загальна вартість контракту 2000000,00 євро.

Відповідно до п.6.1, п. 6.2 контракту, валюта контракту євро. Форма оплати переказ грошових коштів на банківський рахунок продавця.

За п. 6.5 контракту, у разі не поставки товару у строки вказані у Специфікаціях, продавець протягом 90 календарних днів з моменту здійснення передоплати повинен повернути покупцю суму передоплати у розмірі 100%.

Термін дії контракту контракт вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 року №02/0501, між продавцем та покупцем укладено Специфікацію №1 від 03.04.2022 року.

06.05.2022 року ТОВ «НВП «ВІГ» було перераховано з валютного рахунку, відкритого в АТ «АКБ «КОНКОРД», на рахунок продавця-нерезидента Фірма VIG Industriemaschinen GmbH кошти на загальну суму 80000,00 євро (екв. 2468760,00 грн.), що засвідчено випискою банку від 06.05.2022 року.

Граничний термін надходження товару 180 календарних днів та операціями з експорту та імпорту товарів з моменту списання коштів, тобто до 02.11.2022 року.

Судом встановлено, що 04.08.2022 року ТОВ «НВП «ВІГ» звернулось з листом до Фірми VIG Industriemaschinen GmbH про скасування замовлення на поставку товару, згідно Специфікації №1.

У подальшому, 10.08.2022 року між ТОВ «НВП «ВІГ» та Фірмою VIG Industriemaschinen GmbH укладено додаткову угоду №1 до контракту, якою скасовано замовлення на поставку товару, зазначеного у Специфікації №1, та відповідно до умов якої продавець-нерезидент зобов`язаний повернути попередню оплату у розмірі 80000,00 євро до 28.10.2022 року.

21.10.2022 року Фірма VIG Industriemaschinen GmbH відправила позивачу кошти в сумі 30000,00 євро.

Проте, 24.10.2022 року на електронну адресу Фірми VIG Industriemaschinen GmbH (нерезидента) надійшов лист від її банку Берлінер Фольксбанк про відношення цього платежу до Росії та Білорусії (включаючи окуповані Донецьку та Луганську області, Крим) та необхідність перевірки дотримання санкційних заходів в контексті війни в Україні, у зв`язку з чим нерезиденту необхідно надати відповідні документи щодо контракту.

Цього ж дня нерезидент виконав вимоги банку, надавши запитувані документи та інформацію, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

25.10.2022 року нерезидент надіслав до свого банку запит щодо знаходження платежу у сумі 30000.00 євро, та повідомив, що в Україні діє валютний контроль і отримувач (резидент) буде мати проблеми, якщо гроші не повернуться вчасно.

Однак, листом від 26.10.2022 року банк нерезидента повідомив останнього, що не встигне перевірити платіж до 01.11.2022 року.

Запитом від 27.10.2022 року нерезидент запросив у банка правове обґрунтування затримки повернення коштів, на що листом від 31.10.2022 року отримав відповідь, що спеціаліст банку буде в офісі та зможе відповісти лише 02.11.2022 року.

02.11.2022 року нерезидент знову запитав у банку стан перевірки платежу та сповістив, що резидент платіж не отримував.

Також, іншим листом від 02.11.2022 року банк повідомив нерезидента, що платіж пішов з банку та прослідкувати не можливо без проведення пошуку.

03.11.2022 року між ТОВ «НВП «ВІГ» та Фірмою VIG Industriemaschinen GmbH укладено додаткову угоду №2 до контракту, про переведення контракту до іншого банку позивача заради додаткової спроби повернути кошти.

04.11.2022 року ТОВ «НВП «ВІГ» подано відповідну заяву до АТ «Ощадбанк» про переведення контракту.

Крім того, 04.11.2022 року нерезидент повідомив свій банк про відсутність до цього часу грошей на рахунку позивача, у тому числі на транзитному рахунку банка-кореспондента, а також надав дозвіл на пошук платежу.

Цього ж дня, 04.11.2022 року даний платіж у сумі 30000,00 євро був повернутий на рахунок нерезидента із зазначенням підстави повернення «відповідно до внутрішньої політики».

Листом від 07.11.2022 року банк нерезидента повідомив, що гроші були повернуті банком-кореспондентом, який знаходиться за кордоном. Також повідомив щодо відсутності гарантій, що таке не трапиться знову.

Судом встановлено, що 10.11.2022 року нерезидент відправив на рахунок позивача у банку АТ «Ощадбанк» перші 10000,00 євро, які фактично у євро були зараховані на рахунок платника податків 25.11.2022 року, а їх еквівалент у гривні 28.11.2022 року.

01.12.2022 року нерезидент відправив на рахунок позивача у банку АТ «Ощадбанк» наступні 20000,00 євро, які фактично у євро були зараховані на рахунок платника податків 02.12.2022 року, а їх еквівалент у гривні 05.12.2022 року.

08.12.2022 року нерезидент відправив на рахунок позивача у банку АТ «Ощадбанк» наступні 19000,00 євро, які фактично у євро були зараховані на рахунок платника податків 09.12.2022 року, а їх еквівалент у гривні 12.12.2022 року.

14.12.2022 року нерезидент відправив на рахунок позивача у банку АТ «Ощадбанк» наступні 16000,00 євро, які фактично у євро були зараховані на рахунок платника податків 15.12.2022 року, а їх еквівалент у гривні 16.12.2022 року.

20.12.2022 року нерезидент відправив на рахунок позивача у банку АТ «Ощадбанк» останні 15000,00 євро, які фактично у євро були зараховані на рахунок платника податків 21.12.2022 року, а їх еквівалент у гривні 22.12.2022 року.

Сплата коштів частинами підтверджується платіжними документами нерезидента, а їх зарахування випискою з особистого рахунку ТОВ «НВП «ВІГ» в АТ «Ощадбанк», копії яких наявні в матеріалах справи.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «НВП «ВІГ» не припустилось порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2022 року №02/0501, а порушення таких строків було допущено у зв`язку з подіями, які жодним чином не залежали від позивача та не могли бути передбачені ним, оскільки позивач вчасно звернувся до Фірми VIG Industriemaschinen GmbH з листом про скасування замовлення, тобто 04.08.2022 року, та сторони уклали відповідну додаткову угоду №1 до контракту - 10.08.2022 року.

В свою чергу, Фірма VIG Industriemaschinen GmbH починаючи з 21.10.2022 року, в межах граничного строку, намагалася повернути позивачу авансові внески у розмірі 80 000,00 євро.

Проте, вказані кошти у розмірі 80 000,00 євро були зараховані на рахунок позивача лише з 25.11.2022 року по 22.12.2022 року останній платіж, що підтверджується випискою з особистого рахунку ТОВ «НВП «ВІГ» у АТ «Ощадбанк».

Тобто, порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2022 року №02/0501 виникли у зв`язку з тим, що кошти направлені вчасно нерезидентом були повернуті на його рахунок банком-кореспондентом із зазначенням підстави повернення «відповідно до внутрішньої політики», та у подальшому були перераховані із затримкою, тобто з вини третіх осіб.

Крім того, судом встановлено, що Фірмою VIG Industriemaschinen GmbH в електронному вигляді було отримано Сертифікат Торгово-промислової палати м. Берлін від 06.11.2023 року про наслідки для економічної діяльності компаній під час російсько-українського конфлікту, який переведено на українську мову з нотаріальним посвідченням.

Вказаним Сертифікатом ТПП м. Берлін від 06.11.2023 року підтверджується, що через поточну ситуацію стосовно російсько-українського конфлікту численні види економічної діяльності значно ускладнились чи стали неможливими, в тому числі через приписи державних органів, у зв`язку з чим на її компанію-учасника VIG Industriemaschinen GmbH можуть негативно вплинути наступні проблеми, зокрема: військові дії в Україні порушені чи перервані ланцюги постачання, санкції чи приписи стосовно ембарго, зірвані виплати (платежі), порушена чи перервана комунікація, обмеження свободи пересування, що можуть ускладнювати чи унеможливлювати звичайні робочі процеси та виконання договірних зобов`язань.

Отже, даний Сертифікат ТПП м. Берлін від 06.11.2023 року визначає російсько-український конфлікт, що розпочався 24.02.2022 року з повномасштабного російського вторгнення в Україну та триває досі, тією непереборною силою (форс-мажорною обставиною), що впливає на, зокрема, платежі, здійснені у такий період.

Перевіряючи правильність висновків контролюючого органу про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, суд зазначає наступне.

Частинами 6, 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції`визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Нормативне визначення форс-мажору закріплено в ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», у відповідності до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За змістом частини першоїстатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом. Для цього, будь-яка зі сторін зовнішньоекономічного контракту має право звернутися до компетентного органу країни своєї резидентності для отримання документального підтвердження факту наявності форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що унеможливлює застосування до відповідної сторони зовнішньоекономічного контракту відповідальності за невиконання (або неналежне виконання) умов такого контракту. Ця обставина також є підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення валютного законодавства.

Так, у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який у подальшому неодноразово продовжувався і діє до цього часу.

Отже, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України зазначено, установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до положень пп.69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Суд звертає увагу, що й умовами контракту від 02.05.2022 року №02/0501, укладеного з нерезидентом, передбачено, що належним доказом наявності форс-мажорних обставин та їх тривалості є письмові підтвердження, що видаються відповідно Торговою палатою країни покупця або продавця, на території якого відбулись вищевказані обставини.

В ході розгляду справи позивачем було надано Сертифікат Торгово-промислової палати м. Берлін від 06.11.2023 року про наслідки для економічної діяльності компаній під час російсько-українського конфлікту, що є безперечним доказом підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 року №02/0501 через дію форс-мажорних обставин.

Такі обставини в свою чергу свідчать про те, що підставою невиконання зобов`язань з повернення коштів з боку контрагента-нерезидента позивача стали саме форс-мажорні обставини.

Водночас, суд звертає увагу, що Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З вищевикладеного вбачається, що порушення ТОВ «НВП «ВІГ» строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності було здійснено з об`єктивних причин, а саме через те, що кошти направлені вчасно нерезидентом були повернуті на його рахунок банком-кореспондентом внаслідок російсько-українського конфлікту.

Згідно з п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 ПК України встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, у відповідності до п.112.1 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.2 ст.112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 ст.112 ПК України визначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Як вже зазначалось, з метою врегулювання питання щодо не порушення строків повернення коштів позивач вів листування з контрагентом-нерезидентом, а також звертався до установи іншого банку.

Нерезидент позивача, в свою чергу, також робив все можливе задля вчасного повернення коштів.

З огляду на викладене, події, що відбулись з вини третіх осіб та призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання суду, виключають юридичну відповідальність ТОВ «НВП «ВІГ» за ст. 112 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги той факт, що встановлені у ході судового розгляду документально підтверджені обставини за своєю сукупністю дають підстави вважати об`єктивно неможливим виконання зобов`язань з повернення коштів за зовнішньоекономічним контрактом, суд доходить висновку, що порушення граничних строків виконання зобов`язань мало місце з незалежних від сторін договору обставин, а тому спірне податкове повідомлення-рішення №0062120709 від 31.03.2023 року підлягає скасуванню як протиправне.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», починаючи з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин.

У подальшому, згідно із п. 1 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території України установлено карантин з 19.12.2020 року до 30.06.2023 року.

При цьому, відповідно до абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

За пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст.13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені у розумінні приписів пп. 14.1.162 п. 14.1. ст.14 ПК України та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 року до 30.06.2023 року суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було неправомірно нараховано ТОВ «НВП «ВІГ» пеню у сумі 350 461,63 грн.

Щодо безпосередньо призначення та проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки ТОВ «НВП «ВІГ»» на підставі підпункту78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу Українив період дії мораторію на проведення перевірок, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цьогоКодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року №1236, установлено з 19.12.2020 року до 30.06.2023 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про призначення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки`якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення позапланових перевірок була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій передбачено частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року, суд за загальним правилом вирішення колізій застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у цьому випадку підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Аналогічні зазначеним правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21.

У свою чергу за усталеною практикою Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, від 14.01.2021 року у справі №804/388/16, від 03.06.2021 року у справі №822/1660/18, від 08.12.2021 року у справі №826/16212/18, від 25.01.2022 року у справі №520/845/2020, від 10.05.2022 року у справі №460/828/19, відсутність законних підстав для проведення перевірки (правова підстава) має правовим наслідком визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем документальної позапланової перевірки ТОВ «НВП «ВІГ» на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період дії мораторію на проведення перевірок, за наслідками якої і було прийнято спірне податкове-повідомлення рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0062120709 від 31.03.2023 року прийнято відповідачем протиправно та не обґрунтовано, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 5256,92 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №58 від 05.10.2023 року.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 5 256,92 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» (49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ю.Савченка, буд. 59А/1, код ЄДРПОУ 32746164) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2023 року №0062120709, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІГ" суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 350 461,63 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІГ» (49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ю.Савченка, буд. 59А/1, код ЄДРПОУ 32746164) суму сплаченого судового збору у розмірі 5 256,92 грн (п`ять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 92 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 17 січня 2024 року.

Суддя Н.Є. Сліпець