Рішення

від 16.01.2024 по справі 640/16233/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року Київ справа № 640/16233/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Експорт" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП Експорт" з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 07.09.2022 № 00209000704 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 751 782,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 07.09.2022 № 00208980704 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 000 781,00 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 250 195,25 грн, прийняте на підставі акта документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Експорт" у повному обсязі.

В обґрунтування вимог позивач послався на необґрунтованість та протиправність висновків службових осіб податкового органу викладених у акті про результати документальної позапланової перевірки. Зокрема на підтвердження вказаних аргументів, у позовній заяві позивач зазначив, що висновки службових осіб про нереальність господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЕКСПОРТ" не є такими, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки у позивача наявна вся первинна документація, за якою чітко відслідковується реальність господарських операцій.

Крім того, висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки у порушення вимог чинного законодавства не підтверджуються необхідними і достатніми доказами для спростування факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Висновки про безтоварний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами, про неправомірне формування податкового кредиту ПДВ та завищення собівартості реалізованих товарів є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними належними, достатніми та допустимими доказами, які на переконання позивача відсутні у податкового органу.

Також не погоджуючись з висновками про узгодженість з боку позивача дій з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів, позивач послався на індивідуальність характеру юридичної відповідальності особи, якою передбачено, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Втім, як висновок необґрунтованості встановлених службовими особами податкового органу порушень за результатом перевірки, позивач послався на наступні обставини:

- господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП ЕКСПОРТ" та його контрагентами-постачальниками, підтверджено рухом активів та зміною стану платників податків;

- сторони - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП ЕКСПОРТ" та контрагенти-постачальники мали матеріально-технічні потужності та трудовий ресурс;

- реальний рух активів супроводжувався належним чином податковим та бухгалтерським обліком;

- господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП ЕКСПОРТ" та контрагентами-постачальниками є товарними, реально виконаними та такими, що правомірно зумовлюють виникнення у сторін податкового кредиту та податкових зобов`язань.

Додатково позивач зауважив, що будь-яке посилання контролюючого органу на інформацію розміщену в ІТС "Податковий блок" відносно платників податків, не може розглядатися як доказ, оскільки вищезазначена база суперечить діючим нормам законодавств. Крім того, контролюючому органу заборонено наповнювати та використовувати інформаційну базу ІТС "Податковий блок".

Позивач вважаючи, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем, порушують його права свободи та інтереси, насамперед майнові, у зв`язку з чим, враховуючи переконання позивача про протиправність, оскаржених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 позовну заяву ТОВ "ТОП Експорт" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 р. № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/16233/22 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2022 № 03-19/7246/22.

Адміністративна справа № 640/16233/22 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 адміністративну справу № 640/16233/22 прийнято до провадження та залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув визначені судом недоліки у встановлений судом строк.

Ухвалою суду від 14 червня 2023 продовжено розгляд адміністративної справи № 640/16233/22 за правилами загального провадження, яка буде розглядатися одноособово суддею Басаєм О.В., розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче судове засідання щодо розгляду адміністративної справи № 640/16233/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Експорт" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 30.06.2023 задоволено клопотання представника ТОВ "ТОП Експорт" про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відповідно до ухвали від 08.08.2023, суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 640/16233/22 на 30 днів.

Ухвалою суду від 05.09.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 05.10.2023 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Не погоджуючись з аргументами позивача щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем було подано відзив, в якому на підтвердження правомірності своїх дій зазначає, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Порушення податкового законодавства які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень викладені службовими особами податкової служби в акті перевірки на переконання представника податкового органу являються правомірними та підтверджуються відповідними доказами.

В підтвердження своєї позиції представник відповідача послався на висновки викладені в акті перевірки та підтримав встановлення обставин відсутності з боку позивача та його контрагентів реальності господарських відносин.

Крім того, представник відповідача звернув увагу, що фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) при складанні первинних документів. В обґрунтування вказаних висновків представник відповідача звернув увагу на неможливість встановлення походження поставленого товару-соняшнику врожаю 2021 року, так як у контрагентів позивача відсутні технічні можливості для вирощування сільськогосподарських культур (відсутні земельні ділянки, сільського господарська техніка) та відсутній факт реального одержання (купівлі) товару-соняшнику врожаю 2021 року.

Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій він з аргументами, наведеними у відзиві, не погоджується, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП ЕКСПОРТ" (далі позивач/товариство) (код ЄДРПОУ 44597559) є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві. Директором товариства є Недовіс Олександр Вікторович.

В період з 09.02.2022 по 23.02.2022 та з 13.07.2022 по 18.07.2022 (наказ № 2230-п "Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки) Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві згідно із пп. 69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення", пп. 78.1.8 п.78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07.02.2022 № 748-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЕКСПОРТ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2021. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 25.07.2022 № 17380/26-15-07-04-02/44597559, в якому контролюючий орган дійшов висновку про порушення з ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" приписів 185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" завищено суму податкового кредиту за грудень 2021 у розмірі 1 752 563 грн, що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) у розмірі 1 752 563 грн та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2021 у розмірі 1 000 781 грн. і завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 Декларації) за грудень 2021 на суму 751 782 грн.

Не погоджуючись із зробленими ГУ ДПС в м. Києві висновками, 18.08.2022 ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" у порядку, встановленому п. 86.7 Податкового кодексу України, подано заперечення на Акт від 25.07.2022 № 17380/26-15-07-04-02/44597559.

07.09.2022 ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акта від 07.02.2017 № 31/15-32-14-02/39076260, прийнято: - податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 00209000704 від 07.09.2022 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 751 782,00 грн; - податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 00208980704 від 07.09.2022 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 000 781,00 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 250 195,25 грн.

В основу вказаних вище висновків службовими особами податкового органу було покладено не підтвердження товариством первинними документами реальності здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Агро Дениро", ТОВ "Сезон Арго" ТОВ "Дельта Грейн".

Не погоджуючись з законністю та обґрунтованістю висновків податкового органу викладених в вищевказаному акті та прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV); Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за № 137/28267, у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Приписами п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно (14.1.54.); продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності; (14.1.203.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Приписами абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог ст. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від чого, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.п.201.1, 201.2, 201.4 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з п.п.1, 2, 3 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за № 137/28267 (далі порядок № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в п.9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1. статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.З статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 ПК України).

З аналізу наведених законодавчих приписів випливає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг (товарів) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання послуг (товарів) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, акти, платіжні доручення тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.2 Закону № 996-XIV цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону № 996-XIV, є принцип превалювання сутності над формою-операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із ст.1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ "МТС Україна" до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу викладених в Акті перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами з урахуванням умов спірних правовідносин.

Як випливає зі змісту Акта перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Агро Дениро", ТОВ "Дельта Грейн", ТОВ "Сезон Агро".

Відповідно до абз.2 п.2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п.5, 7 П(С)БО "Доходи" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 5, 6, 7 П(С)БО 15 "Витрати" визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 9 П(С)БО 9 "Запаси" запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (договори, податкові накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не надавалися, то, відповідно, придбання таких послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання послуг (товарів) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів-первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку-відсутні.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій);

- підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами;

- установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

В свою чергу суд вважає за необхідне звернути увагу, що з наявних в матеріалах справи документів чітко прослідковується наявність взаємозв`язку на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Так, з аналізу матеріалів справи та наданих сторонами документами, суд дійшов висновку, що на підтвердження реальності господарських операцій пов`язаних придбаванням, поставкою товару, зокрема соняшнику позивачем було надано відповідні первинні та інші документи, що складені відповідно до вимог чинного законодавства

З аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку, що господарські операції з придбаванням, поставкою товару позивачем товару, зокрема соняшнику були реально здійснені, відбувся рух/переміщення активів, а саме товару (сонішник) та грошових коштів.

Наявні в матеріалах справи документи беззаперечно підтверджує, що господарські операції з придбання товару у контрагентів були вчинені позивачем з метою подальшого використання.

Зокрема на підтвердження вказаних висновків суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Суд звертає увагу на те, що у перевіряємий період, за якими прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, між позивачем, як покупцем та ТОВ "АГРО ДЕНИРО", ТОВ "ДЕЛЬТА ГРЕЙН", ТОВ "СЕЗОН АГРО" укладено 16 договорів купівлі-продажу, предметом яких було придбання позивачем насіння соняшника.

В свою чергу в ході аналізу наявних в матеріалах справи первинних документів наданих позивачем та які надавались службовим особами податкового органу у момент проведення перевірки, прослідковується реальність вчинених господарських операцій, рух активів та зміна майнового становища ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" та ТОВ "АГРО ДЕНИРО", ТОВ "ДЕЛЬТА ГРЕЙН", ТОВ "СЕЗОН АГРО" як невід`ємних ознак правомірного формування позивачем податкового кредиту, що підтверджується первинними документами, які відповідають приписам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також товарно-транспортними накладними, які за формою та змістом відповідають формі, затвердженій Наказом Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 № 413 "Про затвердження Змін до правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджено нову форму ТТН (Додаток 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Якість товару (насіння соняшника) підтверджуються картками аналізу зерна, складеними у порядку, передбаченому Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженій наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 № 661.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначений товар (зерно соняшника) доставлявся переважно транспортними засобами, найнятими згідно Договору транспортного перевезення № 30/09/21-1 віл 30.09.2021 з ТОВ "ЕКСПОТРЕНД".

Щодо подальшого використання в господарській діяльності позивачем придбаного товару, товариством до суду були надані належні документи які підтверджують, що із придбаної у ТОВ "АГРО ДЕНИРО", ТОВ "ДЕЛЬТА ГРЕЙН", ТОВ "СЕЗОН АГРО" сировини (насіння соняшника) в ході господарської діяльності позивача, на виробничих потужностях ТОВ "ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ", на підставі договору про виконання робіт з виготовлення готової продукції № 01/10/2021-ТП від 10.10.2021, Специфікацій, Актів приймання-передачі сировини, Актів приймання-передачі готової продукції виготовлено товар який реалізовано за зовнішньоекономічним контрактом про експорт, а саме: № SFM 1410 від 14.10.2021, - шрот соняшниковий гранульований та № SFО 1510 від 15.10.2021- олія соняшникова.

Фактичне виконання зазначених зовнішньоекономічних контрактів та вивезення товару підтверджується податковими накладними та вантажно-митними деклараціями, відміткою у вантажно-митній декларації МД-2, оформленої на експорт товару, наступного змісту: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 15.12.2021".

Посилання службових осіб податкового органу на відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей (матеріально-технічної бази) позивача та його контрагентів, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на підтвердження первинними документами наступних обставин.

Так, придбаний у ТОВ "Агро Дениро" товар зберігався на елеваторах ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ДЖАН" (місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8 та Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Промислова, буд.1, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, б.114 код ЄДРПОУ 43111054), ТОВ "ПРОМЕТЕЙ РАД" (місцезнаходження: Миколаївська обл., с. Казанка, вул. Залізнична, 40, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. К.Маркса, 57, Миколаївська обл., Казанківський р-н, с. Володимирівка, вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 40416516), ТОВ "ГРВ СТОК" (місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Благовіщенське, вул. Промислова,22 Одеська обл., Саратський р-н, с. Кулевча, вул. Болгарська, 166, Одеьска обл., м. Арциз, вул. Європейська, 44 код ЄДРПОУ 43654631), ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ТРАСТ" (місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький р-н, с. Шевченкове, вул. Жовтнева, 27. м. Миколаїв, вул. Дніпровська, буд. 1/2. Миколаївський р-н, Баштанський р-н, с. Лоцкине, вул. Степаненка, буд. 68А. код ЄДРПОУ 40387784), ТОВ "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС" (місцезнаходження: Хмельницька обл., Шепетицький р-н, с. Чотирбоки, вул. Привокзальна, 1. Миколаївська обл., Снігурівський р-н, м. Снігурівка, вул. Центральна, 14. Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, м. Помічня, вул. Гагаріна, 54. Кіровоградська обл., Вільшанський р-н, с. Залізничне, вул.Світнкова5 код ЄДРПОУ 4015738) 5, TOB "ГРВ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: Запорізька обл., Більмацький р-н, с. Більманка, і п Гагаріна, 6.5, код ЄДРПОУ 43654647).

Крім того, в даному випадку суд зауважує та звертає особливу увагу на те, що як під час перевірки, так і до заперечення так і суду позивачем долучалися документи, а саме договори, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, видаткові накладні, складські квитанції, картки аналізу зерна, тристоронні акти приймання-передачі сільськогосподарської продукції, рахунки на оплату тощо, складені ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" та перевізниками, які не є пов`язаними особами з ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ", та спроможні підтвердити реальний рух активів між елеваторами, на яких зберігалося придбане у ТОВ "АГРО ДЕНИРО", ТОВ "ДЕЛЬТА ГРЕЙН", ТОВ "СЕЗОН АГРО" насіння соняшнику, та ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ".

Висновок ГУ ДПС в м. Києві про відсутність реального характеру господарських операцій з вищезазначеними елеваторами спростовуються наступними документи, а саме: Складською квитанцією на зерно № 660 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 155 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 2678 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 478 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 584 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 130 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 956 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 123 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 584 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 130 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складська квитанція на зерно № 346 від 08.10.2021, картка аналізу зерна № 1 від 08.10.2021, тристоронній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.2021, Складською квитанцією на зерно № 241 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 241 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 44 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 1 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 33 від 11.10.2021, картка аналізу зерна № 8 від 11.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 11.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 1464 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 104 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 106 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 75 від 08.10.2021, тристоронній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 149 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 138 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 307 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 26 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 2612 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 65 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 277 від 11.10.2021, карткою аналізу зерна № 64 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 630 від 11.10.2021, карткою аналізу зерна № 630 від 11.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 11.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 729 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 61 від 08.10.2021, тристоронній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 46 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 13 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 74 від 06.12.2021, карткою аналізу зерна № 74 від 06.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 06.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 44 від 06.12.2021, карткою аналізу зерна № 12 від 06.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 06.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 75 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 75 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 342 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 335 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 66 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 66 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 473 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 35 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому - передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 528 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 528 від 21.12.2021, тристороннім акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 126 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 126 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 133 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 109 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 40 від 19.11.2021, карткою аналізу зерна № 10 від 19.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 19.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 42 від 29.11.2021, карткою аналізу зерна № 11 від 29.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 29.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 71 від 29.11.2021, карткою аналізу зерна № 71 від 29.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 29.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 65 від 22.11.2021, карткою аналізу зерна № 65 від 22.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 22.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 57 від 09.11.2021, карткою аналізу зерна № 57 від 09.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 09.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 38 від 04.11.2021, карткою аналізу зерна № 9 від 09.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 04.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 114 від 04.11.2021, карткою аналізу зерна № 144 від 04.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 04.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 346 від 04.11.2021, карткою аналізу зерна № 30 від 04.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 04.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 1500 від 05.11.2021, карткою аналізу зерна № 133 від 04.11.2021, тристороннім актом прийому - передачі сільськогосподарської продукції від 05.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 119 від 04.11.2021, карткою аналізу зерна № 05 від 04.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 04.11.2021.

Крім того, висновок ГУ ДПС в м. Києві про відсутність матеріально-технічних потужностей для виконання господарських операцій, відсутність реального одержання сировини для виробництва олії соняшникової та шроту соняшникового спростовується наданими під час проведення перевірки та суду документами, які містяться в матеріалах справи.

Щодо постачання насіння соняшнику на користь ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" від ТОВ "АГРО ДЕНИРО" (код ЄДРПОУ 43571427) спростовується наступними документами: договором поставки № 08/10/6 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 19 від 08.10.2021, видатковою накладною № 19 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/7 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/7 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 10 від 08.10.2021, видатковою накладною № 10 від 08.10.2021.; договором поставки № 08/10/8 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/8 від 08.10.2021, рахунок на оплату № 7 від 08.10.2021, видаткова накладна № 7 від 08.10.2021, договір поставки № 08/10/9 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/9 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 9 від 08.10.2021, видатковою накладною № 9 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/10 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/10 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 11 від 08.10.2021, видатковою накладною № 11 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/11 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/11 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 8 від 08.10.2021, видатковою накладною № 8 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/12 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/12 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 5 від 08.10.2021, видатковою накладною № 5 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/13 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/13 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 6 від 08.10.2021, видатковою накладною № 6 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/14 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/14 від 08.10.2021. рахунком на оплату № 17 від 08.10.2021, видатковою накладною № 17 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/16 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/16 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 13 від 08.10.2021, видатковою накладною № 13 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/18 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/18 від 08.10.2021, рахунок на оплату № 20 від 08.10.2021, видатковою накладною № 20 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/19 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/19 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 14 від 08.10.2021, видатковою накладною № 14 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/20 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/20 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 18 від 08.10.2021, видатковою накладна № 18 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/21 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/21 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 12 від 08.10.2021. видатковою накладна № 12 від 08.10.2021, договором поставки № 11/10/1 від 11.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 11/10/1 від 11.10.2021, рахунком на оплату № 16 від 11.10.2021, видатковою накладною № 16 від 11.10.2021, договором поставки № 11/10/4 від 11.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 11/10/4 від 11.10.2021. рахунком на оплату № 15 від 11.10.2021, видатковою накладною № 15 від 11.10.2021.

Оплата за поставку товару підтверджується платіжним дорученням № 1 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 2 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 3 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 4 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 5 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 6 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 7 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 8 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 9 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 10 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 11 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 13 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 14 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 15 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 16 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 21 від 19.10.2021, платіжним дорученням № 22 від 19.10.2021.

Щодо на постачання насіння соняшнику на користь ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" від ТОВ "ДЕЛЬТА ГРЕИН" (код ЄДРПОУ 44570157), спростовується наступними документами: договором поставки № 21/12/2 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/2 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 11 від 21.12.2021, видатковою накладною № 9 від 06.12.2021, договором поставки № 21/12/3 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/3 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 15 від 21.12.2021, видатковою накладною № 13 від 21.12.2021, договором поставки № 21/12/4 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/4 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 14 від 21.12.2021, видатковою накладною № 12 від 21.12.2021, договором поставки № 21/12/5 від 21.12.2021. Специфікацією № 1 до Договору 21/12/5 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 13 від 21.12.2021p, видатковою накладною № 11 від 21.12.2021, договором поставки № 21/12/6 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/6 від 21.12.2021, рахунок на оплату № 16 від 21.12.2021, видатковою накладною № 14 від 21.12.2021, договором поставки № 06/12/2 від 06.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 06/12/2 від 06.12.2021, рахунком на оплату № 6 від 06.12.2021, видатковою накладною № 5 від 06.12.2021, Специфікацією № 2 до Договору 06/12/2 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 10 від 21.12.2021, видатковою накладною № 8 від 21.12.2021, договором поставки № 06/12/3 від 06.12.2021. Специфікацією № 2 до Договору 06/12/3 від 06.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 06/12/3 від 06.12.2021, рахунком на оплату № 5 від 06.12.2021, видатковою накладною № 4 від 06.12.2021, Специфікацією № 2 до Договору 06/12/3 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 9 від 21.12.2021, видатковою накладною № 7 від 21.12.2021, договором поставки № 21/12/1 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/1 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 12 від 21.12.2021, видатковою накладною № 10 від 21.12.2021,

Оплата за поставку товару підтверджується платіжним дорученням № 87 від 08.12.2021, платіжним дорученням № 88 від 08.12.2021, платіжним дорученням № 20 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 24 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 25 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 23 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 2 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 27 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 26 від 22.12.2021 платіжним дорученням № 22 від 22.12.2021.

Щодо на постачання насіння соняшнику на користь ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" від ТОВ "СЕЗОН АГРО" (код ЄДРПОУ 44599121), спростовується наступними документами: договором поставки № 04/11/6 від 04.11.2021, Специфікацією № 1 до Договору 04/11/6 від.4.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000102 від 04.11.2021, видатковою накладною № ТРА00000100 від 04.11.2021, договором поставки № 04/11/7 від 04.11.2021, Специфікацією № 1 до Договору 04/11/7 від 04.14.2021, рахунком на оплату № ТРА00000103 від 04.11.2021, видатковою накладною ТРА00000101 від 04.11.2021, договір поставки № 09/11/2 від 09.11.2021. Специфікацією № 1 до Договору 09/11/2 від 09.14.2021, Специфікацією № 2 до Договору 09/11/2 від 09.14.2021, Специфікацією № 3 до Договору 09/11/2 від 29.14.2021, рахунком на оплату № ТРА00000108 від 09.11.2021, видатковою накладною ТРА00000105 від 09.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000121 від 29.11.2021, видатковою накладною ТРА00000120 від 29.11.2021, договором поставки № 04/11/3 від 04.11.2021, Специфікацією № 1 до Договору 04/11/3 від 04.11.2021, Специфікацією № 2 від 19.11.2021 до Договору 04/11/3 від 04.11.2021, Специфікацією № 3 від 29.11.2021 до Договору 04/11/3 від 04.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000101 від 04.11.2021, видатковою накладною ТРА00000099 від 04.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000122 від 29.11.2021, видатковою накладною ТРА00000121 від 29.11.2021, договором поставки № 04/11/4 від 04.11.2021, Специфікацією № 1 до Договору 04/11/4 від 04.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000100 від 04.11.2021, видатковою накладною ТРА00000097 від 04.11.2021.

Оплата за поставку товару підтверджується: платіжним дорученням № 45 від 08.11.2021, платіжним дорученням № 46 від 08.11.2021, платіжним дорученням № 47 від 08.11.2021, платіжним дорученням № 48 від 09.11.2021, платіжним дорученням № 49 від 08.11.2021, платіжним дорученням № 5 від 11.11.2021, платіжним дорученням № 58 від 23.11.2021, платіжним дорученням № 59 від 23.11.2021, платіжним дорученням № 74 від 01.11.2021, платіжним дорученням № 75 від 01.11.2021.

Отже, TOB "ТОП ЕКСПОРТ" під час проведення перевірки надало належні та допустимі докази наявності матеріально-технічних потужностей для вирощування, зберігання та постачання насіння соняшнику за господарськими операціями між контрагентами та ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ'" у жовтні-грудні 2021, а аргумент ГУ ДПС в м. Києві про відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення господарських операцій між ТОВ "ТОП ЕКСПОРТ" та контрагентів не є такими, що відповідають дійсності.

При цьому суд звертає увагу на те, що з аналізу Акта перевірки податкового органу можна чітко встановити, що первинні документи, позивачем були надані контролюючому органу під час проведення документальної планової виїзної перевірки та пояснення до переліку наданих документів, внаслідок чого такі документи повинні бути враховані податковим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення, але надані позивачем документи не були враховані, що свідчить про ігнорування податковим органом принципу презумпції правомірності рішень платника податку.

Судом не беруться до уваги посилання податкового органу, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб`єктів господарювання.

При цьому відповідно до Акта перевірки позивача, контролюючим органом не здійснювалась належна перевірка первинно-бухгалтерських документів позивача, не перевірялась наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів, наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей, наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у позивача матеріальних ресурсів відповідачем не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Аналогічна правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 802/1155/17-а, від 11 червня 2018 року у справі № 826/4565/14, від 18 травня 2018 року у справі № П/811/1508/16, від 03 квітня 2018 р. у справі № 2а-7462/10/2170, від 07 березня 2018 року у справі № 804/3420/16.

Суд критично сприймає доводи контролюючого органу про податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, враховуючи те, що контролюючим органом не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цього посилання, зокрема і акт про неможливість проведення звірки, про який зазначено в Акті перевірки.

Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановою Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2154/13-а.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 23 травня 2018 року у справі № 804/853/14.

Окрім цього, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічна право позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 811/217/17.

Відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 березня 2019 року у справі № 810/302/15.

У постановах від 27 лютого 2020 року у справі № 815/2109/13-а, від 24 січня 2020 року у справі № 805/4446/15-а, від 16 квітня 2019 року у справі № 804/6909/17 Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої встановлено, що "норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер".

У справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Висновок про неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів також наведений Європейським судом з прав людини у рішенні від 18.03.2010 по справі "Бізнес СепортСентре проти Болгарії" (заява № 6689/03), у п.23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції; втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало би.

Отже, наведеною вище судовою практикою підтверджується правило індивідуальної відповідальності платника податків, з огляду на яке добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які дії або бездіяльність будь-кого із його контрагентів, в тому числі наявність кримінальних проваджень, що перебувають на стадії досудового розслідування та розслідувані подій за якими не стосуються діяльності платника податків, не призводить до встановлення фактів незаконності формування витрат з податку на прибуток підприємства та визначення зобов`язань з податку на додану вартість платника податків.

Суд зауважує, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Суд погоджується з доводами позивача, що він не знав та не міг знати про недоліки у господарській діяльності контрагентів, оскільки товар, як випливає з наданих документів, поставлявся контрагентами в обумовлені строки та у повному обсязі, у зв`язку з чим у Позивача не виникало жодних сумнів щодо добропорядності контрагентів.

Крім того, судом не беруться до уваги копії документів, надані суду 25.10.2023 з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи, оскільки вони не були досліджені податковим органом під час проведення перевірки позивача.

Таким чином, позивачем було правомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми по операціям з контрагентами.

Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом порушень позивачем податкового законодавства, що мало наслідком прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень оскільки такі порушення не відповідають дійсності.

Таким чином, суд зазначає, що податковий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі висновків викладених у акті документальної позапланової виїзної перевірки діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим у суду наявні підстави прийти до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як випливає з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 24 810,00 грн. Відтак враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 24 810,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЕКСПОРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в м. Києві податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 07.09.2022 № 00209000704 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 751 782,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в м. Києві податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 07.09.2022 № 00208980704 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 000 781,00 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 250 195,25 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЕКСПОРТ" (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Філатова Академіка, будинок № 1/22, код ЄДРПОУ 44597559) судовий збір у розмірі 24 810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок № 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.