Рішення

від 16.01.2024 по справі 420/28116/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28116/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токмілової Л.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2023/000068/2 від 09.08.2023 року.

Ухвалою суду від 23.10.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з перебуванням судді Токмілової Л.М. у відпустці у період з 08.01.2024 року по 15.01.2024 року, суд здійснює розгляд справи після виходу з відпустки.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 27.04.2023 позивач отримав від SHANDONG TRANSTONE TYRE CO., LIMITED комерційну пропозицію на підставі якої продавцем було сформовано рахунок-проформу та після погодження ціни між сторонами було укладено Договір №LM0205/23 від 02.05.2023 про продаж шин/дисків. Декларантом подано до митного оформлення декларацію EMД №23UA500130015639U5 від 07.08.2023 щодо митного оформлення товару. Для підтвердження митної вартості товару, а також на вимогу митного органу декларантом були надані всі необхідні документи для митного оформлення, однак відповідачем 07.08.2023 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500130/2023/000290, якою відмовлено у митному оформленні товарів. Рішення про коригування митної вартості №UA500130/2023/000068/2 є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях відповідача. У пакувальному листі відображено не номер коносаменту, а номер букінгу, укладенню договору передувала комерційна пропозиція та погодження ціни товару, назву бренду в прайс-листі позивач при повторному поданні митної декларації зазначив вірно, заявка не містить в собі відомості щодо вартості послуг, рахунок на оплату товару не є первинним документом, страхування вантажу не проводилось, а переклад митної декларації не є обов`язковим документом.

20.11.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується із заявленими вимогами, оскільки під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією (МД) №23UA500130015639U5 від 07.08.2023, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою вартістю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

27.04.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» (Покупець) було отримано від SHANDONG TRANSTONE TYRE CO., LIMITED (Продавець) комерційну пропозицію, умовами якої визначено, що «на підставі цієї комерційної пропозиції виставляється рахунок-проформа, який підлягає оплаті. Договір підписується після отримання Продавцем узгодженого рахунку-проформи».

На підставі вказаної комерційної пропозиції Продавцем було сформовано проформу інвойсу від 01.05.2023 №Т23C219.

Після погодження ціни між сторонами було укладено Договір від 02.05.2023 №LM0205/23 (далі-Договір), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує шини/диски згідно номенклатурі, в кількості і по цінам, вказаним в інвойсі, що є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п.2.1. Договору ціна на товар визначається в доларах США за одинцю товару і вказана в інвойсі.

Згідно п.3.3. Договору вартість поставки обумовлюється сторонами заздалегідь і вказується в проформі-інвойсу/інвойсі. Порядок оплати визначається і вказується в проформі-інвойсу/інвойсі.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що бренд, що наноситься на шини/диски, обмовляється в інвойсі чи іншому документі. Функцію пакувального листа виконує проформа інвойс/інвойс.

Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем на умовах погоджених в інвойсі (п 9.1. Договору).

На підставі генерального договору транспортного експедирування №0401-3-1/21 sm від 14.01.2021 року укладеного між Позивачем та ТОВ «Супрамарін» (далі - Експедитор), останнім було надано послуги з організації та забезпечення перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Позивача.

На виконання умов Договору SHANDONG TRANSTONE TYRE CO., LIMITED здійснив поставку товару на адресу Покупця.

З метою митного оформлення імпортованого товару 07.08.2023 року декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію № 23UA500130015615U0.

07.08.2023 року позивачем було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500130/2023/000287, у зв`язку з помилково заповненими графами ВМД.

07.08.2023 позивачем, з урахуванням зауважень відповідача, подано електронну митну декларацію №23UA500130015639U5 на шини пневматичні гумові нові, для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121…

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing lise) б/н від 29.05.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №T23C219 від 01.05.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №T23C219 від 29.05.2023;

- Коносамент (Bill of lading) №227803846 від 31.05.2023;

- Коносамент (Bill of lading) №TMCNDRNI44/32 від 01.08.2023;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 717241 від 06.08.2023;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3702A1624/00303 від 01.06.2023;

-Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA500130015615U0.00 від 07.08.2023;

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000287 від 07.08.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 12 від 12.07.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 9 від 08.05.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1030 від 31.07.2023;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару дов. про тр. витр. № 0208-4 від 02.08.2023;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.05.2023;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № LM0205/23 від 02.05.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № ТБО 0102/22 від 01.02.2022;

- Договір (контракт) про перевезення № 0401-3-1/21sm від 14.01.2021;

- Інші некласифіковані документи - Акт зваж. конт. б/н від 06.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №431020230000108514 від 29.05.2023.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) в наданому для митного оформлення пакувальному листі від 29.05.2023 № б/н зазначено номер коносаменту 227803846, при цьому сам коносамент датується 31.05.2023 (після складання пакувального листа), що може свідчити про ознаки підробки документа;

2) наданий для митного оформлення рахунок-проформа від 01.05.2023 № T23C219 складена та датована перед складанням зовнішньоекономічного договору-контракту від 02.05.2023 №LM0205/23, що може свідчити про ознаки підробки документа;

3) в наданому для митного оформлення прас-листі від 01.05.2023 №б/н в колонці BRAND зазначено MAXZEX, що не відповідає задекларованій торгівельній марці в митній декларації (MAXZEZ) та не дає змогу ідентифікувати задекларовані товари;

4) відповідно до умов пункту 2.2 генерального договору транспортного експедирування від 14.01.2021 № 0401-3-1/21sm передбачено, що експедитор здійснює транспортне обслуговування на підставі заявок клієнта. При цьому до митного оформлення відповідні заявки декларантом не надано;

5) Також в наданому до митного оформлення рахунку від 31.07.2023 № 1030 на здійснення транспортно-експедиційних послуг відсутні відомості про підписанта (підпис, прізвище, печатка);

6) Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу № T23C219 від 29.05.2023 поставка товару здійснюється на умовах CFR CONSTANTA тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

7) Надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 29.05.2023 № 431020230000108514 не містить перекладу на українську мову відповідно до статті 254 Митного кодексу України.

На запит митного органу декларантом позивача було надано наступний пакет додаткових документів:

- прайс лист, в якому містяться виправлені дані щодо торгівельної марки товарів, але підпис та печатка експортера мають ідентичне розташування в обох документах, що має ознаки використання комп?ютерної техніки та застосування графічних редакторів, та може свідчити про ознаки підробки наданих документів;

- видаткові накладні на реалізовану продукцію, які стосуються інших моделей та не стосуються задекларованої партії товару відповідно не можливо ідентифікувати з оцінюваними товарами;

- заявку транспортно-експедиційних послуг №SM065951 від 21.07.2023;

- комерційну пропозицію б/н від 27.04.2023;

- лист відправника про помилку в прайс-листі від 08.08.2023 №б/н.

Додатково листом № 0908/2023 від 09.08.2023 декларант повідомив, що інших документів надати немає можливості.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, митний орган прийшов до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.

В рішенні відповідачем зазначено, що згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митних орган зазначає, що в нього відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливим є застосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митних органах наявна інформація, щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості з а ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Так, 09.08.2023 року Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000068/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару є більшим та становить 3,01 доларів США/кг (МД від 16.05.2023 №23UA209190023176U0).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 09.08.2023 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2023/000290.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача.

Однією з підстав коригування митної вартості митним органом зазначено, що в наданому для митного оформлення пакувальному листі від 29.05.2023 № б/н зазначено номер коносаменту 227803846, при цьому сам коносамент датується 31.05.2023 (після складання пакувального листа), що може свідчити про ознаки підробки документа.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки відповідно до ст. 128 Кодексу торговельного мореплавства України перевізник і вантажовласник у разі необхідності здійснення систематичних перевезень вантажів можуть укладати довготермінові договори про організацію морських перевезень.

Так з метою перевезення вантажу, між експедитором та морським перевізником було оформлено «ПІДТВЕРДЖЕННЯ БРОНЮВАННЯ/BOOKING CONFIRMATION» №227803846 від 26.05.2023 р., тобто букінговий договір, який є різновидом договору морського перевезення вантажу умови якого знаходять своє відображення в єдиному документі, який підписується відправником та перевізником.

Так, у пакувальному листі від 29.05.2023 року вказаний номер букінгу № 227803846, який в подальшому присвоюється коносаменту, тобто це номер "замовлення" в окремій системі торговельного мореплавства для подальшої організації доставки.

Таким чином в пакувальному листі відображено не номер коносаменту, а номер букінгу (номер броні місця на морському судні), який стає відомим та присвоюється до формування коносаменту та пакувального листа.

Так, у коносаменті №227803846 зазначений номер букінгу «Boocking No» та є аналогічним/ідентичним номеру коносаменту.

Разом із тим, пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Таким чином, пакувальний лист жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.

У оскаржуваному рішенні митний орган також зазначав, що наданий для митного оформлення рахунок-проформа від 01.05.2023 № T23C219 складений та датований перед складанням зовнішньоекономічного договору-контракту від 02.05.2023 №LM0205/23, що може свідчити про ознаки підробки документа.

Однак суд звертає увагу, що 27.04.2023 року позивачем було отримано комерційну пропозицію від Продавця, умовами якої визначено, що «на підставі цієї комерційної пропозиції виставляється рахунок-проформа, який підлягає оплаті. Договір підписується після отримання Продавцем узгодженого рахунку-проформи».

Отже, на підставі вищевикладеного саме на підставі вказаної комерційної пропозиції продавцем спочатку було сформовано проформу інвойсу від 01.05.2023 №T23C219 та в подальшому, після її погодження позивачем між сторонами було укладено Договір від 02.05.2023 №LM0205/23.

Митному органу була надана комерційна пропозиція від 27.04.2023, з якої він мав можливість відслідкувати вищезазначену послідовність.

Щодо невірного зазначення бренду товару (торговельної марки) в прайс-листі від 01.05.2023, суд зазначає наступне.

Позивачем додатково до митного органу подавався лист Продавця про помилку в прайс-листі від 08.08.2023 №б/н, а також прайс-лист, в якому містилися виправлені дані щодо торгівельної марки, а саме її назва зазначена "MAXZEZ", таким чином розбіжність у назві бренду товару була усунута позивачем.

Окрім цього, суд погоджується з доводами позивача про те, що технічні помилки (описки) в документах не можуть бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Також митний орган зазначав, що в прайс-листі з виправленою назвою торгівельної марки та прайс-листі підпис і печатка експортера мають ідентичне розташування в обох документах, що має ознаки використання комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, та може свідчити про ознаки підробки.

Однак суд звертає увагу, що прайс-лист заповнюється, складається та оформлюються саме відправником товару, а отже позивач жодного виливу на внесення відомостей у вказаний документ не має.

Крім того, для вищезазначених тверджень відповідача необхідно мати кваліфікацію експерта, інакше це є виключно власними переконаннями інспектора митниці.

Суд не погоджується також з висновками митного органу щодо ненадання позивачем заявки клієнта відповідно до умов пункту 2.2 генерального договору транспортного експедирування від 14.01.2021 № 0401-3-1/21sm.

Так, у вказаній заявці зазначається зокрема: інформація про товар для перевезення, а саме його кількість, конкретна вага, комплектація, якісні характеристики, конкретні терміни доставки, відстань, на яку перевозиться товар, місця завантаження та вивантаження, кількість контейнерів та інше. При цьому, вказана інформація дозволяє експедитору в подальшому (на підставі даних вказаних в заявці) сформувати рахунок на оплату.

Відповідно до п. 3.1. генерального договору транспортного експедирування від 14.01.2021 №0401-3-1/21sm послуги експедитора, а також витрати, збори, здійсненні Експедитором на користь Клієнта і пов`язанні з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на підставі рахунка, який був наданий відповідачу, під час здійснення митного оформлення.

Таким чином, саме рахунок містить в собі відомості щодо вартості послуги, а не заявка.

Крім того, як зазначає відповідач у оскаржуваному рішенні та що підтверджується матеріалами справи, позивачем додатково було надано митному органу заявку транспортно-експедиційних послуг №SM065951 від 21.07.2023 до договору №0401-3-1/21sm від 14.01.2021.

Відповідно позивачем було надано зявку клієнта і твердження відповідача про зворотне спростовується наявними доказами.

У оскаржуваному рішенні відповідачем також було зазначено, що в наданому до митного оформлення рахунку від 31.07.2023 № 1030 на здійснення транспортно-експедиційних послуг відсутні відомості про підписанта (підпис, прізвище, печатка).

Пунктом 8.7. генерального договору транспортного експедирування від 14.01.2021 № 0401-3-1/21 sm сторони погодили, що документи і інформація, що направляються сторонами в процесі листування в рамках цього договору засобами факсимільного чи електронного зв`язку, визнаються документами / інформацією, що підтверджують волю сторін до моменту отримання оригіналів таких документів, якщо надання оригіналів передбачено цим договором, породжують права і обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості платіжних доказів та не можуть спростовуватись стороною, від імені якої вони були відправлені. При цьому сторона, яка відправила такий документ, відповідає за достовірність підписів своїх уповноважених представників та відбиток печатки. Відправка оригіналів є обов`язковим, якщо це обумовлено умовами Договору, і у випадку отримання такої вимоги від однієї зі сторін документи / інформація відправлені за допомогою електронного зв`язку, створюють юридичні наслідки для сторін.

Під час надання послуг з організації перевезення вантажу Експедитором було оформлено та направлено позивачу, через засоби електронного зв`язку на узгодження, рахунок на оплату №1030 від 31.07.2022 року.

Враховуючи, що обмін документами потребує додаткового часу, позивачем під час митного оформлення було надано рахунок без печатки та підпису, при цьому позивачем було надано відповідачу довідку про транспортні витрати №0208-4 від 02.08.2023 року підписаної керівником експедиторської компанії та з печаткою, в якій містились відомості про вартість транспортних послуг та навантажувально/розвантажувальних робіт.

Слід зазначити, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Дане твердження узгоджується з висновком викладеним в постанові Верховного Суду (Касаційний господарський суд) у справі №915/641/19.

Суд не погоджується також з висновками митного органу, щодо відсутності у поданих до митного оформлення документах інформації про здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів.

До митного оформлення позивачем надавалася довідка про транспортні витрати №0208-4 від 02.08.2023 року, в якій зазначено, що вантаж не був застрахований, відповідно відсутні підстави для включення витрат на страхування до митної вартості, оскільки такі витрати не здійснювались.

Крім того, умови поставки CFR не містять обов`язкової умови щодо страхування товару.

Згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (в редакції 2010 року), тобто термін CFR означає «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ (... назва порту призначення)» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Відповідно до умов поставки CFR продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно i сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення.

Щодо твердження відповідача щодо неподання позивачем перекладу на українську мову копії митної декларації країни відправлення від 29.05.2023 № 431020230000108514 слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Разом з тим дана стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Суд зауважує, що відповідачем не обґрунтовано умови для вимоги перекладу митної декларації країни відправлення шляхом доведення того, що дані, які містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, передусім, не вказано які конкретно відомості мав намір встановити відповідач шляхом отримання перекладу документа, а також чому такі відомості лишилися невстановленими після дослідження документів, поданих позивачем для митного оформлення.

При цьому, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення в цілому: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, відповідно статті 335 Митного кодексу України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, в зв`язку з чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №280/8548/21, від 20.09.2022 року у справі №280/7457/21.

Отже, це зауваження є необґрунтованим.

Таким чином сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ЛОРРІ МОТОРС» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2023/000068/2 від 09.08.2023 року прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на зазначене, дослідивши письмові докази, враховуючи приписи діючого законодавства та вищенаведені обґрунтування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 2684 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 194, 205, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» (65031, м. Одеса, Новомосковська дорога, буд. 23/1, код ЄДРПОУ 43876638) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000068/2 від 09.08.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» (65031, м. Одеса, Новомосковська дорога, буд. 23/1, код ЄДРПОУ 43876638) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.