Ухвала

від 12.11.2024 по справі 420/28116/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28116/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі №420/28116/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРРІ МОТОРС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

У С Т А Н О В И В:

16.10.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000068/2 від 09.08.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі № 420/28116/23 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000068/2 від 09.08.2023 року.

На зазначене судове рішення, 12 лютого 2024 року представником Одеської митниці подано апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 року у справі №420/28116/23 повернуто з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, а саме у зв`язку з відсутністю сплати судового збору.

31.10.2024 року через підсистему «Електронний суд» представником Одеської митниці повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі №420/28116/23.

Разом з апеляційною скаргою митним органом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що попереднє звернення із апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду було у визначений законом строк. Повторне звернення із такою апеляційною скаргою пояснюється фінансовою можливістю та наміром щодо реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду у справі.

Дослідивши доводи клопотання Одеської митниці та матеріали справи, суд апеляційної інстанції уважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

Слід зазначити, що у відповідності до положень частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою в порядку, встановленому законом.

При цьому, право суб`єкта владних повноважень повторного звернення з апеляційною скаргою має темпоральні межі, установлені нормою частини другої статті 299 зазначеного Кодексу:

один рік з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки).

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Так, статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та Кодексу адміністративного судочинства України надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно із тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Судова колегія наголошує, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Також, апеляційний суд зазначає, що Одеська митниця, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи.

До того ж, Одеська митниця є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність у митному органу фінансування, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, апеляційний суд дійшов висновку, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі в найкоротші строки.

При цьому, такі дії повинні вчинятися у взаємозв`язку інтервалів часу:

з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше;

з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Як слідує з матеріалів справи, вперше, апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі №420/28116/23 скаржником подано безпосередньо до апеляційного суду - 12 лютого 2024 року, тобто в межах, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Водночас, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі №420/28116/23 залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 3220 грн. 80 коп.

У зв`язку з невиконанням вище зазначеної ухвали апеляційного суду від 21.02.2024 року, апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі №420/28116/23 повернуто ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.

У цьому випадку, вдруге, апеляційна скарга подана відповідачем майже через 6 місяців з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може свідчити про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

Більше того, митним органом не подано суду апеляційної інстанції доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору за подання апеляційної скарги безпосередньо у справі №420/28116/23 фінансування з Державного бюджету України у взаємозв`язку вказаних часових інтервалів.

Невжиття суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок виконувати функції і завдання держави, заходів щодо своєчасного оскарження судового рішення, у тому числі вжиття залежних від нього заходів для сплати судового збору не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відтак, апеляційний суд звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге, в діях відповідача убачається недобросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом.

У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження лише загальними посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору.

При цьому, усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

За наслідками дослідження клопотання митного органу про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції колегією суддів дійшла висновку, що таке звернення є необґрунтованим, оскільки не містить та до нього не додано жодних доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору за подання апеляційної скарги безпосередньо у справі №420/28116/23 фінансування з Державного бюджету України у взаємозв`язку вказаних часових інтервалів.

Отже, обставини, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та обґрунтованими.

Беручи до уваги наведене та у відповідності до вимог ст. 298 КАС України апеляційна скарга Одеської митниці підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Вказані представником Одеської митниці у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підстави визнати неповажними.

У задоволенні клопотання Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі №420/28116/23 залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі №420/28116/23 із наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, з підтверджуючими доказами та матеріалами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький