Рішення

від 17.01.2024 по справі 580/9113/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року справа № 580/9113/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь- Шевченківської міської ради Черкаської області, як розпорядника інформації, яка виявилась у не наданні ОСОБА_2 інформації на п.1 запиту на інформацію від 03.07.2023 р., зокрема, копій документів про заробітну плату працівників Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, як розпорядника інформації, надати ОСОБА_2 , запитувану інформацію у п.1 запиту від 03.07.2023 р., зокрема, копії документів про заробітну плату працівників Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 03.07.2023 направив електронною поштою до відповідача, як розпорядника інформації, запит на отримання публічної інформації, в пункті 1 якого просив надати копії документів, розпорядником яких є відповідач, зокрема, про заробітну працівників КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки. Однак відповідач листом від 07.07.2023 №172-1/11 відмовив позивачу в надані запитуваної інформації по пункту 1 запиту та не надав копії запитуваних документів. Позивач вважає, що заробітна плата працівників КП «ВЖ РЕУ» є публічною інформацією, тому відмова у її наданні є незаконною, а дії відповідача неправомірними, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідач проти позову заперечив. 27.10.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що посилання позивача на бездіяльність відповідача є безпідставними, адже на поданий позивачем запит від 03.07.2023 відповідач надав відповідь, якою відмовив у наданні інформації та документів про заробітну плату працівників КП «ВЖ РЕУ», що вказує на вчинення відповідачем відповідних дій. Також вказує, що позивач у поданому запиті від 03.07.2023 некоректно просить надати документи за 2022-2023 роки, адже в цьому випадку визначення часових проміжків (періодів) днями, місяцями та/або роками є можливим лише у випадку повного закінчення певного періоду. При цьому, станом на дату подачі запиту (03.07.2023), як станом на дату подачі позову 2023 рік ще не минув, а тому за будь-яких умов та/або обставин розпорядник інформації не спроможний надати копії документів про заробітну плату працівників на увесь 2023 рік.

Крім того, відповідач зазначив, що враховуючи «активність» позивача в соціальних мережах, а також запобігаючи потенційній шкоді від можливого подальшого неконтрольованого розголошення або публікації запитуваних документів, з боку позивача, відповідач прийняв рішення про відмову останньому в задоволенні запиту.

Також зазначив, що на період дії воєнного стану на території України збір інформації, а відповідно копій документів (розрахунково-платіжних відомостей) працівників відповідача за відповідний період зазначений в запиті, за своїм змістом не може розглядатись як суспільно необхідна або суспільно важлива інформація, також не визначена ціль та мета використання запитуваної інформації, що не убезпечує працівників КП «ВЖ РЕУ», зокрема й щодо їхніх персональних даних, від можливих протиправних посягань з блоку злочинних структур.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

30.10.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач, як розпорядник інформації, володіє запитуваною інформацією та безпідставно не надав її позивачу на запит від 03.07.2023. При цьому, згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Ухвалою від 09.10.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 03.07.2023 звернувся до комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради із запитом № 4-03/07/2023 про отримання публічної інформації, направивши його на електронну адресу відповідача, в пункті 1 якого просив надати копії документів, розпорядником яких є КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради, про заробітну працівників КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки.

Листом від 07.07.2023 № 172/1-11 відповідач надав відповідь на поданий запит позивача про відмову в його задоволенні, в якій, зокрема, щодо пункту 1 запиту зазначив, що поданий запит на отримання публічної інформації, який подано у письмовій формі, не містить особистого підпису заявника.

Додатково відповідач у відповіді на запит також повідомив, зокрема, таке: Інформація про складові заробітної плати працівників підприємства (в т. ч. адміністративно-управлінського персоналу) відноситься до службової Інформації, а отже це інформація з можливо, обмеженим доступом (крім цього, з причини введення в країні правового режиму воєнного стану та з огляду на подані особисті заяви працівників підприємства, було видано наказ стосовно обмеження доступу до документів, що можуть містити персональні відомості про працівників - надання такої Інформації можливо лише за вмотивованим судовим рішенням).

Вважаючи, що відповідач, як розпорядник інформації, протиправно не надав позивачу інформації на пункт 1 зазначеного запиту, а саме копій документів про заробітну плату працівників КП «ВЖ РЕУ» адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки, чим допустив протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 40 Конституції України передбачає, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі Закон № 2657-XII).

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Чч. 1, 2 ст. 7 Закону № 2657-XII визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі № 2939-VI).

Судом встановлено, що позивач 03.07.2023 звернувся до відповідача із запитом № 4-03/07/2023 про отримання публічної інформації, подавши його на електронну адресу відповідача. У пункті 1 запиту позивач просив надати копії документів, розпорядником яких є відповідач, про заробітну працівників КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки.

Тобто позивач просив надати відповідача інформацію, яка є публічною, пославшись при цьому на Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

Стаття 1 Закону № 2939-VI визначає, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону № 2939-VI передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

За приписами пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно частини 5 вказаної статті не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву").

Частиною 7 статті 6 Закону № 2939-VI передбачено, що не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI ).

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

За змістом частини другої статті 23 Закону № 2939-VI запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Щодо доводів відповідача на відсутність особистого підпису позивача на запиті від 03.07.2023, то суд вважає таке твердження відповідача помилковим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 № 2939-VI запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Тобто, запит на інформацію має містити підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Як встановив суд, позивач подав відповідачу запит на отримання публічної інформації від 03.07.2023 № 4-03/07/2023 електронною поштою, підписавши його електронним цифровим підписом, який прирівнюється до власноручного, що підтверджується протоколом створення кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису: дата та час 14:52:09 03.07.2023; назва файлу з підписом: запит КПВЖ РЕУ 4-03:07:2023.pdf.p7s; розмір файлу з підписом: 89.3 КБ; результат перевірки підпису: підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено; підписувач: Сторожук Віталій Вікторович (а. с. 18).

Так, згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо надання публічної інформації з підстав відсутності особистого підпису позивача в поданому до відповідача електронною поштою запиті є безпідставною.

Також суд врахував, що у листі КП «ВЖ РЕУ» від 07.07.2023 № 172/1-11 відповідач повідомив про те, що інформація про складові заробітної плати працівників підприємства (в т. ч. адміністративно-управлінського персоналу) відноситься до службової Інформації, а отже це інформація з можливо, обмеженим доступом (крім цього, з причини введення в країні правового режиму воєнного стану та з огляду на подані особисті заяви працівників підприємства, було видано наказ стосовно обмеження доступу до документів, що можуть містити персональні відомості про працівників - надання такої Інформації можливо лише за вмотивованим судовим рішенням).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради від 29.09.2021 №15-82/VIII затверджено Статут комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» у новій редакції, який діяв у січні та лютому 2022 року, а 18.02.2022 рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради №26-37/VIII затверджено Статут в новій редакції, який діяв у 2022 та 2023 роках. На дату звернення позивача із цим позовом чинним є Статут комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» Корсунь-Шевченківської міської ради» в новій редакції, затверджений рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради від 21.03.2023 №43-30/VIII.

Відповідно до п. 1.1 Статуту КП «ВЖ РЕУ» засноване згідно з рішенням Черкаського облвиконкому (від 20.09.1990 №151) та передане у комунальну власність територіальній громаді м. Корсунь-Шевченківський.

Власником Підприємства являється Корсунь-Шевченківська міська рада (п. 7.2 Статуту).

Структуру органів управління КП «ВЖ РЕУ» складають: Власник, начальник (керівник) Підприємства, інші органи управління в разі їх утворенн6я власником (п. 7.1 Статуту).

Підприємство створено з метою забезпечення належного утримання та/або використання об`єктів нерухомого майна комунальної форми власності (в т.ч. житлового і/або нежитлового призначення, інших приміщень і споруд), досягнення високого рівня обслуговування громадян, здійснення контролю за дотриманням усіма споживачами робіт/послуг правил користування об`єктами комунальної власності, незалежно від видів та напрямків їх можливого та/або фактичного використання (п. 2.1 Статуту).

Згідно з п. 3.7. Статуту підприємство діє на засадах повного господарського відання та в своїх діях керується нормами чинного законодавства та положеннями Статуту.

П. 4.1. Статуту визначено, що майно Підприємства становлять основні фонди та/або оборотні кошти, цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

П. 4.2 Статуту передбачено, що майно Підприємства є комунальною власністю та закріплене за ним на праві повного господарського відання (або оперативного управління).

Здійснюючи наявне право повного господарського відання (оперативного управління), Підприємство володіє, користується та розпоряджається переданим йому майном відповідно до вимог, що не суперечать чинному законодавству та положенням цього Статуту.

Джерелами формування майна Підприємства є, зокрема: майно, передане йому Власником чи органами державного управління; доходи, одержані від реалізації вироблених товарів або продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів. (п. 4.3 Статуту).

Згідно п. 7.6. Статуту поточне (оперативне) управління господарською і іншою діяльністю КП «ВЖ РЕУ» здійснює його начальник (керівник), який призначається на посаду відповідно до розпорядження Корсунь-Шевченківського міського голови.

Власник (ки) Підприємства правомочний: отримувати повну інформацію щодо діяльності Підприємства; знайомитись з даними бухгалтерського обліку, звітності іншими документами; встановлювати рівень рентабельності підприємства, тощо... (п. 7.4. Статуту).

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського Кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Враховуючи наведене, суд вбачає, що КП «ВЖ РЕУ» створене органом місцевого самоврядування на основі комунального майна, яке належить Корсунь-Шевченківській територіальній громаді, та здійснює свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які воно отримує за рахунок господарської діяльності є власністю Корсунь-Шевченківської територіальної громади, тобто є бюджетними коштами, в тому числі й заробітна плата працівників зазначеного підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що КП «ВЖ РЕУ» є розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів, а відповідно до пункту 5 статті 6 Закону не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, і, як розпорядник інформації, відповідач зобов`язаний надати позивачу інформацію, запитувану в п. 1 запиту від 03.07.2023, а саме копії документів по заробітній платі працівників КП «ВЖ РЕУ» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки, так як ці кошти належать територіальній громаді і є коштами бюджету громади.

Крім того, згідно ч. 5 та ч. 7 ст. 6 Закону не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Таке положення кореспондується з другим абзацом частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», згідно якого не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Оскільки працівники КП «ВЖ РЕУ» отримують заробітну плату за рахунок коштів, зароблених внаслідок Статутної діяльності, а тому всі кошти, які комунальне підприємство отримує в результаті своєї господарської діяльності, є коштами міського бюджету та громади.

Отже інформація про заробітну плату працівників відповідача є публічною інформацією та за загальним правилом повинна бути надана на запит про надання публічної інформації.

Разом з цим, відповідач посилається на ту обставину, що наказом від 02.09.2022 №34/2в на період до припинення дії або скасування воєнного стану введено режим посиленого зберігання персональних даних працівників, що визначені Законом України «Про захист персональних даних», та обмежено доступ до них за зверненнями працівників у зв`язку з урізноманітненням агресором (росією) способів ведення інформаційної війни відносно громадян України (в тому числі шляхом вербування суб`єктів владних повноважень та/або посадовців різного рангу, шляхом використання інших способів для отримання персональних даних працівників підприємств сфери житлово-комунального та/або побутового обслуговування).

Приймаючи вказаний наказ, відповідач послався на Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», Закон України «Про захист персональних даних».

Надаючи оцінку вказаним доводам суд зазначає, що надання відомостей про нараховану заробітну плату безпосередньо пов`язано з наданням персональних даних працівників, яким вона виплачена, якими відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-V1 є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Суд погоджується з доводами відповідача про те що в умовах воєнного стану у зв`язку з урізноманітненням агресором (росією) способів ведення інформаційної війни відносно громадян України (в тому числі шляхом вербування суб`єктів владних повноважень та/або посадовців різного рангу, шляхом використання інших способів для отримання персональних даних працівників підприємств сфери житлово-комунального та/або побутового обслуговування) оприлюднення інформації про персональні дані працівників відповідача може становити загрозу інтересам національної безпеки, територіальної цілісності внаслідок можливого їх вербування російською федерацією; розголошення персональних даних працівників відповідача може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні, що узгоджується з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином суд погоджується з доводами відповідача, що інформація про персональні дані співробітників відповідача за 2022-2023 рр. є інформацією з обмеженим доступом, тому на спірні правовідносини не поширюється дія ч.ч. 5, 6 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем вимог Закону №2939-VI щодо належного розгляду запиту позивача на інформацію від 03.07.2023, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО