Постанова від 11.01.2024 по справі 340/3225/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/3225/23

Головуючий суддя І інстанції Притула К.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 року в адміністративній справі №340/3225/23 за позовом керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання", в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» щодо невжиття заходів з постановки на облік в Кропивницькій міській раді захисних споруд цивільного захисту, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання», та зобов`язати Державне підприємство «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» (вул. Добровольського, буд. 2, м. Кропивницький, 25005; код ЄДРПОУ 07646544) вжити заходи щодо постановки на облік у Кропивницькій міській раді (Велика Перспективна, 40, м. Кропивницький, 25022; код ЄДРПОУ 04055251) захисних споруд цивільного захисту, що перебувають на балансі підприємства, а саме, з метою присвоєння захисним спорудам облікових номерів подати Кропивницькій міській раді три примірники карток, оригінали та дві завірені ними копії паспорта на кожну захисну споруду;

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» щодо невжиття заходів з приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» та зобов`язати Державне підприємство «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» (вул. Добровольського, буд. 2, м. Кропивницький, 25005; код ЄДРПОУ 07646544) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту, що перебувають на балансі підприємства у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 року адміністративний позов керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» щодо невжиття заходів з постановки на облік в Кропивницькій міській раді захисних споруд цивільного захисту, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання»

Зобов`язано Державне підприємство «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» вжити заходи щодо постановки на облік у Кропивницькій міській раді захисних споруд цивільного захисту, що перебувають на балансі підприємства, а саме, з метою присвоєння захисним спорудам облікових номерів подати Кропивницькій міській раді три примірники карток, оригінали та дві завірені ними копії паспорта на кожну захисну споруду.

Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» щодо невжиття заходів з приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання».

Зобов`язано Державне підприємство «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» (вул. Добровольського, буд. 2, м. Кропивницький, 25005; код ЄДРПОУ 07646544) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту, що перебувають на балансі підприємства у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що захисні споруди цивільного захисту підприємства з інвентарними номерами 204, 212, 221, 14250 перебувають у податковій заставі на підставі акту опису майна від 20.10.2020 року № 3, а тому останній не має права при здійсненні господарської діяльності нести витрати на поліпшення умов для утримання захисних споруд цивільного захисту.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації, наданої відповідачем, від 16.05.2023 вих. №232, на балансі ДП «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» є чотири захисних споруди цивільного захисту (інвентарні номери споруд: №221; №14250; №212; №204), що підтверджується копіями інвентаризаційних відомостей ОЗ (т.1 а.с.86-87).

З цих споруд:

- сховище К-16, інв.1 №221 обмежено готове;

- металева споруда К-16, інв. №212 обмежено готове;

- виріб К-16, інв. №204 не готове;

- укриття «Пакет», інв. №14250 не готове.

Паспорти на захисні споруди цивільного захисту, які перебувають у користуванні ДП «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання», з органами самоврядування не погоджені (т.1 а.с.83).

Відповідно до листа виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 31.03.2023 №2131/36-13-24, на обліку у Кропивницькій міській раді відсутні захисні споруди цивільного захисту, які знаходяться у віданні (користуванні) ДП «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» (т.1 а.с.77).

Виявивши вказане порушення, керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, використовуючи повноваження, надані статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вжито заходів, спрямованих на приведення захисних споруд цивільного захисту у стан, придатний (готовий) для використання споруд за призначенням чим допустив протиправну бездіяльність, що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - «Закон України «Про прокуратуру»») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 указаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як слідує з матеріалів справи, своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону обґрунтовує бездіяльністю Кропивницької міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Кропивницька міська рада та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області. Але, з огляду на їх бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим саме прокурор звертається з цим позовом до суду.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділені Кропивницька міська рада та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок №138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - «Наказ №579»).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - «Положення №1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, зі змісту вищенаведеного вбачається, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства, колегія суддів апеляційного суду констатує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Кіровоградській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Крім того, приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» також не надають міській раді права на звернення до суду з наведеним позовом.

Відтак, прокурором у даній справи визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом, які не мають права на звернення до суду з ним.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.12.2023 року по справі № 400/4238/22, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, з огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про залишення позовних вимог без розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 319 КАС України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 319 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 року в адміністративній справі №340/3225/23 скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, за наявності підстав передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва