Постанова

від 17.01.2024 по справі 420/21478/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21478/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Турецької І.О.,

Скрипченка В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Тимінської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Волканова Євгена Васильовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Постач» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, прийняте у складі суду судді Іванова Е.А. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Постач», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокрос» про визнання недійсним договору,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Постач», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокрос», в якому позивач просив суд про визнання недійсним договору про надання послуг відповідального зберігання від 05.10.2020 року №0510-11-В3, укладеного між ТОВ «Мегабуд Постач», код ЄДРПОУ 42298686 та ТОФ «Фокрос», код ЄДРПОУ 43766460.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Постач», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокрос» про визнання недійсним договору задоволено. Визнано недійсним договір про надання послуг відповідального зберігання від 05.10.2020 року №0510-11-В3, укладений між ТОВ «Мегабуд Постач», код ЄДРПОУ 42298686 та ТОВ «Фокрос», код ЄДРПОУ 43766460.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Волканов Євген Васильович звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Постач», в якій вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд, встановлюючи у діях відповідача порушення інтересів держави та суспільства, ґрунтується на припущеннях, що товар міг бути відчужений без відповідного декларування та сплати податків, при цьому докази вказаних обставин у матеріалах справи відсутні, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками податкової перевірки відповідача, були скасовані у межах справи №420/16491/21. Апелянт зазначає, що факт наявності або відсутності передання товару на відповідальне зберігання є лише однією із обставин ведення господарської діяльності, яка ставиться під сумнів контролюючим органом та повинна була розглядатись у сукупності з іншими доводами під час оскарження податкових повідомлень-рішень. Апелянт стверджує, що відсутні винесені щодо посадових осіб ТОВ «Мегабуд Постач» та ТОВ «Фокрос» вироки, які свідчили б про фіктивність здійснення підприємництва або інші кримінальні правопорушення, що доводило б неможливість укладення відповідачами правочину, який оскаржує Головне управління ДПС в Одеській області.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмежено відповідальністю «Мегабуд Постач» зареєстровано як юридичну особу 10.07.2021 року, про що державним реєстратором вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 10.07.2018 року №10721020000040585.

ТОВ «Мегабуд Постач» знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, а саме Приморська ДПІ (м. Одеса).

Видами діяльності ТОВ «Мегабуд Постач» визначено: 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, Основна 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, 46.34 Оптова торгівля напоями, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами, 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.іу., 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокрос» зареєстровано як юридичну особу 21.08.2020 року, про що державним реєстратором вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.08.2020 року N° 1005561020000075005.

ТОВ «Фокрос» знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, а саме Приморська ДПІ (м. Одеса).

Видами діяльності «Фокрос» визначено: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 52.10 Складське господарство, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 46.21 Основна Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Відповідно до підпункту 191.1.6 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області №5095-п від 20.07.2021 року та направлень №9190/15-32-07-03-15, №9196/15-32-07-03-15, №9198/15-32-07-03-15, №9237/15-32-07-03-15 від 21.07.2021 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів зазначених у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт №15976/15-32-07-03-12/42298686 від 05.08.2021 року (т.1, а.с.102-143).

Так, з Акту перевірки №15976/15-32-07-03-12/42298686 від 05.08.2021 року вбачається, зокрема те що Головне управління ДПС в Одеській області ставить під сумнів реальність господарської операції позивача з ТОВ «ФОКРОС» щодо відповідального зберігання ввезених на територію України позивачем товарно-матеріальних цінностей, а тому, право ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» на бюджетне відшкодування від`ємного значення ПДВ відсутнє.

Так, 05.10.2020 року, між ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» та ТОВ «ФОКРОС» було укладено договір №0510-11-ВЗ про надання послуг відповідального зберігання (т.1, а.с.23-27).

Суд зауважує, що у межах здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» імпортуються товари широкого асортименту, зокрема, текстильні вироби, швацькі аксесуари, голки для швейних машин, посуд та прибори столові або кухонні з пластмаси не медичного призначення, світильники електричні, настільні, підлогові, гігієнічні або туалетні вироби з пластмаси, іграшки, тощо.

Протягом 2020 року, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» імпортовано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 57135963,45 гривень, згідно ВМД зазначених в акті перевірки (т.1 а.с.122-126).

У свою чергу, ввезені ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» товари передавалися на відповідальне зберігання ТОВ «ФОКРОС» за умовами договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 року.

Отже, з метою зберігання імпортованих ТМЦ ТОВ «Мегабуд Постач» (Поклажодавець) в особі генерального директора Сочинського В.В. та ТОВ «Фокрос» (Зберігач) уклали Договір про надання послуг відповідального зберігання від 05.10.2020 року №0510-11-B3.

Пунктом 1.3 Договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 року визначено, що ТОВ «ФОКРОС» здійснюється зберігання товару за адресами: 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського 33, 65111, м. Одеса, Старокиївське шосе 19 км, буд.4, к.2; Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна 5.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 року, передача товару на відповідальне зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товару.

Пунктом 4.1 Договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 року визначено, що послуги ТОВ «ФОКРОС» по зберіганню всього товару складають 8000,00 гривень на місяць без ПДВ.

Згідно пункту 4.2 Договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 року, ТОВ «ФОКРОС» щомісяця виставляє ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» для оплати рахунок та Акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до змісту п.2.1.1 Договору про надання послуг відповідального зберігання №0510-11-B3 від 05.10.2020 - доставка товарів з митниці до місця зберігання покладається на Зберігача ТОВ «Фокрос».

Судом встановлено, що позивачем надсилались на адресу ТОВ «Мегабуд Постач» певні запити щодо надання необхідних документів задля підтвердження реальності здійснення операцій (т.1 а.с.149-181), зокрема:

1) Відповідно до запиту № 3 від 21.07.2021 року (т.1 а.с.155), який отримано представником ТОВ «Мегабуд Постач» Уманець А.О., Головне управління ДПС в Одеській області просило відповідача допустити співробітників Головного управління ДПС в Одеській області до проведення обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування ТОВ «Мегабуд Постач».

Листом вих. № 2/21/07-21 від 21.07.2021 р. (т.1 а.с.156-157) ТОВ «Мегабуд Постач» повідомило заявника, зокрема що:

- відповідно до графи 10 до форми 20-ОПП, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платника податків» № 1588 від 09.12.2011, у графі 10 «Вид права на об`єкт» зазначається: 1 право власності; 2 право володіння; 3 право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 право господарського відання; 5 право оперативного управління; 6 право постійного користування; 7 право довгострокового користування або оренди; 8 право короткострокового користування, оренди або найму; 9 іпотека; 10 довірче управління майном;

- ТОВ «Мегабуд Постач» має у своєму користуванні лише офісне приміщення за адресою: 65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 17, кВ. 4 В/6, про що зазначено у відповідній формі 20-ОПП та доступ до якого забезпечено перевіряючими;

- товар ТОВ «Мегабуд Постач» був переданий ТОВ «ФОКРОС» за договором про надання послуг відповідального зберігання №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 р., за яким останній за плату приймає Товар на відповідальне зберігання за адресами, визначеними у договорі;

- ТОВ «Мегабуд Постач» лише передає Товар на відповідальне зберігання, при цьому не орендує місця його зберігання, а отже не використовує їх у власній господарській діяльності, тому не має можливості здійснити доступ перевіряючих до вказаних адрес;

- саме ТОВ «ФОКРОС» на відповідній правовій підставі здійснює використання адрес зберігання товару, а тому вказані приміщення/території використовує саме ТОВ «ФОКРОС» для провадження ним господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються ним отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування;

- зважаючи на те, що вказані підприємства є окремими самостійними юридичними особами з відмінною господарською діяльністю, податковим та бухгалтерським обліком, надати допуск до приміщень та територій, які використовує ТОВ «ФОКРОС» та де зберігається товар, що є об`єктом оподаткування ТОВ «Мегабуд Постач», має право лише ТОВ «ФОКРОС».

- у зв`язку з чим, ТОВ «Мегабуд Постач» на адресу ТОВ «ФОКРОС» 21.07.2021 р. направило відповідний запит з проханням надати доступ ТОВ «Мегабуд Постач» разом із посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області для проведення відповідного обстеження територій/приміщень зберігання Товару.

2) Відповідно до запиту №5 від 22.07.2021 року (т.1 а.с.163), який отримано представником ТОВ «Мегабуд Постач» Уманець А.О., Головне управління ДПС в Одеській області просило відповідача надати у термін до 10 год. 00 хв. 23.07.2021 року дату проведення обстеження територій, приміщень та іншого майна, на якому зберігаються залишки товарноматеріальних цінностей, що стали підставою для бюджетного відшкодування податку на додану вартість у травні 2021 року.

Листом вих. № 6/23/07-21 від 23.07.2021 р. (т.1 а.с.164) ТОВ «Мегабуд Постач» повідомило заявника, зокрема що:

- за результатами розгляду вказаного запиту, з урахуванням раніше наданої відповіді № 2/21/07-21 від 21.07.2021 р., повідомлено, що ТОВ «Мегабуд Постач» є сумлінним платником податку та розуміє обов`язки щодо виконання законних вимог посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірки, проте наданий час є дуже стислий та у термін 10 год. 00 хв. 23.07.2021 р. не можем зазначити дату доступу у зв`язку з наступними обставинами;

- ТОВ «Мегабуд Постач» виконало свій обов`язок і допустило посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до єдиного приміщення, що використовується для одержання доходів чи пов`язане з утриманням об`єктів оподаткування до офісу, який відображений у формі 20-ОПП;

- проте інші приміщення на яких зберігається товар ТОВ «Мегабуд Постач» останній не використовує та не має до них відношення, адже приміщення за місцями зберігання товару на відповідній правовій підставі використовується ТОВ «ФОКРУС», якому передано товар на відповідальне зберігання;

- передача товару на відповідальне зберігання, згідно вимог ЦПК України, не передбачає можливості користування та вільного доступу, без погодження із зберігачем, до займаних приміщеннях, адже, як зазначалось вище, у ТОВ «Мегабуд Постач» відсутня правова підстава для користування приміщеннями/територіями, як то оренда, власність, суборенда, позичка тощо;

- у зв`язку з цим повідомлено, що ТОВ «Мегабуд Постач» прикладає максимальних зусиль для погодження з ТОВ «ФОКРОС» можливої дати допуску посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області до огляду приміщень та територій зберігання товару;

- як тільки буде надана відповідь ТОВ «ФОКРОС» відразу ж повідомлять про це посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області.

3) Відповідно до запиту № 7 від 23.07.2021 року (т.1 а.с.169), який отримано представником ТОВ «Мегабуд Постач» Уманець А.О., Головне управління ДПС в Одеській області просило відповідача забезпечити присутніх посадових осіб ТОВ «Мегабуд Постач» або його законних представників:

- об 11 год. 00 26.07.2021 року за адресою: Україна, Одеська обл., м. Одеса, Суворовський район, Старокиївське шосе, 19 км., буд. 4, кв. 2;

- о 14 год. 00 26.07.2021 року за адресою: Україна, Одеська обл., м. Одеса, Малиновський район, вул. Миколи Боровського, буд. 33, для проведення обстеження територій, приміщень та іншого майна, на якому зберігаються залишки товарноматеріальних цінностей, що стали підставою для бюджетного відшкодування податку на додану вартість у травні 2021 року.

Листом вих. №8/23/07-21 від 23.07.2021 р. (т.2 а.с.171-172) ТОВ «Мегабуд Постач» повідомило заявника, зокрема що:

- ТОВ «Мегабуд Постач» має лише офісне приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 17, офіс 4В/6, про що зазначено у відповідній формі 20-ОПП та доступ до якого забезпечено перевіряючими;

- товар ТОВ «Мегабуд Постач» був переданий ТОВ «ФОКРОС» за договором про надання послуг відповідального зберігання № 0510-11-ВЗ від 05.10.2020 р., за яким останній за плату приймає Товар на відповідальне зберігання за адресами, визначеними у Договорі;

- ТОВ «Мегабуд Постач» лише передає Товар на відповідальне зберігання, при цьому не орендує місця його зберігання, а отже не використовує їх у власній господарській діяльності, тому не має можливості здійснити доступ перевіряючих до вказаних адрес;

- саме ТОВ «ФОКРОС» на відповідній правовій підставі здійснює використання адрес зберігання Товару, а тому вказані приміщення/території використовує саме ТОВ «ФОКРОС» для провадження ним господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються ним отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування;

- зважаючи на те, що вказані підприємства є окремими самостійними юридичними особами з відмінною господарською діяльністю, податковим та бухгалтерським обліком, надати допуск до приміщень та територій, які використовує ТОВ «ФОКРОС» та де зберігається товар, що є об`єктом оподаткування ТОВ «Мегабуд Постач», має право лише ТОВ «ФОКРОС»;

- оскільки ТОВ «ФОКРОС» на відповідній правовій підставі володіє (оренда строкове платне користування, володіння; право власності володіння, користування, розпорядження) приміщеннями, територіями на яких зберігається товар ТОВ «Мегабуд Постач», то саме посадові особи ТОВ «ФОКРОС» мають право надати такий доступ до них посадових особами Головного управління ДПС в Одеській області.

26.07.2021 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області було здійснено вихід на адресу: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33 та складено акт про неможливість проведення обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування № 2243/15-32-07-03-12/42298686 (т.1 а.с.198-199), в якому зазначено, зокрема:

- за даною адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33 знаходяться складські приміщення для зберігання бетону, цементу та металу. Згідно таблички-вивіски, встановлено, що за даною адресою знаходяться Одеській термінал ПРАТ «Дікергофф Цемент України»;

- представник повідомив, що: «ТОВ «Фокрос» не є орендарем зазначеної організації складських приміщень та посадові особи ТОВ «ФОКРОС» йому не відомі;

- за вимогами запиту від 23.07.2021 № 7 наданого в ході проведення перевірки, посадові особи ТОВ «Мегабуд Постач» або його законні представники не з`явились.

26.07.2021 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області було здійснено вихід на адресу: м. Одеса, Суворовський район, Старокиївське шосе 19 км, буд. 4, кв. 2 та складено акт про неможливість проведення обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування № 2232/15-32-07-03-12/42298686 (т.1 а.с.196-197), в якому зазначено, зокрема:

- за місцем вказаної адреси знаходиться складський комплекс, перед входом якого (прохідна) є табличка з назвою організації: «Укроопспілка» Одеське обласне оптове торгівельновиробниче об`єднання промислових і продовольчих товарів Одеської облгоспоживспілки», представниками якої надана наступна інформація: ТОВ «ФОКРОС» не є орендарем зазначеної організації, складських приміщень за даною адресою не має посадові особи ТОВ «ФОКРОС», або представники його не відомі;

- товар, що зберігається на складах за даною адресою є переважно вода та напої;

- за вимогами запиту від 23.07.2021 № 7 наданого в ході проведення перевірки, посадові особи ТОВ «Мегабуд Постач» не з`явились.

26.07.2021 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області було здійснено вихід на адресу: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 17, офіс 4/В/6 та складено акт про відмову в допуску до проведення обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування від 26.07.2021 № 2245/15-32-07-03-12/42298686 (т.1 а.с.200-202), в якому зазначено:

21.07.2021 року прибули для проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Мегабуд Постач», код за ЄДРПОУ 42298686, на порушення підпункту 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до статті 78 Податкового кодексу України ТОВ «Мегабуд Постач» в особі представника Уманець А.О. 26.07.2021 року було відмовлено в допуску до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовується для одержання доходів чи пов`язані з утримання об`єктів оподаткування та іншого житла, що використовується для провадження господарської діяльності та/або об`єктами оподаткування, або використовується для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування із заявлених таких причин відмови: згоду на доступ має надати ТОВ «ФОКРОС» про що повідомлялось згідно відповідей на запити від 21.07.2021 р., 22.07.2021 р. та 23.07.2021 р.

Також, листом вих. №26/1 від 26.07.2021 року ТОВ «ФОКРОС» (т.1 а.с.174) на лист відповідача №1/21/07-21 від 21.07.2021 р. (т.1 а.с.158) щодо розгляду питання про можливість допуску посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області до проведення обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовується ТОВ «ФОКРОС» та на яких зберігається товар ТОВ «Мегабуд Постач» повідомлено, що зазначена вимога не може бути задоволена оскільки:

« 1. З урахуванням обмежувальних заходів спричинених поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, враховуючи продовження дії карантину до 31 серпня 2021 року, розповсюдження нового штаму коронавірусу Дельта, відсутність проведення вакцинації посадовими особами ТОВ «ФОКРОС», а тому з метою уникнення ризику нанесення шкоди життю та здоров`ю посадовими особами ТОВ «ФОКРОС», Головного управління ДПС в Одеській області не вбачає можливості;

2. Право посадових осіб податкового органу на проведення обстежень, територій, приміщень та іншого майна ТОВ «ФОКРОС», у відповідності до вимог п.п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 ПК України можливе лише під час проведення податкової перевірки ТОВ «ФОКРОС», а не інших платників;

3. ТОВ «Мегабуд Постач» передав ТОВ «ФОКРОС» товар на відповідальне зберігання, при цьому, не набув право користування приміщеннями, де вказане майно зберігається. В свою чергу, ТОВ «ФОКРОС» отримало приміщення, де зберігається товар ТОВ «Мегабуд постач» на праві тимчасово платного володіння та користування. Тобто займані приміщення ТОВ «ФОКРОС» займає на відповідній правовій підставі, по сутті є власником та здійснює відповідне обмежувальне право власності до них.

Отже, враховуючи відсутність обов`язку ТОВ «ФОКРОС» допускати до проведення огляду займаних приміщень іншого платника податків, відмовляємо у задоволенні відповідного прохання».

Вважаючи договір №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 року недійсним Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено наявності наслідків господарської операції за оскаржуваним договором від 05.10.2020 року №0510-11-В3, укладений між ТОВ «Мегабуд Постач», код ЄДРПОУ 42298686 та ТОФ «Фокрос», код ЄДРПОУ 43766460, тому наявні всі умови для визнання господарського договору недійсним, оскільки такий завідомо суперечить інтересам держави і суспільства

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог п.5 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Враховуючи наведене, контролюючі органи, реалізовуючи функцію здійснення податкового контролю, можуть звертатися до адміністративного суду з позовом до юридичних осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, тільки у випадках, прямо передбачених законами України.

Компетенція контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначаються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Отже, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та щодо застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, зокрема шляхом подання позовів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Таким чином, вимоги податкового органу про визнання правочинів, укладених господарюючими суб`єктами, недійсними підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такий спір є публічно-правовим та походить з компетенції органів Державної податкової служби здійснювати податковий контроль.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права висловлений Верховним Судом зокрема у постановах від 12 березня 2020 року (справа №2a-0770/2208/12), від 04 грудня 2018 року (справа №2а-0770/2203/12), від 02 жовтня 2018 року (справа №817/274/17).

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно з пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі - Постанова Пленуму), перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України (254к/96-ВР); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, заявляючи позов про визнання недійсним договору, саме позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2023 року (справа № 420/21182/21) та підлягають застосуванню у межах спірних правовідносин.

У постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 911/1245/21 Верховний Суд вказав, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Виходячи з наведених вище норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину суд повинен вирішувати питання про спростування презумпції правомірності правочину та встановити не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 922/1500/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19).

Встановлюючи правовий наслідок правочину, який вчинено без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, частина третя статті 208 ЦК України, так само як і інші правові норми, не визначають ознаки такого правочину. До кола таких правочинів належать, зокрема правочини, які вчинені з метою ухилення від оподаткування, отримання незаконної податкової вигоди. Обов`язок довести перед судом, що правочин вчинено з такою метою, в силу норми частини першої статті 77 КАС України лежить на позивачеві.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 14 лютого 2020 року у справі № 640/18643/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 810/2287/17.

В обґрунтування підстав позову податковим органом фактично покладено встановлені під час позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мегабуд Постач» висновки щодо нереальності господарських операцій по договору про надання послуг відповідального зберігання від 05.10.2020 року №0510-11-В3, враховуючи невідповідність в частині місця зберігання товарів та місця їх розвантаження, відсутність договорів оренди складських приміщень, відсутність матеріальних та трудових ресурсів тощо.

За відсутності законодавчого визначення нереальної господарської операції, в судовій практиці використовується підхід «від протилежного», тобто встановлення фактів відсутності ознак реальної господарської операції. При цьому суди єдині в розумінні, що реальність (фактичне) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності виникає у результаті руху активів, зміни зобов`язань чи власного капіталу платника, відповідності економічному змісту господарських операцій, оформлених належним чином первинними документами (постанова Верховного Суду від 05 жовтня 2022 по справі №640/12691/19).

На реальність господарської операції зокрема вказує наявність у суб`єкта господарювання економічних можливостей та/або юридичних підстав для здійснення відповідної господарської операції. Так, на нереальність господарської операції можуть вказувати підтверджені доказами доводи контролюючого органу щодо неможливості реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутності документів обліку (постанова Верховного Суду від 05 травня 2023 по справі № 1340/5998/18).

Водночас, апеляційним судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.07.2021 року №5095-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мегабуд Постач».

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт №15976/15-32-07-03-12/42298686 від 05.08.2021, в якому відображено висновки про порушення платником податків ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, пункту 189.1 статті 198, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, абзацу б) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 11428921,00 грн. та пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 201 Податкового кодексу України у частині відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних всього на суму ПДВ у розмірі 11428921,00 грн.

На підставі названого акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області 28.08.2021 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№00212560703, згідно з яким ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11428921,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 2857230,00 грн.;

№00212570703, згідно з яким ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» визначено штраф у розмірі 0,00 гривень.

Не погоджуючись із зазначеними висновками Акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» звернулось до суду із адміністративним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 (справа № 420/16491/21) позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №00212560703 від 28.08.2021 та №00212570703 від 28.08.2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість, визначена з договірної (контрактної) вартості, у зв`язку з придбанням товарів та послуг у контрагентів, взаємовідносини з якими є реальними, підтвердженими первинними документами та, крім того, не піддавалися сумніву зі сторони податкового органу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року (справа № 420/16491/21) постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 у справі №420/16491/21 скасовано. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі №420/16491/21 залишено в силі.

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови суду касаційної інстанції по справі справа № 420/16491/21, Верховним Судом було встановлено наступні обставини.

Ввезені ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» товари передавалися на відповідальне зберігання ТОВ «ФОКРОС» за умовами договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020.

Пунктом 1.3 Договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 визначено, що ТОВ «ФОКРОС» здійснюється зберігання товару за адресами: 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського 33, 65111, м. Одеса, Старокиївське шосе 19 км, буд.4, к.2; Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна 5.

Відповідно до змісту пункту 2.1.1 Договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 доставка товарів з митниці до місця зберігання покладається на Зберігача (ТОВ «ФОКРОС»).

З метою підтвердження реального характеру виконання сторонами своїх зобов`язань за вищевказаним договором відповідального зберігання, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» було надано до суду копії актів приймання-передачі майна, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень та квитанцій до прибуткового касового ордера, копії інвентаризаційних описів запасів.

Проаналізувавши такі документи на предмет їх належності та достатності судом встановлено, що надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

У свою чергу, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо посилань Головного управління ДПС в Одеській області на ненадання ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» товарно-транспортних накладних, судом першої інстанції вірно враховано, що позивач не виступав учасником операцій щодо безпосереднього перевезення товару, а тому і не мав складати товарно-транспортні накладні.

Відсутність доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей за спірними господарськими операціями, зокрема, товарно-транспортних накладних, не можуть свідчити про безтоварність спірних операцій, оскільки товарно-транспортна накладна призначена виключно для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо зберігання товарно-матеріальних цінностей за адресами відмінними від адрес визначених для зберігання за Договором №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 судом першої інстанції встановлено, що листом вих.№12 від 12.07.2021, ТОВ «ФОКРОС» звернулось до ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» та повідомило про необхідність перевезення товарно-матеріальних цінностей позивача на склади за адресами: м. Київ, Святошинський район, вул. Миколи Краснова 27 та м. Київ, Дніпровський район, вулиця Каховська 64.

Також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на вимогу Головного управління ДПС в Одеській області, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» прийнято наказ від 21.07.2021 Про проведення інвентаризації та виконано зняття фактичних залишків запасів станом на 22.07.2021, які обліковуються на субрахунках 2811 і зберігаються на складі ТОВ «ФОКРОС» та складено інвентаризаційні описи запасів, які надано контролюючому органу 04.08.2021.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо виконавця за договором відповідального зберігання як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судом першої інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Контролюючим органом всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідних видів господарської діяльності, обумовлених укладеним договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які б свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Отже, за висновками Верховного Суду, встановлені у справі №420/16491/21 обставини свідчать про те, що спірні господарські операції за Договором №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні таких операцій.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Апеляційний суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 62 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII), тобто поваги до остаточного рішення суду.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, позивачем не доведено, що укладений договір був направлений не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, позивачем не доведено, що у ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» та ТОВ «ФОКРОС» був наявний умисел укладення договору без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування або несплати податків.

Апеляційний суд зазначає, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності умислу на укладення Договору про надання послуг відповідального зберігання від 05.10.2020 року №0510-11-В3 без наміру виникнення наслідків, які передбачені даним Договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст, 292, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Волканова Євгена Васильовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Постач» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд Постач», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокрос» про визнання недійсним договору скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: І. О. Турецька

Суддя: В.О. Скрипченко