Постанова

від 16.01.2024 по справі 320/11744/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11744/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, суддя Терлецька О.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до голови Боярської міської ради Зарубіна О.О., Боярської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування акта,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови Боярської міської ради Зарубіна О.О., Боярської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Боярської міської ради Зарубіна О.О. №02-03/63 від 02.03.2021 «Про заборону здійснення захоронення людей на території кладовища «Пам`ять» в селі Тарасівка».

Також позивачами заявлено клопотання про залучення третіх осіб на стороні позивачів, а саме: Громадську організацію "Міжнародна Фундація "Сімейна Пам`ять" та ТОВ "Ритувальна служба "Пам`ять".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року відмовлено в залучені третіх осіб.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачами укладено договір щодо захоронення з ТОВ «Ритуальна служба «Пам`ять», яке є належним користувачем та розпорядником земельної ділянки під кладовищем, проте внаслідок протиправного розпорядження відповідача, позивачі не можуть вчинити у майбутньому дії щодо захоронення саме на цьому кладовищі, що порушує їх право на захоронення за вільним вибором.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачі звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням VIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 12 від 14 липня 2016 року "Про передачу у постійне безоплатне користування земельної ділянки спеціалізованому комунальному підприємству "Ритуал", земельну ділянку з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 було передано у постійне користування комунальному підприємству "Ритуал" Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (КП "Ритуал").

Рішенням Боярської міської ради від 04.12.2020 року № 2/16 "Про початок реорганізації Тарасівської, Забірської, Малютянської, Княжицької, Новосілківської (Макарівського району) Дзвінківської (Васильківського району) сільських рад шляхом приєднання до Боярської міської ради" вирішено, у тому числі, почати процедуру реорганізації Тарасівської сільської ради (ЄДРПОУ 04358796) шляхом приєднання до Боярської міської ради (ЄДРПОУ 04054636). Боярська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Тарасівської сільської ради.

Станом на час приєднання Тарасівської сільської ради до Боярської міської ради, питання функціонування кладовища "Пам`ять" в с. Тарасівка неодноразово було предметом розгляду судами різних інстанцій, а також предметом перевірки відповідними контролюючими органами.

Так, мешканці с. Тарасівка та власники суміжних земельних ділянок виступали проти будівництва кладовища "Пам`ять" на вказаній земельній ділянці (справи №369/224/17, 369/811/18; 369/1757/18).

Також Державною архітектурно-будівельною інспекцією (далі - ДАБІ) було проведено перевірку будівництва кладовища, за результатами якої складено акт, надано приписи від 11 жовтня 2017 року № С-1110/1 та№ С-1110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2017 року № 1-JI- 3-1110/2 та №1-Л-3-1110/2, винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 жовтня 2017 року № 3-2310/1- 10/10-9/2310/06/01 та № 3-2310/1 -10/10/10-9/2310/06/01 (питання визнання протиправними та скасування вказаних приписів і постанов було предметом розгляду у справі № 826/14168/17. рішенням суду у задоволенні позовних вимог відмовлено).

Наказом ДАБІ від 27 жовтня 2017 року № 450 скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт № КС 010170950961 на об`єкт будівництва сільського кладовища "Пам`ять".

Ухвалою суду від 14.09.2017 у справі 369/224/17 було забезпечено позов у даній справі, заборонено Тарасівській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та Комунальному підприємству "Ритуал" Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області вчиняти дії щодо користування, проведення будівельних та підготовчих робіт на земельній ділянці площею 10,2293 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель, закладів комунальних з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Тарасівка.

Ухвалою від 22.11.2018 у справі № 369/1757/18 було накладено заборону вчиняти дії щодо здійснення поховання на земельній ділянці кадастровий номер: 3222486601:01:003:5042, площею 10,2293 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального, розташованій за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Тарасівка.

02.03.2021 розпорядженням Боярського міського голови №02-03/63 "Про заборону здійснення захоронения людей на території кладовища "Пам`ять" в с. Тарасівка", здійснення захоронення людей, а також будь-яких похоронних дій на території кладовища "Пам`ять" в с.Тарасівка (кадастровий номер земельної ділянки 3222486601:01:003:5042) було заборонено.

Рішенням чергової 8 сесії Боярської міської ради VIII скликання від 27.05.2021 № 8/369 "Про припинення діяльності Комунального підприємства "Ритуал" Боярської міської ради, шляхом ліквідації" КП "Ритуал" було припинено (дата внесення запису про припинення в ЄДРПУО - 07.10.2021).

Рішенням чергової 14 сесії Боярської міської ради VIII скликання від 28.10.2021 №14/1137 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою КП "Ритуал" право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 було припинено. На даний час, земельна ділянка 3222486601:01:003:5042 перебуває у комунальній власності, інші речові права (у тому числі - право постійного користування) на неї відсутні.

Позивачі вважаючи, що розпорядження голови Боярської міської ради Зарубіна О.О. №02-03/63 від 02.03.2021 «Про заборону здійснення захоронення людей на території кладовища «Пам`ять» в селі Тарасівка» є протиправним та порушує їх право на захоронення, звернулись з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 11 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони.

За правилами першої та п`ятої частин статті 8 Закону України "Про поховання та похоронну справу "організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання; 2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання; 3) створюють ритуальні служби; 4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв`язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; 5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб`єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Відповідно до статті 12 цього Закону особа, яка зобов`язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб`єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1113/9712 (далі за текстом - Порядок № 193) утримання кладовищ, військових кладовищ, військових братських та одиночних могил, земельних ділянок для почесних поховань, братських могил, а також могил померлих одиноких громадян, померлих осіб без певного місця проживання, померлих, від поховання яких відмовилися рідні, місць поховань знайдених невпізнаних трупів та охорона всіх місць поховань забезпечуються виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету.

Зважаючи на викладені правові норми, саме на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи покладено обов`язок забезпечення дотримання законодавчих норм при виділенні земельних ділянок для організації місць поховання та забезпечення нормальної діяльності таких місць.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Закону України "Про поховання та похоронну справу" для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Підпунктом 1.1 пункту 1 Порядку № 193 передбачено, що для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України (ДСанПіН 2.2.2.028.99) надається земельна ділянка. Наявність місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту з урахуванням подальшого розширення його території.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про поховання та похоронну справу" державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання впроваджуються в порядку, передбаченому законом, з метою забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, тварин, охорони рослин, а також майна та довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів ресурсів.

Державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання складаються з: обов`язкових містобудівних, екологічних вимог та санітарно-гігієнічних норм щодо створення та функціонування кладовищ, крематоріїв, інших місць поховань; технічних умов щодо виготовлення предметів ритуальної належності; необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення; єдиної методики визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.

Як убачається із матеріалів справи, Державною архітектурно-будівельною інспекцією (далі - ДАБІ) було проведено перевірку будівництва кладовища, за результатами якої складено акт, надано приписи від 11 жовтня 2017 року № С-1110/1 та№ С-1110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2017 року № 1-JI- 3-1110/2 та №1-Л-3-1110/2, винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 жовтня 2017 року № 3-2310/1-10/10-9/2310/06/01 та № 3-2310/1-10/10/10-9/2310/06/01 (питання визнання протиправними та скасування вказаних приписів і постанов було предметом розгляду у справі № 826/14168/17. Рішенням суду у задоволенні позовних вимог відмовлено).

Наказом ДАБІ від 27 жовтня 2017 року № 450 скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт № КС 010170950961 на об`єкт будівництва сільського кладовища «Пам`ять».

Окрім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2017 у справі 369/224/17 було забезпечено позов у даній справі, заборонено Тарасівській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та Комунальному підприємству «Ритуал» Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області вчиняти дії щодо користування, проведення будівельних та підготовчих робіт на земельній ділянці площею 10,2293 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель, закладів комунальних з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Тарасівка.

Також ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.11.2018 у справі № 369/1757/18 було накладено заборону вчиняти дії щодо здійснення поховання на земельній ділянці кадастровий номер: 3222486601:01:003:5042, площею 10,2293 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального, розташованій за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Тарасівка.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріалами справи спростовуються твердження позивачів, що кладовище, щодо використання якого було подано цей позов, - є діючим, створене відповідно до норм чинного законодавства та введене в експлуатацію.

При цьому, відповідачем надано пояснення, що жодних дозвільних документів для будівництва та експлуатації кладовища на території вказаної земельної ділянки не існує. Дозвіл на проведення підготовчих робіт було скасовано ДАБІ у 2017 році, інших дозвільних чи погоджувальних документів на будівництво та експлуатацію даного кладовища уповноваженими органами місцевого самоврядування не надавалося. Документів, які б свідчили про прийняття кладовища в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, - не існує.

Та обставина, що було розроблено проект будівництва відповідним інститутом, колегія суддів вважає не є доказом того, що таке кладовище було діючим з огляду на вимоги чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що земельна ділянка на яку вказують позивачі не була відведена в передбаченому законом порядку для використання як кладовища, а тому вказана земельна ділянка не є місцем поховання в розумінні ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції документів, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 має цільове призначення « 03.12 Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування».

Таким чином, зазначена земельна ділянка не є кладовищем у розумінні чинного законодавства, а у позивачів не виникло гарантованого законодавством України права на захоронення у зв`язку з використанням цієї земельної ділянки.

Так, статтею 23 вказаного Закону передбачено, що для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.

Землі, на яких розміщені місця поховання, є об`єктами права комунальної власності, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону, і не підлягають приватизації або передачі в оренду.

На території місця поховання не можуть бути розташовані об`єкти іншої форми власності, крім комунальної, за винятком випадків, передбачених статтями 23-1 та 29 цього Закону (винятки стосуються Національного військового меморіального кладовища та власників колумбарних ніш, намогильних споруд, склепів) (ст. 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»).

У відповідності до частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова, зокрема, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», планування та впорядкування території місць поховання мають здійснюватися «згідно з генеральними планами забудови та з обов`язковим дотриманням містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог».

Норми проектування кладовища визначені ДБН Б 2.2-1:2008 "Кладовища, крематорії та колумбарії. Норми проектування", що затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 26 січня 2008 р. № 44.

При цьому, зазначені норми законодавства, що регулюють порядок виділення та використання земельної ділянки для кладовища не були застосовані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042.

Щодо доводів позивачів про неможливість реалізувати право на захоронення на території відповідно територіальної громади слід зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується стронами, на території Боярської територіальної громади наразі функціонує дев`ять кладовищ: вісім з них є відкритими. Одне - відкрите лише для підзахоронення.

Окрім того, як встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 не може бути використана як кладовище за цільовим призначенням, оскільки не дотримано вимог чинного законодавства стосовно влаштування на земельній ділянці кладовища та не виконано відповідних робіт.

Також слід зазначити, що після об`єднання населених пунктів, у тому числі - с. Тарасівка та м. Боярка у Боярську міську територіальну громаду, відповідачу стало відомо про здійснення незаконного облаштування кладовища "Пам`ять" в с. Тарасівка, зокрема, - ймовірні укладення договорів для його будівництва між КП «Ритуал» Тарасівської сільської ради та іншими юридичними особами, засновником чи учасником яких був тогочасний директор КП «Ритуал» ОСОБА_4 . Про вказаний факт відповідачем було повідомлено Фастівську місцеву прокуратуру. 03.09.2021 за фактом можливого заволодіння комунальним майном колишнім директором КП «Ритуал» ОСОБА_4 прокуратурою якою внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 4202112310000079 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України (копія листа додається). На даний час, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. Зазначене підтверджується копіями листів відповідача, доданих до відзиву.

Відповідач також вказує і це не спростовується позивачами, що Державною інспекцією з архітектури і містобудування України було виявлено численні порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва кладовища "Пам`ять" (відомості про акти, протоколи та постанови, складені Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (за результатами перевірки вказані вище), а також про скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт на вказаний об`єкт будівництва.

Отже, на час об`єднання населених пунктів, у тому числі - с. Тарасівка та м. Боярка у Боярську міську територіальну громаду, жодних дозвільних документів на будівництво кладовища "Пам`ять" та на здійснення поховання людей на ньому, не існувало.

Разом з тим, судами різних інстанцій було накладено заборони на вчинення дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042. Так, з 14.09.2017 (ухвала у справі 369/224/17. про яку йшла мова вище) діяла заборона вчиняти дії щодо користування, проведення будівельних та підготовчих робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042; з 22.11.2018 (ухвала у справі № 369/1757/18, про яку йшла мова вище) діяла заборона вчиняти дії щодо здійснення поховання на земельній ділянці кадастровий номер: 3222486601:01:003:5042. площею 10,2293 га. Тому, на виконання наданих повноважень, з метою недопущення порушення чинного законодавства України, Боярським міським головою було прийнято розпорядження про заборону здійснення захоронения людей на території кладовища "Пам`ять" в с. Тарасівка.

Зазначені обставини судом апеляційної інстанції встановлюються, оскільки позивачами оспорюються правові підстави для винесення міським головою спірного розпорядження.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що міський голова мав відповідні підстави для вирішення питання щодо прийняття розпорядження.

Окрім того, як зазначила представник відповідача, питання розміщення кладовища завжди було спірним, оскільки громада села була категорично проти його відкриття у зв`язку з чим неодноразово організовувались пікети перед міською радою, подавались скарги.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ДБН Б 2.2-1:2008 "Кладовища, крематорії та колумбарії. Норми проектування" визначено проектування кладовища із зазначенням всіх необхідних робіт та дозволів.

Таким чином, уведення кладовища в експлуатацію дозволяється тільки після виконання всіх робіт, передбачених проектом, і прийняття закінченого будівництва.

Документів, які б свідчили про виконання всіх робіт, передбачених проектом, і прийняття закінченого будівництва кладовища в ході розгляду справи колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах поноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Згідно ст. 42 зазначеного Закону визначено перелік повноважень сільського, селищного, міського голови, зокрема міський голова: 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Як встановлено колегією суддів, до виключних повноважень Боярської міської ради не входить вирішення питання заборони здійснення захоронення людей на кладовищі, яке фактично не існує. Тобто захоронення на кладовищі, яке не було в установленому законом порядку введено в експлуатацію та не закінчено будівництво.

Стаття 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу» орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 цього Закону.

Проте, зазначена норма закону не стосується питання заборони захоронення на земельній ділянці, яка не є кладовищем в розумінні вимог чинного законодавства.

Щодо застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було надано належну оцінку цим обставинам та вважає, що позивачами не пропущено строк звернення до суду оскільки про наявність спірного розпорядження їм стало відомо перед подачею до суду даного позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.

Повний текст виготовлено: 17 січня 2024 року.