Рішення

від 29.11.2023 по справі 308/15216/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15216/23

2/308/2641/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 , до

Товариства зобмеженою відповідальністю"ЛюксімЛТД", код ЄДРПОУ 22078623, адреса: пл. Ш. Петефі, 12, м. Ужгород,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та

Першої ужгородської державної нотаріальної контори, код ЄДРПОУ 02884026, вул. Собранецька, 47, м. Ужгород,

про скасування державної реєстрації обтяження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксім ЛТД", ОСОБА_2 , Першої ужгородської державної нотаріальної контори, про скасування обтяження у виді заборони відчуження майна (реєстраційний номер обтяження 3853553) за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що будинок за адресою: АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.02.2000, посвідченого приватним нотаріусом Данич О.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 599. З метою відчуження належного йому майна у квітні 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса, який повідомив йому, що у реєстрі наявна заборона щодо відчуження належного йому майна, накладена Першою ужгородською державною нотаріальною конторою. Зазначене обтяження було зареєстровано помилково у зв`язку з тим, що на момент його реєстрації у м. Ужгороді існувало два об`єкти з однаковою назвою: АДРЕСА_4 , на якій проживає позивач і знаходиться належне йому майно, та площа Шандора Петефі (раніше площа Сталіна, площа Воз`єднання), які знаходяться в різних частинах міста, що підтверджується рішенням Ужгородської міської ради № 750 від 12 вересня 2017 року.

Існування зазначеного обтяження порушує права позивача як власника належного йому майна та створює перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження належним йому майном, у зв`язку з чим позивач просить скасувати дане обтяження.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак, його представник адвокат Дудурич І.В. подав заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити повністю, справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксім ЛТД" в судове засідання не з`явилася, однак, подала заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, однак, його представник адвокат Колотуха І.О. подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та винести рішення на розсуд суду.

Представник відповідача - Першої ужгородської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, однак, подав заяву, у якій зазначив, що Перша ужгородська державна нотаріальна контора є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки під час обтяження спірного майна нотаріус виконував функцію реєстратора та не порушував прав позивача жодною дією чи бездіяльністю, не перешкоджає позивачу користуватися майном та не вчиняє дій, які б порушували його права та інтереси.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно з детальною інформацією про юридичну особу відповідача - ТОВ «Люксім ЛТД», дана юридична особа знаходиться за адресою: площа Шандора Петефі, 12, м. Ужгород.

Позивач є власником будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 10 лютого 2000 року.

Відповідно до довідки державного нотаріусу Першої ужгородської державної нотаріальної контори від 18.04.2023 за № 164/01-16, згідно з архівними даними Реєстру для реєстрації заборон Першої ужгородської держнотконтори, на підставі повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу від 21.07.1997, реєстратором Першою ужгородською держнотконторою було зареєстровано обтяження: заборона (архівний запис) майна, а саме ТОВ «Люксім» ЛТД застава частини житлового будинку в АДРЕСА_5 , приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Листом завідувача Закарпатського обласного державного нотаріального архіву підтверджено, що у справах Першої ужгородської державної нотаріальної контори за 1997 рік не виявлено документів стосовно накладення арешту на майно боржника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на об`єкті: будинок, частина будинку АДРЕСА_5 , який належить ТОВ «Люксім», наявна заборона відчуження за № 3853553, зареєстрована 09.10.2006 Першою ужгородською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави без номеру від 21.07.1997.

З договору про процентну позику від 01.02.1997 року встановлено, що його укладено ТОВ «Люксім ЛТД» та ПП ОСОБА_2 . Предметом договору є позика у розмірі 43800,00 гривень. Згідно з умовами договору, позичальник - ТОВ «Люксім ЛТД» зобов`язувався повернути ПП ОСОБА_2 позику в повному обсязі до 01 липня 1997 року.

25 червня 1997 року між вищевказаними сторонами був укладений договір застави, згідно з яким, ТОВ «Люксім ЛТД» передав ПП ОСОБА_2 в заставу належну йому на праві приватної власності 1/3 частину від частини будинку вбудоване приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » площею 113,2 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_5 .

Дев`ятого серпня 1997 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Смірновою С.М. видано виконавчий напис, яким звернено стягнення на 1/3 частину від частини житлового будинку/вбудоване приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться на АДРЕСА_5 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 21.06.2023 за № 336517966, за кодом ЄДРПОУ відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксім ЛТД", даному товариству належить на праві власності частина вбудованого приміщення магазину АДРЕСА_6 , на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 , виданого 16.09.2004.

З рішення Ужгородської міської ради ХV сесії VII скликання від 12 вересня 2017 року за № 750 «Про впорядкування назв АДРЕСА_7 », вбачається, що колишня АДРЕСА_4 отримала нову назву ОСОБА_3 (стара назва присвоєна, згідно з рішенням УМР № 75 від 27.05.1992).

Оцінивши належним чином докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи у їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить усунути перешкоди в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном шляхом скасування обтяження, а саме скасування заборони відчуження майна за реєстраційним номером 3853553 за адресою: АДРЕСА_3 , яке зареєстроване Першою ужгородською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави б/н від 21.07.1997.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ, відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Як встановлено судом, на підставі наданих позивачем доказів, нотаріальною конторою помилково внесено запис про обтяження (заборону) на нерухоме майно позивача.

Згідно із підпунктом 5.1 пункту 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом. Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладення заборони, повідомлення про зняття заборони.

Нормами чинного законодавства, що регулюють державну реєстрацію обтяжень майна, можливості вилучення записів із Єдиного реєстру заборон відчуження, не передбачено, ними лише встановлено можливість зняття заборон відчуження на підставі рішення суду.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вказані вище висновки викладено Верховним Судом України у постановах від 03 вересня 2020 року в справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року в справі № 906/516/19, від 30 червня 2020 року в справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року в справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року в справі № 916/2464/19, від 28 жовтня 2020 року в справі № 910/10963/19 та від 18 листопада 2020 року в справі № 154/883/19-ц.

На підставі наведеного, з метою забезпечення реалізації позивачем права власності на належне йому майно в повному обсязі та недопущення обмеження його права власності без законних на те підстав, суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо відновлення його права на розпорядження належним йому на праві власності майном за адресою: АДРЕСА_3 , обгрунтована та підлягає судовому захисту, у зв`язку з чим державна реєстрація обтяження, вчинена внаслідок помилки, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 13, 81, 89, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію обтяження заборони за № 3853553, зареєстрованого Першою ужгородською державною нотаріальною конторою 09.10.2016 на об`єкт обтяження: будинок, частину будинку АДРЕСА_5 , адреса: АДРЕСА_3 , у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі договору застави б/н від 21.07.1997.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.І. Зарева