Ухвала

від 16.01.2024 по справі 744/55/24

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.01.24

Справа № 744/55/24

Провадження № 2-з/744/1/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року суддя Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип О. І., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2024 року позивач ОСОБА_2 через свого представника, адвоката Голика Євгена Валерійовича, пред`явила позов до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», за змістом якого позивач просить визнати виконавчий напис, вчинений 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, що зареєстрований в реєстрі за № 25362, про стягнення з ОСОБА_2 на користьтоваристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія управлінняактивами» заборгованості в сумі 12544 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок чотири) гривні 94 копійки, таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з пред`явленням позову позивач ОСОБА_2 також через свого представника, адвоката Голика Євгена Валерійовича, подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 68688933,відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни № 25362, вчиненого 22 грудня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в загальній сумі 12544 гривні 94 копійки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову стороною позивача зроблені посилання на те, що позивач проживає в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, є пенсіонером за віком та отримує пенсію. В січні 2024 року позивач дізналася, що на її пенсійний рахунок накладений арешт. В Семенівському відділі державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позивач зясувала, що вона є боржником у виконавчому провадженні №68688933,відкритому напідставі виконавчогонапису приватногонотаріуса СолонецьТ.М. №25362 від 22.12.2021. Згідно даних виконавчого напису стягнуто з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», якій були відступлені права вимоги, заборгованість за період з 25.10.2021 по 22.12.2021 в сумі 12544 гривні 94 копійки, що включає в себе: заборгованість за тілом кредиту 12494 гривні 94 копійки та плата за вчинення виконавчого напису в розмірі 50 гривень 00 копійок. Вся заборгованість нарахована за кредитним договором № SAMDN51000089375731 від 27.05.2013, який був укладений між позивачем та АT КБ «ПриватБанк». Сторона позивача вважає, що виконавчий напис №25362, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною 22 грудня 2021 року, слід визнати таким, що не підлягає виконанню, за наступних підстав.Відповідно дост.18Цивільного кодексуУкраїни нотаріусздійснює захистцивільних правшляхом вчиненнявиконавчого написуна борговомудокументі увипадках ів порядку,встановлених законом.Згідно ст.87Закону України«Про нотаріат»для стягненнягрошових сумабо витребуваннявід боржникамайна нотаріусивчиняють виконавчінаписи надокументах,що встановлюютьзаборгованість.Перелік документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написів,встановлюється КабінетомМіністрів України.Статтею 88Закону України«Про нотаріат»визначено умовивчинення виконавчихнаписів.Відповідно доприписів цієїстатті Законунотаріус вчиняєвиконавчі написи,якщо поданідокументи підтверджуютьбезспірність заборгованостіабо іншоївідповідальності боржникаперед стягувачемта заумови,що здня виникненняправа вимогиминуло небільше трьохроків,а увідносинах міжпідприємствами,установами таорганізаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановленоінший строкдавності,виконавчий написвидається умежах цьогостроку.Вчинення нотаріусомвиконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обовязків учасниківправовідносин,не визнаєі незмінює їх,не вирішуєпо сутіпитань права.Тому вчиненийнотаріусом виконавчийнапис непороджує правастягувана настягнення грошовихсум абовитребування відборжника майна,а підтверджує,що такеправо виниклов стягуванараніше.Мета вчиненнявиконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобовязання боржником.Відповідне правостягувача,за захистомякого вінзвернувся донотаріуса,повинно існуватина моментзвернення.Так самона моментзвернення стягувачадо нотаріусаіз заявоюпро вчиненнявиконавчого написуповинна існуватий крімтого,також бутибезспірною,заборгованість абоінша відповідальністьборжника передстягувачем.Безспірність заборгованостічи іншоївідповідальності боржника це обовязкова умовавчинення нотаріусомвиконавчого напису.Однак характерправового регулюванняцього питаннядає підставидля висновкупро те,що безспірністьзаборгованості чиіншої відповідальностіборжника длянотаріуса підтверджуєтьсяформальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право па стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Сторона позивача стверджує, що позивач не укладала жодних договорів з АТ КБ «ПриватБанк», за якими вона мала б сплачувати якісь кошти. Цілком можливо те, що хтось скористався персональними даними позивача і уклав можливо кредитний договір (кредитний договір до виконавчого напису не доданий і державному виконавцю не надісланий). Окрім того, не зрозуміло яким чином нарахована загальна заборгованість за кредитом, адже будь-якого розрахунку заборгованості немає, не можливо зясувати можливий пропуск відповідачем строку позовної давності. Загальний трирічний строк позовної давності явно є пропущеним, адже кредитний договір нібито був укладений 27 травня 2013 року. Позивач не визнає вимоги відповідача про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, а отже ця заборгованість є спірною. З позовом до суду про стягнення заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» чи відповідач до позивача не звертався. Таким чином, приватний нотаріус Солонець Т. М. мала зясувати, що між сторонами існує спір по кредитному договору, позивач не згодна з вимогами відповідача, на момент видачі виконавчого напису вже більш за все минув строк давності за кредитним договором, тобто безспірність заборгованості та відповідальності позивача по кредитному договору, як обовязкова умовавчинення нотаріусомвиконавчого напису,була відсутня,що вказуєна те,що виконавчийнапис вчиненоз порушеннямвищезазначених вимогзакону.Також захисниквважає фактичнонезаконною постановудержавного виконавцяпро відкриттявиконавчого провадження,оскільки останнюприйнято напідставі незаконновчиненого виконавчогонапису нотаріуса.Відповідно доч.ч.1,2 ст. 149 Цивільного процесуальногокодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову: забезпечення позову допускається як до предявлення позову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходівможе істотноускладнити чиунеможливити виконаннярішення судуабо ефективнийзахист,або поновленняпорушених чиоспорюваних правабо інтересівпозивача,за захистомяких вінзвернувся абомає намірзвернутися досуду.Зупинення стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку,про щопредставник позивачапросить усвоїй заявів інтересах ОСОБА_2 , є одним з видів забезпечення позову (п. 6 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуальногокодексу України). Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем па підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. У даній справі невжиття судом заходів забезпечення позову в частині зупинення стягнення по виконавчому провадженню №68688933 може істотно ускладнити заявникові виконання рішення суду в майбутньому, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, адже на даний час мають стягуватися кошти з її пенсії та інших можливих доходів, які в разі задоволення позову необхідно буде стягувати на користь позивача. За таких обставин, сторона позивача переконана, що оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі його задоволення, а також не забезпечити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких звернувся позивач, та враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, необхідно забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчих документів. Представник позивача переконаний, що в разі забезпечення позову відповідачу не буде спричинено жодних збитків, тому зустрічне забезпечення в даному випадку не є необхідним.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, слід прийти до висновку, що така заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч.1,2ст.149Цивільного процесуальногокодексу Українисуд зазаявою учасникасправи маєправо вжитипередбачених статтею150цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Отже, позаяк невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може не забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача у випадку фактичного виконання виконавчого напису до вирішення спору по суті, стягнення у межах виконавчого провадження, основою якого є наведений виконавчий напис, слід зупинити.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 34Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 13, ч. ч. 1, 2 ст. 149, ст. ст. 150, 153 , 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні задовольнити повністю.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 68688933,відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни № 25362, вчиненого 22 грудня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_2 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_1 )на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в загальній сумі 12544 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок чотири) гривні 94 копійки.

Копії ухвали направити Семенівському відділу державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) для негайного виконання, а сторонам до відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від набрання нею законної сили, її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.

Суддя: О. І. Гнип