Ухвала

від 19.12.2023 по справі 757/31896/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31896/19-ц

пр. 4-с-239/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,

представника скаржника Шуляк Н. О. ,

представника приватного виконавця Коваля Р. О.,

представника стягувача Вишнівського І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за скаргою адвоката Шуляк Надії Олександрівни в інтересах ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо не зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року адвокат Шуляк Надія Олександрівна в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Телявського А. М. та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. перебуває ВП НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа №757/31896/19-ц, виданого 12.04.2023 Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 757/31896/19-ц, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 1 025 250 грн. 13.11.2023 представником скаржника було подано приватному виконавцю заяву про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з перебуванням боржника у ЗСУ та надано відповідні підтверджуючі документи. 15.11.2023 приватний виконавець листом повідомив боржника, що підстави для зупинення виконавчого провадження, станом на час звернення, відсутні, адже відповідно до наданих копій документів неможливо встановити, що умови військової служби призведуть до неможливості проведення виконавчих дій.

Скаржник просить визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. щодо не зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представниця скаржника - адвокат Шуляк Н. О. вимоги скарги підтримала, просила задовольнити з викладеній у ній обставин.

У судовому засіданні представник приватного виконавця проти вимог скарги заперечував у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні скарги.

У судовому засіданні представник стягувача заперечував проти задоволення скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. знаходиться виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №757/31896/19-ц виданого 12.04.2023 Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію половини внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Вертикаль» та до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Журнал Думка» в загальній сумі 1 025 250, 00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. від 18.05.2023 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вжити передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

13.11.2022 на адресу приватного виконавця Телявського А. М. надійшла заява ОСОБА_2 про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із перебуванням боржника у Збройних Силах України.

На підтвердження вказаної обставини заявником до заяви додані відповідні документи, зокрема, копія довідки від 03.09.2023 про те, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині по теперішній час та виконує бойові завдання військової служби в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у складі основного командного пункту військової частини; копії витягу із Наказу Командира оперативно-тактичного угрупування «Лиман» від 30.08.2023.

13.11.2023 приватним виконавцем Телявським А. М. відмовлено ОСОБА_2 у зупиненні виконавчого провадження № НОМЕР_1 про, що повідомлено заявника листом, з тих підстав, що перебування боржника на військовій службі та участь в Операції об`єднаних сил автоматично не зумовлюють зупинення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Обов`язковою умовою для зупинення виконавцем виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» є саме неможливість проведення виконавчих дій в конкретному виконавчому провадженні згідно з умовами служби боржника.

Відповідно до наданих копій документів приватним виконавцем не встановлено, що умови військової служби призведуть до неможливості проведення виконавчих дій, тому підстави для зупинення виконавчого провадження станом на 13.11.2023 відсутні.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Наявність у п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» окремих підстав для зупинення вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником військової служби, які відокремлені сполучником «або», покладає на виконавця обов`язок щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.

Із заяви ОСОБА_2 від 13.11.2023 вбачається, що боржником не надано достатньо доказів, які б свідчили про проходження ним строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, тому приватним виконавцем були вчинені дії в межах ВП НОМЕР_1, які узгоджуються з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Суду не надано доказів, які б свідчили, що умови проходження боржником військової служби унеможливлюють вчинення приватним виконавцем виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості не вимагає особистої присутності боржника, у зв`язку з цим відсутня обов`язкова умова для зупинення виконавчого провадження, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неможливості проведення виконавчих дій згідно з умовами служби боржника, тому підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні.

В Конституції України чітко закріплений конституційний принцип обов`язковості судових рішень. З вказаною нормою кореспондується норми ЦПК України, а також Закону України «Про судоустрій та статус суддів», вказуючи, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у законі «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Тривале невиконання судового рішення протирічить конституційним та конвенційним принципам і вимогам.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Встановивши відповідність дій приватного виконавця вимогам закону, у суду відсутні підстави для зобов`язання приватного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, що відноситься до його дискреційних повноважень.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить висновку, що вимоги скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 353, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката Шуляк Надії Олександрівни в інтересах ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо не зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю. Г. Головко